Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/7603/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2023.
Дата набрання законної сили: 07.09.2023
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   
		 
		1[1]
		 
		                    
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Київського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів  при секретарі судового засіданняОСОБА_2 ,  ОСОБА_3   ОСОБА_4  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві       07 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду                 м. Києва від 28 червня 2023 року,
		 
		за участі:   
		представника власника майна             адвоката ОСОБА_6                                 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7  та накладено арешт у кримінальному провадженні № 42023100000000174, відомості щодо якого внесені 22.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
		-частина квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого 23.06.1994 Відділом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району, відповідно до розпорядження № 5662 від 23.06.1994;
		-автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT» НОМЕР_2 д.н.з. № НОМЕР_1 , дата реєстрації 13.01.2022 рік, 2018 року випуску.
		Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна                         ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді.
		Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 28 червня 2023 року клопотання слідчого розглянуто без виклику власника майна чи його представника, копію оскаржуваного  рішення отримано 02 серпня 2023 року, апеляційну скаргу направлено електронною поштою 07 серпня 2023 року.
		Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що клопотання не підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, оскільки органом досудового розслідування є Головне управління Національної поліції у м. Києві, яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 15, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.
		В судове засідання прокурор не з`явився,  про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
		Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
		Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 22 березня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під  № 42023100000000174, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Як зазначено у клопотанні прокурора розпорядженням Голови Київської міського голови ОСОБА_8 за № 526 від 13.07.2017, ОСОБА_5 призначено на посаду директора Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 17.07.2017.
		У ході досудового розслідування з`ясовано, що приблизно в жовтні 2020 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (далі-Департамент) ОСОБА_5 , за попередньою змовою з директором ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» (код ЄДРПОУ 37605927, юридична адреса - 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 52) (далі - ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ»), інженером технічного нагляду ТОВ «Інжинірингова компанія Стратегія» (код ЄДРПОУ 38914550, юридична адреса - 01014, м. Київ, вул. Соловцева Миколи 2 оф. 38) (далі - ТОВ «ІК Стратегія»), діючи умисно та всупереч інтересам служби, підозрюється у вчиненні розтрати бюджетних коштів в інтересах ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ», які виділені відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.10.2020 № 1648 «Про будівництво водопроводу для підключення житлових будинків на АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , та спортивного комплексу дитячо-юнацької спортивної школи «АТЛЕТ» на вулиці Зрошувальній, 4-А у Дарницькому районі м. Києва, що фінансується в 2020 році за рахунок бюджетних коштів по Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації».
		23 червня 2023 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		В ході досудового розслідування встановлено, що у приватній власності ОСОБА_5 перебуває частина квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого 23.06.1994 Відділом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району, відповідно до розпорядження № 5662 від 23.06.1994.
		Також встановлено, що ОСОБА_5 належить автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT НОМЕР_2 д.н.з. № НОМЕР_1 , дата реєстрації 13.01.2022 рік, 2018 року випуску.
		27 червня 2023 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7  звернувся до Голосіївського районного суду                м. Києва з клопотанням про арешт майна належного ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року клопотання слідчого задоволено.
		Колегія суддів погоджуються з висновками слідчого судді, виходячи з наступного. 
		Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно. 
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК Україниі бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
		Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1                                            ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
		Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
		Відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3                                     ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		Згідно з  вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 23 червня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. 
		В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
		З матеріалів судового провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191  КК України, санкція якої передбачає у тому числі конфіскацію майна
		Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозру у якому йому повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна. 
		Окрім того, як встановила колегія суддів, майно, на яке просив накласти арешт слідчий, знаходяться у власності ОСОБА_5 , а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею дотримано вимоги статей 132,170,172,173 КПК України, перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України. 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
		Доводи апелянта з приводу того, що клопотання не підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, оскільки органом досудового розслідування є Головне управління Національної поліції у м. Києві, яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 15, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
		Відповідно до п. а) ч. 1, 2 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють, в тому числі органи Національної поліції.
		Як убачається із матеріалів судового провадження, постановою заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 від 03 квітня 2023 року про створення групи слідчих у кримінальному провадженні (а.с.8-9) визначено місцем розташування органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000174 приміщення слідчого управління, у тому числі розташованого за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, що територіально знаходиться в Голосіївському районі                            м. Києва.
		З наведеного убачається, що клопотання слідчого підлягало розгляду Голосіївським районним судом міста Києва.
		Враховуючи наведене, доводи представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , які зазначені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перевірки матеріалів провадження. Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України, колегією суддів не встановлено.
		 
		Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		                          ОСОБА_1               ОСОБА_2               ОСОБА_3                                      
		 
		 
		 
		 
		 
		Унікальний номер справи 752/7603/23                                      Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13 
		Провадження 11-сс/824/5113/2023                                                 Доповідач  ОСОБА_1                            
		Категорія ст.170 КПК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...