Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990/124/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють, оцінюють членів Вищої ради правосуддя, з них:; щодо питань обрання (призначення), звільнення членів Вищої ради правосуддя.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2023. Зареєстровано: 16.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2023.

Номер судового провадження: П/990/124/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		11 вересня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа №990/124/22
		адміністративне провадження № П/990/124/22  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача: Білак М.В.,
		суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.,
		 
		секретаря судового засідання: Мамчича Р.В.,
		за участю:
		позивача ОСОБА_1 
		представників відповідача: Колток О.І., Противень С.Л.
		 
		розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним та зобов`язання переглянути рішення Етичної ради №15 від 23 червня 2022 року,
		УСТАНОВИВ:
		1. 18 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції із позовною заявою до Етичної ради, в якій просить:
		- визнати протиправним рішення Етичної ради №15 від 23 червня 2022 року "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя" та скасувати його;
		- зобов`язати Етичну раду переглянути рішення №15 від 23 червня 2022 року "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя".
		2. У обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що брала участь у конкурсі на посади членів Вищої ради правосуддя. Рішенням Етичної ради від 21 грудня 2021 року її було допущено до співбесіди на посаду члена Вищої ради правосуддя, проведення якої відбулося 23 лютого 2022 року.
		3. На підставі рішення № 15 від 23 червня 2022 року «Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя» припинено її участь у конкурсі. Про зміст оскаржуваного рішення дізналася 25 червня 2022 року, після його розміщення на офіційному вебпорталі судової влади на окремій вкладці сторінки Етичної ради https://ec.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/ec/er_Goln_15.pdf
		4. 28 червня 2022 року звернулася до Етичної ради з письмовим проханням переглянути це рішення, де навела доводи його безпідставності, помилковості та суперечності нормам законодавства та Регламенту Етичної ради.
		5. Однак розгляду звернення повноважним складом Етичної ради з ухваленням рішення шляхом голосування в ході засідання з веденням протоколу засідання та технічною фіксацією не відбулося. Натомість, 04 серпня 2022 року позивач отримала відповідь з відмовою, підписану головою Етичної ради 27 липня 2022 року.
		6. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 вважає, що, оскільки вона оскаржила рішення до самої Етичної ради, тобто скористалася можливістю досудового врегулювання спору, то з огляду на вимоги частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України   (далі - КАС України) не пропустила встановлений цією нормою строк звернення до суду із позовом.
		7. Водночас, на випадок незгоди суду з таким твердженням просила поновити встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду у її справі щодо прийняття на публічну службу, визнавши поважними причини його пропуску.
		8. Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до Верховного Суду з позовною заявою ОСОБА_1 . Позовну заяву залишено без руху та встановлено строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Також позивачеві роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
		9. Залишаючи позовну заяву без руху, Верховний Суд виходив з того, що позивач звернулась до суду з пропуском місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України. Такий висновок зроблено у зв`язку з тим, що в тексті позовної заяви позивачем вказано на те, що про зміст оскаржуваного рішення дізналася з файлу «er_Goln_15.pdf», розміщеного на сайті Етичної ради 25 червня 2022 року, що дає підстави вважати, що саме з цієї дати вона дізналася про порушення своїх прав.
		10. У відповідь на аргумент позивача про те, що місячний строк звернення до суду нею не пропущений у зв`язку з намаганням у «досудовому порядку вирішити спір», Верховний Суд зазначив, що такий порядок оскарження рішення Етичної ради не визначено, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин.
		11. 06 вересня 2022 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
		12. 08 вересня 2022 року позивачем сформовано в системі «Електронний суд» документ - заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.    
		13. В обґрунтування поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду позивач наголошувала на тому, що дотепер обґрунтований висновок щодо відповідності її як кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, чи рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року №15, якщо це тотожні документи, нею не отримано.
