Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 150/8/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди.
Надіслано судом: 22.09.2023. Зареєстровано: 22.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2023.
Дата набрання законної сили: 21.09.2023
Номер судового провадження: 22-ц/801/1630/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 150/8/23
		Провадження № 22-ц/801/1630/2023
		Категорія: 23
		Головуючий у суді 1-ї інстанції Цимбалюк Л. П.
		Доповідач:Шемета Т. М.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 вересня 2023 рокуСправа № 150/8/23м. Вінниця
		Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),
		суддів Ковальчука О. В., Берегового О. Ю.,
		секретар судового засідання Куленко О. В.
		учасники справи:
		позивач Могилів  Подільська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Чернівецької селищної ради Вінницької області,
		відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Слободянюком Миколою Володимировичем на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 07 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Цимбалюк Л. П. в с. Мазурівка, дата складання повного рішення 08 червня 2023 року,
		в с т а н о в и в :
		У січні 2023 року Могилів  Подільська окружна прокуратура, діючи в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Чернівецької селищної ради Вінницької області звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, розірвання оренди в частині повернення земельних ділянок.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим,що ОСОБА_1 , як орендар земельних ділянок, не виконує покладені на нього зобов`язання, земельні ділянки використовуються не за цільовим призначенням, у зв`язку із чим позивач просить розірвати договір оренди землі №589 від 27.12.2016, укладений між Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 в частині надання в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 0524981500:06:005:0269, 0524981500:06:006:0281, 0524981500:06:006:0318; зобов`язати ОСОБА_1 повернути Чернівецькій селищній раді Вінницької області зазначені вище земельні ділянки; стягнути з відповідача на користь держави в особі Чернівецької селищної ради 105 726 грн 26 коп. шкоди, заподіяної нецільовим використанням земельних ділянок.
		Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 07 червня 2023 року, позов задоволено: 
		-розірвано договір оренди землі № 589 від 27.12.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 в частині надання в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 0524981500:06:005:0269, 0524981500:06:006:0281, 0524981500:06:006:0318;
		-зобов`язано ОСОБА_1 повернути Чернівецькій селищній раді Вінницької області земельні ділянки з кадастровими номерами 0524981500:06:005:0269, 0524981500:06:006:0281, 0524981500:06:006:0318;
		-стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернівецької селищної ради 105 726 грн 26 коп. шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельних ділянок;
		-вирішено питання про судовий збір.
		Рішення суду мотивоване тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0524981500:06:005:0269, 0524981500:06:006:0281, 0524981500:06:006:0318, передані в оренду ОСОБА_1 , призначені для сінокосіння та випасання худоби. Проте орендар їх розорав та здійснив посіви, тобто самовільно використав земельні ділянки не за цільовим призначенням, що порушує вимоги раціонального землекористування, істотно погіршує якість землі та призводить знищення пасовищ, приведення земельної ділянки у непридатний для використання за призначенням стан, стримує економічний розвиток громади у зв`язку з недоотриманням грошових коштів за оренду землі.
		Не погодившись з таким рішеннями, 10 липня 2023 року  ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Слободянюка М. В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його та відмовити позивачу у задоволенні позову.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:1) Могилів- Подільською окружною прокуратурою, порушено приписи Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», ЦПК України і вона є неповноважним представником; 2) вважає, що судом першої інстанції протиправно розірвано договір оренди землі № 589 від 27.12.2016 року в частині надання в оренду спірним земельних ділянок, зазначає, що таке рішення не передбачене чинним законодавством та є не чітким та незрозумілим, оскільки незрозуміло в якій частині договір розірвано, а в якій  ні; 3) судом не встановлено істотні порушення умов договору, рішення ґрунтується на припущеннях, що орендодавець міг би отримувати більшу орендну плату за передачу в оренду орних земель; 4) вважає, що безпідставно і незаконно стягнуто з нього на користь Чернівецької селищної ради 105726,26 грн шкоди стягнуто, зазначає, оскільки не доведено, що він завдав селищній раді шкоди саме у вказаній сумі. На підставі вищезазначеного просить скасувати оскаржуване ним рішення та відмовити в задоволенні позову.
