Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/3385/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2023. Зареєстровано: 19.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2023.
Дата набрання законної сили: 20.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/334/510/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000000622

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 19.09.2023 
		Справа № 334/3385/23
		Провадження № 1-кп/334/510/23
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 вересня 2023 року м. Запоріжжя
		Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Запоріжжя кримінальнепровадження №22023080000000622від 14.04.2023року заобвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Атманай Якимівського району Запорізької області, громадянина України, депутата селищної ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, 
		у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		установив:
		Обвинувачений громадянин України ОСОБА_5 , будучи депутатом Кирилівської селищної ради, перебуваючи у с. Атманай Мелітопольського району Запорізької області, яке з 24.02.2022 року по теперішній час є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, приблизно 06.06.2022 року (більш точна дата та час не встановлені), достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, свідомо та ініціативо, в порушення діючих норм Конституції, законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, абсолютно нехтуючи при цьому своїм конституційним обов`язком депутата місцевої ради щодо захисту прав та інтересів громади, яка його обрала своїм представником, в порушення прийнятої присяги депутата, прийняв пропозицію від невстановлених осіб, з числа представників військової окупаційної адміністрації держави-агресора рф та, добровільно зайняв посаду «председателя Атманайского сельского совета», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконно створеному органі влади - «Атманайский сельский совет», створеному на тимчасово окупованій території Кирилівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.
		Згідно з положеннями Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1899 та 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням рф про військове вторгнення на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України.
		24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторгайсь на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі Мелітопольського району, в який входить с. Атманай, яке було захоплено 24.02.2022 представниками держави-агресора, та створили незаконні органи влади на вказаній території з метою впровадження політичних і освітніх стандартів російської федерації.
		З метою відсічі збройної агресії російської федерації проти України, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжена відповідними указами Президента України, затвердженими Законами України, зокрема Законом України від 07.02.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 06.02.2023 №58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, який діє наразі.
		Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Відтак, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Кирилівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
		Після повної окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично узурповано всі владні повноваження на цій тимчасово окупованій території шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності територіальних громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення на захоплених територіях, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
		Разом з тим, у невстановлений судом час, але не пізніше 01.04.2022, представниками збройних формувань російської федерації всупереч установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами порядку, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію російської федерації  «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території Мелітопольського району Запорізької області та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
		Так, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації, це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		В свою чергу незаконними органами, посадовими та службовими особами відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
		В подальшому, продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань російської федерації, діючи за підтримки місцевих колаборантів, які безпосередньо і сформували окупаційну адміністрацію російської федерації - «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, створили на території Веселівської селищної територіальної громади, Кирилівської селищної територіальної громади, Костянтинівської сільської територіальної громади, Мирненської селищної територіальної громади, Новенської сільської територіальної громади, Новобогданівської сільської територіальної громади, Нововасилівської селищної територіальної громади, Новоуспенівської сільської територіальної громади, Олександрівської сільської територіальної громади, Плодородненської сільської територіальної громади, Приазовської селищної територіальна громади, Семенівської сільської територіальної громади, Чкаловської сільської територіальної громади, Якимівської селищної територіальної громади та Терпіннівської сільської територіальної громади, аналогічні незаконні органи влади у вигляді місцевих окупаційних адміністрацій замість діючих сільських та селищних рад, які безпосередньо підпорядкували створеній раніше окупаційній адміністрації - «военно-гражданской администрации Мелитопольского района».
		Судом встановлено, що у невстановлений час, приблизно на початку червня 2022 року на території Атманайского старостинського округу Кирилівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка з 24.02.2022 є тимчасово окупованою збройними силами російської федерації територією, представниками збройних формувань російської федерації та створеної ними окупаційної адміністрації - «военно-гражданской администрации Запорожской областе», створили окупаційну адміністрацію держави агресора - «Атманайский сельский совет», який розташовується у захопленому адміністративному приміщенні Атманайського старостинського округу за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с.Атманай, вул. Матросова, 5-А, наділивши його всіма узурпованими у діючого Атманайського старостинського округу владними повноваженнями.
		Далі, приблизно 06.06.2022 року (більш точна дата та час судом не встановлені), проросійськи налаштований громадянин України ОСОБА_5 , умисно, будучи депутатом Кирилівської селищної ради, знаходячись у с. Атманай Мелітопольського району Запорізької області, добровільно зайняв посаду «председателя Атманайского сельского совета», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (в тому числі: загальна організація роботи і управління цією окупаційною адміністрацією та її структурними підрозділами, призначення на посади та звільнення з посад, розпорядження коштами та майном окупаційної адміністрації, організація та контроль за проведенням масових пропагандистських заходів, спрямованих на підвищення іміджу окупаційної влади держави-агресора) у незаконно створеному органі влади - «Атманайский сельский совет», створеному на тимчасово окупованій території Кирилівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.
