Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/3571/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2023. Зареєстровано: 20.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2023.
Дата набрання законної сили: 19.09.2023
Номер судового провадження: A/855/8136/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3571/23                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  19 вересня 2023 року                                                                                 м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого судді                              Файдюка В.В.
		суддів:                                                    Мєзєнцева Є.І.
		Собківа Я.М.
		При секретарі:                              Масловській К.І.
		          
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого (в/ч НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив:
		-          визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не звільнення з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю;
		-          зобов`язати 105-й прикордонний загін імені князя Володимира Великого (в/ч НОМЕР_1 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		Позов обґрунтовано тим, що не звільнення 105-м прикордонним загоном імені князя Володимира Великого (в/ч НОМЕР_1 ) з військової служби ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю є протиправним, порушує його права і соціальні гарантії. 
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року в задоволенні даного позову - відмовлено.
		При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що п. «г» ч. 4 п. 2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», для виникнення у позивача права на звільнення з військової служби, містить дві самостійні імперативні обставини, а саме: або необхідність постійного догляду за хворою дружиною, або наявність у неї I чи II групи інвалідності.
		Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
		Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції через некоректне тлумачення норми дійшов невірних висновків про те, що ІІІ група інвалідності дружини не є підставою для звільнення.
		Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). 
		Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у 105 прикордонному загоні імені князя Володимира Великого (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України на посаді начальника відділення зв`язку - начальника зв`язку прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 року № 654 - ОС, який прибув для подальшого проходження служби з НОМЕР_2 прикордонного загону імені генерал-хоружного Олександра Пилькевича Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Чернівці.
		Позивач перебуває у шлюбі зі ОСОБА_2 , яка має третю групу інвалідності.
		ОСОБА_1 було подано керівництву відповідача рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю згідно із Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу».
		У зв`язку із відсутність відповіді за результатами розгляду рапорту Позивача, його представником було направлено адвокатський запит від 14.02.2023 року з проханням повідомити про результати розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
		У відповіді на адвокатський запит від 24.02.2023 року відповідачем було повідомлено про відсутність підстав для звільнення з військової служби ОСОБА_1 , оскільки його дружина має третю групу інвалідності, а не першу чи другу.
		Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з позовом.
		Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
		Закон №2232-ХІІ здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Пунктом 6 ст. 2 Закону №2232-XII передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
		На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
		Як зазначалось вище, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 .
		В той же час, позивач виявив своє небажання продовжувати проходити військову службу та подав рапорт про звільнення з військової служби у запас на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		Відповідно до п. 233 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
		Так, підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.
		Відповідно до абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		Системний аналіз абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ дає підстави для висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) за таких підстав: 
		1)в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності. 
		При цьому вказана норма не ставить звільнення з військової служби у залежність від наявності певної групи інвалідності, а передбачає таку можливість в силу того, що один із подружжя є інвалідом, без конкретизації якої саме групи є інвалідність;
		2) та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 14.07.2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
		У свою чергу, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №600237 від 07.07.2022 року дружині позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено ІІІ групу інвалідності (безтерміново, причина захворювання - загальне захворювання).
		З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ, оскільки його дружина є особою з інвалідністю ІІІ групи.
		Доводи відповідача про те, що дружина позивача не є особою з інвалідністю I чи II групи, тому відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби, суд не бере до уваги, оскільки, як зазначалось вище, абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ передбачено окрему підставу для звільнення за сімейними обставинами - в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності.
		Також безпідставним є висновок суду першої інстанції, що позивачем не надано до суду доказів, що його дружина потребує постійного стороннього догляду (підтвердженого заключенням МСЕК), оскільки згідно абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ наявність у військовослужбовця дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю є самостійною підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, незалежно від того чи така особа потребує постійного догляду. 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо незвільнення ОСОБА_1 з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим позовні вимоги належить задовольнити повністю.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було не повно встановлено фактичні обставини справи, не надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято необґрунтоване рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331  КАС України суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року - скасувати та прийняти нову постанову.
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо не звільнення з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		Зобов`язати 105-й прикордонний загін імені князя Володимира Великого (в/ч НОМЕР_1 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
		Повний текст рішення виготовлено 19 вересня 2023 року.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      В.В. Файдюк 
		                     
		                     Судді:                                                                       Є.І. Мєзєнцев
		                                                                                                    
		 Я.М. Собків

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...