Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/21398/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2023. Зареєстровано: 19.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2023.
Дата набрання законної сили: 30.01.2024
Результат оскарження 30.01.2024 Київський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/761/913/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022100130000609

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/21398/22
		Провадження №1-кп/761/913/2023
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		15 вересня 2023 року                 Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря с/з          ОСОБА_2 ,
		провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) судовий розгляд у кримінальному провадженні № 62022100130000609 від 12 вересня 2022 року щодо:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                                 ОСОБА_4 ,
		захисника                                 ОСОБА_5 ,
		 
		                                У С Т А Н О В И В:
		 
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН). 
		До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є російська федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави. 
		Кожна держава має невід`ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН. 
		Кожна держава зобов`язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів. 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. 
		Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканою. Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 російською федерацією. 
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ). 
		Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та російською федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.
		Статтями 1-3, 6 Конституції України встановлено - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; На території України не допускається розташування іноземних військових баз; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		При цьому, ст. 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. 
		Водночас, ст. 73 Конституції України передбачено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України. 
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входять: Автономна Республіка Крим, області, зокрема Донецька область, а також райони, міста, райони в містах, селища і села.
		Згідно Постанови Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII російську федерацію визнано державою-агресором.
		Відповідно до Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», схваленої постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII, у квітні 2014 року розпочалася друга фаза збройної агресії російської федерації проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (07 квітня 2014 року).
		Протягом травня 2014 року самозвані лідери «ДНР» та «ЛНР», серед яких було багато громадян російської федерації, у неконституційний спосіб провели фіктивні референдуми про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил російської федерації, парамілітарні формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами російської федерації батальйон «Восток», а також задіяні такі озброєні групи найманців як «Русский сектор» та «Оплот». За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської області.
		Наслідком збройної агресії російської федерації проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна воєнна окупація значної частини державної території України у Донецькій та Луганських областях.
		В подальшому, в порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсинський заключний акт) від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН, Декларації про недопущення інтервенції та втручання у внутрішні справи держав Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав, резолюції від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки та від 21.12.1965 №2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), російською федерацію 24.02.2022 здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2119-IX від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2212-IX від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України № 2263-IX від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, на початку березня 2022 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) захоплено смт. Білокуракине,Білокуракинського району Луганської області, у зв`язку із чим указом так званого голови ЛНР 12.03.2022 створено «Администрацю Белокуракинского района Луганской Народной Республики».
		При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Луганської області згідно з додатком до цього розпорядження. Відповідно до додатку до Розпорядження «Адміністративні центри та території територіальних громад Луганської області» Білокуракинська територіальна громада включає в себе наступні територіальні громади (населені пункти): Білокуракинська, Бунчуківська, Дем`янівська, Курячівська, Лизинська, Нещеретівська, Олександропільська, Олексіївська, Павлівська, Просторівська, Тимошинська. Адміністративний центр територіальної громади - смт Білокуракине.
		Зокрема, Білокуракинська селищна територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75, а також відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 28.04.2022 № 80, 01.05.2022 № 82, 06.05.2022 № 85, 11.05.2022 № 89, 14.05.2022 № 92, 20.05.2022 № 98, 25.05.2022 № 100, 31.05.2022 № 104, 02.06.2022 № 105, 10.06.2022 № 113, 14.06.2022 № 119, 21.06.2022 № 125, 22.06.2022 № 132, 24.06.2022 № 134, 29.06.2022 № 138, 01.07.2022 № 143, 08.07.2022 № 147, 14.07.2022 № 152, 19.07.2022 № 159, 27.07.2022 № 169, 17.08.2022 № 188, 26.08.2022 № 193, якими вносились зміни до Наказу та Переліку.
		Так, ОСОБА_3 , будучи громадянином України та поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Сватівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24 лютого 2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, підтримуючи рішення та дії держави-агресора, не виконала наказу керівництва ГУ НП в Луганській області №505 від 25 лютого 2022 року «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район», яким встановлено місце тимчасової дислокації в м. Дніпро - не прибула до місця тимчасової дислокації адміністративної будівлі ГУНП у Дніпропетровській області до міста Дніпро для подальшого виконання функцій, покладених на поліцейських, відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» та функціональних обов`язків, зазначених посадовій інструкції, залишилась на тимчасово окупованих територіях та до виконання службових обов`язків не приступила.
		Приблизно з 12 березня 2022 року, але не пізніше 20 липня 2022 року (точна дата не встановлена), перебуваючи на території Білокуракинської селищної територіальної громади, маючи умисел на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі - так званому «Белокуракинский РОВД МВД ЛНР», створеному на тимчасово окупованій території України, та реалізуючи його вступила в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «ЛНР», та отримавши від них пропозицію про зайняття посади у вищевказаному незаконному правоохоронному органі влади, в порушення вимог Конституції України та Законів України, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, добровільно погодилась на вказану пропозицію.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та надавши добровільну згоду на виконання функцій працівника правоохоронного органу у незаконно створеному на тимчасово окупованій території України правоохоронному органі - у так званому «Белокуракинском РОВД МВД ЛНР», розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, зі своїх особистих мотивів та бажання працювати у незаконному правоохоронному органі, погоджуючись на пропозицію представників держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР» у невстановлений час, але не пізніше 20 липня 2022 року, перебуваючи на території смт Білокуракине Луганської області, ОСОБА_3 , добровільно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі - так званому «Белокуракинском РОВД МВД ЛНР», створеному на тимчасово окупованій території Луганської області, приступивши до виконання покладених на неї представниками окупаційних військ російської федерації та так званої «ЛНР» обов`язків, у зв`язку з цим прийняла участь в прийнятті присяги у так званому «Белокуракинскому РОВД МВД ЛНР», приміщення якого розташоване за адресою: Луганська область, Сватівський район, смт. Білокуракине, вул. Кірова, 22.
		Своїми діями, які виразилися у добровільному занятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		 
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia), ОСОБА_3 , яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
		 
