Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/10595/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2023. Зареєстровано: 21.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/201/317/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000001130

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 201/10595/22
		Провадження № 1-кп/201/317/2023
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2023 року                            м. Дніпро
		 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в порядку спеціального судовогопровадження кримінальнепровадження №22022050000001130внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань04.06.2022 по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біопілля Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області 25.06.2015 року, раніше не судимого,
		у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		 
		В судовому засіданні приймали участь:
		прокурор             ОСОБА_4 
		захисник             
		 
		ОСОБА_5 . Історія кримінального провадження в суді
		 
		   1. В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22022050000001130 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України в якому здійснювалось спеціальне досудове розслідування.
		 
		2. 24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався і, зокрема, Указом ПрезидентаУкраїни від26.07.2023№ 451/2023«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні»,який затверджено Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
		Таким чином, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється в умовах воєнного стану з особливостями визначеними КПК України. 
		 
		3. Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 20 травня 2022 року до цього часу Російською Федерацією тимчасово окуповано територію м. Маріуполь Донецької області.
		Не пізніше 31.05.2022 на території окупованого м. Маріуполь створено так звану «Администрацию Жовтневого района г. Мариуполь», яка розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Аеродромна, буд. 7. 
		Відповідно до частини сьомої статті 147Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного суду своїм розпорядженнямвід 06.03.2022 №1/0/9-22змінив територіальну підсудність судових справ, що підсудні Жовтневому районному суду м. Маріуполя наЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська..
		Так як злочин в якому обвинувачується ОСОБА_3 , згідно обвинувального акта, вчинено на території Центрального району м. Маріуполя, то розгляд кримінального провадження, згідно вищевказаного розпорядження Голови Верховного суду здійснюється Жовтневим районним судом и. Дніпропетровська
		 
		4. В підготовче судове засідання 20.02.2023 року не з`явився обвинувачений ОСОБА_3 незважаючи на те, що судом було дано оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська та в газеті «Урядовий кур`єр» № 22 (7420) від 01.02.2023, а тому ухвалою суду було постановлено здійснити спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №22022050000001130 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Після цього обвинувачений був належним чином повідомленим про судові засідання призначені на 23.05.2023 та 30.05.2023, шляхом публікації судової повістки про виклик на сайті Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та в газеті «Урядовий кур`єр» № 95 від 12.05.2022 року, однак в судові засідання не з`явився, а підготовче судове засідання проведене за відсутності обвинуваченого і обвинувальний акт призначено до судового розгляду.
		Протягом судового розгляду про всі судові засідання обвинувачений повідомлявся належним чином, шляхом публікації судової повістки про виклик на сайті Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та в газеті «Урядовий кур`єр» № 22 від 01.02.2023, № 95 від 12.05.2023 та № 143 від 19.07.2023, однак в судові засідання не з`явився, а тому судовий розгляд здійснено за участі прокурора і захисника обвинуваченого з дотриманням вимог КПК щодо розгляду справи in absentia
		 
		ІІ. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене обвинуваченим і яке визнане судом доведеним
		 
