Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 480/8548/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 21.09.2023. Зареєстровано: 22.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2023.
Дата набрання законної сили: 21.09.2023
Номер судового провадження: 6087/23

стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далідії (заходів) за фактичний час виконання ними цих службових обов`язків.
		Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Методичних рекомендацій збільшена додаткова винагорода виплачується пропорційно часу участі в діях (заходах) у розрахунковому місячному періоді здійснення дій (заходів) під час воєнного стану, що обраховується за час фактичної участі в діях (заходах).
		Перелік дій (заходів) з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної, до забезпечення яких можуть залучатися поліцейські, визначений в додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.
		Обрахунок персонального розміру збільшеної додаткової винагороди кожного поліцейського проводиться шляхом ділення розрахункового місячного розміру збільшеної додаткової винагороди (з урахуванням пункту 3 розділу І) на кількість календарних днів у розрахунковому місячному періоді дії воєнного стану та множення на кількість днів безпосередньої участі в бойових діях (заходах) і на коригувальний коефіцієнт. У разі залучення до служби на добу, розрахунок добового часу зараховується як два календарних дні, у якому доба почалася та закінчилася.
		Розміри коригувальних коефіцієнтів до розрахунку включаються згідно з додатком 2 до цих Методичних рекомендацій.
		Час безпосередньої участі в бойових діях (заходах) може бути включений лише в разі здійснення дій (заходів) у районах ведення бойових дій, що затверджені відповідним наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.
		Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Методичних рекомендацій підтвердженням здійснення дій (заходів) є список поліцейських з обрахованим у зазначений спосіб розміром винагороди, що пропонується до виплати (додаток 3), який в подальшому є додатком до наказу.
		Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є поліцейським, відрядженим до закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
		Також, колегією суддів встановлено, що наказів командира (начальника) про виплату позивачу додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі не приймалося.
		Водночас, саме наказ командира (начальника) позивача у розумінні пункту 1 постанови КМ України № 168 є підставою для здійснення виплати додаткової винагороди. Неприйняття такого наказу унеможливлює проведення спірних виплат.
		Разом з цим, позивачем не наведено об`єктивних даних, які б свідчили про протиправність бездіяльності відповідача з не видачі наказу про здійснення виплати додаткових винагород за спірний період.
		В матеріалах справи відсутні докази того, що з 01.07.2022 позивач за рішенням керівника поліції залучався в установленому порядку до безпосереднього виконання повноважень поліції.
		Позивачем надані графіки несення служби відповідальних від керівництва та помічників відповідальних від керівництва Сумському центру первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Суми) Сумської філії ХНУВС на липень 2022 - грудень 2022 року затверджені директором цього центру.
		При цьому, до суду не надано рішень керівника ГУНП в Сумській області щодо залучення викладачів до виконання обов`язків по забезпеченню здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії починаючи з 01.07.2022. 
		Графіки несення служби відповідальних від керівництва центру також не підтверджують безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
		Колегія суддів наголошує, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
		Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
		Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
		Під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
		Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
		Отже, враховуючи, що позивача за період з 01.07.2022 не було включено до відповідного списку поліцейських, які виконують службові обов`язки та заслуговують на додаткову винагороду та на додаткову винагороду у збільшеному розмірі, та не прийнято відповідних наказів про здійснення таких виплат, суд першої інстанції правомірно відмовив в позові.
		При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що Порядок №775 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 01 грудня 2022 року, оскільки у п.3 даного Порядку №775 передбачено виключення, а саме щодо п.8 Порядку №775 та умов, який застосовується з 24 лютого 2022 року, пп.9 п.14 Порядку та умов, який застосовується з 01 липня 2022 року, пп.10 п.14 Порядку та умов, який застосовується з 01 травня 2022 року.
		Посилання позивача на лист Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства Внутрішніх Справ України від 30.09.2022 року №Ш-11990/15, колегія суддів відхиляє, оскільки лист не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем.
		Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
		Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
		За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
		Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 по справі №480/8548/22 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді   О.В. Присяжнюк   Л.В. Любчич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...