Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/1809/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2023. Зареєстровано: 16.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/337/178/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022080020000245

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		15 вересня 2023 року
		Справа № 337/1809/23
		Номер провадження 1-кп/337/178/2023
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 вересня 2023 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
		у складі головуючого - судді ОСОБА_1 
		членів колегії: суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_5 
		захисника - ОСОБА_6 
		       розглянувши в порядку спеціального судового провадження (in absentia) у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080020000245 від 18.08.2022 року за обвинуваченням
		        ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Токмака Запорізької області, який на час вчинення злочину обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Пологівського районного управління ГУНП в Запорізькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України 
		ВСТАНОВИВ:
		       Починаючи з 26.02.2022 територія Пологівського району Запорізької області по теперішній час є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора рф, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
		З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		У свою чергу, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Пологівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_8 №34 о/с від 15.01.2021, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території Пологівського району та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема м. Токмака, системи органів державної влади рф (у тому числі правоохоронної), з метою встановлення, зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, приблизно у першій половині квітня 2022 року, але не пізніше 23 травня 2022 року (більш точний час на досудовому слідстві та під час судового розгляду не встановлений), в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, здійснював патрулювання на території м. Токмака, а також здійснював схиляння до державної зради співробітників ВП №3 Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області - їх агітацію щодо співпраці з окупаційною адміністрацією рф, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Так, ОСОБА_7 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме у незаконно створеному органі - «народній міліції м. Токмака», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
		Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_8 № 615 о/с від 23.05.2022 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_7 звільнено зі служби в поліції.
		       Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 5 червня 2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні, відповідно до ч.3 ст.323 КПК України за відсутності обвинуваченого. Отже, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 (in absentia), який показань суду не надавав та з жодними клопотаннями на адресу суду не звертався.
		       Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		       Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст. 323 КПК України), суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надав особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбулося за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, оскільки поріг вимогливості до доказування у даному випадку є підвищеним.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Донецькій та Запорізькій областях.
		       Повістки про виклик обвинуваченого в судові засідання здійснювався у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Хортицького районного суду м. Запоріжжя (https://hr.zp.court.gov.ua/sud0825/), інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		       Колегія суддів вважає, що наявні у справі документи однозначно свідчать про відмову ОСОБА_7 (який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження) від реалізації свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та про наявність у обвинуваченого наміру ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне. При цьому, факт ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від правосуддя, колегія суддів розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), що є однією з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав активну участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженню. Так, захисник зазначив, що обвинувачення, висунуте ОСОБА_7 не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, а кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю на підставі п.3 ч.І ст.284 КК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді та вичерпання можливості їх отримати. Наявність в діях його підзахисного ознак державної зради жодним доказом з боку обвинувачення не підтверджується: наказ про його призначення на посаду у незаконно створеному органі суду не наданий, жоден з допитаних свідків не бачив його підзахисного у форменому одязі - лише у цивільному одязі чорного кольору, без жодних ознак, свідок ОСОБА_9 взагалі не могла зазначити дату його звільнення з Національної поліції; кому належить номер мобільного телефону, з якого була отримана інформація під час проведення негласних слідчих розшукових дій, достеменно невідомо, сам мобільний телефон не вилучався та не був оглянутий у судовому засіданні. 
		Дослідивши в судовому засіданні надані докази, заслухавши доводи сторони обвинувачення та захисту, колегія суддів приходить до наступного:
		       Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте приймається судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		       Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні умисних дій при встановлених обставинах підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, наданими стороною обвинувачення.
		       Так, відповідно до наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_10 №3о/с від 07.11.2015 року, капітан міліції ОСОБА_7 був призначений посаду інспектора Василівського відділу поліції (ДПП) ГУНП в Запорізькій області, як такий, що прибув з Міністерства внутрішній справ з присвоєнням спеціального звання- капітан поліції.
		       Відповідно до наказу начальника ГУНП в Запорізькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_8 №34 о/с від 15.01.2021 року ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Пологівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. 
		       Відповідно до наказу начальника ГУНП в Запорізькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_8 №615 о/с від 23.05.2022 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ( у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) ОСОБА_7 , інспектора сектору реагування патрульної поліції, звільнено зі служби в поліції.
		       З відомостей Послужного списку ОСОБА_7 (особистий НОМЕР_12 вбачається, що протягом служби в органах Національної Поліції України за період з 07.11.2015р. по 23.05.2022 р. останній систематично допускав порушення при виконанні службових обов`язків та був 10 разів притягнутий до дисциплінарної відповідальності з накладенням стягнень.
		       За змістом службової характеристики, ОСОБА_7 проходив службу в органах внутрішніх справ з вересня 2009 року, у Національній поліції проходив службу з 7 листопада 2015 року по 23 травня 2022 року; посадові обов`язки в обсязі займаної посади засвоїв задовільно, до виконання службових обов`язків ставився не завжди відповідально; нормативні документи, накази та інструкції, що регламентували роботу сектору реагування патрульної поліції, засвоїв не в повному обсязі; у вирішенні службових питань не принциповий, належної ініціативи не проявляв. 
		       Таким чином, зазначені письмові докази надані стороною обвинувачення та досліджені у судовому засіданні, безсумнівно, підтверджують той факт, що ОСОБА_7 на час окупації м. Токмака збройними силами рф до 23.05.2022 року - тобто на час вчинення інкримінованих злочинних дій - являвся працівником правоохоронного органу Національної поліції України.
