Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-2268/09/1522 : не визначено.
Надіслано судом: 27.09.2010. Зареєстровано: 29.09.2010. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2010.
Дата набрання законної сили: 31.05.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		——————————————————————
		 У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
			 
			31 травня 2010 р.Справа № 2-а-2268/09/1522

Категорія:2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.
			Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
			головуючого Милосердного М.М.,
			суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г., 
			при секретарі: Харченко К.В.
			розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу начальника Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про виплату щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії,-
			В С Т А Н О В И Л А:
			У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з січня 2006 року по грудень 2008 року включно в розмірі 3900 грн. Одночасно позивач просив поновити пропущений строк для звернення до суду. 
			В обґрунтування позову зазначалося, що ОСОБА_1 являється пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до діючого законодавства дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак в період з 2007-2009 роки зазначене підвищення до пенсії не нараховувалось та не виплачувалось позивачу, а у 2008 році виплачувалось в значно меншому розмірі.
			Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача протиправною. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії ,що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 735,30 грн., і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 715,30 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
			Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального, і, крім того неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи. Так, законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік»було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, на яке посилається суд першої інстанції, зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано таким, що не відповідає Конституції України. Однак судом не враховано положення ст. 7 названого Закону, відповідно до яких фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте, законами України про Державний бюджет України на 2007 - 2008 роки такі видатки не передбачено. Крім того, в апеляційній скарзі вказується, що чинним законодавством не визначено розміру мінімальної пенсії за віком, з якого має обраховуватися підвищення до пенсії дітям війни. У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і прийняття нової постанови із відмовою у задоволенні позовних вимог. 
			Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
			Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та має статус дитини війни згідно з посвідченням.
			Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. 
			Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
			Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
			На підставі ст. 6 названого Закону (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
			Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
			Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії ст. 6 названого Закону на 2007 рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
			Рішенням Конституційного Суду України № 10 рп/2008 року від 22 травня 2008 року, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що стосується виплати доплати «дітям війни» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
			Як зазначено вище, згідно наведеним нормам Закону, позивач має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
			Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, до яких відносяться і пенсії, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
			Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
			Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
			На підставі ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
			Із врахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком, з якого має обраховуватися підвищення до пенсії позивачу, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
			Аналогічне положення щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком міститься в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Будь-якими іншими діючими нормативно-правовими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.
			На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку щодо не взяття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
			Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
			Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
			Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції до 28 грудня 2007 року), ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
			Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України, а також зазначених Рішень Конституційного Суду України, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є правильним.
			Безпідставними є і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеного підвищення пенсії у вказаному розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
			Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду –без змін. 
			Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, –
			У Х В А Л И Л А:
			Апеляційну скаргу начальника Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2009 року - без змін. 
			Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами цивільного судочинства до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду. 
			 
				 Головуючий:
				 Судді:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...