Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 529/1402/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2023. Зареєстровано: 21.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2023.
Дата набрання законної сили: 24.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/529/249/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170440000765

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 529/1402/23
		Провадження № 1-кп/529/249/23
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   21 вересня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 , 
		потерпілого  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька Полтавської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023170440000765 стосовно 
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого,військовозобов`язаного, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, 
		   обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , 
		ВСТАНОВИВ:
		   06 серпня 2023 року близько 19 год. 00 хв. інспектор з реагування патрульної поліції СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , у складі патрулю разом з поліцейським з реагування патрульної поліції СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , будучи одягненими у форменний одяг працівників поліції, під час виконання службових обов`язків, прибули на виклик за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу вчинення домашнього насильства обвинуваченим ОСОБА_4 стосовно своєї дружини.
		   З метою встановлення факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 стосовно своєї дружини, інспектор з реагування патрульної поліції СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , який перебував при виконанні службових обов`язків, намагався вгамувати ОСОБА_4 так як останній поводив себе агресивно.
		   Перебуваючи по АДРЕСА_1 , обвинувачений ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, на неодноразові зауваження працівника поліції ОСОБА_5 про необхідність припинення зухвалої поведінки не реагував. За цих обставин в ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння працівнику поліції ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. 
		   Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямованих на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, розуміючи, що перед ним знаходиться працівник поліції, який виконує свої службові обов`язки, обвинувачений ОСОБА_4 під час одягання йому кайданків інспектором з реагування патрульної поліції СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП в Полтавській області ОСОБА_5 , діючи умисно, укусив за нижню третину стегна лівої нижньої кінцівки, після чого вкусив за ліве передпліччя працівника поліції ОСОБА_5 спричинивши таким чином останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та укушених ран на їх поверхні лівого передпліччя та лівого стегна.
		   Отже, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		   В ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 18 вересня 2023 року уклали письмову угоду про примирення між собою, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 345 КК України, в якій вказано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним вказаного вище злочину, щиро кається у вчиненому, з потерпілим примирилися, претензії з боку потерпілого відсутні.
		   У цій угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілим та обвинуваченим покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 рік із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, визначеним судом, а також згоду сторін на його призначення та наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.
		   В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення. Просив суд затвердити угоду про примирення між ним та потерпілим і призначити узгоджене покарання. Вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про примирення, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які йому були роз`яснені судом в ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до нього застосовано.
		   Потерпілий ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення. Вказав, що укладення угоди було добровільним, він примирися із обвинуваченим ОСОБА_4 , не має до нього претензій, наслідки укладення угоди йому зрозумілі.
		   Прокурор вважав за доцільне затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 як таку, що відповідає вимогам закону.
		   Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, вислухавши з приводу її затвердження думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що угода про примирення повинна бути затверджена, а обвинуваченому мають бути призначені узгоджені вид та міра покарання за таких підстав.
		   Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		   Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
		   Судом взято до уваги, що основним безпосереднім об`єктом вчиненого ОСОБА_4 кримінальногоправопорушення є нормальна діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, а додатковим об`єктом - здоров`я працівників правоохоронних органів.
		   В свою чергу, діями обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні було завдано фізичної шкоди конкретній особі - потерпілому ОСОБА_5 , який виразив своє волевиявлення на укладення угоди про примирення з ОСОБА_4 .
		   Крім того, суд дійшов висновку, що укладання угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим щодо двооб`єктного (багатооб?єктного) злочину (ч. 2 ст. 345 КК України) жодним чином не суперечить інтересам суспільства; в ній повною мірою забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення для цілей норм ч. 3 ст. 469, п. 7 ст. 474 КПК України. Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 31 березня 2016 року (справа № 5-27кс16).
		   З урахуванням викладеного, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості затвердження укладеної угоди про примирення, суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація злочину, вчиненого ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 345 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать публічним інтересам та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтвердив, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.
		   В підготовчому судовому засіданні також встановлено, що потерпілий та обвинувачений розуміють наслідки затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, а також обмеження їх прав щодо оскарження вироку про затвердження угоди про примирення.
		   Підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
		   Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		   Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому визначеної в угоді міри покарання.
		   Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		   Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлявся.
		   На підставі викладеного, керуючись ст. 12, ч. 2 ст. 345 КК України, п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 374, 376, ч. 3 ст. 394, 468, 471, 473-476 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		   Затвердити угоду про примирення від 18 вересня 2023 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170440000765 від 06.08.2023 за ч. 2 ст. 345 КК України.
		   Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
		   На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		   Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 в період іспитового строку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання чи роботи та періодично з`являтися в цей орган для реєстрації.
		   Речовий доказ у вигляді компакт-диску сірого кольору, ємністю 4,7 Gb з відеозаписом із нагрудної камери працівників СРПП СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 12023170440000765, - залишити у матеріалах цього кримінального провадження.
		   У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. 
		   Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.
		   Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області обвинуваченим, його захисником, законним представником чи потерпілим, його представником, законним представником з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 469 КПК України.
		   Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   Головуючий                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...