Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3877/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 19.09.2023. Зареєстровано: 21.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2023.
Дата набрання законної сили: 12.09.2023
Номер судового провадження: 8 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/3877/21 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.
		за участю секретаря судового засідання  Ламанової А.В.
		та за участю представників сторін: 
		від прокуратури  Кальницький А.В. (службове посвідчення № 072872 від 01.03.2023)
		від позивача  не з`явився; 
		від відповідача  не з`явився;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №08 Х/1)
		на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 (повний текст складено 16.12.2021), ухвалене у складі судді Лавренюк Т.А.
		у справі № 922/3877/21
		за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко», 
		про стягнення коштів 5 558 068, 76 грн
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 5 558 068,76 грн шкоди, що заподіяна державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. 
		Позов обґрунтовано порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №922/3877/21 в позові відмовлено повністю. 
		Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора, судові витрати відшкодувати за рахунок відповідача. 
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С., суддя Слободін М.М. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №08 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21. Призначено справу до розгляду на 22.02.2022 о 11:30 год.
		27.01.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1037), в якому останній просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021.
		16.02.2022 на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» надійшло (вх. № 1982) клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №08 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21 до 10.03.2022 о 11:30 год. 
		Водночас, призначене на 10.03.2022 у справі судове засідання не відбулося, оскільки, в Україні продовжено строк дії воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, розташованого у м. Харкові. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі № 922/3877/21 доведено до відома учасників справи, що дата наступного судового засідання у справі № 922/3877/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю сторін спору та інших учасників судового процесу; постановлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасників справи повідомити додатково; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі «Електронний суд».
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 призначено розгляд апеляційної скарги у справі № 922/3877/21 на 18.10.2022 о 13:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 131.
		30.09.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 задоволено клопотання Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 922/3877/21 призначене на 18.10.2022 о 13:30 год., ухвалено провести за участю прокурора Харківської обласної прокуратури Зливки Каріни Олександрівни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів. 
		18.10.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Разом з тим, 18.10.2022 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду був відсутній інтернет, що призвело до неможливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Вказане підтверджується Актом № 12-33/157 від 18.10.2022.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 з урахуванням ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2022, розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №08 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21 відкладено на 23.11.2022 о 11:15 год. 
		26.10.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 задоволено клопотання Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 922/3877/21 призначене на 23.11.2022 о 11:15 год., ухвалено провести за участю прокурора Харківської обласної прокуратури Зливки Каріни Олександрівни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів. 
		28.10.2022 та 03.11.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 залишити без змін.
		28.10.2022 та 03.11.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просив витребувати у слідчого відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області матеріали кримінального провадження № 12020220060001761 за ч. 2 статті 239 КК України.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у слідчого відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області висновки судової економічної та комплексної судово  економічної екологічної експертизи, які проведено в рамках кримінального провадження № 12020220060001761. В іншій частині відмовлено. Слідчому відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області встановлено строк для надання витребуваних висновків - не пізніше п`яти днів з дати отримання ухвали суду. Оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №08 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21 до 14.12.2022 о 11:15 год. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 повторно витребувано у слідчого відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області висновки судової економічної та комплексної судово  економічної екологічної експертизи, які проведено в рамках кримінального провадження № 12020220060001761. Оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №08 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21 до 18.01.2023 о 10:30 год.
		26.12.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Головного управління Національної поліції в Харківській області Харківського районного управління поліції № 1 на виконання ухвали суду надійшла копія висновку № 24398/24390 за результатами проведення комплексної судової інженерно  екологічної експертизи та копію висновку експерту № СЕ-19/121-21/6289-ЕК за результатами проведення судової економічної експертизи.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 зупинено провадження у справі № 922/3877/21 за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №08 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 до закінчення перегляду Другим апеляційним адміністративним судом справи № 520/15087/21 та оприлюднення повного тексту постанови.
		03.08.2023 з відкритого доступу Єдиного державного реєстру судових рішень апеляційним судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 520/15087/21 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 520/15087/21 залишено без змін.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.05.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадженняза касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 520/15087/21.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.06.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадженняза касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 520/15087/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису.
		У зв`язку з чим, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 поновлено провадження у справі № 922/3877/21. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 29.08.2023 о 13:45 год., за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132.
		Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023, у зв`язку з відпусткою судді Хачатрян В.С., яка входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/3877/21.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №08 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21 відкладено на 12.09.2023 о 11:00 год. 
		Присутній у судовому засіданні прокурор повідомив, що станом на дату розгляду справи відсутня інформація про прийняття касаційним судом скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 520/15087/21. Подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора, судові витрати відшкодувати за рахунок відповідача. 
		Представник позивача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету. Натомість,08.09.2023 надав клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування вказує, що представник Інспекції, який внесений до Єдиного реєстру та має право представляти інтереси ДЕІ у судах, перебуває у відпустці по 13.09.2023.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету.
		Розглянувши клопотання Державної екологічної інспекції у Харківській області про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно достатті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Колегія суддів звертає увагу позивача на необхідність розгляду апеляційної скарги впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої УкраїноюКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року гарантій, приписами п. 10 ч. 3 статті2та ч. 2 статті114 ГПК України, якими встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
		В обґрунтування клопотання зазначено, що представник Інспекції, який внесений до Єдиного реєстру та має право представляти інтереси ДЕІ у судах, перебуває у відпустці по 13.09.2023.
		Водночас, колегія суддів зауважує, що докази, який саме представник Інспекції внесений до Єдиного реєстру та який має право представляти інтереси до суду не надано, як і доказів перебування працівника у відпустці.
		З матеріалів справи убачається, що свої письмові пояснення Інспекцією надано, так 27.01.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1037), в якому останній просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021. Вказаний відзив досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відкладення розгляду скарги є правом суду; при чому, підставою для відкладення є не сама по собі обставина відсутностіпредставника сторони в судовому засіданні, а неможливість розгляду скарги за відсутності представника.
		Судова колегія акцентує, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, що підтверджується ухвалами Східного апеляційного господарського суду.
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів і вимог, викладених в апеляційній скарзі, а апелянт не навів суду обставин, які унеможливлюють розгляд скарги виключно за відсутності його представника в судовому засіданні.
		Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, а наведені позивачем у клопотанні про відкладення розгляду справи обставини не є поважними, колегія суддів дійшли висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційний скарги.
		Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.
		 