		14. На сайті Етичної ради 25 червня 2022 року був розміщений файл «er_Goln_15.pdf», що містив рішення Етичної ради №15 від 23 червня 2022 року під назвою «Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя». Проте пункт 8 частини двадцятої статті 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вказує, що Етична рада ухвалює та оприлюднює на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя обґрунтований висновок щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, а пункт 9 тієї ж частини статті 9-1 Закону говорить, що Етична рада надсилає органу, що обирає (призначає) члена Вищої ради правосуддя, висновок щодо кожного кандидата.
		15. Позивач звертала увагу на те, що не може судити наскільки оприлюднений на сайті Етичної ради файл «er_Goln_15.pdf» є ідентичним висновку стосовно неї, який мав бути надісланий Етичною радою до Верховної Ради України.
		16. Також позивач повідомила про те, що 05 серпня 2022 року направила до відповідача запит та просила надати офіційно завірені копії всіх матеріалів, які стосуються оцінювання її як кандидата у члени Вищої ради правосуддя, що надавалися членам Ради та експертам (фахівцям), залученим для підтримки діяльності Ради - окремо тими мовами, якими ці матеріали подавалися на розгляд членів Ради, запропонованих Радою суддів України, та членів Ради, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями. На цей запит 18 серпня 2022 року отримала відповідь у електронному вигляді з копіями запитуваних документів.
		17. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним та зобов`язання переглянути рішення Етичної ради № 15 від 23 червня 2022 року передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду. 
		18. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 листопада 2022 року ухвалу Верховного Суду від 19 вересня 2022 року скасовано, а справу направлено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
		19. Направляючи справу для продовження розгляду, Велика Палата Верховного Суду вказувала на помилковість висновку щодо необхідності передачі позовної заяви за підсудністю до окружного адміністративного суду з огляду на те, що Верховний Суд є судом першої інстанції для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у цій справі з урахуванням положень, визначених пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» і пунктом 3 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, оскільки саме цей суд розглядає спори щодо рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради.
		20. У обґрунтування підстав для скасування судового рішення Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до статті 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пункту 4 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» Етична рада є допоміжним органом, який сприяє суб`єктам обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, не маючи при цьому повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо призначення на цю посаду або звільнення з неї.
		21. На підставі аналізу вказаних приписів законодавства України було зроблено висновок, що саме Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи за позовом до Етичної ради. Втім застосування наведених правових норм вимагає оцінки судом характеру спірних правовідносин за участю Етичної ради та юридичної природи її актів у кожній конкретній справі з метою з`ясування того, чи є такий спір публічно-правовим та чи може бути предметом судового розгляду взагалі.
		22. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним та зобов`язання переглянути рішення Етичної ради №15 від 23 червня 2022 року. Позовну заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами повернуто позивачеві. Роз`яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		23. Визнаючи неповажними причини пропуску строку звернення до суду, колегія суддів вказувала на неможливість застосування до спірного питання положення частини четвертої статті 122 КАС України та відсутність поважних причин його пропуску.
		24. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року ухвалу Верховного Суду від 14 грудня 2022 року скасовано, справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду, оскільки висновок суду про наявність підстав для повернення позову ОСОБА_1 зроблений з порушенням вимог статті 171 КАС України.
		25. Так, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що першочерговому вирішенню адміністративним судом після одержання позову підлягає саме питання, чи підлягає цей позов розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак - чи є підстава для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачена пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України. У цій справі позов було повернуто на підставі статті 123 КАС України у зв`язку з пропуском процесуального строку, не з`ясовуючи відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України питання, чи підлягає цей позов розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		26. Також Велика Палата Верховного Суду визнала необґрунтованим висновок про першочерговість вирішення питання поважності пропуску строку звернення до суду та поновлення пропущеного процесуального строку, і лише у випадку його поновлення надання оцінки процесуальній дії, щодо вчинення якої пропущено процесуальний строк.    
