Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/12309/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2023. Зареєстровано: 16.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2023.
Дата набрання законної сили: 09.07.2024
Номер судового провадження: 3/308/6188/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/12309/23
		3/308/6188/23
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15 вересня 2023 року                            м. Ужгород
		Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участі прокурора  Вакули Ю.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката КондратенкаД.В., ознайомившись з матеріалами справи, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: депутат Ужгородської міської ради VІІІ скликання, посада: голова постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури, документ, що посвідчує особу  паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Ужгородським МУ ГУМВС України в Закарпатській області 24.12.2008, реєстраційний номер облікової картки платника податків  невідомий, - 
		- за ч.ч.1,2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		 
		в с т а н о в и в:
		У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувають матеріали адміністративної справи за №308/12309/23 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №74 від 13.07.2023, ОСОБА_1 обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської ради, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи, а саме рідної сестри дружини ОСОБА_2 та службовими повноваженнями як депутата Ужгородської міської ради, перебуваючи на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради 30.08.2022 та маючи на розгляді проєкт рішення № 908 пунктом 2.2 якого було передбачено надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у її оренду земельної ділянки площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування об`єктів інженерної інфраструктури по вул. Марії Заньковецької зі зміною цільового призначення не повідомив Ужгородську міську раду про наявний конфлікт інтересів. Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.172-7 КУпАП.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №75 від 13.07.2023, ОСОБА_1 обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської вади, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи, а саме рідної сестри дружини ОСОБА_2 та службовими повноваженнями як депутата Ужгородської міської ради, перебуваючи на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради 30.08.2022 всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: проголосував «ЗА» за проєкт рішення № 908 пунктом 2.2 якого передбачено надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у її оренду земельної ділянки площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування об`єктів інженерної інфраструктури по АДРЕСА_2 зі зміною цільового призначення. Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		Так, у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебували адміністративні справи за №308/6105/23 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, №308/6107/23 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
		Постановою суду від 30.05.2023 об`єднано в одне провадження адміністративні справи за №308/6105/23 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.172-7КУпАП, №308/6107/23 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-7КУпАП та присвоєно справі єдиний номер  №308/6105/23 (3/308/3646/23).
		Постановою суду від 19.06.2023 задоволено клопотання прокурора, матеріали справи про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП повернуто для належного оформлення до Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
		Після до оформлення матеріали справи про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП повернуто до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для продовження розгляду.
		В судовому засіданні прокурор протокол про адміністративне правопорушення підтримала у повному обсязі та просила притягнути громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією вказаної статті.
		Крім того, прокурор через засоби електронного зв`язку подала висновок у порядку ст.250 КУпАП, в якому зазначила, що доказами на підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення та долученими прокурором до матеріалів судової справи є: рапорти начальника 1-го сектору УСР в Закарпатській області ДСР НПУ від 11.04.2023 і від 23.03.2023; особові картки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , актові записи про шлюб № 204 від 15.05.2004, про народження № 937 від 05.07.1984 ОСОБА_4 , про народження № 134 від 12.08.1972 ОСОБА_2 , запит УСР в Закарпатській області ДСР від 19.12.2022 № 2333/55/106/0-2022, відповідь на запит Ужгородської міської ради від 23.12.2022 № 4578/03-17; витяги з протоколів № 66 від 20.07.2022 і № 80 від 23.11.2022 засідань постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури Ужгородської міської ради; проєкт рішення Ужгородської міської ради № 908 (п.2.2), проєкт рішення Ужгородської міської ради № 1114, витяг з протоколу пленарного засідання чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради від 30.08.2022, роздруківка результатів поіменного голосування депутатів Ужгородської міської ради за проєкт рішення № 1114 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення» першого пленарного засідання XXX сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 13.12.2022, заяви ОСОБА_1 про конфлікт інтересів від 02.08.2021, від 22.11.2022, від 08.12.2022, від 08.12.2022, витяг з рішення Ужгородської міської ради від 13.12.2022 № 1046, від 30.08.2022 № 855, опис документів до справи від 08.07.2022, реєстраційний номер 863780, заява ОСОБА_2 від 05.07.2022, опис документів до справи від 08.11.2022, реєстраційний номер 879750, заява ОСОБА_2 від 02.11.2022, супровідний лист із витягом із протоколу першого пленарного засідання чергової XXX сесії міської ради VIII скликання від 13.12.2022; супровідний лист Ужгородської міської ради від 29.12.2022 № 2442/55/106/01-2022, супровідний лист Ужгородської міської ради від 03.01.2023 № 4720/03-17 разом з рішенням першого пленарного засідання VIII скликання від 08.12.2020 № 1, постанова Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району від 26.11.2020 № 115 з додатком, інформаційна пам`ятка депутата Ужгородської міської ради VIII Миля В.В. від 08.12.2020, а також подані прокурором тому числі копії паспорта ОСОБА_2 , надана до заяв в Ужгородську міську раду.