		При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві.
		 
		Відповідно до ухвали суду від 11 січня 2023 року, вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. 
		 
		Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності. 
		 
		В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		 
		Захисник у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Крім того, на думку захисника, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України не доведено.
		 
		Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
		 
		Так, допитаний в судовому засіданні 26 липня 2023 року свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він на момент повномасштабного вторгнення рф на територію України працював у дільничним офіцером поліції. ОСОБА_3 знає, оскільки вони разом навчались в університеті, та працювали в поліції в різних відділах. Зазначив, що побачив в одному з пабліків «ЛНР» відео на якому ОСОБА_3 за усіма очевидними ознаками приймає присягу працівника правоохоронного органу ЛНР, однак на вказаному відео був поганий звук, тому достеменно йому не відомо чи дійсно на відео ОСОБА_3 проголошувала текст присяги.
		 
		Допитана в судовому засіданні 26 липня 2023 року свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона знайома із ОСОБА_3 , навчалась з нею в одному університеті, несла службу в одному взводі. Зазначила, що бачила відео на якому ОСОБА_3 приймає присягу працівника правоохоронного органу ЛНР. Крім того, остання залишала коментарі в телеграм - каналі спільноти взводу, що чекає на прихід військ РФ. Також її знайома, яка займає посаду в правоохоронному органі ЛНР повідомляла, що працює разом з ОСОБА_3 .
		 
		Крім того, на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом: 
		 
		протокол огляду від 27 липня 2022 року публікації у месенджері «Telegram» на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де висвітлено відео публікацію «ПРАВООХРАНИТЕЛИ НОВОПСКОВСКОГО И БЕЛОКУРАКИНСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛИ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ РЕСПУБЛИКИ И ЕЕ НАРОДУ» (зображення №1, №2), яка розміщенна 20 липня 2022 року о 17 год. 21 хв. В процесі огляду інформації зафіксовано, що на тимчасово окупованій території України, а саме в Новопскові та Білокуракине Луганської області, після їх окупації, приступили до виконання посадових обов`язків працівники правоохоронних органів так званої «луганської народної республіки» та вищевказаними працівниками правоохоронних органів «Новопсковского и Белокуракинского РОВД МВД ЛНР» була принесена присяга на вірність окупаційній владі. Також, після перегляду відеофайлу встановлено, що на початку перегляду зображено промо правоохоронного органу окупаційного органу влади, а саме: «ЦОС МВД ЛНР», надалі на вказаному відео відображені чоловіки та жінки, одягнені в камуфляжну форму, на руках у районі плеча нашивки «полиция. ЛНР МВД», а на грудях розміщені нашивки «полиция», які по черзі, поруч з прапорами РФ та «лнр», зачитують текст присяги, після зачитування тексту особи, які знаходяться у залі, одноголосно викрикують «Ура! Ура! Ура!». Після прийняття присяги вищевказаними особами на відео звучить голос позакадрового коментатора з наступним текстом «Принятие присяги важное и памятное событие у жизни каждого вновь прибывшего сотрудника органов внутренних дел» (мовою оригіналу). Вказана публікація записана на матеріальний носій інформації DVD-RW диск. Запис на оптичному диску долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні;
		 
