Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/2369/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2023. Зареєстровано: 20.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Номер судового провадження: 2/216/1545/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                        Справа № 216/2369/23
		                        провадження №2/216/1545/23
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		15 вересня 2023 року 
		Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді Бутенко М. В. 
		за участю
		секретаря судового засідання Клименко О.В. 
		представника керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області Стороженко С.І.
		без застосування технічного запису 
		розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача 1 - національна служба здоров`я України, позивача 2 - Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: комунальне підприємство "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Криворізької міської ради, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину) , -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		До Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача 1 - національна служба здоров`я України, позивача 2 - Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: комунальне підприємство "Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Криворізької міської ради, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину). 
		Просять суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Позивача - Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого в сумі 12038,31 грн., які зарахувати до Державного бюджету України, на користь Криворізької міської ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину з місцевого бюджету, в сумі 491,94 грн. та стягнути судові витрати по справі. 
		Представник керівника Криворізькоїцентральної окружноїпрокуратури Дніпропетровськоїобласті вінтересах державив особіпозивача 1-національна службаздоров`я України,позивача 2-Криворізької міськоїради - Стороженко С.Ів судовомузасіданні  позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх, провести розгляд справи без застосування технічного запису, не проти ухвалення заочного рішення. 
		Відповідач ОСОБА_1 в жодне призначене судове не з`явився, судові повістки направлені йому за адресою зазначеною в позовній заяві не отримує, інформації щодо іншої адреси для листування в порушення вимог ст. 131 ЦПК України суду не надано. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, не надав суду жодної заяви, відзиві або клопотання. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв`язку з чим суд визнає неповажною неявку відповідача та вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди представника позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України. 
		Представник Криворізької міської ради Ольховська А.М. подала суду клопотання та пояснення по справі, просить суд проводити розгляд справи за їх відсутності, винести законне рішення, згідно чинного законодавства. 
		В.о. генерального директора КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради А. Жвиревич подав суду заяву (клопотання) в якому просить суд проводити розгляд справи за відсутності їх представника , позов підтримують. 
		Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
		Вироком Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 у справі №216/61/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком у 1 рік.
		Вироком Дніпровського апеляційного суду від 25.11.2021 задоволено апеляційну скаргу прокурора, вирок Центрально-Міського районного суду від 16.07.2021 щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано та призначено ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами стоком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком у 1 рік.
		Вищевказаним вироком суду встановлено, зокрема, наступне.
		23.10.2020 року, приблизно о 17 годин 40 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Chevrolet Aveo SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по сухому асфальтному покриттю проїзної частини дороги вул. Ньютона зі сторони мкр. Карачуни в напрямку вул. Прорізна в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. По напрямку руху вищевказаного автомобіля був розташований нерегульований пішохідний перехід, який був позначений дорожніми знаками 5.35.1 5.35.2 (пішохідний перехід) ПДР України.
		У цей же час, попереду автомобіля «Chevrolet Aveo SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзну частину дороги вулиці Ньютона біля б № 2, на нерегульований пішохідний перехід, що позначений дорожніми знаками 5.35.1 5.35.2 (пішохідний перехід) ПДР України, вийшов пішохід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи відповідно до вимог п.п. 4.16 а) Правил дорожнього руху України, почав перетинати проїзну частину вказаної дороги, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «Chevrolet Aveo SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		В ході подальшого руху автомобіля «Chevrolet Aveo SF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість, та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3, 18.1 Правил дорожнього руху України.
		Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_1 виявивши на проїзній частині вул. Ньютона пішохода ОСОБА_3 допустив наїзд на вищевказаного пішохода, який отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми: перелому тім`яної кістки ліворуч з переходом на скроневу кістку, забою головного мозку, субдуральної гематоми тім`яно-скроневої області ліворуч, епідуральної гематоми базальних відділів скроневої зони ліворуч, які згідно висновку експерта № 2078 від 29.12.2020 року за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, п.2.1.3.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.
		Допущені водієм ОСОБА_1 , порушення вимог Правил дорожнього руху України знаходились в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо - транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків.
		У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР з 23.10.2020 по 04.11.2020.
		Згідно з довідкою-калькуляцією відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого №5 від 25.07.2022 та розрахунків вартості 1 ліжко/дня на утримання лікарні, складених відповідно до Постанови КМУ від 16.07.1993 №545, витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету м. Кривий Ріг та коштів державного бюджету (коштів Національної служби здоров`я України (НЄЗУ) та становили:
		-за жовтень 2020 року (місцевий бюджет) -9дн. х 33,5 грн.;
		-за листопад 2020 року (місцевий бюджет) - 3дн. х 63,48 грн.;
		Всього за рахунок місцевого бюджету - 491,94 грн.
