Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 678/1226/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано судом: 20.09.2023. Зареєстровано: 20.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2023.
Дата набрання законної сили: 19.09.2023
Номер судового провадження: 33/4820/448/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 вересня 2023 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 678/1226/22
		Провадження № 33/4820/448/23
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретарів судового засідання Забєліної І.А., Купельської Н.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , захисника Шустіної Л.О., представника потерпілих адвоката Яцишина А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2023 року, -
		в с т а н о в и в :
		Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2023 року
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , працюючу вчителькою початкових класів у Меджибізькому ліцеї,
		визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		Провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
		За постановою суду, з вересня-листопада 2021 року по 27 вересня 2022 року в смт Меджибіж в Меджибізькому ліцеї вчитель початкових класів ОСОБА_1 вчинила булінг психологічного та фізичного характеру відносно малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що виражалося в обзиваннях, шарпанні за одяг та нанесенні ударів по тілу, чим своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності складу і події адміністративного правопорушення.
		Вказує, що судом не звернуто увагу на той факт, що усі чотири протоколи складено як під копірку та ще й одним почерком, але підписані різними особами, атому вважає, що такі дії поліції направлені саме на кваліфікацію систематичності нібито вчинення ОСОБА_1 булінгу відносно малолітніх учнів її класу.
		Зазначає, що з протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що суть адміністративного правопорушення викладена в загальних рисах без конкретизації об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 173-4 КУпАП, зокрема,в протоколі не зазначено конкретну дату і час вчинення правопорушення, які саме насильницькі чи/або психологічні дії були вчинені порушником по відношенню до кожного конкретного потерпілого, які наслідки викликали вказані дії у потерпілих і чи були вони взагалі, чи мало діяння систематичний характер, якщо так то в який період часу, з конкретною вказівкою на час кожної події.
		Посилається і на те, що не звернуто уваги судом на той факт, що сам протокол № 3 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), містить твердження, що факти нібито цькування не містять систематичного характеру. Діти на 1 вересня були усі здорові (судячи з медичних довідок).
		Вважає, що жодним чином не знайшла свого відповідного реагування й характеристика професійної діяльності вчителя початкових класів Меджибізького ліцею Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_1 , яка є в матеріалах справи № 678/1226/22, яка містить лише позитивні відгуки про вчителя.
		Звертає увагу і на те, що з матеріалів справи вбачається, що конфлікт між ОСОБА_1 та деякими малолітніми учнями, який мав місце 27.09.2022, був одиничним та раптовим, з приводу учбового процесу, тож у даному випадку не може йти мова про систематичність цькування або знущання як визначається поняттям «булінг», на що не було звернуто уваги судом. Інших належних та достатніх доказів справа не містить.
		На думку апелянта не звернуто уваги суду й на покази інших батьків і дітей - ОСОБА_6 (дитина на відео, до якого було підвищено голос учителем), його мама ОСОБА_7 , інші учні класу ОСОБА_8 та її мама ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та його мама ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та її мама ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і її мама ОСОБА_15 , - які засвідчили протилежну думку, а саме що вчитель ніколи не вчиняв тих дій, в чому її обвинувачують, а ситуація 27.09.2022 була одиничною, та не носить систематичний характер. Вище зазначені діти та їх батьки були особисто присутні на протязі 2021-2022 років на уроках вчителя ОСОБА_1 в режимі дистанційного навчання, та будь яких неприпустимих дії не було ними зафіксовано.
		Вказує, що особисто голова батьківського комітету 3 класу ОСОБА_15 повідомила суд про те, що жодного разу на протязі 2021-2022 років на усіх батьківських зборах жоден з батьків не піднімав питання нібито булінгу з боку вчителя ОСОБА_1 , до їх дітей, а навпаки, кожного разу були лише слова вдячності, зокрема, від ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , саме ці батьки підтримують протилежну думку.
		Вважаю, що відео, яке надано батьками працівникам поліції не є оригінальним , а тому не має силу доказу у зв`язку з його неоригінальністю. Відео надано на флеш носієві, є уривком одного уроку, яке вирвано з контексту і підлаштоване під обвинувачення.
		Також зазначає, що психолог ОСОБА_20  є державним службовцем ЗСУ, в службові обов`язки якої не входить проведення досліджень психологічного стану дітей, що залишено поза увагою суду, та провела дослідження не професійно, без застосувань методик виявлення правдивості показів дітей.