		5. 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали протидія євроінтеграційному курсу розвитку України, підготовці до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і Збройних Сил РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України  в АР Крим та м. Севастополі.
		Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та Збройних Сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців Збройних Сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника ГШ ЗС РФ ОСОБА_6 перед Академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.
		У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та Збройних Сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
		Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА)  як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
		Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
		Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та Збройних Сил РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації (далі  ЧФ РФ), що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ Збройних Сил РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.
		Також, представниками влади і Збройних Сил РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
		У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 06 квітня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 07.04.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, Російської Федерації на території Донецької області так званої «ДНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
		19.02.2022 керівництвом РФ в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, на тимчасово окупованій території Донецької області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна. 
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		 
		24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. 
		Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
		Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
		Зокрема, починаючи з 20 травня 2022 року до цього часу, Російською Федерацією тимчасово окуповано територію м. Маріуполь, Донецької області.
		З метою створення окупаційної адміністрації в м. Маріуполь Донецької області, за вказівки невстановлених представників РФ, у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, створюються не передбачені законодавством України так звані «державні адміністрації». З метою надання вигляду законності діяльності вказаним структурним підрозділам, керівниками «ДНР» прийнято ряд документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема: 
		- так званою Конституцією «ДНР» від 14.05.2014, у ст. 54 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «ДНР» є райони та міста республіканського значення;
		- так званою Постановою «Ради міністрів ДНР» «Про введення державних адміністрацій на звільнених територіях Донецької народної республіки» №32-6 від 08.09.2014, у якій зазначається, що Голови «державних адміністрацій» в адміністративно-територіальних одиницях призначаються розпорядженням Голови ради міністрів «ДНР»;
		- так званим Указом «Голови ДНР «Про прийняття тимчасового (типового) положення про місцеві адміністрації Донецької народної республіки» № 13 від 19.01.2015, відповідно до якого, з метою «нормального функціонування та життєдіяльності підприємств та організацій, розташованих на звільненій території», тобто території, яка перебуває під контролем учасників терористичної організації «ДНР».
		На підставі вказаних документів, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, на території м. Маріуполь Донецької області, яка є невід`ємною складовою частиною території України, так званим указом ватажка терористичної організації «ДНР» «Про адміністрацію м. Маріуполя» № 108 від 31.05.2022 незаконно створено місцеву адміністрацію «ДНР»  адміністрацію м. Маріуполя, так званим указом ватажка терористичної організації «ДНР» «Про голову адміністрації м. Маріуполь» № 123 від 06.04.2022 особу-1 призначено головою так званої «адміністрації м. Маріуполь», розташованої за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, пр-т Металургів, буд. 84б. 
		В подальшому, у невстановлений період часу, але не пізніше 31.05.2022 на території окупованого м. Маріуполь створено так звану «Администрацию Жовтневого района г. Мариуполь», яка розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Аеродромна, буд. 7. 
		В кінці травня 2022 року, ОСОБА_3 , перебуваючи на території м. Маріуполь Донецької області, діючи умисно, за власною ініціативою, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України прийняв рішення про добровільне зайняття однієї із посад в структурі так званої «Администрации Жовтневого районна г. Маріуполь ДНР», надавши при цьому згоду на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
		Так, у не встановлений період часу, але не пізніше 26.05.2022, більш точний час невстановлений, ОСОБА_3 , діючи умисно, знаходячись за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Аеродромна, буд. 7, добровільно прийняв пропозицію та обійняв посаду так званого «заместителя главы администрации Жовтневого района г. Мариуполя ДНР».
		Так, у невстановлений період часу але не пізніше 26.05.2022 на ОСОБА_3 , як на так званого «заместителя главы администрации Жовтневого района г. Мариуполя ДНР» покладено обов`язки, щодо розробки та виконання планів та програм розвитку району міста; взаємодії із підприємствами, установами, організаціями з питань участі у комплексному соціально-економічному розвитку району; сприяння в організації електро-, тепло-, газо- і водопостачання і водовідведення населення району, постачання населення паливом; участі у організації роботи з підготовки до зими об`єктів соціально-культурного та комунального призначення; участі в організації благоустрою та озеленення території району; здійснення контролю за дотриманням правил благоустрою, забезпеченням чистоти та порядку на території району; сприяння в організації утримання державного житлового фонду; сприяння забезпеченню належного утримання автомобільних доріг місцевого значення тощо.
		Також, за час перебування на вказаній посаді ОСОБА_3 використовуючи надані представниками окупаційної адміністрації РФ організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження, на виконання завдань та функцій так званої «администрации жовтневого районна г. Маріуполь ДНР» , налагодив взаємодію з окремими засобами масової інформації, використовуючи їх для висвітлення діяльності окупаційної адміністрації РФ, здійснення пропагандистських акцій на її підтримку, зокрема через мережу Інтернет, та формування думки серед населення і світової спільноти як про законність власних дій, так і про легітимність створення та діяльності так званої «администрации жовтневого района г. Маріуполь ДНР». 
		Таким чином ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме, добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. 
		 
		ІІІ. Позиція захисту
		 
		6. Обвинувачений був належним чином повідомленим про судові засідання призначені на 08.02.2023, 14.02.2023 та 20.02.2023, шляхом публікації судової повістки про виклик на сайті Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та в газеті «Урядовий кур`єр» № 22 від 01.02.2023 року, на 23.05.2023, 30.05.2023, 06.06.2023, шляхом публікації судової повістки про виклик на сайті Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та в газеті «Урядовий кур`єр» № 95 від 12.05.2023, а також на 21.08.2023, 28.08.2023, 05.09.2023 шляхом публікації судової повістки про виклик на сайті Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та в газеті «Урядовий кур`єр» № 143 від 19.07.2023, однак в судове засідання жодного разу не з`явився, будь-яких заяв щодо своєї позиції захисту не подав.
		 
		7. Захисник обвинуваченого в судовому засіданні звернув увагу, що відсутність обвинуваченого не дозволяє встановити всі обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 , зокрема мотив, який є важливим для складу злочину в якому обвинувачується ОСОБА_3 .
		 
		IV. Докази, надані сторонами кримінального провадження в обґрунтування висунутого обвинувачення, які дослідженні в судовому засіданні.
		 
