Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/3332/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2023. Зареєстровано: 15.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2023.

Номер судового провадження: 2-6997/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/3332/23-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 вересня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Остапчук Т.В.,
		при секретарі судового засідання - Ковалівській В.В.,
		За участю позивача ОСОБА_1 
		Представника відповідача Глущенко О.М. 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції у м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У січні  2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції у м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 01.04.22р. зі ст. м. Мінська вирішила об 8.20 зайти до метрополітену щоб добратися  до ст. м. Майдан Незалежності . Представнику поліції було представлено застосунок Дія та коментар про те, що  іде до Державної міграційної служби за домовленістю, що знаходиться на Богдана Хмельницького, 10. ОСОБА_3 відпихнув її і сказав, що не пропустить, щоб представила паспорт. Вона повторно пояснила, що паспорту у не має, оскільки у забрали за її заявою уповноважені особи Державної міграційної служби для термінового оновлення даних та для верифікації. Також пояснила, що 31.03.22 р відбувся збій у системі Державної міграційної служби у цей день їй не змогли надати будь-яких документів, в тому числі довідок. ОСОБА_3 озвірів і почав безпідставно  штовхати її у груди, викручувати руки і припирати до стінки метрополітену в присутності великої кількості перехожих громадян, які мігрували метро для проїзду , далі дана особа запалила цигарку і почала пускати їй дим в обличчя .Поряд стояло два молодики-поліціянти, які сміялись як з її знущається ОСОБА_3 . ОСОБА_3 у неї відібрав насильно мобільний телефон, далі притулив до стінки, одягнув зі ще одним представником поліції ОСОБА_4 (номер форми 35890) на неї кайданки. Пізніше ОСОБА_5 почав рвати її одяг (чорне пальто на лівому плечі було розірвано ) і вигукувати прохожим в метрополітені, що він зловив диверсанта. Пізніше за ініціативи ОСОБА_6 її в наручниках відведено у кімнати при метрополітені для огляду її документів. ОСОБА_3 обзивав її, перейшов на ти, застосовував психологічний тиск, незаслужені і людські моральні знущання, обзивання. Пізніше зняли кайданки об 10.45. З 10.50 до 11.20  писала скаргу пояснення для передачі ОСОБА_7 в службовій кімнаті метрополітену. Після зняття кайданок вона телефонувала на 103 для надання собі  меддопомоги. Ні служба 103, ні попередньо викликана служба 102 не прибули її виклики. Приблизно об 14.00  забрала в Державній міграційній службі паспорт оновленими і верифікованими даними. Її чужими людьми машиною було доставлено в ближчу клініку, де лік зафіксував підвищення тиску, зафіксував сліди від кайданок та призначили лікування.Працівниками поліції  завдано суттєвої шкоди її діловій репутації здоров`ю, нанесено гіпертонічного кризу та надзвичайно великих моральні страждань, у вигляді душевних страждань. 11.04.2022р. звернулась з скаргою до ГУ НП в м.Києві з вимогою службових перевірок щодо працівників поліції. Ухвалою суду від 23.05.2022 справа № 757/11526/22-к зобов`язано ДБР внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування; Від 05.05.2022 справа № 757/9963/22-к; Від 01.07.2022 справа № 761/11386/22 внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування стосовно перевищення влади та службових" повноважень працівниками поліції 01.04.22 р, що стосовно події, що сталась 01.04.2022 на ст. м. Мінська (м. Київ).  Крім того працівником  Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м.Києві відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст..185 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 15.08.2022р. провадження у справі закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Зазначала, що вищевказані дії відповідачів завдали йому суттєвих моральних втрат, душевних страждань, призвели до порушення нормальних життєвих та професійних зв`язків. В судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити , стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 000 гр . матеріальну шкоду в розмірі 8773грн. , витрат понесених копіюванням документів на суму 2941грн. з Державного бюджету Україна шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Надала відповідь на відзив.
		Представник відповідача надала відзив, в судовому засіданні просила відмовити в позові. Вказувала , що службова перевірка не підтвердила порушень прав позивачки працівниками поліції. Складання адмінпротоколу не є підставою для стягнення моральної та матеріальної шкоди, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок.
		Представник відповідача ДКС відзив не надав.
		Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 21.01.2023р відкрито провадження в порядку спрощеного з викликом сторін.
		Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого.
		Судом встановлено, що 01.04.22р. на  ст. м. Мінська (м.Київ) поліцейськими управління в метрополітені Головного управління Національної поліції у м.Києві була затримана ОСОБА_1 . 
		Працівником Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м.Києві відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст..185 КУпАП (ВАБ 373648) . Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 15.08.2022р. провадження у справі закрито за відсутністю в  діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст..185 КУпАП.
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до ст..22 ЦК України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		 
		2. Збитками є:
		 