		27. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі. Питання дотримання позивачем строку звернення до суду не вирішувалося.    
		28. 12 червня 2023 року надійшло клопотання представника Етичної ради про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду позов до Етичної ради кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а також у зв`язку з відсутністю юридичного спору, який може бути предметом судового розгляду.
		29. За результатами розгляду клопотання ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відмовлено у його задоволенні у зв`язку з відсутністю підстав.
		30. Колегія суддів виходила з того, що невключення особи до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання на посаду члена Вищої ради правосуддя, має негативний (несприятливий) характер для такої особи, що проявляється у позбавленні права на подальшу участь у конкурсному відборі. У оскаржуваному рішенні констатовано факти, які на переконання членів Етичної ради свідчать про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Відповідно, позбавлення ОСОБА_1 права оскаржити чи спростувати вказані у такому рішенні факти, є порушенням її прав та інтересів.
		31. Також негативний висновок Етичної ради, в якому встановлено невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, породжує для такого кандидата відповідні правові наслідки з огляду на встановлені у ньому факти невідповідності критеріям професійної етики, доброчесності, а в окремих випадках, професійної етики та доброчесності.
		32. З огляду на те, що при відкриті провадження у справі питання дотримання позивачем строку звернення до суду не вирішувалося, 12 червня 2023 року сторони надали свої пояснення щодо цього питання.
		33. Позивач пояснила, що обґрунтований висновок щодо відповідності її як кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, чи рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року (якщо це тотожні документи), нею так і не було отримано до цього часу незважаючи на письмове звернення з цього приводу до відповідача.
		34. Відповідно до пункту 8 частини двадцять статті 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламенту Етичної ради після проведення співбесіди з кандидатом Етична рада ухвалює обґрунтований висновок щодо відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності і оприлюднює його на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
		35. У той же час оскаржуване рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року було опубліковано на одному з веб-порталів судової влади, а не Вищої ради правосуддя.
		36. Оприлюднений на сайті файл не є захищеним і тому незрозуміло чи не зазнавав він змін після оприлюднення, має назву «Рішення», а не «Висновок» (як це передбачено законодавством), а також не відповідає стандартам офіційних документів у зв`язку з відсутністю підписів (як фактичних, так і електронно-цифрових).   
		37. Після ознайомлення з оприлюдненим на веб-порталі судової влади рішенням Етичної ради, позивач намагалась вирішити спірне питання у позасудовому порядку, зважаючи на суть рішення та можливість його перегляду самим органом. Проте відповідь на її звернення з цього приводу було надіслано відповідачем після спливу місячного терміну.
		38. Позивач звертала увагу на те, що до вирішення питання про поновлення строку потрібно підходити дуже виважено, щоб не підміняти саму суть права та досягати легітимної мети. Вказувала на те, що вирішення питання про перегляд оскаржуваного рішення Етичної ради є дуже важливим для неї.
		39. Також ОСОБА_1 звертала увагу на справу за позовом ОСОБА_2 до Етичної ради, Вищої ради правосуддя, в якій Верховний Суд поновив строк звернення до суду, вважаючи поважними причини його пропуску. У зв`язку з цим вказувала на неможливість застосування різних підходів у вирішенні питання дотримання строку звернення до суду членів Вищої ради правосуддя та кандидатів на таку посаду.
		40. Вказувала на існування обґрунтованих сумнівів з приводу того, що рішення Етичної ради це не висновок, про який йдеться у Законі України «Про Вищу раду правосуддя» та в Регламенті. Керуючись вимогами законодавства у неї виникла думка, що після опублікованого рішення повинен бути ще і висновок, опублікований на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.  
		41. Представник відповідача Противень С.Л. з приводу питання дотримання позивачем строку звернення до суду звертав увагу на вимоги процесуального законодавства, відповідно до яких строк звернення до суду обчислюється з дня коли особа дізналась чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Оскільки позивач вказувала у позовній заяві, що про такий факт дізналась 25 червня 2022 року, то саме з цієї дати необхідно здійснювати відлік строку звернення до суду.