		Так, обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, та виконуючи покладені на нього окупаційною владою держави-агресора російської федерації організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції очільника вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора, та вказівки представників збройних формувань російської федерації, надавав безпосередню допомогу окупантам та представникам держави-агресора у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території с.Атманай та с. Солоне Мелітопольського району Запорізької області, зокрема, проводив зібрання серед місцевого населення, на яких схиляв місцевих жителів до співпраці з окупаційною владою держави-агресора, вирішував питання соціального напрямку, налагодження навчального процесу у закладах освіти, що йому підконтрольні, займався підбиранням та формуванням педагогічного колективу навчальних закладів, здійснював організацію та контроль за виконанням обов`язків підлеглих йому працівників, здійснював підбір та формування особового складу апарату незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, з метою підтримки, подальшого розповсюдження і утвердження встановленої на тимчасово окупованій території окупаційної влади держави-агресора російської федерації.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Згідно із ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		З 24.02.2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території.
		Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до російської федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.
		Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 , на виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
		Дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвоката ОСОБА_4 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу обвинуваченому.
		20.04.2023 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22023080000000622.
		З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		Після постановлення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.04.2023 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.
		Крім цього, згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2023 року відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_4 , який був захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		Судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликалася у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр».
		Захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів, звертав увагу суду на роль обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, виступав у дебатах.
		Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		Також прокурором долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.
		Показами допитаного у якості свідка ОСОБА_6 , який пояснив суду, що ОСОБА_5 з 25 травня 2022 року був представниками окупаційної влади призначений у ДК «Атманай» головою сільської ради с. Атманай. Його приїхала представити ОСОБА_7 . Під час своєї діяльності зі слів свідка ОСОБА_5 займався виявленням осіб які мали проукраїнську позицію, передавав цю інформацію військовослужбовцям рф. Окрім цього займався агітацією співпраці з окупаційною владою, організовував масові заходи присвячені різним святам та забезпечував проведення референдуму;
		показами допитаної у якості свідка ОСОБА_8 , яка пояснила суду, що ОСОБА_5 був депутатом Кирилівської селищної ради. У травні місяці агітував людей за проведення зборів для обрання нової влади. Окрім цього за словами свідка, він проводить агітацію на підтримку окупаційної влади і російської федерацій загалом. Надавав інформацію щодо осіб які приймали чи приймають участь у війні проти російської федерації. Крім того, ОСОБА_5 добровільно обійняв посаду голови с. Атманай, яку йому запропонували представники окупаційної влади;
		показами допитаної у якості свідка ОСОБА_9 , яка пояснила суду, що у кінці травня початку червня до с. Атманай приїхала ОСОБА_10 і представила ОСОБА_5 як старосту Атманайського округа. Він є місцевим мешканцем села Атманай, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області. Після призначення, користуючись наданими окупаційною владою повноваженнями, займався вимаганням грошей у фермерів за обробку земельного наділу. За словами свідка, робоче місце ОСОБА_5 знаходиться у АДРЕСА_2 , де раніше знаходилась селищна рада. У вересні 2022 року ОСОБА_5 роздавав гуманітарну допомогу мешканцям села Атманай. Окрім цього разом він всебічно сприяв організації та проведенню так званого референдуму;
		показами допитаного у якості свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що ОСОБА_5 представившись новою владою вимагав у нього гроші за обробку землі, а у випадку відмови погрожував розправою з боку військовослужбовців російської федерації. Окрім цього за вказівкою ОСОБА_5 у свідка декілька разів проводились обшуки військовослужбовцями російської федерації, відібрали автомобіль та гроші, а його самого забрали до катівні, де він знаходився декілька днів;
		показами допитаного у якості свідка ОСОБА_12 , який пояснив суду, що ОСОБА_5 у кінці травня був призначений «головою села Атманай» та зайняв цю посаду добровільно. Окрім того, ОСОБА_5 приймав участь у видачі гуманітарної допомоги та брав участь в організації і проведенні незаконного референдуму;
		показами допитаного у якості свідка ОСОБА_13 , який в ході допиту заявив, що ОСОБА_5 був депутатом селищної ради та добровільно став є головою в с. Атманай, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району Запорізької області.
		Також прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_14 . Вказана відмова підтримана стороною захисту та прийнята судом.
		Провина обвинуваченого підтверджується також письмовими доказами.
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2023 за участю свідка ОСОБА_9 , яка на фото №4 впізнала ОСОБА_5 , як особу, яка під час окупації була призначений на посаду т.з.в. сільського голови с. Атманай;
		протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2023 за участю свідка ОСОБА_8 , яка на фото №1 впізнала ОСОБА_5 , як особу, яка під час окупації була призначений на посаду т.з.в. сільського голови с. Атманай;
		протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2023 за участю свідка ОСОБА_12 , який на фото №4 впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка під час окупації була призначений на посаду т.з.в. сільського голови с. Атманай;
		Протоколом огляду інтернет-ресурсів, зокрема відомостей з додатку «Telegram» з додатком від 02.01.2023 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_6 .
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, за обставин, встановлених судом.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Згідно із приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлені.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.
		Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		Долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, -
		ухвалив:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією усього належного майна на користь держави.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...