		У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Як встановлено судом, 04.02.2021 Державною екологічною інспекцією у Харківській області з метою перевірки тверджень, викладених у зверненні гр. Божко Б.М. від 16.01.2021, видано наказ № 130/12-02 про здійснення позапланового заходу (перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.
		Строк проведення перевірки за наказом позивача від 04.02.2021 № 130/12-02 складав: з 05.02.2021 по 18.02.2021.
		У вказаний період позивачем відносно відповідача проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Предметом цієї перевірки були охоплені питання охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.
		За результатами проведеної перевірки, оформленої актом від 18.02.2021 №130/12-02/08-04, встановлено, що відповідачем при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із збиранням небезпечних відходів, не забезпечується захист земель від забруднення та не вживаються заходи щодо запобігання негативному та екологонебезпечному впливу на земельній ділянці та ліквідації наслідків такого впливу. Відповідачем допущено засмічення частини земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062, що розташована впритул до нежитлової будівлі за адресою: вул. Лодзька, 7-А в м. Харкові, де на відкритому ґрунті площею 325 м.кв, висотою 1,1 м та об`ємом 357,5 м.куб відповідачем розміщені відпрацьовані покришки (код 6000.2.9.03 згідно з класифікатором відходів, затвердженим Наказом Держстандарту України № 89 від 29.02.1996). Внаслідок засмічення земельної ділянки відповідачем допущено забруднення земельної ділянки площею 325 м.кв з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062, що розташована впритул до нежитлової будівлі за адресою: вул. Лодзька, 7-А в м. Харкові, забруднюючими речовинами (амонієм (обмінним) у перерахунку на амоній, неполярними вуглеводними (або нафтопродуктами), нітратами у перерахунку на нітрати та фосфору рухомими формами у перерахунку на п`ятиоксид фосфор Р2О5).
		19.02.2021 з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, з посиланням на Акт від 18.02.2021 № 130/12-02/08-04 позивачем винесено припис № 10/08-10, яким на відповідача покладено низку обов`язків.
		На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007, зареєстрованої в Міністерстві юстиції за № 422/13689 від 25.04.2007, позивачем здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого засміченням земельних ресурсів відходами, загальна сума яких склала 5127 525, 00 грн.
		Крім того, позивачем на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997, зареєстрованої в Міністерстві юстиції за № 285/2725 від 05.05.1998 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149), здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням земельних ресурсів відходами, загальна сума яких склала 430 543, 00 грн.
		Таким чином, за розрахунком позивача, загальна сума збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням та засміченням земельних ресурсів відходами склала 5558 068, 76 грн.
		З метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди позивачем на адресу відповідача надсилались претензії № 29 від 05.03.2021 зі змінами від 13.04.2021, а також претензія № 126 від 13.08.2021, які залишені відповідачем без задоволення.
		Оскільки шкода, заподіяна Товариством з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням та засміченням земельних ресурсів відходами, до цього часу не відшкодована, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
		Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №922/3877/21 в позові відмовлено повністю. 
		Мотивуючи зазначене рішення суд першої інстанції вказав, що позивач стосовно відповідача діяв поза межами прямо передбаченого законом строку на проведення перевірки та поза межами предмету звернення гр. ОСОБА_1 від 16.01.2021, а отже, отримані позивачем 12.02.2021 об`єктивні дані є такими, що здійснені з порушенням установленої законом процедури, а тому не можуть бути визнані судом допустимими доказами у розумінні статті 77 ГПК України. Крім того, судом зазначено, що для виникнення у суб`єкта господарювання обов`язку відшкодувати шкоду факт наявності лише сміття не є достатнім. З протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 05.08.2021 № 39-2021/103-104, який складений на підставі акту відбору проб ґрунтів від 22.06.2021 № 39-2021/103-104, убачається, що відбір проб ґрунтів відбувся 22.06.2021, тобто більш ніж через 4 місяці після проведеної позапланової перевірки. Також, з наданого документу також неможливо встановити, з якої саме земельної ділянки здійснено відбір проб ґрунтів. Судом наголошено, що в наданому Інспекцією протоколі встановлено факт забруднення земельної ділянки амонієм (обмінним), неполярними вуглеводнями (або нафтопродуктами), нітратами, фосфором (рухомі форми), але не вказано час виникнення забруднення ґрунтів та не зазначено причинно-наслідковий зв`язок між розміщенням відпрацьованих покришок на земельній ділянці і забрудненням ґрунтів мінеральними добривами та неполярними вуглеводнями (або нафтопродуктами). 
		 