		42. Оскаржуване рішення Етичної ради відповідно до вимог Регламенту було опубліковано на веб-сайті Державної судової адміністрації України, де з ним і ознайомилась позивач. 
		43. 08 вересня 2023 року представник відповідача надіслав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. 
		44. У судовому засіданні 11 вересня 2023 року позивач надала додаткові пояснення щодо строку звернення до суду та пояснила, що 23 червня 2022 року на порталі судової влади, де Етична рада має та веде свою інтернет-сторінку, було повідомлено інформацію про прийняті рішення щодо оцінювання кандидатів на посаду члена ВРП від ВРУ. Після цього повідомлення всі учасники конкурсу та зацікавлені особи слідкували за перебігом та результатами конкурсу, але самі рішення були опубліковані трохи пізніше.
		45. Станом на день звернення до Етичної ради - 28 червня 2022 року, позивач вже знала що на порталі судової влади є відповідне рішення Етичної ради про її невідповідність певним критеріям, проте пункт 8 частини двадцять статті 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вказує на опублікування обґрунтованого висновку щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена ВРП і про надсилання висновку до уповноваженого на їх призначення органу.    
		46. Позивач наполягала на тому, що мала обґрунтовані підстави очікувати, що певне  рішення було прийнято та очікувати офіційного оприлюднення обґрунтованого висновку, як про це зазначено у Законі України «Про Вищу раду правосуддя». Проте вона не могла бути впевнена, що рішення Етичної ради і є їх обґрунтованим висновком.
		47. Також знову звертала увагу суду на відсутність в матеріалах справи оскаржуваного рішення Етичної ради, а також доповнила свої пояснення неоднозначною судовою практикою в питанні поновлення строку звернення до суду у подібних правовідносинах.
		48. У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що 23 червня 2022 року бачила інформацію щодо результатів оцінювання кандидатів на посаду члена ВРП та своє прізвище у списку кандидатів, які не відповідають критерію професійної етики та доброчесності. Проте на той час було незрозуміло яким офіційним способом повинно бути оприлюднено - на сайті була інформація, а це не зміст рішення чи обґрунтованого висновку Етичної ради, як визначено Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
		49. Також представники відповідача у судовому засіданні 11 вересня 2023 року вказали про те, що для Етичної ради відповідно до Регламенту, висновок щодо відповідності кандидата викладається у формі рішення. Тобто йдеться про процесуальне оформлення висновку, який є результатом оцінювання кандидата. Оскаржуване рішення є єдиним документом, ухваленим Етичною радою щодо позивача, про який їй було відомо до 28 червня 2022 року.
		50. Представники відповідача вказували на відсутність у позивача обґрунтованих підстав для існування перепон для звернення до суду за захистом порушених прав.
		51. Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію щодо питання строку звернення до суду, дослідивши надані ними докази та матеріали судової справи, суд встановив таке.
		52. Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 
		Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 
		Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		53. Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються питання прийняття на публічну службу - розгляд її кандидатури на посаду члена Вищої ради правосуддя, скасування рішення, яким визнано її кандидатуру невідповідною критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя. Відповідно, строк звернення до суду у спірних правовідносинах встановлено частиною п`ятою статті 122 КАС України - один місяць. 
		54. Частиною першою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		55. Як зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
		56. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням звернення до суду тощо.
		57. Відтак встановлення судом поважності/неповажності причин пропуску процесуального строку можливе лише на підставі аналізу конкретних обставин, подій та послідовності дій суб`єкта правовідносин, які передували, зокрема, поданню позовної заяви.
		58. При цьому, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення   сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (параграф 41).
		59. 23 червня 2022 року Етичною радою прийнято рішення №15 «Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя».