		8. Протокол огляду від 08.07.2022 та додатком № 1 до нього (т.2 а.с. 10-15) яким зафіксовано огляд соціальної мережі «Telegram» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме, телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_4 », оглядом стрічки якого виявлено наступні відомості:
		- ІНФОРМАЦІЯ_5 о 09-25 годин, розміщено допис із посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповідно до якого 25.05.2022 відбулась зустріч з жителями міста, якою керував ОСОБА_3 як заступник голови адміністрації Жовтневого району, а також фотографію зі вказаного допису, на якій зображено ОСОБА_3 ;
		- 31.05.2022 о 15-55 годин, розміщено допис із посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповідно до якого представники Жовтневої районної адміністрації, зокрема ОСОБА_3 як заступник голови адміністрації Жовтневого району, на подвір`ї школи № НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , проводив збори з місцевими жителями, а також фотографію вказаного допису, на якій зображено ОСОБА_3 ;
		 
		9. Протокол огляду від 08.07.2022 та додатком № 1 до нього (т.2 а.с. 16-26) згідно якого за допомогою програмного забезпечення типу «Telegram desskstop» здійснено перехід за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та оглянуто телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_4 », оглядом стрічки виявлено наступні відомості:
		-ІНФОРМАЦІЯ_7 о 15-25 годин, розміщено допис із посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відповідно до якого: 25.05.2022 відбулась зустріч з жителями міста, якою керував ОСОБА_3 як заступник голови адміністрації Жовтневого району;
		-фотографію вказаного допису, на якій зображено ОСОБА_3 ;
		-26.05.2022 о 17-18 годин, розміщено допис із посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відповідно до якого: представник Жовтневої районної адміністрації ОСОБА_3 як заступник голови адміністрації Жовтневого району проводив зустріч з місцевими жителями;
		-фотографію вказаного допису, на який зображено ОСОБА_3 ;
		-ІНФОРМАЦІЯ_8 о 16-43 годин, розміщено допис із посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відповідно до якого: 01.06.2022 на території адміністрації Жовтневого району відбулась нарада служб міста, під час якої був присутнім заступник голови адміністрації Жовтневого району ОСОБА_3 ;
		-фотографію вказаного допису, на якій зображено ОСОБА_3 ;
		-14.06.2022 о 16-21 годин, розміщено допис із посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відповідно до якого: 14.06.2022 на території школи № 53 відбулась зустріч з жителями міста, якою керував заступник голови адміністрації Жовтневого району ОСОБА_3 ;
		-фотографію вказаного допису, на якій зображено ОСОБА_3 .
		 
		10. Протокол огляду від 08.07.2022 (т.2 а.с. 27-44) яким оглянуто публікацію, що розмішена 20.05.2022 на офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_9 », відповідно до якого, Російською Федерацією тимчасово окуповано територію м. Маріуполь, Донецької області.
		 
		11. Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він являється керівником Сартанської ЦВА і покинув м. Маріуполь на підставі доручення голови Донецької ВГА 24.02.2022. З обвинуваченим свідок знайомий по роботі, так як ОСОБА_3 працював працював начальником управління з гуманітарних питань Сартанської ЦВА. Після окупації ОСОБА_3 залишився у м. Маріуполі і в даний час займає посаду заступника керівника Жовтневого району м. Маріуполя та співпрацює з окупаційною владою. Про це свідкові відомо з соціальних мереж. Також свідок повідомив, що востаннє він бачив обвинуваченого 24.02.2022 на початку війни на нараді щодо евакуації громадян, яку свідок проводив.
		 
		12. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.09.2023 (т.2 а.с. 47-49), відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_3 під номером 1 так як останній раніше був його керівником. (а.с. 49).
		 
		13. Протоколом огляду мережі Інтернет від 02.09.2022 за участиі свідка ОСОБА_9 (т.2 а.с. 50-53) яким оглянуто телеграм-канал « ІНФОРМАЦІЯ_10 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Оглядом стрічки виявлено наступні відомості: 
		-ІНФОРМАЦІЯ_8 , розміщено допис із посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відповідно до якого: 26.05.2022 ОСОБА_3 як заступник голови адміністрації Жовтневого району вручив місцевим мешканцям життєвоважливі медикаменти;
		-фотографії вказаного допису (а.с. 51), на яких зображено ОСОБА_3 , якого за статурою, темним волоссям, короткою стрижкою, продовгуватим обличчям, коротко стриженою бородою та середнім розміром очей, впізнав свідок ОСОБА_9 ;
		-01.06.2022, розміщено допис із посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відповідно до якого: 01.06.2022 ОСОБА_3 як заступник голови адміністрації Жовтневого району проводив нараду різних інстанцій міста;
		-фотографії вказаного допису (а.с. 52), на яких зображено ОСОБА_3 , якого за статурою, темним волоссям, короткою стрижкою, продовгуватим обличчям, коротко стриженою бородою та середнім розміром очей, впізнав свідок ОСОБА_9 ;
		 
