Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/5671/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 14.09.2023. Зареєстровано: 15.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2023.

Номер судового провадження: 2/761/5023/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 308/5671/20
		Провадження № 2/761/5023/2023
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва 
		в складі головуючого судді:        Осаулова А.А.
		при секретарі судових засідань:        Путря Д.В. 
		за участю позивача:                         ОСОБА_1 
		та представника відповідача 2: Волковецького Д.С., 
		розглянувши в залі Шевченківського районного суду м.Києва в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до компанії «KIWI.COM.s.r.o.», компанії «Wizz Air Hungary Ltd.», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ КБ «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		В червні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до компанії «KIWI.COM.s.r.o.», компанії «Wizz Air Hungary Ltd.», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ КБ «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,  в якому просив стягнути з відповідача 2 матеріальну шкоду в розмірі 46352,37 грн, а з відповідача 1 моральну шкоду в розмірі 280000,00 грн. (а.с.164-166 .1)
		Позовні вимоги вмотивовані тим, що 18.06.2019 р. через АТ КБ «Приватбанк» позивач придбав авіаквитки, призначенням з Румунії (аеропорт м. Клуж-Напока) через м. Лондон (аеропорт Гатвік) до Канади (м. Ванкувер) та у зворотному напрямку. За 4 авіаквитки позивачем було сплачено компанії «KIWI.COM.s.r.o.» 13620,67 грн та 14147,77 грн .
		22.06.2019 р. позивач пройшов митний та прикордонний контроль в аеропорту м. Клуж-Напока, але при проходженні попередньої реєстрації працівник авіакомпанії «Wizz Air Hungary Ltd.» повідомила про неможливість здійснення транзиту через аеропорт м. Лондона, проходження митного та паспортного контролю.
		Позивач зазначає, що він має право на транзитний переліт через м. Лондон без англійської візи, зважаючи на наявність чинної канадської візи та чотирьох авіаквитків.
		На вказані обставини представник авіакомпанії не звернула увагу та не допустила позивача в літак на рейс з аеропорту м. Клуж-Напока.
		Щоб не зривати заплановану поїздку та щоб не втратитись зворотні квитки, позивач вимушений був поїхати до м. Києва (за дорогу було сплачено 5500,00 грн) та придбати нові авіаквитки з м. Київ (Бориспіль) через м. Торонто до м. Ванкувер., вартість яких склала 27232,00 грн.
		Вказані дії позивач вважає протиправними, чим було заподіяно йому матеріальну шкоду, яка полягає у вартості втрачених квитків з Румунії (аеропорт м. Клуж-Напока) через м. Лондон (аеропорт Гатвік) до Канади (м. Ванкувер) (13620,37 грн), вартості проїзду із м. Клуж-Напока до м. Київ (5500,00 грн), вартості нових квитків до Канади (27232,00 грн).
		Крім цього, діями відповідача 1 заподіяно моральну шкоду, внаслідок завдання морального стресу, відсутності відповідей відповідачів, моральних переживань родичів, товариша позивача, до яких позивач мав прилетіти, зриву запланованих зустрічей. Моралтну шкоду оцінює в 280000,00 грн.
		У відзиві на позов представник відповідача 2 заперечив щодо задоволення позову, зазначає, що позивачем не доведено того, що саме з вини працівників Wizz Air  його не було допущено на рейс. Моральну шкоду вважає необґрунтовано завищеною, не доведено її заподіяння. (а.с.153-157 т.4)
		У відзиві на позов відповідача 1, який по суті є заявою щодо юрисдикції спору, зазначено, що відповідач 1 є компанією, яка зареєстрована в Чеській республіці. Вважає, що судом, який має право на розгляд та юрисдикцію відповідача є міський суд м. Брно. Звертає увагу, що відповідач є брокерським агентом, який здійснює бронювання маршрутиу відповідно до вибору замовника. Договір між відповідачем 1 та позивачем є договором про брокерські послуги , а не договором перевезення. Просить відмовити в задоволенні позову. (а.с.212-213 т.1)
		Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 21.09.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 25.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.2022 р., яка залишена без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 28.07.2022 р., цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до компанії «KIWI.com s.r.o.» та авіакомпанії «WIZZ Air Hungary Ltd.», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: АТ КБ «Приватбанк», про стягнення матеріальної та моральної шкоди - передано за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2022 р. призначено цивільну справу для розгляду справи по суті з повідомлення учасників справи.