		31 липня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від Могилів-Подільської окружної прокуратури, у якому позивач звертає увагу на правомірність його звернення до суду з даним позовом, вказує, що суд ухвалив законне та правильне рішення на підставі повно досліджених доказів у справі.
		21 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Слободянюк М. В. подав заяву про відкладення справи, посилаючись на його участь об 11 год 00 хв. в судовому засіданні Вінницького міського суду у справі № 127/5492/23, в підтвердження чого надав судовий виклик. Також зазначив, що ОСОБА_1 згідно довідки від 18.09.2023 року перебуває на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП «Чернівецька районна лікарня» з 15 вересня 2023 року по даний час.
		В судовомузасіданні апеляційногосуду представник ОСОБА_1 адвокат Слободянюк М. В. з`явився, просив подане ним клопотання залишити без розгляду, однак зазначив, що ОСОБА_1 хотів особисто надати пояснення у суді. Апеляційним судом відхиллено дане клопотання у зв`язку із присутністю представника сторони відповідача. 
		В судовому засіданні апеляційного суду представник Вінницької обласної прокуратури прокурор Кравчук О. Л. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає судове рішення першої інстанції законними та обґрунтованими, просив залишити його без змін. 
		Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає вимогам закону.
		По справі встановлено наступні обставини:
		-27.12.2016 між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області (далі - Орендодавець) з одного боку та ОСОБА_1 (далі - Орендар) з іншого боку укладено договір оренди землі № 589 строком на 7 років( а.с. 28 т. 1)
		Відповідно до п.1-2 Договору № 589 Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 0524981500:05:001:0089, 0524981500:05:001:0090, 0524981500:05:001:0091, 0524981500:05:001:0092, 0524981500:06:005:0247, 0524981500:06:005:0267, 0524981500:06:005:0269, 0524981500:06:006:0281, 0524981500:06:004:0306, 0524981500:06:004:0307, 0524981500:06:004:0310, 0524981500:06:006:0318, які розташовані на території Борівської сільської ради за межами населеного пункту Чернівецького району (на даний час Могилів-Подільський район).
		Відповідно до п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 80835,59 грн. за рік.
		Пунктами 14-16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння і випасання худоби. Цільове призначення земельної ділянки - для сінокосіння та випасання худоби (код цільового призначення -01.08). Умови збереження стану об`єкта оренди: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного законодавства та дотримання режиму природоохоронного використання землі.
		-За результатами перевірки 09.08.2021 складено протокол №1172-ДК/0446П/07/01/-21 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53 КУпАП (порушення правил використання земель, а саме - використання земель не за цільовим призначенням), вчинене ОСОБА_1 (а.с. 29 т. 1).
		-Старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель на території Вінницької області Співаком О.М. 12.08.2021 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 1172-ДК/0457По/08/01/-21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП (порушення правил використання земель, а саме - використання земель не за цільовим призначенням) (а.с. 30 т. 1).
		-09.08.2021 відносно ОСОБА_1 складено протокол №1206-ДК/0447П/07/01/-21 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53 КУпАП (порушення правил використання земель, а саме - використання земель не за цільовим призначенням) (а.с. 31 т. 1).
		-Старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель на території Вінницької області Співаком О.М. 12.08.2021 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №1206-ДК/0458По/08/01/-21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ст.53 КУпАП (порушення правил використання земель, а саме - використання земель не за цільовим призначенням) (а.с. 32 т. 1).
		-Старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства про охорону земель на території Вінницької області Співаком О.М. 12.08.2021 на підставі протоколу від 09.08.2021 №1253-ДК/0445П/07/01/-21 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 1253-ДК/0456По/08/01/-21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ст.53 КУпАП (порушення правил використання земель, а саме - використання земель не за цільовим призначенням) (а.с. 33 т. 1).