		14. Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з обвинуваченим з 21.07.21, так як вони часто зустрічались з робочих питань, так як ОСОБА_3 працював начальником управління з гуманітарних питань Сатанської селищної ради. ОСОБА_3 завжди був активним, налаштований проукраїнські, приймав участь в святкуванні національних свят. Його можна охарактеризувати як грамотного керівника, який спілкувався українською мовою і ознак того, що він може бути зрадником свідок не бачив. В даний час з мережі Інтернет свідок дізнався, що ОСОБА_11 перебуває на тимчасово окупований території і зайняв посаду заступника голови «Октябрськой администрации». Також свідкові відомо, що обвинувачений після окупації виїжджав на підконтрольну територію України, однак потім повернувся. 
		 
		15. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.09.2023 (т.2 а.с. 54-57), відповідно до якого свідок ОСОБА_10 із застосуванням технічних засобів фіксації відео зйомки впізнав ОСОБА_3 за зовнішніми рисами під номером 1. (а.с. 56).
		 
		V. Оцінка суд.
		 
		16. На початку оцінки, суд звертає увагу на загальні положення щодо доказування в кримінальному процесі, застосування яких в даному конкретному випадку створює умови для реалізації завдань кримінального провадження. 
		Так, частиною другоюстатті 17 КПКзакріплено стандарт доказування «поза розумним сумнівом» перед застосовуванням якого Суд вважає за необхідне зазначити, що не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яка передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.
		Ізстатті 94 КПКвипливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суддя повинен вільно оцінювати докази на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду судді та всіх обставин справи.
		 
		17. Як відомо ст. 94 КПК України покладає обов`язок на суд оцінити кожен з досліджених доказів з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення.
		 
		18. Оцінюючи надані сторонами і досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, суд вважає, що описані вище докази є належними, так як відповідають критеріям визначеним в ст. 85 КПК України та підтверджують обставини, які підлягають доказуванню і мають значення для кримінального провадження.
		 
		19. Оцінюючи надані сторонами і досліджені в судовому засіданні докази з точки зору допустимості, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК України мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК України порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).
		Враховуючи, що ці критерії були дотримані органом досудового слідства, суд вважає за можливе визнати всі докази допустимими. 
		 
		   20. Оцінюючи надані та дослідженні докази в їх сукупності, суд вважає, що їх достатньо для висновку про те, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена, так як свідки впізнали ОСОБА_3 , який позиціонує себе на нарадах і виступах як заступник так званого голови адміністрації Жовтневого району м. Маріуполя, а з фото- відеоматеріалів здобутих в результаті оглядів мережі Інтернет встановлено, що ОСОБА_3 вільно виступає на різного роду заходах, надає інтерв`ю засобам масової інформації окупаційної влади, ідентифікуючи себе як заступник голови адміністрації Жовтневого району м. Маріуполя ДНР», чим підтверджується беззаперечне свідчення невимушеності його поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.
		Окрім того, окупація території міста Маріуполя та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_3 , очевидно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
		21. Таким чином суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора вчинив злочин передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України і органом досудового розслідування вірно кваліфіковані його дії за вказаною нормою. 
		 
		VI. Призначення покарання.
		 
		22. Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		23. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 відсутні.
		24. При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, направленим проти основ національної безпеки України, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.
		25. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, з конфіскацією всього належного йому майна, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання.
		VII . Інші питання
		 
		26. Речові докази по справі відсутні.
		 
		27. Судові витрати по справі відсутні.
		28. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2023 відносно ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до набрання вироком законної сили суд вважає за доцільне залишити без змін.
		29. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.11.2022 накладено арешт на приміщення квартири АДРЕСА_3 (форма власності  приватна, розмір частки  1/1)  з позбавленням права відчуження та розпорядження даною квартирою. Враховуючи, що санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачена конфіскація майна, суд вважає необхідним арешт на рухоме майно не скасовувати.
		 
		Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в усіх державних органах, установах та організаціях строком на п`ятнадцять років з конфіскацією всього майна.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані зорганізаційно-розпорядчимиі адміністративно-господарськимифункціями ворганах державноївлади,органах місцевогосамоврядування тав усіхдержавних органах,установах таорганізаціях -рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Строк відбуванняосновного покарання ОСОБА_3 у виді тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання. 
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику та прокурору.
		 
		Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...