		Вказала, що факт вчинення ОСОБА_1 зазначених адміністративних правопорушень та його вина у відповідності зі стандартом «поза розумним сумнівом» повністю підтверджується наведеними вище доказами. 
		Прокурор посилається на ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», згідно якого реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Усі елементи реального конфлікту інтересів, зокрема в чому вони полягають, описані у протоколах про адміністративні правопорушення (приватний інтерес ОСОБА_1 , службові повноваження, вплив приватного інтересу на об`єктивність та неупередженість прийнятого рішення при виконанні службових повноважень).
		Крім того, зазначає, що адміністративні правопорушення вчинено 30.08.20222, а тому дворічний термін не сплинув. Датою виявлення адміністративних правопорушень є 11.04.2023, в обґрунтування чого наводить такі доводи.
		Вказує, що у законодавстві України відсутнє визначення поняття «момент виявлення адміністративного правопорушення». Аналіз законодавства вказує на те, що певна інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення може бути відома будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не можуть вважатися встановленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновки про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо. 
		Водночас виявити правопорушення означає встановити наявність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного складу правопорушення. Повноваження на встановлення його факту і його фіксація має уповноважена на складання протоколу особа.
		Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 254 КУпАП).
		Отже, днем виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення. 
		Аналогічні правові висновки містяться у судових справах (№№ 308/870/19, 308/2450/19, 308/6010/20, 308/6000/20299/667/22, 303/4652/21, 127/492/20, 520/20595/18, 664/912/20, 564/1437/19, 161/1745/20, 219/731/19, 263/9049/19, 243/6194/19, 43/9871/18, 235/558/20, 235/187/20, 311/365/20, 592/5493/20, 664/735/19, 663/882/20, 658/3407/19, 766/15795/18, 766/2970/18, 201/9121/19, 173/343/19, 761/34473/19, 362/4790/19, 761/6313/19, 343/1597/18, 345/469/19, 415/2917/20, 408/4120/19, 296/5998/18, 186/2363/19, 672/438/19, 702/248/20, 710/570/20, 607/25289/19, 607/25311/18. 
		Крім цього посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20березня 2019 року у справі № 442/730/17, в якому зазначено, що у світі існує чітке бачення того, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 року, яка набрала чинності для України з 01 січня 2010 року, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
		Частиною першою статті 5 Конвенції ООН проти корупції передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності.
		Кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів (частина четверта статті 7 Конвенції ООН проти корупції).
		Згідно із частиною четвертою статті 8 Конвенції ООН проти корупції кожна Держава-учасниця розглядає, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, можливість запровадження заходів і систем, які сприяють тому, щоб державні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стало відомо під час виконання ними своїх функцій.
		Законом встановлено імперативну заборону, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 
		Отже, вказує, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів, а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. 
		Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.
		Прокурор стверджує, що факт обізнаності ОСОБА_1 про вимоги Закону України «Про запобігання корупції» підтверджується копією наявної у матеріалах справи інформаційної пам`ятки депутата Ужгородської міської ради VIII ОСОБА_1 від 08.12.2020 з його особистим підписом, а також подані Ужгородській міській раді в інших випадках заяви про наявний у нього конфлікт інтересів. 
		За таких обставин з врахуванням викладеного вище вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку з чим він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. ч. 1, 2 цих статей Кодексу та за сукупністю на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП - в межах санкції за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		В судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  адвокат КондратенкоД.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 дійсно являється депутатом VIII скликання Ужгородської міської ради. При цьому він не є посадовою особою, як зазначено у протоколах про вчинення адміністративного проступку. Нормами Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 встановлено, що депутат місцевої ради є представником інтересів відповідної територіальної громади і у своїй діяльності як у виборчому окрузі, так і в раді чи її органах не реалізує жодних публічно-владних управлінських функцій. 
