Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/15771/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 21.09.2023. Зареєстровано: 22.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2023.
Дата набрання законної сили: 23.01.2024
Результат оскарження 23.01.2024 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/420/17104/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/15771/23 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 вересня 2023 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стайнорт до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення,
		встановив:
		Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.03.2023 року № 8366402/35929826 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.01.2023, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю Стайнорт, код ЄДРПОУ 35929826, за датою її фактичного подання;
		- стягнути на користь ТОВ Стайнорт суму сплаченого судового збору у розмірі 2 684, 00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
		Відповідно до позовної заяви позивач зазначає, що між між ТОВ «Стайнорт» та ТОВ «ТЕПЛОІМПОРТ» було укладено усний договір поставки за яким після сплати авансу у розмірі 14 279,95 грн. виписано податкову накладну № 1 від 17.01.2023 на ТОВ «ТЕПЛОІМПОРТ», яку направлено на реєстрацію. Реєстрація була зупинена та на вимогу податкового органу направлено первинні документи, але незважаючи на їх подання для спростування сумнівів податкового органу щодо ризиковості здійснення операції та позитивної податкової історії платника податків, відповідачем прийнято рішення від 02.03.2023 року № 8366402/35929826 яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. У квитанції про зупинення реєстрації відсутній перелік документів, які потрібно було надати для підтвердження вказаної поставки товарів, а в оскаржуваному рішенні не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Просять задовольнити позовні вимоги.
		Від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що реєстрація податкової накладної була зупинена, оскільки обсяг постачання товару /послуги 3212, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були надані документи, які в своїй сукупності не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Судом встановлені такі обставини по справі.
		Позивач зазначає про укладання усного договору поставки з ТОВ «ТЕПЛОІМПОРТ» за яким на підставі рахунку №СТ0000000004 від 17.01.2023 року ТОВ «ТЕПЛОІМПОРТ» (Покупець) здійснив попередню оплату - аванс за товар у розмірі 14 279, 95 грн у т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №145 від 17.01.2023.
		У зв`язку із першою подією господарської операції, Позивачем виписано податкову накладну № 1 від 17.01.2023 на ТОВ «ТЕПЛОІМПОРТ» на загальну суму 14 279, 95 гривень в тому числі ПДВ 2379,99 грн.
		Відповідно до видаткової накладної № 3 від 18.01.2023 ТОВ «Теплоімпорт» отримано товар від на суму 15 480,61 грн.
		14.02.2023 позивачем було отримано квитанцію про прийняття документу та зупинення реєстрації із зазначенням з підстав того, що Обсяг постачання товару/ послуги 3212, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Запропоновано надати документи про підтвердження реальності здійснення операції по зупиненій ПН.
		На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем було подано пояснення, рахунок № СТ0000000004 від 17.01.2023, видаткова накладна № 3 від 18.01.2023, платіжне доручення № 145 від 17.01.2023. 
		Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 02.03.2023 року № 8366402/35929826 відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 17.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) в тому числі рахунків, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладних.
		ТОВ «Стайнорд» оскаржило таке рішення в адміністративному поряду.
		Рішенням ДПС України від 28.03.2023 року скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін.
		Позивач звернувся в суд з позовом про оскарження цього рішення.
		Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
		Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (далі - ЄРПН).
		Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
		Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
		Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
		Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
		Згідно з п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
		Пунктом 5 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
		Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
		Відповідно до п. 6 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.
		З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Отже, саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Пунктом 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
		Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
		Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
		Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
		Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
		- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
		- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
		- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
		Приймаючи рішення за результатами розгляду наданих позивачем документів, комісією регіонального рівня встановлено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) в тому числі рахунків, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладних.
		Суд не погоджується з рішеннями комісії, оскільки позивачем надано копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію. 
		Зазначаючи в рішенні про відмову у реєстрації ПН, що позивачем ненадано копії документів, відповідач не наводить жодних конкретних обставин та не вказує, яких саме документів ненадано. 
		Суд зазначає, що контролюючий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної повинен не лише запропонувати надати документи, а й навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.
		У іншому випадку, така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з причин ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
		Крім того, суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).
		Суд наголошує, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.
		Із досліджених квитанції та оскаржуваного рішення судом не встановлено факту витребування у позивача конкретних документів, вказані рішення податкового органу не містять чіткого посилання на конкретний вид документа.
		Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
		У відзиві відповідачі також незазначають про те яких позивачем не надано первинних документів та не зазначають чому наданих недостатньо. 
		Суд зазначає, що при встановленні податковим органом недостатності наданих документів платником податків, відповідач у спосіб передбачений цим кодексом має повноваження на їх витребовування як на стадії зупинення реєстрації так при розгляді вже наданих. 
		Суд зазначає, що для отримання додаткової інформації чи інших конкретних документів, крім наданих платником податків, податковий орган не позбавлений можливості їх витребовування зазначивши конкретно які йому потрібні документи чи відносно яких обставин господарської операції необхідні пояснення.
		Позиція відповідачів щодо необхідності надання позивачем всіх документів є неприйнятною, виходячи із вищенаведених судом обгрунтувань, щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії. 
		Крім того, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, до податкового органу були надані всі наявні документи які стосуються видання та направлення на реєстрації податкової накладної № 1 і інших у позивача не має.
		Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а надані ним документи та пояснення є достатніми для її реєстрації. Відмова в реєстрації ПН є протиправною, а прийняте рішення підлягає скасуванню.
		На підтвердження позовних вимог позивачем надані суду та були предметом розгляду відповідачем видаткова накладна, платіжна інструкції, рахунок на оплату, які в повній мірі підтверджують здійснення господарської операції, рух активів та правомірність формування податкової накладної. 
		Жодних заперечень, щодо проведених розрахунків, руху активів, постачання товару і реальності операції відповідач не зазначив.
		Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію ПН належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України його зареєструвати.
		При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.
		Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
		Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятого ними рішення, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, як таке що не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.
		В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог, 
		У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано ст. 134 КАС України.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		На підтвердження витрат позивач надав договір про надання правової допомоги, довідку про оплату послуг та ордер. Вартість наданих послуг склала 4000,00 грн.
		Проаналізувавши зміст поданої заяви, дослідивши матеріали справи, співставивши наведені сторонами аргументи із категорією цієї справи, суд зазначає про співмірность розміру витрат зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
		Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
		Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позовні вимоги ТОВ «Стайнорт» задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.03.2023 року № 8366402/35929826 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 17.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайнорт» (ЄДРПОУ 35929826) №1 від 17.01.2023 року датою фактичного подання.
		Стягнути з ГУ ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайнорт» (ЄДРПОУ 35929826) судовий збір в сумі 2684,00 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень).
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 
		 
		Суддя Попов В.Ф.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...