		Відповідно до положень Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
		Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_7 присягав на вірність Українському народові, що підтверджено наданою стороною обвинувачення копією письмової присяги від 07.11.2015 року, відповідно до тексту якої ОСОБА_7 власноруч своїм підписом засвідчив, що «усвідомлюючи високу відповідальність урочисто склав присягу вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої обов`язки».
		Однак, ОСОБА_7 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, що потребують супротиву російському агресору, зрадив державі Україна та її народові, перейшовши на бік ворога.
		       Так, за змістом наказу начальника ВДЗ ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_12 № 252 від 10 березня 2022 року «поліцейських, державних службовців, цивільний персонал районних управлінь, відділів, відділень поліції, інших підпорядкованих підрозділів ГУНП в Запорізькій області, за наявності безпечного шляху пересування, зобов`язано прибути до найближчих населених пунктів, територія яких підконтрольна Україні для переходу в підпорядкування керівника відповідного управління, відділу та відділення поліції ГУНП в Запорізькій області, що дислокується та обслуговує зазначену територію»; зобов`язано керівників районних управлінь, відділів та відділень поліції, структурних, підпорядкованих підрозділів, командирів стройових підрозділів ГУНП в Запорізькій області довести зміст наказу до відома поліцейських, що перебувають на окупованій території.
		Наказом начальника ВДЗ ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_12 № 282 від 04.04.2022 року «у зв`язку із захопленнями окупаційними військами рф деяких населених пунктів Запорізької області, визначено тимчасовим місцем розташування ( дислокації) відділення поліції №3 Пологівського районного відділу поліції (м.Токмак) та інших територіальних підрозділів, підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області м. Запоріжжя; поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, які виконували свої обов`язки у м. Пологи ( м. Токмак ) та ін. визначено місцем служби (роботи) м. Запоріжжя та наказано прибути безпечним шляхом (у тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя до 15 квітня 2022 року, включно; під час здійснення виходу з територій, захоплених окупаційними військами рф використовувати алгоритм дій, визначений службовою телеграмою ГУНП в Запорізькій області від 26.03.2022 № 102/01/13-2022 «Про порядок прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу, а також членів їх сімей до ГУНП в Запорізькій області»; з моменту прибуття протягом доби стати на облік у ГУНП в Запорізькій області; начальникам структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП довести цей наказ до відома поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) у будь-який доступний спосіб та 16 квітня 2022 року підготувати рапорти із переліком працівників, які не прибули до м.Запоріжжя на виконання цього наказу». 
		Листом ( службовою телеграмою) начальника ГУНП в Запорізькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_8 від 26.03.2022 № 102/01/13-2022 встановлений порядок дій прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу, а також членів їх сімей до ГУНП в Запорізькій області, що визначено місцем збору зазначених осіб.
		Зазначені накази були доведені до відома поліцейських та інших працівників відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області (м.Токмак), та сумлінно виконанні частиною з них. Натомість, ОСОБА_7 , вимоги зазначених наказів, які є обов`язковими до виконання, проігнорував та залишився на окупованій території, де з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» у незаконно створеному окупаційному владі на шталт правоохоронному органі - «народній міліції» м. Токмака.
		Так, зі змісту дослідженого у судовому засіданні «Списку поліцейських та інших працівників відділення поліції №3 (м.Токмак) Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області» вбачається, що станом на 23.06.2022 року з окупованої території виїхало 48 осіб, 33 особи - серед яких у п.3 зазначений капітан поліції інспектор СРПП ОСОБА_7 - залишилися на окупованій території. 
		Згідно змісту Протоколу від 2 червня 2022 року за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних комунікацій мереж, здійсненої на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 16 травня 2022 року за номером мобільного телефону № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , вбачається, що під час контролю приватного спілкування ОСОБА_7 в період з 26.05.2022 до 31.05.2022, його абонентський номер працював в мобільному терміналі ІМЕІ НОМЕР_2 , на окупованій території м. Токмака Запорізької області та мав відповідні з`єднання та спілкування з особами, що входили в його коло спілкування, у тому числі з тими, хто здійснював колаборантську діяльність. Отримана інформація скопійована на DVD-R диск, на який нанесено напис: «Інв.№107т від 01.06.2022 . ТІТАNUM _ DVD-R_120 msn 4.7 GB_16X_».
		В подальшому, Протоколом від 10 червня 2022 року було оглянуто зазначений диск для лазерних систем зчитування, що містить файли з інформацією про здійснення аудіо-з`єднань за номером мобільного телефону № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , та отримано аудіоінформацію, що однозначно свідчить про його активну діяльність в незаконно створеному органі з охорони правопорядку та співпрацю з представниками окупаційної влади, а також інформацію щодо номеру ІМЕІ мобільного терміналу, дату та час здійснення дзвінка, його тривалість, направлення здійснення дзвінка (вхідний або вихідний), учасника з`єднання. 
		За результатами вивчення інформації та прослуховування записів аудіофайлів у судовому засіданні встановлено, що на момент з`єднань ОСОБА_7 знаходився в зоні дії базових станцій м.Токмака, при цьому перебуваючи на відповідній посаді у незаконно створеному органі - «народній міліції м. Токмака», виконував вказівки та розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, виїжджаючи на виклики, що надходили до чергової частини, здійснював патрулювання на території м. Токмака, приймав активну участь у відшукуванні та вилученні зброї, у тому числі і табельної, що належить його колишнім колегам, та виконував інші функції, притаманні працівнику поліції, при цьому, навіть, висловлював своє обурення розміром отриманої грошової винагороди за свою злочинну діяльність. 