		При вказаних у протоколах обставинах, взявши участь у голосуванні, ОСОБА_1 не порушував чинне законодавство, оскільки в нього був відсутній приватний інтерес щодо надання ОСОБА_2 дозволу стосовно розроблення проєктів землеустрою для відведення земельних ділянок. Навіть, якщо б і був такий, то можливість впливу на вирішення питання голосування сесією з його боку є нівельованою, оскільки розроблення проєктів землеустрою для відведення земельних ділянок ще не породжує безумовне виділення в оренду чи власність земельних ділянок - це має відбуватися лише після безпосереднього виділення земельних ділянок у користування, оренду чи власність. Крім того, Міська рада зобов`язана надати дозвіл будь-якій особі чи особам, якщо їх декілька, для розробки такого проєкту землеустрою, а він, як депутат, не може уникнути свого прямого обов`язку голосувати за надання такого дозволу, оскільки така діє має обов`язковий характер, а в разі його відмови від голосування він би не виконав свого прямого депутатського обов`язку.
		Вказав, аналізуючи матеріали справи, зокрема проєкт рішень, у яких приймав участь під час голосування ОСОБА_1 , чітко вбачається, що його голосування не стосувалося конкретно рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проєкту. Проєкт рішення №908 від 30.08.2022 передбачав надання дозволу різним юридичним та фізичним особам на розробку проєктів в кількості 14 заявників, а також містив відмову у наданні дозволу 18-ти заявникам через невідповідність поданих документів вимогам законодавства. Отже, мало місце «пакетне» голосування, під час якого ОСОБА_1 не мав можливості утриматися від голосувати за певний пункт з 32-х, що містилися у проєкті.
		Окрім того, зазначив, що з матеріалів справи, не вбачається, що в обох протоколах про адміністративні правопорушення чітко визначено та розкрито вплив уявних суперечностей на об`єктивність або неупередженість рішень, за які голосував ОСОБА_1 , а також на вчинені ним дії, що є складом правопорушень. ОСОБА_1 був позбавлений дискреції стосовно ухвалення такого рішення - про надання ОСОБА_2 дозволу для розроблення проєкту землеустрою, оскільки цей дозвіл - лише перший етап для ухвалення у майбутньому остаточного рішення колегіальним органом щодо відведення земельної ділянки в оренду, але остаточне рішення про відведення, тобто, виділення для безпосереднього використання має відбуватися вже після надання відповідному повноважному органу місцевої влади вже розробленого проєкту, можливо, й не одного, а усіма суб`єктами, які виявили намір на здійснення такої діяльності, виходячи з вимог ст.123 ЗК України.
		Звернув також увагу, що ОСОБА_1 голосував за надання права для розробки проєкту, а не права власності чи користування щодо земельної ділянки, тому й не може йти мови про набуття ним будь-якої вигоди чи наміру в нього на це.
		Окрім того, адвокат КондратенкоД.В. через канцелярію суду подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що 24.08.2023 під час судового засідання по розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , прокурор висловила заперечення на клопотання про закриття посилаючись на незрозумілість посилання сторони захисту у клопотанні на такий елемент верховенства права, як принцип правової визначеності. 
		В цьому аспекті адвокат вважає за необхідне додатково роз`яснити, що правова визначеність є універсальним правовим інститутом, дія якого поширюється на такі важливі сфери правовідносин між державою та особою, як реалізація і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, встановлення юридичної відповідальності, підстав та порядку притягнення до такої відповідальності, неприпустимість дій і бездіяльності органів влади, спрямованих на необґрунтоване обмеження прав і свобод людини.
		Зокрема, відповідно до принципу правової визначеності кожен з учасників судового розгляду діє в межах повноважень, які йому надані Законом. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру «Ryabykh проти росії».
		Отже внесення зміни до змісту протоколу (зокрема зміна суті обставин вчинення правопорушення), зміна дати його складання не передбачена законодавством, здійснювалася за межами повноважень що вказує на порушення вимог ст. 19 Конституції України особою, що оформляла адміністративні протоколи щодо ОСОБА_1 , що тягне за собою їх недопустимість як доказів.
