Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 695/1648/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2023. Зареєстровано: 14.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2023.
Дата набрання законної сили: 16.10.2023
Номер судового провадження: 2/695/861/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
		 
		   РІШЕННЯ
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 695/1648/23 
		номер провадження 2/695/861/23
		                       
		07 вересня 2023 року                        м. Золотоноша
		 
		Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
		головуючого  судді Середи Л.В.,
		за участю секретаря  Оніщенко Н.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Золотоноша у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Перша золотоніська державна нотаріальна контора, про зняття заборони з нерухомого майна, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Золотоніського МВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) код ЄДРПОУ 35002221, правонаступником якого є Золотоніський відділ ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ), в якому просить зняти (припинити) арешт (заборону) з 1/2 (однієї другої) частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , відомості про яку внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 13.05.2007р. за №4973990 реєстратором Золотоніської міської державної нотаріальної контори на основі архівного запису 216745-1112 від 13.03.2001 року.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 належала 1/2 частина будинку по АДРЕСА_1 , інша частина вказаного будинку належала позивачу ОСОБА_3 .
		Згідно з даними акту державного виконавця від 23.06.2001р. на частину будинку, що належала ОСОБА_2 та надвірних споруд, а також 03 сотки земельної ділянки було накладено арешт з метою стягнення на користь ОСОБА_4 з метою виконання вироку Золотоніського міського суду.
		У подальшому ОСОБА_4 отримала вказану частину будинку у власність у зв`язку з не проведенням прилюдних торгів цього майна та 31.05.2002р., на підставі договору купівлі-продажу частини будинку продала вказане майно позивачеві. Згідно з довідкою, виданою приватним нотаріусом Сахно В.І. від 31.05.2002р., 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 під забороною не перебуває.
		Однак, позивач звернувшись до Першої Золотоніської державної нотаріальної контори з приводу відчуження належного їй будинку, дізналася, що до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 17.05.2007р. за №4973990 внесені відомості про арешт 1/2 частини вказаного будинку на підставі постанови від 05.03.2001р.
		Оскільки наявність такого запису позбавляє можливості позивача розпоряджатися своєю власністю, тобто обмежує її права, а сам арешт майна є безпідставним та його зняття іншим шляхом є неможливим, то позивач змушена була звернутися до суду із даним позовом.
		Ухвалою суду від 15.05.2023 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. 
		В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
		Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідач отримав позовну заяву з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження, а отже належним чином повідомлений про час, місце та суть позовних вимог, відзив до суду не подав, клопотань про розгляд справи за його участі чи участі його представника не направив.
		Державний нотаріус Першої Золотоніської державної нотаріальної контори скерувала до суду заяву, у якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, заперечень щодо позовних вимог немає.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі  ЦПК України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
		Відповідно дост. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Статтею 16ЦК Українипередбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує права.
		Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
		За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що відповідно до акту державного виконавця від 23.06.2001р., на виконання рішення Золотоніського міського суду про стягнення із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 коштів в сумі 4952 грн. на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , 3 сотки земельної ділянки, 1/2 надвірних споруд (гараж, сарай, літня кухня), які належать ОСОБА_2 , накладено арешт з забороною відчуження.
		Відповідно до свідоцтва від 24.05.2002р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу Сахно В.І., на підставі акта про не проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу ДВС Золотоніського міськрайонного управління юстиції 05.09.2001р., ОСОБА_4 належить право власності на майно, яке складається з 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , що раніше належало ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Золотоніською держнотконторою за №1159. Згідно вказаного свідоцтва до будинку примикають: гараж, літня кухня, сарай, що розміщені на земельній ділянці, площею 300 кв. м.
		Згідно з даними довідки, виданої приватним нотаріусом Сахно В.І. від 31.05.2002р., станом на 31.05.2002р. на 12 год. 02 хв. згідно з інформацією з Єдиного реєстру заборон 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_4 , під забороною не перебуває.
		Відповідно до договору купівлі-продажу частини будинку від 31.05.2002р., що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу Сахно В.І., № в реєстрі 1593, ОСОБА_3 купила в ОСОБА_4 належну останній на праві приватної власності 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд.
