Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/6005/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2023. Зареєстровано: 16.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2023.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/6005/23
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Бойка С.С., 
		за участю:
		секретаря судового засідання  Маннік М.О., 
		представника позивача  Бойченко В.П., 
		представника відповідача  Пуніної Л.В.
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		ВСТАНОВИВ:
		  ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, якій просить:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 27.10.2022 №1387 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції 31 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 ";
		 - визнати незаконним та скасувати наказ начальника ГУНП в Полтавській області №503 о/с від 02.11.2022 "По особовому складу ", в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 ( у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції;
		 - поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції з 02.11.2022;
		 - стягнути з Головного управління в Полтавській області на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2022 до дня фактичного поновлення на посаді.
		В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що наказом ГУНП в Полтавській області №503 о/с від 02.11.2022 її було звільнено з посади дільничного офіцера поліції сектору провенції відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції за п.6 ч.1 ст. 77 ( у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ЗУ «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року за №580-VIII. Підставою звільнення слугував наказ Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) від 27.10.2022 за №1287 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності». Позивач вказує/, що її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337- VIII, п.п «б» п.21, п.п. «а» п.2ю9 ПДР України, абзацу 2 ч.5 ст.14, абзаців 6,8 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», та п.5 р.1, п.3 р VI Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 . В наказі зазначено, що 13.10.2022 у м. Полтава, вул. Зіньківська,47 працівниками батальйону Полтавської області зупинений автомобіль «Honda Accord» , номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм поліцейського установлено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом без реєстраційного документу на транспортний засіб та з вираженими ознаками наркотичного сп`яніння. Разом з тим позивач зазначає, що Постановою Київського районного суду м. Полтави від 29.03.2023 адміністративну справу (552/8045/22) відносно ОСОБА_1 закрито в зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином вважає, дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області , щодо складання відносно неї адміністративного протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП , який став підставою для її звільнення з органів поліції, протиправними та незаконними.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 122, частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
		25 травня 2023 року позивач усунула недоліки позовної заяви. 
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6005/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 22 червня 2023 року.
		22 червня 2023 року підготовче судове засідання відкладено до 27.07.2023, для подання відповідачем відзиву / а.с.45/.
		У наданому 12.07.2023 відзиві представник Головного управління Національної поліції в Полтавській області просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначив, що ГУНП надійшла інформація про події вчинення лейтенантом поліції ОСОБА_1 адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені ч.1 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП. З метою своєчасного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, наказом ГУНП від 20.10.2022 №889 призначено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією, Розглянувши матеріали службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , 13.10.2022 о 21:49, у м. Полтава, вул. Зіньківська,47, керувала автомобілем «Honda Accord» , номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння (огляд на стан проведено в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей». Результат позитивний, висновок №485), чим порушила вимоги п.п. «а» п.2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, під час вищевказаних подій ОСОБА_1 не мала при собі реєстраційного документа на даний транспортний засіб, чим порушила вимоги п.п. «б» п.2.1 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП. Такі дії ОСОБА_1 , як порушення п.п. «б» п.2.1 п.п. «а2 п.2.9 ПДР України негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру у населення до поліцейських. Керуючи транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 вчинила діяння, несумісне з проходженням служби в поліції, оскільки вона скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків, незалежно від того визнана вона винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства лейтенантом поліції ОСОБА_1 . Таким чином, аналізуючи обставини вчинення лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що наслідки слід віднести до тяжких, так-як дисциплінарний проступок  ОСОБА_1 скоїла в умовах воєнного стану, у стані наркотичного сп`яніння. Ураховуючи викладене, наказом ГУНП в Полтавській області від 27.102.2022 №1387 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби. Вказане дисциплінарне стягнення реалізовано наказом ГУНП в Полтавській області від 02.11.2022 №503 о/с. Представник відповідача зазначає, що при виданні оскаржуваних позивачем наказів ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1 / а.с.48 -58/. 