		Ухвалою суду від 05.01.2023 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до компанії «KIWI.COM.s.r.o.» та «Wizz Air Hungary Ltd.», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ КБ «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		Ухвалою суду від 21.06.2023 р. клопотання представника відповідача 2 від 16.11.2022 року про закриття провадження у цивільній справі №308/5671/20, - залишено без задоволення.
		В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.
		Представник відповідача 2 заперечив щодо задоволення позову.
		Відповідач 1 в судове засіданні свого представника не направив, але про дату і час розгляду справи по суті повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив.
		У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Суд, вислухавши пояснення присутніх учасників, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню частково з наступних підстав.
		Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивачем було заброньовано два авіаквитки (номер бронювання №59079361) через сайт Kiwi.com на рейси, сполученням Клуш-Напока - Ванкувер, пересадка 14:30 год., а саме: 
		- 22.06.2019 р. рейс W63309, авіакомпанія Wizzair, сполученням Клуш-Напока (час вильоту 19:00) - Лондон (Гатвік) (час прильоту 20:05)
		- 23.06.2019 р. рейс TS677, авіакомпанія Air Transat, сполученням Лондон (Гатвік) (час виліту 10:35)- Ванкувер (час прильоту 12:25) (а.с. 22, 169 т.1)
		За вказані авіаквитки 18.06.2019 р. позивачем було сплачено 13620,67 грн, призначення: послуги туризму та транспортних перевезень kiwi.com, що підтверджується випискою по рахунку АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 27 т.1)
		Отже, для прибуття з Києва до Ванкувер позивачу необхідно було скористатись послугами двох різних авіакомпаній: компанії Wizzair, та Air Transat
		На а.с. 171 т.1- посадковий талон, виданий на ім`я позивача, на рейс Клуш-Напока Лондон (Гатвік ).
		Факт проходження паспортного контролю в аеропорту Клуш-Напока підтверджується копія закордонного паспорту ОСОБА_1 , в якому стоїть штамп на виліт авіа шляхом з Клуш-Напока 22.06.2019 р. (а.с. 18 т.1)
		На відеозаписі, наданому позивачем (а.с. 51 т. 5), причиною відмови у посадці на рейс стала відсутність англійської візи.
		Факт відмови позивачу у допуску на рейс Клуш-Напока- Лондон внаслідок відсутності візи для подорожі у Великобританію підтверджується також відповіддю на офіційному бланку Wizz Air. (а.с. 24 т.1)
		За умовами ч. 1,2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
		Відповідно до положень ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його перевезення.
		Пунктом 1 глави 1 розділу ІV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 735 від 30.11.2012 року встановлено, що пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови.
		Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно зі статтю 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
		Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Положеннями статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.
		Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		З 01 грудня 2014 року змінилися правила транзиту через територію Великобританії. Така інформація була опублікована на сайтах туроператорів (турагентів) у мережі Інтернет, які знаходяться у відкритому доступі.
		Відповідно до правил транзиту через кордон Великобританії з урахуванням змін, які набули чинності 01 грудня 2014 року, необхідність отримання пасажиром візи для транзиту через територію Великобританії залежить від таких факторів: 1) як саме здійснюється транзит: транзит AIRSIDE, транзит LANDSIDE; 2) країна громадянства пасажира: країна належить до «чорного» списку (в тому числі і Україна); країна належить до «червоного» списку.
		Транзит AIRSIDE передбачає, що пасажир здійснює транзит через територію Великобританії з одного на інший міжнародний рейс протягом одного дня             в межах одного аеропорту без необхідності перетинати кордон Великобританії, тобто не залишає транзитної зони аеропорту і, відповідно, не повинен проходити паспортно-візовий контроль.
		Громадяни України мають право здійснювати транзит AIRSIDE без отримання спеціальної британської візи за таких умов (що повинні виконуватись одночасно): прибуття та відліт літаком, який здійснює міжнародний рейс; наявність підтвердженого бронювання (квитків) на наступний рейс, який відлітає з Великобританії у той же день (до 23:59), в який пасажир прибув
		до Великобританії; наявність правильно оформлених документів, які дозволяють прибуття у кінцевий пункт подорожі.
		Транзит LANDSIDE передбачає, що пасажир здійснює транзит через територію Великобританії з одного на інший міжнародний рейс до кінця наступного дня
		у разі необхідності перетинати кордон Великобританії (для отримання багажу, ночівлі в готелі, зміни аеропорту, стиковки на внутрішній рейс).