		- ОСОБА_1 звертався до Чернівецького районного суду Вінницької обласні із адміністративними позовами до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення. Рішеннями Чернівецького районного суду Вінницької обласні від 21.01.2022 по адміністративних справах №120/12298/21-а, №120/12276/21-а та № 120/12277/21-а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 40-45, 46-51, 52-57). Вище вказані рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 21.01.2022 набрали законної сили 01.02.2022 року, що встановлено згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень;
		- ОСОБА_1 направлено відповідно три повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на загальну суму 105 726,56 грн.:
		1) повідомлення №1172-ДК/0356/ШК11/01/-21 від 12.08.2021 на суму 18 336,66 грн. (а.с. 58);
		2) повідомлення №1206-ДК/0357/ШК11/01/-21 від 12.08.2021 на суму 51 311,86 грн. (а.с. 59);
		3) повідомлення №1253-ДК/0355/ШК11/01/- 21 від 12.08.2021 на суму 36 078,04 грн. (а.с. 60).
		- за результатами перевірок відносно ОСОБА_1 складено два протоколи №571- ДК/0147П/07/01/-20 від 26.05.2020 (а.с. 34-35) та № 610-ДК/0144П/07/01/-20 від 28.05.2020 (а.с. 37-38) про адміністративні правопорушення, передбачені ст.53 КУпАП (порушення правил використання земель, а саме - використання земель не за цільовим призначенням) та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до яких ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.53 КУпАП (порушення правил використання земель, а саме - використання земель не за цільовим призначенням) (а.с. 36, 39).
		- відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №1172-ДК від 08.07.2021, №1206-ДК від 12.07.2021 та № 1253-ДК від 15.07.2021 здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства шляхом перевірок зазначених в наказах земельних ділянок на території Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району за межами с. Борівка, підтвердженням чого є акти обстеження, про які ідеться в протоколах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.53 КУпАП, складених відносно ОСОБА_1 та постановах про притягнення останнього до адміністративної відповідальності:
		- №1172-ДК/409/АО/10/01-21 та акт перевірки №1172-ДК/894/АП/09/01-21 від 15.07.2021;
		- №1206-ДК/416/АО/10/01-21 та акт перевірки №1206-ДК/911/АП/09/01-21 від 15.07.2021;
		- №1253-ДК/418/АО/10/01-21 та акт перевірки №1253-ДК/918/АП/09/01-21 від 16.07.2021
		(а.с. 117 зворотній бік; а.с. 121; а.с.125 зворотній бік);
		- Із змісту актів перевірки дотримання земельного законодавства за об`єктом  земельних ділянок №1172-ДК/894/АП/09/01-21 від 15.07.2021, №1206-ДК/911/АП/09/01-21 від 15.07.2021 та №1253-ДК/918/АП/09/01-21 від 16.07.2021 вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0524981500:06:005:0269, 0524981500:06:006:0281, 0524981500:06:006:0318 комунальної форми власності сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби, які знаходяться в користуванні ОСОБА_1 відповідно до умов договору оренди №589 від 27.12.2016, фактично використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчать посіви ячменю з порушенням земельного законодавства.
		Предметом спору у даній справі є дострокове розірвання договору оренди стосовно трьох земельних ділянок з підстав нецільового використання їх орендарем.
		Згідно із частиною першоюстатті 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Частиною другоюстатті 4 Земельного кодексу Українивизначено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
		Згідно частини третьоїстатті 22 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
		Відповідно до частини першоїстатті 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
		Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).
		Згідно із частиною другоюстатті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокремаЗК України,Законом України «Про оренду землі».
		Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четвертастатті 124 ЗК України).
		Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку (стаття 1 Закону України «Про землеустрій).
		Частиною п`ятоюстатті 20 ЗК Українипередбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями31,33-37цьогоКодексу.
		Відповідно до частини другоїстатті 20 Закону України «Про землеустрій»заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
		Згідно ізстаттею 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.