		27 липня 2023 року у підготовчому судовому засіданні протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено по суті на 24.08.2023 /а.с. 146/.
		24 серпня 2023 року призначене судове засідання по справі №440/6005/23 знято з розгляду та призначено на 06 вересня 2023 року, у зв`язку з підвищенням загрози ракетних обстрілів 24.08.2023 (День Незалежності). 
		У судовому засіданні 06 вересня 2023 року представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		ОСОБА_1 з 28.08.2020 по 02.11.2022 проходила службу в ГУНП в Полтавській області.
		13.10.2022 о 21:49 у м. Полтаві по вул. Зіньківській, 47 автопатрулем батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України зупинено автомобіль «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
		Під час спілкування з водієм працівниками поліції встановлені, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння.
		З метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на предмет підтвердження чи спростування факту сп`яніння в умовах лікарняного закладу. На дану пропозицію ОСОБА_1 погодилась та пройшла освідування в умовах КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради».
		Окрім того, за порушення вимог п.п. «б» п. 2.1. Правил дорожнього руху України відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП (серія БАВ № 206262) та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, оскільки під час вказаних подій ОСОБА_1 не мала при собі технічного паспорту транспортного засобу.
		20.10.2022 працівниками батальйону УПП в Полтавській області ДПП НП України в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» отримано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 485 від 13.10.2022 (дата заповнення висновку 19.10.2022).
		Після отримання вищевказаного висновку, інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НП України старшим лейтенантом поліції Громою Д.Ю. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (серія ААД № 086873 від 20.10.2022).
		Про вказані події інформовано ДГІ НП України (інформаційна довідка за вих.№ 568/115/15/01-2022).
		Наказом ГУНП від 20.10.2022 № 889 призначено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.
		Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни Правил дорожнього руху, дільничним офіцером поліції СП ВП №1 Полтавського РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_1 / а.с.79  93/, службовим розслідуванням встановлено, що наказом ГУНП в Полтавській області від 29.06.2021 № 314 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
		З метою документального підтвердження вищевказаних подій за участі ОСОБА_1 , листом ГУНП в Полтавській області від 21.10.2022 за вих. № 3362/115/04/15-2022 до УПП в Полтавській області ДПП НП України надіслано запит про надання копій адміністративних матеріалів та копії відео файлів з нагрудних камер задіяних поліцейських.
		Листом УПП в Полтавській області ДПП НП України від 21.10.2022 за вих. № 11432/41/26/02-2022 надано відповідь з копіями адміністративних матеріалів та диск з відео файлами, на яких зафіксовані події за участі ОСОБА_1 .
		Вивченням сканкопії протоколу про адміністративне правопорушення (серія ААД № 086873) встановлено, що даний протокол складено 20.10.2022 інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НП України старшим лейтенантом поліції Громою Д.Ю. відносно ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , місце роботи: ДОП СП ВП № 1 Полтавського РУП, яка 13.10.2022, о 21.49, в м. Полтава, вул. Зіньківська, 47, керувала автомобілем «Honda Accord» номерний знак НОМЕР_3 , в стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проведено в КГІ «Полтавський обласний центр терапії залежностей». Результат позитивний, висновок № 485, чим порушила вимоги п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Вивченням даного протоколу встановлено, що ОСОБА_1 відмовилась від надання пояснень та відмовилась від підпису протоколу.
		Вивченням сканкопії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП (серія БАВ № 206262) встановлено, що постанова складена 13.10.2022, інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НП України старшим лейтенантом поліції Дємєнтовим А.В. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , яка 13.10.2022, о 21.49, у м.Полтава по вул. Зіньківська, 47, керувала автомобілем Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 , та не мала при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушила п.п. «б» п. 2.1 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
		Вивченням сканкопії висновку КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 485 від 13.10.2022 встановлено, що станом на 22:11, 13.10.2022, ОСОБА_1 перебувала у стані наркотичного сп`яніння.