		Громадяни України мають право здійснювати транзит LANDSIDE без отримання спеціальної британської візи за таких умов: прибуття та відліт літаком, який здійснює міжнародний рейс або внутрішній рейс по Великобританії або в Ірландію; наявність підтвердженого бронювання (квитків) на наступний рейс, який відлітає з Великобританії у той же день або наступного дня (до 23:59 години) після дня прибуття пасажира до Великобританії; наявність правильно оформлених документів, які дозволяють прибуття у кінцевий пункт подорожі; наявність одного з таких документів: чинна віза в Австралію , Канаду , Нову Зеландію або США та підтверджений квиток у цю країну, як частина логічного маршруту через Великобританію; чинна віза в Австралію , Канаду , Нову Зеландію або США та підтверджений квиток із цієї країни, як частина логічного маршруту через Великобританію; віза в Австралію , Канаду , Нову Зеландію або США у випадку подорожі з цієї країни. При цьому має пройти не більше 6 місяців після того, як пасажир в`їжджав у цю країну; чинна посвідка на проживання (Permanent Resident Card) у США, Канаді , Австралії або Новій Зеландії ; чинна віза для тимчасового в`їзду в США (НОМЕР_3 Temporary Immigrant Visa); карта НОМЕР_1 Permanent Resident Card , строк чинності якої закінчився, за умови, що вона пред`являється з чинним листом 1797, який дозволяє продовження строку її дії; форма, яка пред`являється з проштампованим коричневим конвертом; чинний дозвіл на проживання, виданий країною - членом Європейського економічного співтовариства; чинна віза категорії D, видана країною - членом Європейського економічного співтовариства; чинна ірландська біометрична віза, якщо пасажири летять в Ірландію; чинна ірландська біометрична віза, якщо пасажири летять з Ірландії , за умови, що останній в`їзд в Ірландію здійснено не раніше ніж за 3 місяці до дня транзиту. Вищевказані вимоги повинні виконуватися одночасно.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 мав квиток на переліт за маршрутом Клуш-Напока- Лондон (Гатвік) та на його ім`я було заброньовано квиток за маршрутом Лондон (Гатвік) - Ванкувер 23.06.2019 р. о 10:35 год, тобто строк перебування позивача на території Великобританії становив менше ніж 23 години 59 хвилин, і відповідно до копії закордонного паспорта ОСОБА_1 він мав чинну візу, яка видана Канадою , строком дії з 22.04.2019 р. по 05.04.2028 р. 
		Тобто ОСОБА_1 відповідно до Змін щодо правил транзитного переміщення через територію Великобританії станом на день вильоту - 22.06.2019, при здійсненні транзиту LANDSIDE, дотримав установленого порядкудля перельоту Київ - Лондон - Ванкувер: мав здійснити транзит через територію Великобританії з одного на інший міжнародний рейс до кінця наступного дня  у разі необхідності перетинати кордон Великобританії (для отримання багажу, ночівлі в готелі, зміни аеропорту, стиковки на внутрішній рейс), мав візу, видану Канадою .
		Вказане свідчить про те, що позивач дотримався вимог, які є необхідними для транзитного перетину кордону Великобританії.
		Між тим, позивачу було безпідставно відмовлено у допуску на рейс Клуш-Напока Лондон (Гатвік ).
		За таким обставин є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь повної вартості невикористаних квитків, що становить 13613,96 грн.
		Положеннями міжнародного законодавства, зокрема Монреальської конвенції, та національного законодавства України, що регулює правовідносини у сфері повітряних перевезень, визначено, що за шкоду, завдану внаслідок неналежного надання послуг повітряних перевезень, відповідальність несе перевізник, тобто у справі, яка розглядається, це компанія «Wizz Air Hungary Ltd.». Тому повна вартість невикористаного квитка, що становить 13613,96 грн, підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.»
		Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.03.2020 р. у справі  № 761/13278/18-ц.
		Щодо позовних вимог про стягнення вартості проїзду із м. Клуж-Напока до м. Київ (5500,00 грн), вартості нових квитків до Канади (27232,00 грн), варто зазначити наступне.
		Правовідносини сторін у галузі міжнародних авіаперевезень пасажирів та багажу не регулюються цивільним законодавством України, та/або Законом України «Про захист прав споживачів», тому що ці правовідносини належать до галузі міжнародного повітряного права та, відповідно, регулюються спеціальною міжнародною конвенцією, а саме Монреальською конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року.
		Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (частина друга статті 3 ЦПК України).
		Аналогічне положення міститься у частині другій статті 3 Повітряного кодексу України.
		Відповідно до преамбули Повітряного кодексу України, цей закон встановлює правові основи діяльності в галузі авіації.
		Згідно з частиною першою статті 3 Повітряного кодексу України дія цього Кодексу поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України.
		Правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, яка набрала чинності для України 06 травня 2009 року (далі - Монреальська конвенція), Повітряним кодексом України (далі - ПК України) та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року
		№ 735 (далі - Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу).
		Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
		Згідно зі статтею 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
		Згідно з пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами)
		і зобов`язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов`язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цієї глави.
		Частиною шістнадцятою статті 100 ПК України визначено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови                   у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.
		При цьому статтею 29 Монреальської конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв`язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов,
		та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.
		Вказана норма Монреальської конвенції щодо здійснення виплати тільки доведених фактичних збитків пасажирів також дублюється і в пункті 2 глави 2 розділу ХХVІІ Правил, де зазначено, що відповідальність перевізника за неналежне перевезення в будь-якому випадку обмежена реальними збитками, доведеними пасажирами.
		Отже, ураховуючи наведені вище положення міжнародного законодавства
		та законодавства України,,  авіаперевізник відповідає за неналежне перевезення лише у межах реальних (фактичних) збитків, доведених пасажирами, але не вище ніж розмір відшкодування, встановлений нормами Монреальської конвенції, а тому позовні вимоги про стягнення вартості проїзду із м. Клуж-Напока до м. Київ (5500,00 грн), вартості нових квитків до Канади (27232,00 грн), задоволенню не підлягають.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 вересня
		2019 року у справі № 761/21756/17 (провадження № 61-15579св19).
		Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 280000,00 грн, слід зазначити наступне.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ,   заподіяних   фізичній   чи   юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 вказаної Постанови).
		Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 р. у справі № 308/3695/17).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким,  коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як   з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди). Вказаного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.12.2020 р. у справі № 686/17319/19.
		Згідно з положеннями частини другої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		При з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
		Між тим, на переконання суду належними та допустимими доказами не підтверджуються протиправні дії відповідача 1, не зазначено, в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, та якими саме діями відповідача 1, не надано доказів, які б підтверджували характер порушення його прав, доказів на підтвердження його моральних страждань, не надано суду жодних належних доказів того, що йому було заподіяну моральну шкоду, яку ОСОБА_1 оцінив у розмірі 280000,00 грн.
		Крім цього, між сторонами склалися договірні відносини з приводу повітряних перевезень. При цьому, ані ПК України, ані Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчинена 28 травня 1999 року у м. Монреалі, а також Правилами або умовами укладених між сторонами договорів не передбачено відшкодування моральної шкоди у правовідносинах з повітряного перевезення пасажирів.
		Вказана позиція підтримана також Верховним Судом в постанові від 30.01.2018 р. у справі №175/4013/14-ц.
		Враховуючи викладене вище, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилається, підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди,
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі - 13 613 грн. 96 коп. 
		Згідно ст. 141 ЦПК України з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі - 840 грн. 80 коп. згідно ставки станом на день подання позову.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 100 ПК України, ст.ст. 23, 526, 610, 611, 629, 638, 908, 910 ЦК України, 100, 106 ПК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 223, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -
		 
		 
		 
		в и р і ш и в :
		Позовну заяву ОСОБА_1 до компанії «KIWI.COM.s.r.o.», компанії «Wizz Air Hungary Ltd.», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача АТ КБ «Приватбанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.
		Стягнути з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі - 13 613 грн. 96 коп. 
		Стягнути з компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» на користь держави судовий збір в розмірі - 840 грн. 80 коп. 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до компанії «KIWI.COM.s.r.o.», компанії «Wizz Air Hungary Ltd.» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.
		 
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Реквізити учасників:
		Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 . 
		Відповідачі: компанія «KIWI.COM.s.r.o.», Палачово наместі 797/4, 62500 Брно -Стари Лісковець, Чеська Республіка;
		компанія «Wizz Air Hungary Ltd.», Офіси Лаурус, вул. Коер 2/А, Будівля Бе, Н-1103, Будапешт, Угорщина.
		 
		Повне рішення виготовлено 14.09.2023
		 
		Суддя:                                Андрій Осаулов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...