		Крім того, зазначив, що посилання прокурора на рішення Верховного суду, в якому ним було визнано факт конфлікту інтересів при нібито аналогічних обставинах є необґрунтованим, оскільки дане рішення описувало зовсім інші обставини і в ньому йшла мова про голосування за виділення земельної ділянки у власність при наявному конфлікті інтересів. В свою чергу ОСОБА_1 голосував за пакетне рішення, в якому йшла мова про надання дозволу ОСОБА_2 дозволу для розроблення проєкту землеустрою. І дана відмінність є суттєвою, оскільки саме через не тотожність даних питань прокуратура клопотала про повернення матеріалів на доопрацювання.
		Так само, спірними є твердження прокурора про те, що підтвердження родинних зв`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орган, що проводив перевірку отримав лише в березні 2023 року. Звертаю увагу суду, що у своєму запиті до секретаря Ужгородської міської ради від 19.12.2022, начальник УСР в Закарпатській області здійснив запит інформації виключно щодо документів, пов`язаних з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою громадянці ОСОБА_2 , тобто станом на 19.12.2022 року правоохоронному органу було достоіменно відомо про родинні зв`язки ОСОБА_1 . Відповідно до тексту рапорту від 23.03.2023 року, з яким прокурор пов`язує початок перебігу строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, працівник УСР просить дозволу від начальника отримати документи, підтверджуючі родинні зв`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі 1ТЗ УСР. Наведене вказує на те, що УСР мало в своєму розпорядженні постійно вказану інформацію, а офіційне приєднання вказаної інформації до матеріалів справи лише в квітні 2023 року є нічим іншим, як маніпуляцією з метою незаконно збільшити строк притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
		В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав думку свого представника.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
		Згідно з положеннями ч. 2 ст.7та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Частиною 1статті 172-7КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Відповідальність за частиною другою цієї статті відповідальність настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно рішення № 1 першої сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 08.12,2020 та протоколу до нього розглядалось питання «Про інформацію Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області про результати голосування і підсумки виборів депутатів Ужгородської міської ради та Ужгородського міського голови».
		Згідно переліку до постанови Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району № 115 від 26.11.2020 ОСОБА_1 належить до числа депутатів Ужгородської міської ради, обраних на виборах 25.10.2020 під номером у переліку 25 від Закарпатської Обласної організації політичної партії «Слуга Народу».
		Із витягу з протоколу пленарного засідання чергової ХХІІІ сесії Ужгородської міської ради VIIІ скликання вбачається що на голосування ставилось питання про затвердження проєкту №908 з доповненням 1,2 «Про надання та відмову в наданні дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»
		З результатів поіменного пакетного голосування вбачається, що депутат ОСОБА_1 був присутній та голосував «за» прийняття рішення.
		Крім того, з вищевказаного витягу встановлено, що головуючий повідомив про заяву депутата ОСОБА_5 про наявний конфлікт інтересів щодо цього проєкту рішення та констатував, що даний депутат брати участь в обговоренні та голосуванні він не буде.
		З актового запису про шлюб №204 від 15.05.2004 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб.
		Відповідно актового запису про народження №937 від 05.07.1984 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком записаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю записана ОСОБА_8 . 
		Відповідно актового запису про народження №134 від 12.08.1972 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьком записаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю записана ОСОБА_8 . 
		Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», депутат Ужгородської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 відноситься до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на депутата міської ради.
		Статтею 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
		Відтак, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією.
		Положеннями статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Так, відповідно до визначень, які містяться в статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»:
		Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Аналогічне визначення реального конфлікту міститься і в примітці до статті 172-7 КУпАП.
		У відповідності до положень частини 1 статті 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Реальному конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних компонентів: приватний інтерес; службове повноваження, представницьке повноваження; протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.
		Статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу тане бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу".
		Також, вимогами частини 2 статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
		Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
		У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
		Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
		Також, суд враховує позицію Конституційного Суду України, зазначену в абзаці четвертому пункту 3.6 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, згідно якої поняття «право» у логічно-смисловому зв`язку має один і той самий зміст із поняттям «охоронюваний законом інтерес». Натомість, розкриваючи зміст слова «інтерес», Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 3.1 цього Рішення зазначив, що в юридичних актах термін «інтерес», ураховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.
		В абзаці четвертому пункту 3.5 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України відзначив, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і неправовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Зокрема, певною конфліктністю характеризуються інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, приватні та публічні.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у сприянні наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою його дружини, під час голосування голосом «за» на пленарному засіданні чергової 23 сесії Ужгородської міської ради VІІІ скликання за проєкт №908.