		Комісійним переглядом відеофайлів №№ MOVI0627, MOVI0628 встановлено факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння та без свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
		За результатами комісійного перегляду наданих відео файлів складено акт від 24.10.2022, який долучено до матеріалів службового розслідування.
		В межах службового розслідування опитано інспекторів взводу №1 роти №3 батальону УПП в Полтавській області ДПП НП України Грому Д.Ю. та ОСОБА_2 , які 13.10.2022 перебували у складі автопатруля та запинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , опитано  ОСОБА_1 , яка визнавала вину у вичненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та не визнавала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого стт. 130 КУпАП, опитано старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліціх №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 з приводу службової діяльності та поведінки ОСОБА_1 .
		На підставі матеріалів службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , 13.10.2022, о 21.49, у м. Полтава, вул. Зіньківська, 47, керувала автомобілем «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння (огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому Законом порядку зі згоди водія проведено в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей». Результат позитивний, висновок № 485), чим порушила вимоги п.п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАГІ.
		Окрім того, під час вищевказаних подій ОСОБА_1 не мала при собі реєстраційного документа на даний транспортний засіб, чим порушила вимоги п.п. «б» п. 2.1 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
		Такі дії ОСОБА_1 , як порушення п.п. «б» п. 2.1, п.п. «а» п. 2.9 ПДР України негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських.
		Керуючи транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 вчинила діяння, несумісне з проходженням служби в поліції, оскільки вона скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків, незалежно від того визнана вона чи ні винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
		Згідно з службовою характеристикою лейтенант поліції ОСОБА_1 зарекомендувала себе посередньо. У професійному відношенні підготовлена на допустимому рівні, має необхідний рівень теоретичної підготовки але потребує контролю з боку керівництва. Знає основні законодавчі та нормативні акти України, що регламентують діяльність Національної поліції та керується ними в роботі.
		До виконання покладених на неї обов`язків ставиться не завжди добросовісно, однак правильно реагує на зауваження, старається усунути вказані недоліки.
		За увесь період проходження служби в Національній поліції до дисциплінарної відповідальності не притягувалася та не заохочувалася.
		За характером та у побуті емоційна, проте стримана. Зовнішній вигляд охайний, дотримується установлених правил носіння форменого одягу. У стройовому відношенні підтягнута, заняття зі службової підготовки відвідує регулярно. Табельною вогнепальною зброєю володіє добре, фізично розвинена. Службову та державну таємниці зберігати вміє. Службою в НП України дорожить.
		Обставин, що можуть пом`якшити відповідальність лейтенанта поліції ОСОБА_1 не встановлено.
		Обставинами, що обтяжують відповідальність лейтенанта поліції ОСОБА_1 є вчинення дисциплінарного проступку у стані наркотичного сп`яніння.
		Аналізуючи обставини вчинення лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим дисциплінарна комісія переконана, що його наслідки слід віднести до тяжких, так-як дисциплінарний проступок остання скоїла в умовах дії воєнного стану, у стані наркотичного сп`яніння.
		На підставі висновку службового розслідування від 25.10.2022, наказом ГУНП в Полтавській області від 27.10.2022 № 1387 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Наказом ГУНП в Полтавській області від 02.11.2022 № 503 о/с / а.с.71/ лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору провенції відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції звільнено 02 листопада 2022 року зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 ( у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
		Позивач, не погодившись з наказами ГУНП в Полтавській області, звернулася до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію".
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 580-VIII рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
		Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).
		Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
		Відповідно до частини першої статті 64 цього Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі за текстом Дисциплінарний статут).
		Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
		З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі за текстом - Правила), з вимогами яких, згідно з пунктом 4 розділу І, особу ознайомлюють під час прийняття на службу до поліції.
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
		Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
		Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Частини перша, третя, четверта та десята статті 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		Відповідно до частин першої, другої, четвертої, сьомої, десятої, п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
		Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі за текстом Порядок проведення службових розслідувань).