		1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		 
		2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		 
		3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		 
		Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
		 
		4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
		Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст.1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначеніст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		За відсутності підстав для застосування ч. 1ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч. 6 цієї статті така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст.1173,1174цьогоКодексу).
		Оскільки підставою для відшкодування шкоди позивачу є встановлена преюдиційним судовим рішенням закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу, то відсутні спеціальні підстави для застосуванняст. 1176 ЦК України.
		Таким чином, шкода, завдана позивачу незаконними рішеннями та бездіяльністю посадовими особами органу державної влади (відповідачів) при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується на підставіст. 1174 ЦК України.
		Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.
		Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 25 червня 2018 року, провадження № 61-496св18, від 11 липня 2018 року, провадження № 61-14157св18, від 25 липня 2018 року, провадження № 61-2986св18, що у встановленому законом порядку не спростовується відповідачами.
		Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
		Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.
		Дії працівників Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м.Києві щодо складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини. Згідно висновків ВС викладених в постанові від 05.02.2020р.(справа N 640/16169/17)
		Відповідно дост. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Пунктами 3 та 9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		При цьому, суд відзначає, що в рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
		Свідок ОСОБА_8 показала суду , що 1.04.2020р.  вона 1 годину чекала коли їй привезуть її паспорт , щоб пройти в метрополітен та була свідком , як працівники не пропускали позивачку , вона пояснювала , що паспорт її в міграційній службі. Спілкувались з нею в грубій формі, нецензурною лайкою, пускали дим в лице, порвали пальто, одягли наручники Позивачка не використовувала нецензурну лексику. 
		Позивачкою   надано належні та допустимі докази незаконності дій відповідача . Отже, суд звертає увагу, що обставинами, які безумовно вплинули на заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягає у понесених нею моральних (душевних) страждань є зокрема доведення своєї невинуватості, відчуття несправедливості, викликане неналежною поведінкою та постановленням незаконної постанови про притягнення до відповідальності, витрати зусиль спрямованих на захист своїх прав і свобод.
		Таким чином, наявність моральної шкоди, протиправність дій заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача встановлених під час розгляду справи не спростовано відповідачами.
		Наданий відповідачем висновок службового розслідування від 18.01.2023р. не спростовує встановлені в судовому засіданні обставини спричинення шкоди позивачці.
		Аналізуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини можна зробити висновок, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення,свідчить про незаконні дії посадових осіб,які ініціювали та здійснювали вказане провадження(складання протоколу,затримання особи,отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того,чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу,чи було понесено особою витрати на погашення штрафу,накладеного судом.
		Враховуючи зазначене,суд приходить до висновку про наявність спричиненої позивачу незаконними діями працівників Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м.Києві моральної(немайнової)шкоди,однак при визначені її розміру суд виходить з конкретних обставин справи,характеру спричинених їй моральних страждань,які полягали у душевних стражданнях,яких позивачка зазнала у зв`язку із неправомірним складанням на неї протоколу, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків , вона була вимушена витрачати додатковий час та зусилля для захисту своїх прав, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, визначає розмір такої шкоди в сумі 5000 грн., відшкодування яких підлягає за рахунок коштів державного бюджету.
		Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди.
		В судовому засіданні встановлено , що внаслідок неправомірних дій працівників Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м.Києві позивачці пошкоджено 1.04.2022р. пальто, на відновлення було витрачено 200 грн., що підтверджується квитанцією (а.с106). При таких обставинах суд приходить до висновку , що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Позивачкою не надано належних на допустимих доказів придбання ліків за призначенням лікарів в період з квітня по вересень 2022р. , тому вимоги про стягнення коштів не підлягають задоволенню.
		Вимоги про стягнення витрат понесених копіюванням документів на суму 2941грн. не підлягають задоволенню , оскільки відповідно до статті 133 ЦПК України не відносяться до судових витрат.
		При таких обставинах суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
		Керуючись ст..22,23 ЦК України, ст.ст.12,13,76-81,133,141,259,263-265,268, 411 ЦПК України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції у м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з Державноїказначейської службиУкраїни зарахунок коштівДержавного бюджетуУкраїни шляхомсписання коштівз єдиногоказначейського рахунку на користь  ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн., матеріальну шкоду в розмірі 200 грн. 
		В решті позову відмовити.
		Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти  днів з дня  проголошення до Київського апеляційного суду .
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
		позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 
		відповідач : Держава України в особі Державної казначейської служби України: 01601,м. Київ, вул.. Бастіонна,6 
		відповідач: Головне управління національної полції у м. Києві:м. Київ, вул.. Володимирська,15
		 
		Суддя                                                                                   Остапчук Т.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...