		Так, 28.05.2022 об 19 год. 37 хв. відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_13 (працівнику поліції, інспектору СРПП ВП- №3 Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області), щодо розміру заробітної плати працівникам незаконно створених органів -«народної міліції» у місті Бердянськ та Мелітополі, яка є більшою за розміром, ніж виплачують їм, а тому, «якщо керівництво наддасть згоду, вони й самі найдуть гроші для виплати собі премій за розкриття правопорушень».
		29.05.2022 об 09 год. 16 хв. відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_4 (невстановленою особою) щодо можливості вирішення питання про повернення пневматичної гвинтівки (мовою оригіналу -«воздушки»), яка була вилучена через коменданта або особи на ім`я ОСОБА_14 , з позивним «ОСОБА_17», що має одну руку. 
		29.05.2022 року об 18 год. 44 хв. відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_15 , працівнику поліції, інспектору СРПП ВП-№3 Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області, якого останній викликав з метою вгамувати ОСОБА_16 .
		29.05.2022 року об 19 год. 34 хв. відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_17 , начальнику «народної міліції м. Токмак», (пенсіонер МВС України) щодо виклику екіпажу на перехрестя вулиць Гоголя та Леніна, де перекинулася машина з військовими та, можливо, є загиблі.
		29.05.2022 року об 19 год. 42 хв. відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_18 , заступнику начальника «народної міліції» щодо необхідності затримання транспортного засобу «Сенс» червоного кольору. 
		Аудіо запис слідчої дії був відтворений         та досліджений у судовому засіданні, зміст якого цілком відповідає змісту дослідженого Протоколу огляду отриманої інформації. 
		Згідно Протоколу за результатами проведеної на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 16 травня 2022 року негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних комунікацій мереж від 11 липня 2022 року за номером мобільного телефону№ НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , під час контролю приватного спілкування отримано інформацію, що має доказове значення, яка для зручності дослідження була скопійована на DVD-R диск, на який нанесено напис: «Інв.№83т від 20.05.2022».
		       Протоколом від 27 липня 2022 року оглянуто диск для лазерних систем зчитування, що містить файли з отриманою інформацією за Протоколом від 11.07.2022 року щодо змісту аудіо-спілкування ОСОБА_7 , а також щодо номеру ІМЕІ мобільного терміналу, дати та часу здійснення дзвінка, його тривалості, направлення здійснення дзвінка (вхідний або вихідний) та учасника з`єднання. За результатами вивчення інформації та прослуховування записів аудіо файлів встановлено, що в момент з`єднань ОСОБА_7 знаходився в зоні дії базових станцій м.Токмака, при цьому активно виконував вказівки та розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, здійснюючи повноваження на кшталт слідчих дій у вигляді допиту осіб та проведення обшуків житла та нежитлових приміщень з метою відшукування зброї, підтримання встановленого окупаційною владою правопорядку та навіть висловлював обурення своїми колишніми колегами, які повідомили керівництву про перехід на бік ворога, віддав наказ помістити особу до ізолятору тимчасового утримання. 
		       Так, 01.06.2022 об 08:55:13 відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_18 (заступник начальника «народної міліції») щодо пошкодження внаслідок ДТП транспортного засобу БМВ, який належить ОСОБА_19 ; під час якої ОСОБА_7 говорить про те, що якщо це авто завчасно не буде забрано з місця події, то володілець його більш не побачить, так як згідно наказу міністерства МВД вони заберуть транспортний засіб собі.
		01.06.2022 об 21:32:58 відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_20 , під час якої останній питає, що саме йому слід робити з особою, яку він опитав, при цьому зауважує, що телефон цієї особи «чистий».
		02.06.2022 об 15:07:17 відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_9 , якому останній наказує помістити до ізолятору тимчасового утримання чоловіка, про якого виловлюється непристойними виразами, наголошуючи про своє обурення поведінкою останнього, бо він повідомив особам у м. Запоріжжі про їх перехід на бік ворога та підтримку окупаційної влади. 
		03.06.2022 об 17:53:09 відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_20 , у якого останній цікавиться незрозумілим йому змістом смс-повідомлення у робочій групі, просить йому розтлумачити це повідомлення та зазначає, що у нього є список викраденого майна а також наявні відео реєстратори, а тому необхідно спілкуватися за позивними «15-33».
		07.06.2022 об 22:43:38 відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_17 , який наказує ОСОБА_7 під час здійснення патрулювання заїхати на адресу: АДРЕСА_2 , де має місце конфлікт, який потрібно врегулювати.
		10.06.2022 об 20:05:28 відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_17 , який наказує ОСОБА_7 , щоб він або його напарник на ім`я ОСОБА_22 , виїхали на адресу: АДРЕСА_3 , де потрібно надати допомогу жінці.
		14.06.2022 року об 09:22:09 відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_13 , інспектору СРПП ВП №3 Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області, щодо місцезнаходження магазину від автомата.        
		17.06.2022 об 11:33:30 відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_6 ( ОСОБА_17 ), під час якої ОСОБА_7 отримав виклик прибути разом з ОСОБА_24 до гаражного кооперативу, де необхідно надати інформацію щодо гаражу, який належить ОСОБА_25 , а також щодо інших гаражів, які вони вже перевірили.