		60. 24 червня 2022 року на веб-порталі судової влади України у розділі «Етична рада», підрозділ «Діяльність», «Новини» розміщено повідомлення про те, що Етична рада завершила оцінювання кандидатів на дві вакантні посади члена ВРП від Верховної Ради України.
		61. У інформаційному повідомленні зазначено, що «Етична рада визнала такими, що відповідають критерію професійної етики та доброчесності чотирьох кандидатів на посаду члена ВРП від Верховної Ради України: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказані кандидати рекомендовані Етичною радою для обрання Верховною Радою України на посаду члена ВРП. Таке рішення Етична рада ухвалила вчора, 23 червня, під час свого засідання. Вісім інших кандидатів на посаду члена ВРП від Верховної ради України Етична рада визнала такими, що не відповідають критерію професійної етики та доброчесності. Мова йде про: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Нагадаємо, співбесіди зі згаданими кандидатами на посаду члена ВРП відбулися на попередніх засіданнях Етичної ради».
		62. У цей же день позивач була ознайомлена з розміщеною на веб-порталі судової влади України інформацією про результати оцінювання кандидатів та дізналась, що її прізвище у списку осіб, які визнані такими, що не відповідають заявленим критеріям.
		63. Сторонами не заперечувалося, що текст оскаржуваного рішення Етичної ради № 15 був розміщений на сайті Етичної ради 25 червня 2022 року.
		64. Також ОСОБА_1 не заперечувала ознайомлення з розміщеним на веб-порталі судової влади України текстом рішення Етичної ради, що підтверджується фактом її звернення 28 червня 2022 року зі скаргою на це рішення до Етичної ради.
		65. Водночас до Верховного Суду з позовною заявою ОСОБА_1 звернулась 18 серпня 2022 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
		66. У своєму обґрунтуванні позивач вказує про те, що висновок Етичної ради не є його рішенням, як це встановлено статтею 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а також що висновок у порушення вимог пункту 8 частини двадцятої статті 9-1 Закону не був оприлюднений на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. Проте Верховний Суд вважає такі твердження власним трактуванням позивача понять, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламентом Етичної ради.
		67. На підтвердження вказаного слід зазначити, що 27 грудня 2021 року кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 у письмовій формі підтвердила ознайомлення з Регламентом і Методологією Етичної ради (т. 2 а.с. 150) та відповідно підтвердила ознайомлення з поняттями, які застосовуються в зазначених процедурних актах. 
		68. Тобто позивач належним чином була повідомлена та обізнана з тим, що Регламент Етичної ради пов`язує завершення обговорення відповідності кандидата встановленим критеріям з прийняттям рішення, яке оприлюднюється на веб-порталі судової влади України. 
		69. Вказівка позивача на суперечливість приписів Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламенту Етичної ради в частині визначення поняття «висновку»/«рішення», їх співвідношення за своєю правовою природою, з якими вона пов`язує момент їх офіційного оприлюднення та відповідно спосіб, у який слід вважати особу  належно повідомленою, не впливає на обізнаність позивача щодо виникнення права на звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 КАС України.      
		70. Зокрема, посилання ОСОБА_1 на принцип легітимних очікувань, наявність достатніх підстав очікувати та сподіватися на отримання обґрунтованого висновку Етичної ради щодо відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, як це передбачено пунктом 8 частини двадцятої статті 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», також не свідчить про поважність підстав пропуску процесуального строку звернення до суду.
		71. Так, пунктом 8 частини двадцятої статті 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що Етична рада для здійснення своїх повноважень ухвалює та оприлюднює на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя обґрунтований висновок щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, складає та оприлюднює список кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя.
		72. Підпунктом 7в пункту 3.2 Регламенту Етичної ради визначено, що такий список кандидатів оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. 
		73. Етичною радою було оприлюднено на веб-порталі судової влади України список кандидатів, рекомендованих для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя (4 кандидати) та список кандидатів, які визнані такими, що не відповідають критерію професійної етики та доброчесності (8 кандидатів), з яким позивач ознайомлена 24 червня 2022 року.
