Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 264/2644/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2023.
Дата набрання законної сили: 13.09.2023
Номер судового провадження: 61-11259ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		                                                                                       
		13 вересня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 264/2644/21
		провадження № 61-11259св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., 
		 
		учасники справи:
		 
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - прокуратура Донецької області, 
		третя особа - Державна казначейська служба України,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу керівника Донецької обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року в складі колегії суддів Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В. про закриття апеляційного провадження
		 
		Історія справи
		 
		У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до прокуратури Донецької області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями прокуратури.
		 
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року позов задоволено: стягнуто з прокуратури Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, у розмірі 273 000 грн.
		 
		Не погодившись з рішенням суду, заступник керівника Донецької обласної прокуратури оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
		 
		У подальшому судове провадження було втрачено внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
		 
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2022 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі №264/2644/21 в частині рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року.
		 
		Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2023 року відкрито провадження за апеляційною скаргою прокурора, а справу призначено до судового розгляду.
		 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року апеляційне провадження закрито.
		 
		Ухвала мотивована тим, що відновлення втраченого провадження допускається в частині, якщо провадження втрачено у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю. Колегія суддів зазначила, що в цій справі провадження було втрачене повністю, проте відновлено лише частково, а саме в частині відновлення змісту рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року. За висновком суду відсутність цивільної справи, оригіналу оскаржуваного судового рішення та доказів, на підставі яких було ухвалено рішення суду, зокрема, позовної заяви з додатками та заперечень інших учасників справи, позбавляє суд апеляційної інстанції можливості розглянути апеляційну скаргу. Застосувавши аналогію закону та приписи частини четвертої статті 494 ЦПК України, апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У липні 2023 року керівник Донецької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу апеляційного суду скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Касаційну скаргу мотивував тим, що апеляційний суд у відповідності до положень чинного процесуального права не наділений повноваженням із закриття апеляційного провадження внаслідок неповного відновлення втраченого судового провадження. Вказує, що перелік підстав для закриття апеляційного провадження, наведений у статті 362 ЦПК України, є вичерпним. Акцентує на тому, що апеляційний суд є судом установлення, дослідження та з`ясування питань про факти, може встановлювати обставини справи та досліджувати докази. Зазначає, що визначене у частині четвертій статті 494 ЦПК України право на закриття провадження, якщо втрачене судове провадження судом не відновлено або відновлено не повністю, передбачене виключно для суду касаційної інстанції, а застосування апеляційним судом аналогії закону є помилковим.
		 
		Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
		 
		При перегляді в касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		Ухвалою від 15 серпня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження в справі та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
		 
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі від 15 серпня 2023 року Верховний Суд з урахуванням положень частини другої статті 389 та частини восьмої статті 394 ЦПК України вказав, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		У серпні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою від 06 вересня 2023 року Верховний Суд призначив справу до розгляду.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
		 
		Відповідно до статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
		 
		Інших підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою процесуальним законом не передбачено, тобто визначений у статті 362 ЦПК України перелік є вичерпним.
		 
		Не наділення суду апеляційної інстанції повноваженнями закривати апеляційне провадження, якщо втрачене судове провадження відновлено лише частково, є очевидним, оскільки це відповідає змісту та самому призначенню стадії апеляційного перегляду в цивільному процесі.
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року в справі № 2-7985/2003 (провадження № 61-9312сво22) зроблено висновок, що: 
		 
		«10.3. Застосування судом аналогії закону можливе виключно у тому разі, якщо є прогалина у законі у регулюванні певних відносин, тобто існують суспільні відносини, що відносяться, зокрема до сфери регулювання процесуального права, проте ці відносини не врегульовані жодними нормами процесуального права, втім за своїм змістом, значущістю та актуальністю вимагають такого правового врегулювання у процесуальному законі.
		 
		10.4. Оцінюючи спірні цивільні процесуальні відносини, Верховний Суд виснував, що перелік підстав для закриття апеляційного провадження чітко та вичерпно визначений у статті 362 ЦПК України, розширеному тлумаченню цей перелік не підлягає, інші підстави закриття апеляційного провадження не можуть бути застосовані судом.
		 
		10.5. Апеляційний суд, будучи судом встановлення, дослідження та з`ясування питань про факти, може встановлювати обставини справи, приймати, досліджувати та надавати оцінку доказам. На відміну від суду апеляційної інстанції, Верховний Суд є судом оцінки права, а не встановлення фактів, тому не має можливості приймати та оцінювати докази. А тому цілком логічно законодавець передбачив у частині четвертій статті 494 ЦПК України виключно для суду касаційної інстанції право на закриття касаційного провадження, якщо втрачене судове провадження не відновлено або відновлено неповністю.
		 
		10.6. Застосування судом апеляційної інстанції за аналогією закону частини четвертої статті 494 ЦПК України є недопустимим, оскільки процесуальне законодавство не містить такої підстави для закриття апеляційного провадження, як неповне відновлення судового провадження, й зазначене «мовчання законодавця» не є прогалиною у законі, враховуючи відмінності у призначенні та повноваженнях суду апеляційної інстанції та суду касаційної інстанції».
		 
		Оскільки апеляційний суд не наділений повноваженням закривати апеляційне провадження, якщо повністю втрачене судове провадження відновлено лише частково, а застосування судом апеляційної інстанції за аналогією закону частини четвертої статті 494 ЦПК України є недопустимим, суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 січня 2022 року.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України). 
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Керуючись статтями 400, 409,411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу керівника Донецької обласної прокуратури задовольнити.
		 
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		З прийняттям постанови суду касаційної інстанції ухвала Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року втрачає законну силу.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                       В. І. Крат
		 
		Судді                                                                                Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                         І. О. Дундар
		 
		                                                                                          Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                         М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...