		22.06.2022 об 10:13:01 год відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_10 , під час якої особа називає себе ОСОБА_26 , яку вони декілька разів зупиняли на автомобілі, та повідомляє, що у нього з дому викрали планшет, на що ОСОБА_7 відповідає, що йому потрібно підійти до дільничних та розповісти про це.
		22.06.2022 року об 16:22:02 год відбулась розмова ОСОБА_7 з абонентом НОМЕР_6 ( ОСОБА_17 ), в ході якої останній повідомляє, що вони повертаються від особи на ім`я ОСОБА_27 , що мешкає по АДРЕСА_4 , у якого знайшли « два автомати, шість, дванадцять магазинів та дві підсумки з патронами… Один, на його думку, 7,62 калібру. Зброю вони сфотографували та готові все їм віддати». 
		        Аудіо запис слідчої дії був відтворений         та досліджений у судовому засіданні, зміст збереженої інформації відповідає змісту Протоколу слідчої дії.
		       Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_9 також надали свідчення щодо обставин вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення. 
		       Так, свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що він є кумом обвинуваченого ОСОБА_7 , з яким він працював у ВП №3 Пологівського РУ ГУНП. Після окупації, вони деякий час виконували свої службові обов`язки з патрулювання міста, запобігаючи порушенням, сподіваючись на швидку деокупацію м.Токмака. Вже на початку окупації, з приміщення ВП була знята українська державна символіка, вивішені російські прапори. Потім стало зрозуміло, що найближчим часом деокупація міста не відбудеться. Він особисто пропонував ОСОБА_7 , у якого була своя машина, спільно з ним, двома родинами, виїхати до Запоріжжя та разом вирішувати усі проблеми з пошуку та облаштування житла, але той відмовився. З березня 2022 року вже були розміщені оголошення про набір до «народної міліції», за адресою дислокації їхнього відділу поліції. 20 квітня 2022 року ОСОБА_7 особисто при спілкуванні повідомив йому, що прийняв рішення працевлаштуватися у створену окупаційною владою «народну міліцію», де йому на майбутнє обіцяли посаду опера. Він є атовцем, це суперечить його політичним поглядам та свідомості, тому він відповів, що зрадником він ніколи не стане. Для себе він прийняв рішення терміново виїжджати, бо їм було відомо, що два їхні керівники перебувають у полоні, він на власні очі бачив, у якому жахливому стані один з них вийшов з полону. Вони з дружиною вирішили, що буде безпечніше їй з дітьми покинути місто Токмак через тиждень після його виїзду. Дружина розповідала, що протягом цього тижня, що залишалася, вона особисто бачила ОСОБА_7 у чорній формі на патрульній машині «народної міліції», а сам ОСОБА_7 допитувався у неї де він подівся, але дружина приховувала факт його виїзду до Запоріжжя. З окупації він виїжджав 30 квітня 2022 року за допомогою церкви, і хоча було досить нелегко, але можливість виїхати з окупованої території була. У період з 24.02.2022 року по дату виїзду - 30.04.2022 року працівники фсб з ним та безпосередньо з ОСОБА_7 не спілкувалися, тиск ні на нього, ні на обвинуваченого не чинили. Рішення співпрацювати з ворогом ОСОБА_7 прийняв добровільно, без жодного впливу, з меркантильних міркувань, втративши надію на деокупацію м.Токмака. Виїхати з Токмака ОСОБА_7 ніщо не перешкоджало, батьки його догляду не потребували. Навпаки, його мати, дізнавшись, що її син зрадник, влаштувала сварку, накинувшись на нього на ринку. На той час, коли ОСОБА_7 повідомив йому, що працевлаштувався до ворога, вже проводилися обшуки квартир та гаражів працівників ВП, бо останньому достеменно було відомо у кого з них залишилася табельна зброя. У ОСОБА_7 було два номери мобільних телефонів, один з яких- НОМЕР_11 , інший належить до оператора «Лайф», номер наразі він не пам`ятає. Крім того, пізніше, його теща, яка залишилася у м.Токмак, повідомила, що як тільки його дружина виїхала до м.Запоріжжя, ОСОБА_7 особисто з працівниками фсб проводив обшук у його квартирі. Теща навіть надсилала йому фото та відео події. Також його дружина телефонувала дружині ОСОБА_7 та цікавилася про цей обшук, на що та відповіла, що у її чоловіка не було вибору: його змусили шукати зброю. Після того, як він виїхав до Запоріжжя, до нього телефонували деякі колеги, яким він повідомляв як краще виїжджати з окупованої території. Також він особисто спілкувався з ОСОБА_34 , і той розповідав йому як ОСОБА_7 обшукував його житло та гараж. Яровому про це розповідав ОСОБА_35 , який у липні-серпні 2022 року виїхав з дружиною до Запоріжжя, але залишив дітей тещі. ОСОБА_7 телефонував ОСОБА_35 , погрожував дітьми, змушуючи його повернутися до м. Токмака. Останній провів декілька днів у Запоріжжі, пройшов бесіди з працівниками СБ, поліграф-тестування, але побоюючись за долю дітей, повернувся. 
		Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що є старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №3 Пологівського районного управління ГУНП в Запорізькій області, з дислокацією у м. Токмак. ОСОБА_7 працював у ВП №3 Пологівського районного управління ГУНП в Запорізькій області на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції. 26.02.2022 року місто Токмак було окуповане військами рф. На початку окупації вони ще виконували свої службові обов`язки з охорони громадського порядку, запобігаючи мародерству, однак автоматна зброя за наказом вже була централізовано вивезена. Протягом декількох днів приміщення ВП № 3 було зайнято працівниками фсб, тому вони щодня збиралися в інших місцях: на гаражах, біля КП «Контакт» та ін., обговорюючи питання подальшої служби. Одягнуті вони були вже у цивільний одяг. Вже стало відомо, що працівники фсб розшукували працівників поліції, з декількома спілкувалися, пропонуючи співпрацювати з ними. Вони добре усвідомлювали, що співпраця з представниками окупаційної влади є зрадою. На початку березня 2022 року працівники фсб узяли в полон їхніх двох керівників - начальника СРПП ОСОБА_37 та заступника начальника СРПП ОСОБА_38 . Ця подія усіх схвилювала. І хоч інших працівників поліції на той час фсб не займало, усі вони усвідомлювали, що потрібно робити вибір та виїжджати на територію, що підконтрольна Україні. ОСОБА_7 також приходив на збори працівників поліції, але тоді ще не було видно, що він працює з окупаційною владою. В останній раз він був на зборах біля КП «Контакт» 3 квітня 2022 року, на цих зборах ОСОБА_39 агітувала за роботу в «народній міліції». В той час вони з ОСОБА_35 здійснювали патрулювання території, були поруч з місцем зборів. Він особисто чув, як ОСОБА_7 висловлювався, що залишиться у м. Токмак, мов, йому тут подобається, виїжджати він не буде, бо Україні він не потрібен, жодної допомоги йому ніхто не надасть. В подальшому, зі спілкування з ОСОБА_35 , який наразі залишився на окупаційній території, йому стало відомо, що ОСОБА_7 вже тоді приходив на збори з камерою, на яку знімав їхні наради, та передавав інформацію до фсб. Крім того, він особисто з представниками фсб викрали ОСОБА_35 з квартири та утримували в полоні 22 дні. Також в додатку «Вайбер» була наявна група працівників ВП №3, учасником якої був і ОСОБА_7 . Від керівника в групу було надано смс-повідомлення про видання наказу виїхати з окупованої території. При спільному спілкуванні працівники поліції обговорювали зміст цього повідомлення: дехто з них висловлювався, що це не офіційний наказ, з яким їх потрібно було б ознайомити, а тому його невиконання не потягне за собою жодних негативних наслідків. Залишатись у місті Токмаку ставало небезпечним, тому він прийняв рішення виїжджати. 5 квітня 2022 року він таємно виїхав до м. Запоріжжя. Про шлях безпечного перетину йому повідомив ОСОБА_41 . Вже у місті Запоріжжі він дізнався, що ОСОБА_7 став працювати в «народній міліції», йому дали можливість зайняти будинок, мешканці якого виїхали, бо мати ОСОБА_7 , з якою він проживав раніше, вигнала його з родиною з свого будинку, дізнавшись, що її син зрадник. Вже в Запоріжжі він пригадав, що часто бачив ОСОБА_7 з колаборантом ОСОБА_18 . До його виїзду з м. Токмака орган «народної міліції» ще не був утворений, лише велася агітація через оголошення про набір на роботу до цього незаконного органу. Також ОСОБА_35 розповідав йому, що ОСОБА_7 приймав активну участь в проведенні обшуків гаражів, квартир працівників ВП №3, йому добре було відомо, у кого з них залишилася табельна зброя. Очільником «народної міліції» став ОСОБА_17 . Старший черговий їхнього підрозділу ОСОБА_34 також виїхав до Запоріжжя, вони деякий час з ним спільно несли службу з охорони залізнично-дорожнього вокзалу. При спілкуванні ОСОБА_34 розповідав йому, що ОСОБА_7 сам обшукував його квартиру разом зі ОСОБА_13 , хоча вони й були у масках, але сусіди їх впізнали. Вважає, що ОСОБА_7 прийняв рішення перейти працювати на окупаційну владу добровільно, без жодного примусу, виїхати з окупаційної території можливість була, хто забажав - той виїхав. Навіть коли він вже прибув до Запоріжжя до нього телефонували колеги, яким він розповідав шлях, який використав при виїзді з окупаційної території та інші обставини щодо подальшої служби. 
		       Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є заступником начальника відділу кадрового комплектування ГУНП України в Запорізькій області. Особисто з ОСОБА_7 вона не спілкувалася, але вела певну документацію. На початку війни начальником ВДЗ ГУНП в Запорізькій області був виданий наказ усім поліцейським та іншому персоналу районних управлінь, відділів, відділень поліції, інших підпорядкованих підрозділів ГУНП в Запорізькій області, за наявності безпечного шляху пересування виїхати з окупованої території. Офіційного звязку вже не було, можливими засобами було наказано довести зміст наказу до відома підлеглих. В подальшому був виданий наказ усім поліцейським, державним службовцям і працівникам структурних підрозділів апарату ГУНП, які виконували свої обов`язки у м. Пологи та м. Токмак прибути безпечним шляхом до м.Запоріжжя до 15 квітня 2022 року. Алгоритм дій був розроблений та надісланий телеграмою та іншими можливими засобами зв`язку, у тому числі і через додатки, що містяться в мобільних телефонах, з метою доведення до усіх працівників поліції, що продовжували перебувати на окупованій території. Вже 16 квітня 2022 року були підготовлені списки осіб, окремо тих, що прибули, та тих, що залишилися. З м.Токмака до м. Запоріжжя виїхало 48 осіб, не виїхало з окупованої території 33 особи, серед яких був інспектор СРПП ОСОБА_7 . В подальшому відносно останнього був наданий наказ про звільнення. 