		   Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та їїзахисника напідтримання доводівапеляційної скарги,представника потерпілих адвокатаЯцишина А.О.,який заперечивпроти задоволенняапеляційної скарги,дослідивши матеріалисправи таперевіривши доводиапеляційної скарги,апеляційний судприходить довисновку пронеобхідність поновленнястроку наапеляційне оскарження,а апеляційнускаргу визнатитакою,що підлягаєзадоволенню затаких підстав. 
		Відповідно до вимог ст.245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно ст.ст.251, 252, 280КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Нормами ч.1ст.9КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбаченост. 7 КУпАП.
		Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
		Згідност. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Так, відповідно дост. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Диспозицією ч.1ст.173-4 КУпАП,булінг (цькування),тобто діянняучасників освітньогопроцесу,які полягаютьу психологічному,фізичному,економічному,сексуальному насильстві,у томучислі іззастосуванням засобівелектронних комунікацій,що вчиняютьсястосовно малолітньоїчи неповнолітньоїособи аботакою особоюстосовно іншихучасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		В теорії права, найбільш змістовним визначенням булінгу слід вважити - цькування, булінг (англ. «bully» - залякувати, цькувати, задирати) - різновид насильства, навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб).
		Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського (публічного) порядку під час здійснення освітнього процесу (громадський порядок та громадська безпека в освітньому середовищі). Додатковими об`єктами цього правопорушення є: психічне здоров`я, фізичне здоров`я, психологічна, фізична, економічна, сексуальна недоторканість малолітньої чи неповнолітньої особи; інших учасників освітнього процесу (якщо відносно них булінг вчиняється малолітньою чи неповнолітньою особою).
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-4 КУпАП, виражається у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій; наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (яка могла бути чи була заподіяна); причинний зв`язок між діянням та наслідками.
		Суб`єкт адміністративного правопорушення може бути як загальний, так і спеціальний (булінг стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи може бути вчинено будь-якою особою (загальний суб`єкт), а стосовно «інших учасників освітнього процесу» - лише малолітньою або неповнолітньою особою (спеціальний суб`єкт)).
		Суб`єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків.
		Відповідно до п.3-1ст.1 Закону України «Про освіту», булінг (цькування)це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
		- систематичність (повторюваність) діяння;
		- наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
		- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Враховуючи наведені вимогиЗакону «Про освіту», апеляційний суд констатує, що відповідно до диспозиції ч. 1ст.173-4КУпАП обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є неодноразовість (систематичність) вчинення дій, передбачених даною нормою закону.
		Між тим, до протоколів про адміністративне правопорушення не додано беззаперечних доказів систематичності вчинення дій, які можна розцінювати як правопорушення, передбачене ч. 1ст. 173-4 КУпАП.
		Матеріали справи не підтверджують факту застосування фізичного чи психічного насильства ОСОБА_1 відносно вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення малолітніх дітей, заподіяння їм фізичної чи психічної шкоди.
		Згідно протоколів про адміністративне правопорушення (а.с.2, 37, 73, 109) ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення з вересня-листопада 2021 року по 27 вересня 2022 року в смт. Меджибіж в Меджибізькому ліцеї булінгу психологічного та фізичного характеру відносно малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що виражалося в обзиваннях, шарпанні за одяг та нанесенні ударів по тілу. 
		Самі ж пояснення, які вказують на неналежні дії зі сторони ОСОБА_1 наводяться лише зі слів малолітніх дітей, при цьому батьки таких дітей, з метою встановлення глибини душевних переживань дитини, наявності психологічних чи фізичних травм у їх дітей внаслідок дій ОСОБА_1 чи можливості їх заподіяння, до відповідних кваліфікованих спеціалістів не зверталися, а можливе неналежне виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 в частині неправомірних методів виховання дітей, без наявності зазначених вище елементів складу правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1ст. 173-4 КУпАП, не охоплюється вказаною статтею.
		Всі перераховані вище обставини,у своїй сукупності,дають апеляційному суду можливість прийти до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
		За таких обставин провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2023 року відносно  ОСОБА_1 скасувати, провадження в адміністративній справі за ч.1 ст.173-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Хмельницького
		апеляційного суду                    Володимир БАРЧУК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...