		-за жовтень 2020 року (кошти НЄЗУ(державний бюджет) - 9 дн. х 1035,81 грн.;
		-за листопад 2020 року (кошти НЄЗУ(державний бюджет) - 3 дн. х 905,34 грн.;
		Всього за рахунок коштів НСЗУ -12 038,31 грн.
		Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся.
		Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до ч. З ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 у справі №1-1/99 визначив, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати у постанові від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 зробив висновок, що наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
		Згідно зі ст. 18 Основ законодавства про охорону здоров`я фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.
		Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.
		Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.
		Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
		Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26).
		Відповідно до ч. З ст. 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів..
		В умовах воєнного стану, забезпечення належного фінансування системи охорони здоров`я, її матеріальне забезпечення набуває першочергового значення для належного виконання закладами охорони здоров`я своїх ' функцій. Водночас, невідшкодування витрат на лікування потерпілих від злочинів суперечить зазначеній меті.
		Невідшкодування витрат, здійснених за рахунок державного та місцевого бюджетів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 , негативно впливає на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів та інтересів територіальної громади.
		Оскільки лікування потерпілого здійснювалося за кошти державного бюджету, отримані закладом від НСЗУ за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, та за кошти місцевого бюджету, відповідно, контролювати питання ефективності їх використання та повернення є органи, що є розпорядниками вказаних коштів.
		Враховуючи викладене, окружною прокуратурою проводилося листування з метою з`ясування повноти вжитих заходів, спрямованих на відшкодування коштів до державного та місцевого бюджетів.
		1.На лист окружної прокуратури від 20.07.2021    №04/59-5511вих-22 КП
		«Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР» надано інформацію щодо розрахунків на стаціонарне лікування ОСОБА_3 , зазначено, що заходи претензійно-позовного характеру не вживалися, висловлено прохання до Криворізької центральної окружної прокуратури звернутися до суду з вказаного питання. На лист окружної прокуратури від 06.03.2023 №04/59-2261 вих-23 КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР» надано інформацію, що заходи претензійно-позовного характеру не вживалися, висловлено прохання до Криворізької центральної окружної прокуратури звернутися до суду з вказаного питання.
		2.Про виявлені порушення інтересів територіальної громади щодо невідшкодування коштів місцевого бюджету повідомлено Криворізьку міську раду листом від 06.03.2023 №04/59-2203вих-23, запитано про вжиті заходи, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом.
		Листом від 10.03.2023 №12/12/1545, виконком Криворізької міської ради повідомив, що, на думку органу місцевого самоврядування, можна скористатися правом на подання позову на будь-якій стадії. При цьому, не повідомлено про жодні вжиті заходи або наміри звертатися до суду із вказаним позовом з метою відшкодування коштів місцевого бюджету.
		3.Листом від 06.03.2023 №04-59/2200вих23 повідомлено Національну службу здоров`я України про виявлені порушення інтересів держави щодо витрат бюджетних коштів за програмою медичних гарантій, необхідність їх відшкодування, та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави. У листі НЗСУ від 08.03.2023 №7647/2-16-23 зазначено, що на погляд НСЗУ, Службу не наділено повноваженнями представляти інтересй держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину.
		Одночасно, НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду Криворізькою центральною окружною прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення та готове до співпраці з вказаних питань.
		Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
		Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
		Верховний Суд у постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
		Як вбачається з відповідей НСЗУ та Криворізької міської ради, заходів, які є належною реакцією на повідомлення прокурора про виявлені порушення, уповноваженим органом не вжито, не повідомлено про наміри їх вжиття.
		З моменту вчинення злочину минуло понад 2,5 роки, а з моменту ухвалення вироку - 2 роки. З огляду на викладене, подальше зволікання з поданням позову може призвести до спливу строків позовної давності та фактичної неможливості захисту інтересів держави та територіальної громади.
		Норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Більше того, встановлення будь-яких причин нездійснення уповноваженим органом своїх функцій не може обмежувати державу в праві на судовий захист.
		Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
		Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
		НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.
		Згідно з інформацією НСЗУ, послуги КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР, за програмою медичних гарантій пацієнтам у 2020 році за Договором 4610-Е920- Р000, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Відповідно до ч. 5 п. 14 Положення НСЗУ з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво НСЗУ в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби НСЗУ, а також забезпечує представництво інтересів НСЗУ в судах України та інших органах через представників.
		Згідно зі ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1086 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (далі - бюджетні кошти).
		Відповідно до п. З Порядку, розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є НСЗУ.
		Згідно з ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України, відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
		Згідно з п. 8, 10 ч. 5 Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, затвердженої наказом Мінфіну від 14.12.2001 № 574 відповідальний виконавець, зокрема, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, ; забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів у бюджетному процесі; головний розпорядник та відповідальний виконавець у встановленому порядку здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу з метою забезпечення ефективного та результативного управління бюджетними коштами.