		За змістом протоколу допиту від 11 серпня 2023 року, зафіксованого за допомогою цифрової відеокамери та відтвореного у судовому засіданні, який використаний судом в якості доказу в порядку, передбаченому ч.11 ст.615 КПК України, свідок ОСОБА_35 повідомив, що станом на 24.02.2022 року він працював старшим дільничним офіцером поліції ВП №3 Пологівського районного управління ГУНП в Запорізькій області. 24-26 лютого 2022 року за наказом керівництва працівники поліції під підпис здали зброю, яка централізовано була вивезена до міста Запоріжжя. Протягом декількох днів ВП №3 ще виконувало свої функціональні обов`язки з охорони громадського порядку. 26.02.2022 року місто Токмак було окуповане військами рф. На початку окупації військами рф м.Токмака вони отримували усні вказівки щодо термінової евакуації до м.Запоріжжя, дехто виїхав одразу, дехто залишався. Він перебував до 5 серпня 2022 року на окупованій території, на той час він був вже звільнений з посади, займався домашнім господарством. Він намагався ще раніше виїхати з окупованої території, але це йому не вдалося, бо за існуючими списками його не пропускали у пунктах перетину. У березні 2022 року був оголошений набір до так званої «народної міліції», що розташувалася в приміщенні ВП №3 . Деякі працівники поліції одразу прийняли рішення перейти на бік ворога та працювати у «народній міліції» . Серед них він може назвати ОСОБА_7 та ОСОБА_13 . Він особисто бачив, як вони їздили на службовому патрульному автомобілі НПУ, але з заклеєним прапором України на реєстраційному номері. Одягнути вони були не по формі, у чорному одязі, жодних ознак не мали, однак він впевнений, що вони здійснювали патрулювання території. При цьому ОСОБА_7 прийняв рішення працевлаштуватися до «народної міліції» досить рішуче, у перші дні її утворення. Його дії були добровільними, жодного примусу на нього ніхто не вчиняв. Вони здійснювали патрулювання території, виїжджали за викликами. Незаконно утворений орган мав чергову частину, де черговий отримував дзвінки від громадян, які потребували реагування, та передавав виклики патрульним, які виїжджали на місця. Рішення щодо співпраці з окупаційною владою ОСОБА_7 прийняв одразу, не будучи звільненим з НПУ та перейшов на бік ворога, перебуваючи на посаді в лавах НПУ ОСОБА_7 приймав особисту участь при проведенні обшуків житла та гаражів у своїх колишніх колег, при цьому йому достеменно було відомо про наявність у них зброї. Навіть коли ці особи виїхали до м.Запоріжжя, їхні родичи, які залишилися на окупованій території, зазнали певного тиску. І на теперішній час ОСОБА_7 продовжує співпрацювати з ворогам, завдаючи шкоду інтересам України. 
		       Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було. Надані стороною обвинувачення документи: витяги з ЄРДР, постанови про визначення групи прокурорів та слідчих та зміни груп, постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, доручення про проведення слідчих (розшукових) дій виділення матеріалів провадження, запити щодо витребування документів, супровідні листи, тощо - які за своїм змістом не містять ознак доказів, але мають значення для вирішення кримінального провадження, колегія суддів в обґрунтування провини обвинуваченого не покладає; зазначені процесуальні документи засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону.
		       За результатами судового розгляду, колегія суддів за своїм глибоким внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшла до наступних висновків.
		       Наразі такий факт, як окупація певної території України та створення окупаційних адміністрацій є загальновідомим. 
		       Водночас законодавчим органом влади, вживаються всі заходи щодо визнання, у тому числі і на міжнародному рівні рф - державою-агресором. Так, зокрема Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнано, що росія вчинила агресію України, порушивши базові норми ООН, і якою від російської федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		       Також у проміжному рішенні Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року, відповідно до якого на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення росії на територію України, відзначаючи, що збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України. Крім того, відповідними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» м. Токмак та м. Молочанськ є окупованою територією. 
		       Свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_9 безпосередньо у судовому засіданні та свідок ОСОБА_35 на досудовому слідстві, кожен окремо, повідомили відомі їм обставини перебування ОСОБА_7 на тимчасово окупованій території, його співпраці з представниками окупаційної влади, добровільного обрання ним посади в незаконно створеному органі «народної міліції» м.Токмака та виконання ним відповідних службових обов`язків щодо проведення обшуків, пошуку зброї, здійснення патрулювання, розкриття та документування правопорушень, тощо.
		При цьому свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_28 зазначили, що ОСОБА_7 особисто проводив обшук в їхньому житлі та гаражах, відшукуючи табельну зброю. Свідок ОСОБА_29 підтвердив, що ОСОБА_7 приходив на збори працівників ВП №3, при цьому знімав їхнє спілкування на відеокамеру, передаючи отриману інформацію представникам окупаційної влади; також особисто ОСОБА_7 разом з працівниками фсб брав у полон колишнього колегу ОСОБА_50 . Свідок ОСОБА_28 повідомив, що сам ОСОБА_35 розповідав йому у м.Запоріжжі, що змушений повернутися до м.Токмака, бо йому телефонує ОСОБА_7 , який погрожує йому дітьми у разі його неповернення на окуповану територію. 