		Як встановлено в справі що розглядається, згідно умов пунктів 14-16 договору оренди землі від 27 грудня 2016 року, земельна ділянка, передана в оренду відповідачу ОСОБА_1 , має цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби. Відповідно до змісту договору оренди та даних ГУ Держгеокадастру земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення. Умовами договору передбачено, що земельна ділянка має використовуватися виключно як пасовище, для сінокосіння, вирощування багаторічних трав, випасання худоби.
		Статтею 25 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
		Відповідно достатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Відповідно до частини першоїстатті 31 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.
		Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (стаття 141 ЗК України).
		Згідно ізстаттею 34 Закону України «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
		Згідно зістаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини першої, другоїстатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		В справі що розглядається суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, обґрунтовано виходив із того, що відповідач ОСОБА_1 використовує три з орендованих земельних ділянок не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби використовував їх для вирощування ячменю, здійснюючи ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим істотно порушив умови договору оренди, укладеного 27 грудня 2016 року з Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, що є підставою для задоволення позовних вимог прокурора про дострокове розірвання вказаного договору оренди землі з поверненням земельної ділянки у розпорядження Чернівецької селищної ради, так як наразі вказані землі відносяться до земель комунальної власності. 
		Вказаний висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 473/4413/17(провадження 61-40320св18), від 22 січня 2020 року у справі № 468/1498/17-ц (провадження № 61-36544св18), від06 квітня 2020 року у справі № 707/658/17 (провадження № 61-17009св18).
		Вірним є рішення суду першої інстанції і в тому, що договір оренди розірваний саме відносно трьох земельних ділянок, які використовуються відповідачем не за цільовим призначенням, оскільки ці земельні ділянки мають відповідні кадастрові номера, тобто є сформованими об`єктами цивільних прав та обов`язків, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
		Що стосуєтьсядоводів апеляційноїскарги стосовновідсутності підставдля представництвапрокуратурою інтересідержави у судіслід зазначити,що згідноз ч.3ст.23Закону України«Про прокуратуру»прокурор здійснюєпредставництво усуді законнихінтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно зч.4ст.56ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
		У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 (справа № 910/3486/18) суд виснував, що нездійснення суб`єктом владних повноважень упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом є підставою для подання прокурором до суду позову в інтересах держави.
		Відтак доводи апеляційної скарги є безпідставними, а прокурор з огляду на обставини цієї справи вправі був звернутися до суду з таким позовом.
		Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , що розрахунок шкоди здійснений не вірно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке: постановою КМУ від 25 липня 2007 р. № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, згідно пункту 5 якої
		розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шц = Пн x 0,33 x (Нп + Нф x Кр) x Ко x Кі (3),
		де Шц - розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, гривень;
		Пн - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, гектарів;
		0,33 - коефіцієнт для врахування частки середньорічного доходу, що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети;
		Нп та Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1;
		Нф - середньорічний додатковий дохід, отриманий внаслідок фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 8;
		Кр - коефіцієнт, що застосовується для врахування регіональної відмінності формування середньорічного доходу, отриманого від фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 9;
		Ко - коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки, визначений у додатку 10.
		Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, при визначенні розміру шкоди застосована вказана вище формула (а. с. 58-60 т. 1) відтак розмір шкоди обрахований вірно, тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними.
		Ці та інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильного висновку суду першої інстанції по суті спору.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відтак апеляційними судом дано оцінку основним доводам відповідача та позивача. 
		Відтак апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції у повній мірі, рішення суду обґрунтоване, прийняте на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, вірної оцінки доказів у їх сукупності та відповідності одне одному, з урахуванням судової практики у подібних правовідносинах. 
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування правильного по суті судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а , а рішення суду першої інстанції - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України) як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, ст. 389 ЦПК України, суд, -
		постановив:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Слободянюком Миколою Володимировичем, залишити без задоволення.
		Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 07 червня 2023 року залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуюча Т. М. Шемета
		 
		 
		 
		Судді: О. В. Ковальчук
		 
		 
		 
		О. Ю. Береговий
		 
		Повний текст постанови складено 22 вересня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...