		Таким чином, НСЗУ є органом, уповноваженим захищати інтереси держави у спірних правовідносинах як розпорядник коштів державного бюджету та відповідальний виконавець бюджетної програми.
		Також, відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.
		Згідно зі ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
		Згідно з ч. ч. 1,4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
		Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
		Згідно п.1.2 статуту Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР, підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Кривого Рогу. Засновником підприємства та власником його майна є Криворізька міська територіальна громада в особі Криворізької міської ради (п. 1.4). У своїй діяльності підприємство підконтрольне власнику, підпорядковане та підзвітне управлінню охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради (п.1.6.).
		Згідно п. 5.4 розділу 5 Статуту, джерелами формування майна комунального підприємства є, зокрема, кошти державного, місцевого бюджету (бюджетні кошти); кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (НСЗУ).
		Виходячи із вищенаведеного, грошові кошти, які витрачено КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР на лікування потерпілого від злочину, е власністю територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає також Криворізька міська рада як власник, управитель лікарні та розпорядник коштів місцевого бюджету.
		Зважаючи на те, що уповноваженими органами: НСЗУ, Криворізькою міською радою не вживаються заходи, спрямовані на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого, внаслідок чого не надходять кошти до місцевого та державного бюджетів, в даному випадку порушуються інтереси держави в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, і такі витрати негативно впливають на фінансування інших хворих, '^порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій.
		Єдиною можливістю захистити ці інтереси є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину з Відповідача. Дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів та інтересів територіальної громади, що у відповідності до ст.131-1 Конституції України покладає на прокурора функцію представництва в суді.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Криворізькою центральною окружною прокуратурою направлено повідомлення про звернення прокуратури до суду з позовною заявою щодо відшкодування витрат, витрачених на лікування потерпілого від злочину до Криворізької міської ради та Національної служби здоров`я України, що підтверджується копіями повідомлень.
		Таким чином, прокурором дотримано процедуру, передбачену ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме: попередньо, до звернення до позовом, повідомлено уповноважені органи про порушення інтересів держави, чим фактично було надано можливість самостійно відреагувати на виявлені порушення інтересів держави. Проте, претензійно-позовна робота з метою повернення коштів до державного та місцевого бюджетів протягом тривалого часу не проводиться.
		Відповідно до вимог ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
		Враховуючи, що лікування потерпілого та розрахунок витрат на лікування хворого здійснено КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР, а рішення суду може вплинути на його права і обов`язки, зокрема, щодо фінансування з боку НСЗУ та Криворізької міської ради, просимо суд залучити КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР в якості третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.
		Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦПК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
		Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення,
		Згідно з ч. З вказаної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.
		Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
		Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
		Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
		Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному . лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.
		Згідно з наданою КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР довідкою- калькуляцією відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого №5 від 25.07.2022 та розрахунків вартості 1 ліжко/дня на утримання лікарні, сума витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 , здійснених за рахунок коштів місцевого бюджету склала 491,94 грн.
		Згідно з листом КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» від 28.07.2022, у 2020 році НСЗУ з КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР було укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №4610-Е920- Р000, згідно з яким НСЗУ було оплачено медичні послуги надавачу за рахунок коштів Держаного бюджету України.
		Згідно з наданою КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР довідкою- калькуляцією відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого №5 від 25.07.2022 та розрахунків вартості 1 ліжко/дня на утримання лікарні, сума витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 здійснених за рахунок коштів державного бюджету склала 12038,31 грн.
		Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Таким чином, оскільки позов задоволено повністю, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
		Керуючись статтями32,56,62 Конституції України,ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133,141, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.131-1 Конституції України, ст.ст.23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 1206 ЦК України, ст. 89 БК України, суд - 
		 
		УХВАЛИВ:
		Позов керівника Криворізькоїцентральної окружноїпрокуратури Дніпропетровськоїобласті вінтересах державив особіпозивача 1-національна службаздоров`я України,позивача 2-Криворізької міськоїради до ОСОБА_1 ,третя особана стороніпозивача:комунальне підприємство"Криворізькаміська клінічналікарня №2"Криворізької міськоїради,про відшкодуванняшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням (стягненнявитрат налікування особи,яка потерпілавід злочину) -задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь держави в особі Позивача - Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого в сумі 12038,31 грн., які зарахувати до Державного бюджету України. 
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь Криворізької міської ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину з місцевого бюджету, в сумі 491,94 грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , судовий збір у дохід держави в розмірі 1073,60 грн. 
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		 
		Суддя: М.В. БУТЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...