		Так, між приватним інтересом депутата Ужгородської міської ради ОСОБА_1 та його представницькими повноваженнями, пов`язаними з голосуванням за прийняття рішення №908 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття ним відповідних рішень під час голосування.
		За наявності вищевказаного приватного інтересу депутат Ужгородської міської ради ОСОБА_1 міг суб`єктивно та упереджено прийняти рішення під час голосування за прийняття рішення №908 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», зокрема, щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 .
		Враховуючи викладене, така суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, у розумінні закону є реальним конфліктом інтересів.
		Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП.
		На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст.172-7КУпАП суду надано наступні докази: протоколи про адміністративне правопорушення №74,75, особові картки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , актові записи про шлюб № 204 від 15.05.2004, про народження № 937 від 05.07.1984 ОСОБА_4 , про народження №134 від 12.08.1972 ОСОБА_2 , витяги з протоколів № 66 від 20.07.2022 і № 80 від 23.11.2022 засідань постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури Ужгородської міської ради; проєкт рішення Ужгородської міської ради № 908 (п.2.2), проєкт рішення Ужгородської міської ради № 1114, витяг з протоколу пленарного засідання чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради від 30.08.2022, роздруківка результатів поіменного голосування депутатів Ужгородської міської ради за проєкт рішення № 1114 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення» першого пленарного засідання XXX сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 13.12.2022, заяви ОСОБА_1 про конфлікт інтересів від 02.08.2021, від 22.11.2022, від 08.12.2022, від 08.12.2022, витяг з рішення Ужгородської міської ради від 13.12.2022 № 1046, від 30.08.2022 № 855 та інші матеріали справи.
		Щодо твердження представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності про закінчення строків накладення адміністративного стягнення, що передбачені ст. 38КУпАП, суд зазначає наступне.
		У законодавстві України відсутнє визначення поняття «момент виявлення адміністративного правопорушення». Аналіз законодавства вказує на те, що певна інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення може бути відома будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не можуть вважатися встановленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновки про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо. 
		Водночас виявити правопорушення означає встановити наявність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного складу правопорушення. Повноваження на встановлення його факту і його фіксація має уповноважена на складання протоколу особа.
		Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 254 КУпАП).
		Отже, днем виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 11.04.2023.
		Відтак суд приходить до висновку, що на час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення не закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
		Щодо твердження представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності про внесення змін до протоколу після доопрацювання, суд зазначає наступне.
		Відповідно до п. 2.2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 273 від 04.05.2005р. (далі Інструкція) усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, яка вчинила правопорушення, щодо якої він складений.
		Виходячи з розуміння положень КУпАП та Інструкції, належним дооформленням справи в даному випадку є складання нового протоколу про адміністративне правопорушення у повній відповідності до вимог КУпАП та Інструкції, з подальшим врученням примірнику нового протоколу особі, стосовно якої він був складений. 
		Як випливає з матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності, на виконання постанови суду від 19.06.2023 про повернення матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, Управлінням стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України було складено нові протоколи з додержанням вимог КУпАП та Інструкції, які були вручені ОСОБА_1 , в яких відсутні будь які виправлення після підписання протоколів особою, стосовно якої вони складені.
		Відтак протоколи складені з додержанням вимог КУпАП та Інструкції.
		Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст. 36 КУпАП, провадження ч.ч. 1,2 ст.172-7КУпАП відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження, стягнення слід накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
		При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд враховує характер вчинених ним правопорушень та ступінь їх суспільної небезпеки, бере до уваги, що дані правопорушення являються грубими порушеннями правил дорожнього руху та становлять реальну небезпеку для учасників дорожнього руху, загрожують їх життю та здоров`ю, а також життю та здоров`ю самого правопорушника та вважає за необхідне, з урахуванням санкцій ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП, у контексті з положеннями ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100грн. (п`ять тисяч сто гривень).
		Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 коп.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 23, 33, пунктом 1 частини 1 статті 34, 40-1, частиною 1 та 2 статті 172-7, статтями 283-285, 294 КУпАП, статтею 3, частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
		 
		п о с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: за ч.2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100грн. (п`ять тисяч сто гривень).
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80грн.(п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок). 
		Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
		Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
		 
		Суддя                                    І.О. Шепетко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...