		74. У пункті 9 частини двадцятої статті 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та підпунктах 7в, 7г пункту 3.2 Регламенту зазначено, що Етична рада надсилає органу, що обирає (призначає) члена Вищої ради правосуддя, висновок щодо відповідності кожного кандидата критерію професійної етики та доброчесності та список кандидатів.
		75. Тобто законодавча вимога надіслати обґрунтований висновок стосується лише органу, який обирає (призначає) члена Вищої ради правосуддя, а не кандидата на посаду.      
		76. У Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).
		77. Легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи правових норм; не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги).
		78. Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
		79. У разі незгоди ОСОБА_1 з діями/бездіяльністю відповідача щодо офіційного оприлюднення обґрунтованого висновку про відповідність/невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, вона не позбавлена права згідно статті 5 КАС України звернутися до суду з відповідним позовом. 
		80. Фактично всі обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду зводяться до неналежного способу та моменту, у який її було повідомлено про прийняте рішення за результатами оцінювання у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, тобто до незгоди з діями Етичної ради, що не може розглядатися у рамках цього спору.
		81. Щодо твердження ОСОБА_1 про намагання вирішити спірне питання у порядку досудового врегулювання спору шляхом звернення 28 червня 2022 року до Етичної ради зі скаргою на рішення №15, то слід зазначити, що такій підставі пропуску строку звернення до суду вже було надано оцінку та ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року визнано її неповажною, позовну заяву залишено без руху.
		82. З приводу посилання позивача на адміністративну справу №990/99/22 за позовом ОСОБА_2 до Етичної ради, Вищої ради правосуддя про визнання нечинним та скасування рішення і наказу, у якій було поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження у справі, колегія суддів зазначає про неподібність підстав виникнення та вирішення питання процесуального строку у цих справах.
		83. Так, підстави, за яких поновлено строк звернення до суду ОСОБА_2 зводяться до відсутності своєчасного ознайомлення з прийнятим рішенням Етичної ради та наказом Вищої ради правосуддя, у той час як ОСОБА_1 не заперечувала про своє ознайомлення з оскаржуваним рішенням 25 червня 2022 року, проте очікувала на обґрунтований висновок Етичної ради, а також пов`язувала пропуск процесуального строку з можливістю досудового вирішення спору. 
		84. Верховний Суд доходить висновку, що вказані підстави для поновлення строку у цих позовних заявах та їх поважність є різними, а тому підхід, застосований у справі № 990/99/22 за позовом ОСОБА_2 , не може бути застосований у спірних правовідносинах.
		85. Інших поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини об`єктивного і непереборного характеру, підтверджені доказами, позивачем не наведено й таких не вбачається з матеріалів адміністративної справи.
		86. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що вказані позивачем обставини не свідчать про відсутність у неї можливості звернутись до суду за захистом своїх прав в межах строків, визначених КАС України, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити та визнати вказані нею причини пропущення процесуального строку неповажними.
		87. У межах цієї справи й на цій стадії її розгляду колегія суддів не дає правої оцінки оскаржуваному рішенню Етичної ради від 23 червня 2022 року № 15 в аспекті дотримання процедури його видання та підстав для цього. 
		88. За пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		89. Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. 
		Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 266, 295 КАС України, суд
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити. 
		Визнати неповажними причини пропущення строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 .
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним та зобов`язання переглянути рішення Етичної ради №15 від 23 червня 2022 року - залишити без розгляду.
		Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження. 
		Повний текст судового рішення виготовлено 14 вересня 2023 року. 
		 
		Судді                                                                                                    М.В. Білак
		 
		                                                                                                    А.Г. Загороднюк
		 
		                                                                                                    Н.М. Мартинюк
		 
		                                                                                                    Ж.М. Мельник-Томенко 
		 
		 
		  М.І. Смокович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...