		Як вбачається з наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320931438, до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 17.05.2007р. за №4973990, реєстратором - Золотоніська міська державна нотаріальна контора внесено запис про заборону щодо об`єкта обтяження: 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Підставою внесення обтяження вказано  постанова 05.03.2001 б/н. Запис внесено на основі архівного запису 216745-11112 від 13.03.2001р
		Згідно із свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 від 18.12.2012р.) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Таким чином судом встановлено, що на момент переходу права власності від ОСОБА_4 до ОСОБА_1 на вказану вище частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями відомості про обтяження майна були відсутні, таке обтяження виникло внаслідок переносу відповідних даних до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
		Належних та повних відомостей про вказане обтяження судом не встановлено, однак вбачається, що таке обтяження було застосовано коли майно належало ОСОБА_2 , яке в подальшому перейшло до ОСОБА_4 , а потім ОСОБА_1 .
		На момент укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 обтяження майна були відсутні, що стверджується вказаною вище довідкою нотаріуса.
		Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
		Відповідно до ст.,ст 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року N 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
		Також, відповідно до п.11 вказаної Постанови, при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.
		Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року N31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року № 364/3657 (зі змінами). Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції N 1844/5 ( z2102-12 ) від 14.12.2012.
		Відповідно до вказаного Положення реєстр заборон - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.
		Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.
		Відповідно до п. 2.1 Положення (тут і далі станом на момент укладення договору купівлі-продажу частини будинку між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.
		З 1 січня 2013 року відповідно до ст.8, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
		Відповідно дост. 73 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII, нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
		Згідно зіст. 74 Закону України «Про нотаріат», від 2 вересня 1993 року № 3425-XII, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
		Згідно з п.п. 5.1. п.5 гл. 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказомМіністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; в інших випадках, передбачених законом.
		Відповідно до п. 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
		Згідно із ст.317 ЦК Українивласникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10 червня 1999 року за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.
		Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.
		У відповідності до ст.34 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII, накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
		Відповідно до п.п. 2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.
		Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників, що міститься у відкритому доступі, встановлено, що відомості про позивача в Єдиному реєстрі боржників відсутні.
		Отже, заборона на відчуження нерухомого майна, що належить позивачеві, порушує її права та законні інтереси, оскільки унеможливлює розпоряджання таким майном, сама заборона була застосована коли майно належало попередньому власнику та виникла в наслідок внесення відомостей до відповідного реєстру заборон аж у 2007 році. 
		Майно двічі відчужувалося без будь-яких обмежень, нотаріусом при проведенні реєстраційних дій було здійснено перевірку наявності обмежень, яких в момент реєстрації договору купівлі-продажу не було встановлено, що стверджується відповідною довідкою, яка міститься в матеріалах справи. Обтяжувач майна, підстава обтяження невідомі.
		При цьому, суд враховує, що невиконаних грошових зобов`язань у позивача немає.
		У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилалась на положення ст.,ст. 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України.
		Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим, а наявність обтяження вказаного майна безпідставним.
		Також суд враховує, що нотаріус як реєстратор, не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, а позивач позбавлений можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб.
		З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що дія заборони щодо нерухомого майна порушує права позивача щодо його вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, ст.,ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд 
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Перша золотоніська державна нотаріальна контора, про зняття заборони з нерухомого майна  задовольнити.
		Зняти (припинити) заборону (арешт) на нерухоме майно, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 17.05.2007 р. за №4973990 реєстратором Золотоніської міської державної нотаріальної контори на основі архівного запису 216745-1112 від 13.03.2001 р., стосовно 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
		Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		 
		 
		Суддя                                    Середа Л.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...