Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/3621/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 20.09.2023. Зареєстровано: 21.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Номер судового провадження: 2/577/891/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 577/3621/23 
		Провадження № 2/577/891/23
		       
		            
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		15 вересня 2023 року     
		       
		Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за № 43471 від 18.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» 10770,00 грн. заборгованості за кредитним Договором № 3022645 від 07.10.2020 року, укладеним з ТОВ «Авентус Україна». Крім того, ставиться питання про відшкодування 1073,60 грн. сплаченого судового збору та 8077,00 грн. витрат на правову допомогу.
		На обґрунтування вимог у позові вказано, що на підставі оспорюваного виконавчого напису 29.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенко Ю.О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання та винесена постанова про арешт коштів боржника, а 07.10.2021 року  про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
		Не погоджуючись ОСОБА_1 , з посиланням на норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України 22.02.2012 року №296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172, просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, тому як вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема без урахування наявності спору щодо розміру заборгованості. Також позивач зазначає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено на підставі копії кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений, що є безумовною підставою для його скасування.
		Представник відповідача ТОВ ФК «Кредит - Капітал» за довіреністю Солонинка В.О. подав клопотання, у якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, а також в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки вважає недоведеним розмір вказаних витрат, стверджуючи, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Зазначає, що до позовної заяви не подано належних та допустимих документів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу. 
		Треті особи: 
		- приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Ю.О. процесуальні документи отримав (а.с. 34), але жодних письмових пояснень не надав;
		- ухвала про відкриття провадження разом із копією позову та додатком також були направлені приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., однак повернулися без вручення з відміткою «адресат відсутній за даною адресою» (а.с. 35).
		Ухвалою суду від 13.07.2023 року по справі відкрито провадження та, враховуючи норми ст.ст. 274, 279 ЦПК України, постановлено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. 
		Суд, ознайомившись з письмовими доводами сторін, дослідивши представлені докази, дійшов такого висновку.
		Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом регламентується Законом України «Про нотаріат» (далі Закон) та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок ).
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
		Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
		Згідно із ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до приписів ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
		Згідно пп. 1.1 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
		За положеннями пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку - для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
		У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп 2.2 п 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). 
		Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому зазначений Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які наведені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону).
		Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Відтак вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
		Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		З огляду на викладене та з урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього.
		Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника у повному обсязі і установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які вказують про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Судом встановлено, що 07.10.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 3022645.
		На підставі вищевказаного Договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинений виконавчий напис № 43471 про стягнення з на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» 10770,00 грн. заборгованості за кредитним Договором № 3022645 від 07.10.2020 року, укладеним з ТОВ «Авентус Україна» (а.с. 14).
		Зі спірного виконавчого напису вбачається, що правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «Авентус Україна» за Договором відступлення прав вимоги № ККАУ-30042021 від 30.04.2021 року є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит  Капітал». 
		За положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано; визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
		Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 18.05.2021 року, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Доказів того, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем кредитний договір № 3022645 від 07.10.2020 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально суду не представлено. Тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
		Аналогіча правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) та узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
		Крім того, у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
		Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
		Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
		Проте, матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять, також судом не встановлено і факту направлення позикодавцем листа-повідомлення з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позичальником такого листа, що є окремою підставою для задоволення вимог.
		Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		За приписами ст.12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
		Відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, що були встановлені судом.
		Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, що факт безспірності підпадає під об`єктивний сумнів. Стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням діючого законодавства.
		При вирішенні питання про відшкодування позивачу понесених витрат на правову допомогу в розмірі 8077,00 грн суд виходить з такого.
		За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.06.2023 року та додаткового договору від 13.06.2023 року; акт про надані послуги від 20.06.2023 року, за яким кошторис наданих адвокатом послуг складає 7000 грн.; акт про надані послуги від 20.06.2023 року, за яким гонорар адвокату складає 1077 грн. 
		Також долучено копії квитанцій про перерахування на рахунок адвокатського бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого» 7000 грн. за надання правничої допомоги та 1077 грн. гонорару.
		При визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. При цьому врахуванню підлягає і те, що адвокат участі у розгляді справи не брав, об`єм справи невеликий, тобто справа не представляє надмірної складності, а правова позиція з розгляду таких спорів вже є сталою, тому неминучість витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі викликає сумнів.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Отже, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде зменшення розміру витрат скаржника на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, до 3000 грн.
		Розмір понесених витрат на таку суму відповідатиме принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.
		Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір. 
		Керуючись: ст.ст. 7, 34, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, ст.ст. 10,11,57-60, 88, 141, 208-209,212,213,214-215,218 ЦПК України,-
		 УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 43471 від 18.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» 10770,00 грн. заборгованості за кредитним Договором № 3022645 від 07.10.2020 року, укладеним з ТОВ «Авентус Україна».
		Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 28 корпус) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073 грн. 60 коп. на відшкодування судових витрат та 3000 грн. витрат на правову допомогу, всього ж 4076 грн. 60 коп.
		Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.  
		 
		   Суддя Кравченко В.  О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...