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Пунктами 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
		Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань).
		З аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування.
		З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2022 о 21:49 у м. Полтаві по вул. Зіньківській, 47 автопатрулем батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України зупинено автомобіль «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
		Під час спілкування з водієм працівниками поліції встановлені, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння.
		З метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на предмет підтвердження чи спростування факту сп`яніння в умовах лікарняного закладу. На дану пропозицію ОСОБА_1 погодилась та пройшла освідування в умовах КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради».
		За порушення вимог п.п. «б» п. 2.1. Правил дорожнього руху України відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП (серія БАВ № 206262) та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, оскільки під час вказаних подій ОСОБА_1 не мала при собі технічного паспорту транспортного засобу.
		20.10.2022 працівниками батальйону УПП в Полтавській області ДПП НП України в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» отримано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 485 від 13.10.2022 (дата заповнення висновку 19.10.2022).
		Після отримання вищевказаного висновку, інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НП України старшим лейтенантом поліції Громою Д.Ю. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (серія ААД № 086873 від 20.10.2022).
		Вчинення 13.10.2022 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 не заперечує.
		20.10.2022 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області наказом від 889 призначено проведення службового розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії /а.с.94/.
		Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни від 25.10.2022 затверджено т.в.о.начальника ГУНП в Полтавській області полковником поліції Рекуном С.С.
		Після затвердження наведеного висновку службового розслідування Київським районним судом м. Полтави у справі № 552/8045/22 прийнята постанова від 29.03.2023, згідно з якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		У наведеному рішенні суд, зокрема, дійшов висновку, що працівниками патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушені вимоги та Інструкції. Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
		Суд враховує наявність даного рішення суду, водночас, зазначає наступне.
		В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
		Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення позивачем службової дисципліни, які виразились у керуванні поза службою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		Тобто судом у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. Водночас, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
		Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Згідно з положеннями процесуального законодавства суд наділений повноваженнями досліджувати докази, які в тому числі досліджувались місцевим судом при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі №824/739/16-а, від 07.03.2019 у справі №819/736/18.
		Суд враховує, що положення статей 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію" покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
		Поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
		В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18.
		У Рішенні Конституційного Суду України № 1-6/2018 від 27.02.2018 констатовано: "У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26.03.2011), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48). Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини".
		Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
		Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір`я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов`язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
		Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника національної поліції та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне органи національної поліції.
		З огляду на вказане, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе Держава.
		Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів національної поліції з боку суспільства.
		Суд зазначає, що з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
		Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
		Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
		Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
		Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).
		Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).
		Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
		Суд повторив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі "Абдулла Їлмаз проти Туреччини").
		Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв`язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
		Під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		Застосування дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
		Аналогічний правовий висновок здійснено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а.
		Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
		Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №814/2530/16 зазначив, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
		При цьому слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
		Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
		При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
		- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
		- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
		- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
		- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
		Суд вважає, що дисциплінарною комісією розглянувши матеріали службового розслідування, були всі підстави вважати, що ОСОБА_1 , 13.10.2022 о 21.49 керувала транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, чим вчинила діяння, несумісне з проходженням служби в поліції, оскільки вона скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків.
		Така поведінка позивача безумовно підриває авторитет поліції, формує негативну думку у населення про поліцію та дискредитує звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов`язків.
		Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		За результатами проведеного службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
		Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
		Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
		Відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
		При звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, відношення позивача до вчиненого, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції є законним та обґрунтованим, а оскаржувані накази прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 813/336/16, від 28.05.2020 у справі № 815/2657/17.
		При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
		Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
		Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена протиправність дій та рішень відповідача, проте, відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність прийнятих ним наказів.
		Підстави розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 241 - 245 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна,83, м. Полтава, 36000, код ЄРДПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено 14.09.2023.
		 
		 
		Суддя  С.С. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...