		Надаючи оцінку підставам представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області прокурором, колегія суддів зазначає про таке.
		Згідно з ч. 3, 4 статті 53 ГПК України У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 174цього Кодексу.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
		Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Відповідно до ч. 1 статті 20І Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 № 230, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
		З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.
		Проте, Держекоінспекцією з моменту пред`явлення претензій Товариству з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» до цього часу не вжито заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, які створенні та діють з метою фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.
		У зв`язку з встановленням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та наявності невідшкодованої суми збитків, прокуратурою повідомлено Держекоінспекцію про вказаний факт (лист №50-101-1075вих-21 від 07.05.2021) виявлених правопорушень та акцентовано увагу останньої на необхідності вжиття заходів до стягнення шкоди.
		Однак, у відповідь на даний лист Держекоінспекція направила до окружної прокуратури матеріали для самостійного пред`явлення позову прокурором.
		Позов до суду прокурором подано після направлення повідомлення позивачу в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (вих. №50-101-1818вих-21 від 07.06.2021).
		Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений статтею 53 ГПК України та положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
		 
		При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
		У відповідності до статті 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.
		Відповідно достатті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
		Згідно з ч. 1статті 35 Закону України «Про охорону земель»передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;
		За змістом статті 46 Закону України «Про охорону земель» встановлено, щорозміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимогЗакону України «Про відходи».
		Відповідно до ч. 7статті 33 Закону України «Про відходи» забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.
		За змістом статті 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
		Приписами статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
		Відповідно до ч. 1статті 69 названого Законувизначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
		Згідно зі статтею 96 ЗК України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
		Відповідно достатті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
		Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановленістаттею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
		Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
		1) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
		2) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.
		3) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		4) Остання складова- вина завдавача шкоди,але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
		Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходаминаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).
		Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
		З матеріалів справи убачається, що прокурор в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 5 558 068,76 грн шкоди, що заподіяна державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, посилався на акт перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області від 18.02.2021 № 130/12-02/08-04, припис від 19.02.2021 № 10/08-10, акт відбору проб ґрунтів від 22.06.2021 № 39-2021/103-104, протокол вимірювання показників складу та властивостей проб ґрунтів від 05.08.2021 № 39-2021/103-104, протокол про адміністративне правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення.
		Разом з тим, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 520/15087/21, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 520/15087/21 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еко», визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Харківський області від 19.02.2021 № 10/08-10.
		У відповідності до ч. 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Обставини справи - це факти, які мають значення для вирішення спору, як-от: вчинення чи невчинення особою певної дії; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій або настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності (статті 76-79 ГПК України) суд виснує про доведеність чи недоведеність певних обставин.
		Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини, тобто факти, а не правова їх оцінка. Преюдиційні факти істотно відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (див. постанови Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 17.02.2021 у справі № 914/1257/18 та інші).
		Зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 520/15087/21, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 520/15087/21, судами встановлено, що:
		- поданими заявником до матеріалів справи документами (а саме: фінансовою звітністю за 2020 рік) підтверджені обставини належності Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еко» до категорії суб`єктів мікропідприємництва. Відтак, у силу ч. 4статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», строк здійснення позапланового заходу відносно заявника не може перевищувати двох робочих днів, а продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається. Позапланова перевірка була розпочата відповідачем 05.02.2021, а тому, строк проведення такої не мав перевищувати двох робочих днів, тобто до - 08.02.2021. Разом з тим перевірку проведено у строк з 05.02.2021 по 18.02.2021, що свідчить про порушення відповідачем строків проведення такої, а відтак, оформлення Інспекцією будь-яких документів поза межами 08.02.2021 не має жодного юридичного значення;
		- підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення гр. ОСОБА_1 від 16.01.2021, в якому зазначено про незадовільну роботу заявника з утилізації відходів, що призвело до їх накопичення. У тексті звернення гр. ОСОБА_1 указано, що, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Еко» відмовилось у останнього прийняти його відходи на утилізацію та під час виїзду на місце знаходження підприємства гр. ОСОБА_1 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еко» зазначив, що «уявіть собі промислову зону, пустир на якому стоїть саморобна піч, у якій спалюють відходи. Я такого ще не бачив. Поруч знаходяться відвали колишнього заводу ХТЗ. Навколо все усипано відходами, що свідчить про «гарну» роботу підприємства». Враховуючи це, заявник просив перевірити, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Еко» на дотримання чинного природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, атмосферного повітря, охорони земель та забруднення вод. Таким чином, предмет проведеної відповідачем перевірки не співпадає із предметом означеного звернення громадянина ОСОБА_1 , що прямо суперечить положенням абз.11 ч.1статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
		- колегія суддів зауважила, що жоден з наданих до матеріалів справи документів не містить приводів і підстав для реалізації ДЕІ у Харківській області у даному випадку повноважень на проведення заходів, здійснених відповідачем 12.02.2021 під час перебування за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еко» по вул. Лодзька, буд. 7-А, м. Харків, зокрема: 1) вимірювання вмісту забруднюючих речовин на джерелі викиду № 1 (Котел марки «ИНКА-100» потужністю 100,0 кВт); 2) складання Акту відбору проб викидів від 12.02.2021 № 130; 3) здійснення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:12:005:0062.
		- колегія суддів дійшла висновку, що 12.02.2021 ДЕІ у Харківській області діяла поза межами предмету звернення гр. ОСОБА_1 від 16.01.2021, ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Демчини Т.Ю. від 04.02.2021 у справі № 646/565/21 у кримінальному провадженні за № 12020220060001761. У зв`язку з чим, дії Державної екологічної інспекції у Харківській області по проведенню позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еко», результати якої оформлені актом від 18.02.2021 №130/12-02/08-04, здійснені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому є протиправними;
		- враховуючи незаконність проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еко», результати якої оформлені актом від 18.02.2021 №130/12-02/08-04, припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 10/08-10 від 19.02.2021, виданий за результатами такої перевірки також визнаний незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
		Системний аналіз зазначених вище положень законодавства та встановлені судами у справі № 520/15087/21 обставини, з урахуванням положень ч. 4статті 75 ГПК України, спростовують доводи прокурора про заподіяння державі шкоди на суму 5558068, 76 грн, внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, оскільки судами адміністративної юрисдикції визнано незаконність проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еко», результати якої оформлені актом від 18.02.2021 №130/12-02/08-04 та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 10/08-10 від 19.02.2021, виданий за результатами такої перевірки.
		Тобто встановлені у справі № 520/15087/21 обставини спростовують висновки, викладені у акті перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області від 18.02.2021 №130/12-02/08-04 та підтверджують необґрунтованість винесення припису № 10/08-10 від 19.02.2021, що в свою чергу спростовує доводи скаржника про можливість притягнення відповідача до відповідальності на підставістатті 1166 ЦК України.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 922/3025/20.
		 
		Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для виникнення у суб`єкта господарювання обов`язку відшкодувати шкоду факт наявності лише сміття не є достатнім.
		Відповідач не заперечує той факт, що відпрацьовані покришки були відвантажені Товариством на земельній ділянці тимчасово та сталося це внаслідок раптової та непередбачуваної поломки службового автомобіля МАЗ 53366, державний номер НОМЕР_1 під час транспортування відпрацьованих покришок, як вторинної сировини на переробку для передачі переробнику - ПАТ «Регенерат», місцезнаходження якого є: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Незалежності, 128.
		Однак, з протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 05.08.2021 № 39-2021/103-104, який складений на підставі акту відбору проб ґрунтів від 22.06.2021 № 39-2021/103-104, убачається, що відбір проб ґрунтів зроблений 22.06.2021, тобто більш ніж через 4 місяці після проведеної позапланової перевірки. Крім того, з наданого документу також неможливо встановити, з якої саме земельної ділянки здійснено відбір проб ґрунтів.
		Колегія суддів акцентує, що за адресою: вул. Лодзька, 7-А, м. Харків розташована промислова зона, територія якої розподілена на значну кількість окремих земельних ділянок за різними кадастровими номерами та за даною адресою зареєстровані та здійснюють підприємницьку діяльність багато інших суб`єктів господарювання. 
		Даний факт також відображено в ухвалі слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 04.02.2021 у справі № 646/565/21.
		Однак, в наданому Інспекцією протоколі встановлено факт забруднення земельної ділянки амонієм (обмінним), неполярними вуглеводнями (або нафтопродуктами), нітратами, фосфором (рухомі форми), але не вказано час виникнення забруднення ґрунтів та не зазначено причинно-наслідковий зв`язок між розміщенням відпрацьованих покришок на земельній ділянці і забрудненням ґрунтів мінеральними добривами та неполярними вуглеводнями (або нафтопродуктами), що також виключає притягнення відповідача до відповідальності на підставістатті 1166 ЦК України.
		 
		Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що накладення адміністративного стягнення за порушення вимог статті 52 КУпАП в сумі 850 грн на директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Еко» ОСОБА_2 , не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.
		 
		Суд відхиляє посилання прокурора на акт Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.05.2021 № 59/21, адже обставини встановлені у відповідному документі, не мають відношення до обставин вчинення порушення природоохоронного законодавства, що є підставою заявлених позовних вимог. Так, висновки щодо наявності ризиків настання негативних наслідків від виявлених порушень, не підтверджують факт завдання шкоди відповідачем.
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції також вважає за необхідно зазначити, що на виконання ухвали суду від Головного управління Національної поліції в Харківській області Харківського районного управління поліції № 1 надійшли: копія висновку № 24398/24390 за результатами проведення комплексної судової інженерно  екологічної експертизи та копія висновку експерту № СЕ-19/121-21/6289-ЕК за результатами проведення судової економічної експертизи.
		У відповідності до статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
		Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 86цього Кодексу.
		Водночас, надані висновки експертів є суперечливими та спростовують однин одного, у зв`язку з чим, не враховуються колегією суддів.
		 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
		Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. 
		Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21 слід залишити без змін.
		 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України
		 
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
		За змістом ч. 1 статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		Відповідно до положень п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, за останніми змінами відповідно доУказу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 № 254/2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.
		Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
		На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. № 08 Х/1) залишити без задоволення.
		 
		Рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі № 922/3877/21 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
		У судовому засіданні 12.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 19.09.2023.
		 
		 
		Головуючий суддя І.А. Шутенко
		 
		Суддя Н.В. Гребенюк 
		 
		Суддя М.М. Слободін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...