		Крім того, за показами свідка ОСОБА_28 про своє рішення працевлаштуватися до «народної міліції», ОСОБА_7 , який на той час мав близькі з ним стосунки, повідомив йому особисто та навіть пропонував свідкові підтримати його рішення та також перейти на бік ворога. 
		Покази допитаних свідків цілком логічні, послідовні, доповнюють одне одного та не містять суттєвих суперечок, жодних сумнівів у суду не викликають. При цьому усі допитані свідки підтвердили, що свою посаду ОСОБА_7 обирав добровільно, без жодного примусу, виключно з суб`єктивних міркувань, одразу з самого початку створення незаконного органу, на окупованій території поводився розкуто, посміхався, був задоволений окупаційним режимом, не бажав виїхати на територію, що підконтрольна Україні та виконувати накази посадових осіб ГУНП України в Запорізькій області та, навіть, зайняв житло, що належить громадянам України, які виїхали з окупаційної території. 
		        Допитані свідки пояснили, що неприязливих відносин з обвинуваченими не мають, підстави його оговорювати відсутні. У колегії суддів немає підстав сумніватися в достовірності показів свідків, ці покази підтверджують обставини, які підлягають доказуванню по даному кримінальному провадженню.
		       З матеріалів кримінального провадження не вбачається підстав вважати, що свідки, показання яких узгоджуються з іншими доказами по даному кримінальному провадженню, оговорюють обвинуваченого по даному кримінальному провадженню, або є зацікавленими в результатах розгляду. Всі свідчення надавалися під присягою.
		       Крім того, покази свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_52 в частині існування певної можливості виїзду з окупованої території узгоджуються з письмовими доказами, наданим стороною обвинувачення на підтвердження провини обвинуваченого, що досліджені судом у судовому засіданні. Так, зокрема, як вбачається зі змісту дослідженого у судовому засіданні Списку поліцейських відділення поліції №3(м.Токмак) Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, станом на 23.06.2022 року 48 працівників поліції мали об`єктивну можливість виїхати з окупованої території до м. Запоріжжя та стати на облік у ГУНП в Запорізькій області. 
		        Покази свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_52 про участь ОСОБА_7 у проведені обшуків у працівників ВП № 3 відповідають змісту відтворених у судовому засіданні аудіофайлів приватного спілкування ОСОБА_7 , які були отримані в результаті проведення негласних слідчих дій. При цьому номер мобільного телефону № НОМЕР_1 , з якого під час проведення НСРД було отримано інформацію при здійснення з`єднань - є тим самим номером, про який свідок ОСОБА_28 зазначив в своїх показах як номер, що належить його кумові - обвинуваченому ОСОБА_7 . 
		Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку письмових доказів із показами свідків, колегія суддів вважає, що досліджені докази відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченого за наведених у вироку обставин.
		       Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу колегію суддів не виявлено. 
		Окрема увага, колегією суддів, приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. Процесуальні докази, наведені у вироку, прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які колегія суддів визнала належними та допустимими, зібрані у встановленому законом порядку та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають. Відтак, подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб. 
		       Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_7 , що були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		       Отже, судом не встановлено даних, які б свідчили, що зібрані докази по даному кримінальному провадженню отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод обвинуваченого через допущені порушення кримінального процесуального закону у ході досудового розслідування, і оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія судів дійшла висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за наведених у вироку обставин, доведена у повному обсязі.
		       Встановлюючи приналежність того чи іншого органу до правоохоронного, колегія суддів враховує те, що такі органи здійснюють правоохоронну функцію, яка є основною для них. Під правоохоронною функцією доцільно розуміти комплексний, окремий і самостійний напрям її діяльності, в рамках якого уповноваженими суб`єктами здійснюється загальна охорона права та правопорядку, забезпечуються права і свободи людини і громадянина.        Допитані свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_35 підтвердили факт того, що наприкінці лютого 2022 року територія м. Токмака була окупована збройними формуваннями країни-агресора РФ з подальшим утвердженням на її території окупаційної влади та створенням за наказом незаконних органів, у тому числі «народної міліції», до якої був оголошений набір. Допитані свідки підтвердили, що за розпорядженням окупаційної влади, яка здійснювала контроль у тимчасово окупованому м. Токмака, за відсутністю діяльності правоохоронної системи України, був створений орган, який контролювався з боку представників РФ, при цьому він розташований за адресою перебування відділення поліції №3 Пологівського районного управління ГУНП в Запорізькій області - тобто у приміщенні відділу поліції, який повинен був здійснювати охорону громадського порядку у місті, з метою виявлення та припинення мародерства, серед іншого. При цьому за показами свідка ОСОБА_53 приміщення ВП №3 була знята уся державна українська символіка та вивішені російські прапори. Отже факт створення незаконного правоохоронного органу -«народної міліції м. Токмака», з місцем дислокації на тимчасово окупованій території, навіть за відсутності офіційних документів про створення, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та показами свідків, наданими у судовому засіданні.