		протокол огляду від 28 липня 2022 року публікації у месенджері «Telegram» на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де висвітлено відео публікацію «ПРАВООХРАНИТЕЛИ НОВОПСКОВСКОГО И БЕЛОКУРАКИНСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛИ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ РЕСПУБЛИКИ И ЕЕ НАРОДУ» (зображення №1, №2), яка розміщена 20 липня 2022 року о 17 год. 21 хв, за участю свідка ОСОБА_8 . В процесі проведення огляду було переглянуто відеозапис, що має тривалість 02.30 хв, на якому свідок ОСОБА_8 впізнає особу, яка на відео знаходиться з 12 по 13 сек. (зображення №3, позначена червоною стрілкою), з 01 хв. 26 сек. По 1 хв. 28 сек. (зображення №4, позначена червоною стрілкою), нею являється ОСОБА_3 , яка одягнена в камуфляжну форму, на лівій руці у якої знаходиться шеврон з написом «Полиция. ЛНР. МВД». Вона тримає в руках папку на якій зображено прапор РФ. Вказана публікація записана на матеріальний носій інформації DVD-R диск. Запис на оптичному диску долучений до матеріалів справи;
		 
		протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 липня 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнала особу на фотознімку під № 2 ( ОСОБА_3 ), як таку, що проходила службу у відділенні поліції №1 (м. Білокуракіне) Сватівського РВП ГУНП в Луганській області до 24 лютого 2022 року;
		 
		протокол огляду від 04 серпня 2022 року з додатками, за участю свідка ОСОБА_8 , відповідно до якого об`єктом огляду є телефон марки «Iphone» з номером ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 та якою надано добровільну згоду на проведення огляду. В процесі проведення огляду було переглянуто приватні повідомлення від абонента « ОСОБА_9 » в месенджері «Телеграм». Зі змістовного навантаження переписки вбачається, що абонент « ОСОБА_9 » залишилась на окупованій частині території Луганської області та працює у відділі кадрів Белокуракинского РОВД МВД ЛНР. Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 теж працює у вказаному «Белокуракинском РОВД МВД ЛНР» (зображення №16);
		 
		протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 липня 2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнав особу на фотознімку під № 2 ( ОСОБА_3 ), як таку, що працювала у ВП №1 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області;
		 
		протокол огляду від 04 серпня 2022 року публікації у месенджері «Telegram» на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де висвітлено відео публікацію «ПРАВООХРАНИТЕЛИ НОВОПСКОВСКОГО И БЕЛОКУРАКИНСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛИ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ РЕСПУБЛИКИ И ЕЕ НАРОДУ» (зображення №1, №2), яка розміщена 20 липня 2022 року о 17 год. 21 хв, за участю свідка ОСОБА_6 . В процесі проведення огляду було переглянуто відеозапис, що має тривалість 02.30 хв, на якому свідок ОСОБА_6 впізнає особу, яка на відео знаходиться з 12 по 13 сек. (зображення №3, позначена червоною стрілкою), з 01 хв. 26 сек. По 1 хв. 28 сек. (зображення №4, позначена червоною стрілкою), нею являється ОСОБА_3 , яка одягнена в камуфляжну форму, на лівій руці у якої знаходиться шеврон з написом «Полиция. ЛНР. МВД», та тримає в руках папку на якій зображено прапор РФ. Вказана публікація записана на матеріальний носій інформації DVD-R диск. Запис на оптичному диску долучений до матеріалів справи;
		 
		розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 710 -р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», яким визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Луганської області згідно з додатком до цього розпорядження. Відповідно до додатку Розпорядження «Адміністративні центри та території територіальних громад Луганської області» Білокуракинська територіальна громада включає в себе наступні територіальні громади (населені пункти): Білокуракинська, Бунчуківська, Дем`янівська, Курячівська, Лизинська, Нещеретівська, Олександропільська, Олексіївська, Павлівська, Просторівська, Тимошинська, із адміністративним центром в смт. Білокуракине;
		 
		Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25 квітня 2022 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2022 року за № 453/37789, яким визначено перелік територіальних громад, які розташовані у районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до якого станом на 20 червня 2022 року та на 23 липня 2022 року в перелік вказаних територіальних громад входить Білокуракинська селищна територіальна громада Сватівського району Луганської області;
		 
		протокол огляду інтернет-видань від 05 серпня 2022 року з додатками, відповідно до якого проведено огляд сайту «Министерство внутренних дел Луганской Народной Республики». Зазначеним оглядом встановлено, що до територіальних органів підрозділів МВД ЛНР відносяться в тому числі Білокуракинський та Новопсковський;
		 
		протокол огляду інтернет-видань від 08 серпня 2022 року з додатками, відповідно до якого проведено огляд сайту «ЛУГАНСКИЙ ИНФОРМАЦИОННЫЙ ЦЕНТР», де висвітлено публікацію щодо створення адміністрацій міст і районів ЛНР від 03.03.2022 року. Зазначеним оглядом встановлено, що окупаційною владою ЛНР було створено в тому числі і Адміністрацію Білокуракинського району ЛНР.
		 
		З досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи на окупованій території України, принесла присягу та добровільно зайняла посаду в Белокуракинском РОВД МВД ЛНР, тобто в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України.
		 
		Витяг з Наказу від 26 серпня 2021 року №316 о/с, відповідно до якого рядового поліції ОСОБА_3 призначено поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Сватівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області. 
		 
		Висновок про результати службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ГУНП в Луганській області від 04 червня 2022 року, затвердженого Начальником ГУНП в Луганській області ОСОБА_10 .
		 
		Вказаний Висновок підтверджує, що керівництвом ГУНП в Луганській області вживались дії щодо евакуації співробітників поліції після початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України, а саме наказом начальника ГУНП в Луганській області №505 від 25 лютого 2022 року було введено в дію план евакуації підрозділів ГУНП в Луганській області та встановлено місце тимчасової дислокації в м. Дніпро.
		 
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		 
		Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-7 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР, рапорт головного оперуповноваженого - інспектора відділу оперативної роботи управління оперативних розробок ДВБ НП України ОСОБА_11 , постанову про визначення підслідності від 18 травня 2022 року, постанову про визначення групи прокурорів від 10 травня 2022 року, постанову про призначення слідчої групи та доручення розслідування у кримінальному провадженні від 03 червня 2022 року, постанову про зміну групи прокурорів від 15 липня 2022 року, постанову про визначення групи слідчих від 28 липня 2022 року, постанову про внесення змін до складу групи прокурорів від 29 липня 2022 року, постанову про визначення групи прокурорів від 30 серпня 2022 року, постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 12 вересня 2022 року, постанову про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчій групі від 12 вересня 2022 року, постанову про визначення групи прокурорів від 13 вересня 2022 року, особова картка ОСОБА_3 , повістки про виклик ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, підтвердження відправлення підозри ОСОБА_3 , повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення від 11 серпня 2022 року, доручення про здійснення слідчих (розшукових) дій, клопотання до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2022 року про здійснення спеціального досудового розслідування, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 05 вересня 2022 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами. 
		 
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом. 
		 
		Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, добровільно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України. 
		 
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення. 
		 
		Обираючи обвинуваченій ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
		 
		Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
		 
		Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення нею злочину з використанням умов воєнного стану.
		 
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції встановленої ч. 7 ст. 111-1 КК України, з конфіскацією майна. 
		 
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність кількох обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_3 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України. 
		 
		Таке покарання стосовно ОСОБА_3 на переконання суду, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею, так і іншими особами кримінальних правопорушень.
		 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття її під варту.
		 
		Даних щодо наявності процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.
		 
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		                                       
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та правозахисних і правоохоронних органах строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією усього особистого майна.
		 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття її під варту.
		 
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та правозахисних і правоохоронних органах, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		 
		Речові докази, які знаходяться в матеріалах даного кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		 
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...