		       При цьому, на своє глибоке переконання, колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку рф та створення окупаційною владою незаконних органів, яким притаманні функції правоохоронних, свій перехід на бік ворога в умовах збройного конфлікту та введеного воєнного стану здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням, виключно з меркантильних спонукань, адже суду не надано жодного доказу, що ОСОБА_7 виконував покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи на посаді незаконного правоохоронного органу, під безпосереднім впливом або фізичного примусу, внаслідок якого не міг керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); або психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави; саме цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода; або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці. Шкала видів заподіяної шкоди відсутня та не доведена суду, але колегія суддів переконлива в тому, що шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		       Докази того, що ОСОБА_7 примушували до зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, за встановлених вище судом обставин, відсутні. Правові підстави вважати, що встановлені обставини вчинення ОСОБА_7 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у колегії суддів відсутні. Лише самого факту добровільного зайняття працівником Національної поліції України однієї із посад в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території та виконання ним обов`язків з охорони встановленого окупаційної владою правопорядку та інших, що притаманні працівнику поліції, вже достатньо для кваліфікації дій за ст. 111 КК України, адже суспільна небезпечність таких дій є цілком очевидною: особа, яка має статус службової особи та спеціальні знання, отриманні в Україні, допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримці рішень держави-агресора, оскільки саме така вертикаль загалом є основою функціонування державного механізму, а самі дії такої особи є нічим іншим, ніж перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, які, вочевидь, завдають значної шкоди як суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, так і обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. 
		       При цьому, колегія суддів зауважує, що мотив вчиненого жодним чином не впливає на кваліфікацію діяння, оскільки мета і мотив злочину - це факультативні ознаки суб`єктивної сторони злочину, які вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо зазначено у законі (в диспозиції статті Особливої частини КК) або коли вони однозначно випливають із змісту злочину.
		       Також колегія суддів враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_7 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду та досвіду роботи в органах Національної поліції не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений не вживав та за власним волевиявленням перейшов на бік ворога.
		       Отже, на глибоке переконання колегії суддів, сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про добровільність дій обвинуваченого, його свідомий вибір та власне волевиявлення щодо зайняття посади у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, безпосередньої участі в реалізації рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора. При цьому, вчиняючи перехід на бік ворога в умовах воєнного стану та збройного конфлікту, діючи умисно, обвинувачений поза усіляким сумнівом, повинен усвідомлювати направленість своїх дій на спричинення шкоди ( у тому числі і тяжкої) суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці державі Україна, громадянином якої є обвинувачений. 
		       Колегія суддів вважає винуватість ОСОБА_7 у скоєні кримінального правопорушення доведеною і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 111 КК України, як державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану.
		Доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_7 ознак державної зради не є слушними та є нічим іншим як спробою звільнити його підзахисного від відповідальності за скоєний злочин, оскільки факт того, що ОСОБА_7 здійснив перехід на бік ворога, не будучи звільненим з посади НПУ, підтверджений дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, про які суд зазначав вище, а тому неповідомлення свідком ОСОБА_9 у судовому засіданні дати видачі наказу про звільнення ОСОБА_7 жодним чином не спростовує встановлений факт судом. Крім того, відсутність наказу про прийняття на роботу до незаконно створеного органу - так званої народної «народної міліції» - жодним чином не виправдовує останнього, оскільки факт обрання ним посади спростовується сукупністю інших досліджених доказів: показами свідків, які підтвердили факт працевлаштування останнього на роботу за власним бажанням, крім того, досліджені аудіо записи з приватного спілкування засобами мобільного зв`язку однозначно свідчать про виконання обвинуваченим певних службових обов`язків, при цьому останній навіть висловлює своє незадоволення розміром отриманої заробітної плати, порівнює її із заробітком в аналогічних незаконно створених правоохоронних органів на окупованих територіях міст Бердянська та Мелітополя. Безпосереднє недослідження у судовому засіданні самого мобільного телефону жодним чином не спростовує дані змісту Протоколів, отриманих внаслідок проведення НСРД. 
		Також колегія суду враховує той факт, що стороною захисту не надано суду жодного доказу, який міг би виправдати ОСОБА_7 та спростувати обставини, вчиненого ним кримінального правопорушення, які колегія суддів вважає встановленими.
		       Відповідно до вимог ст.65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		       При обранні виду та розміру покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, сукупність усіх характеризуючих даних обвинуваченого, характер та ступінь його суспільної небезпеки. 
		        ОСОБА_7 на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має вищу освіту, за місцем служби характеризувався опосередковано, відомості про сімейний стан обвинуваченого суду не надані, зі слів свідка ОСОБА_53 обвинувачений має дружину та двох дітей.
		       Обставини, які пом`якшують покарання або обтяжують покарання ОСОБА_7 відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України - відсутні. 
		       Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням думки прокурора, колегія суддів вважає, за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		       Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України колегія суддів не вбачає. Таке покарання на переконання колегії суддів буде необхідним та достатнім для виправлення та ресоціалізації ОСОБА_7 , повернення його до нормального життя, та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
		       Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався.
		       Початок строку відбування покарання слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		       Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні. Арешт на майно на досудовому слідстві накладений не був. 
		       Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, колегія суддів -
		УХВАЛИЛА:
		       Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
		       Строк відбуття основного покарання слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_7 на виконання цього вироку. 
		       Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
		       Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
		 
		Головуючий суддя :                                                          ОСОБА_1 
		 
		Члени колегії :
		 
		Суддя:                                                                         ОСОБА_2 
		 
		Суддя: ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...