Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/19848/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2023. Зареєстровано: 23.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2023.
Дата набрання законної сили: 24.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/521/1051/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000180

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 521/19848/22 
		                                        Номер провадження:1-кп/521/1051/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		22.09.2023
		22 вересня 2023 року                                                                           м. Одеса
		Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,  захисника обвинуваченого адвоката  ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси  кримінальне  провадження,  відомості про яке внесені до ЄРДР за №22022230000000180 від 31.05.2022 року, за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Скадовськ Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданим Скадовським РВ УМВС України в Херсонській області 29.07.1999, РНОКГІП НОМЕР_2 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,-
		                                       В С Т А Н О В И В:
		 
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію,  яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		       Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_6 , а також інші невстановлені під час судового розгляду представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч.4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
		       Відповідно до статті 1 Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року (далі - Резолюція 3314, однією з мов підписання Резолюції): «Применение вооруженной силы государством первым в нарушение Устава является prima facie свидетельством акта агрессии».
		       Відповідно до статті 3 вищевказаної Резолюції 3314: «Любое из следующих действий, независимо от объявления войны, с учетом и в соответствии с положениями статьи 2, будет квалифицироваться в качестве акта агрессии:
		a)вторжение или нападение вооруженных сил государства на территорию другого государства или любая военная оккупация, какой бы временный характер она ни носила, являющаяся результатом такого вторжения или нападения, или любая аннексия с применением силы, территории другого государства или части ее;
		b)бомбардировка вооруженными силами государства территории другого государства или применение любого оружия государством против территории другого государства;
		c)блокада портов или берегов государства вооруженными силами другого государства;
		d)нападение вооруженными силами государства на сухопутные, морские или воздушны есилы, или морские и воздушные флоты другого государства;
		e)применение вооруженных сил одного государства, находящихся на территории другого іюсударства по соглашению с принимающим государством, в нарушение условий, предусмотренных в соглашении, или любое продолжение их пребывания на такой территории по прекращению действия соглашения;
		f) действие государства, позволяющего, чтобы его территория, которую оно предоставило в распоряжение другого государства, использовалась этим другим государством для совершения акта агрессии против третьего государства;
		g)засылка государством или от имени государства вооруженных банд, групп, иррегулярных сил или наемников, которые осуществляют акты применения вооруженной силы против другого государства, носящие столь серьезный характер, что это равносильно перечисленным выше актам, или его значительное участие в них».
		       Відповідно до статті 42 Гаазької Конвенції Про Закони і звичаї Сухопутної Війни від 18.10.1907 року (далі - Гаазька Конвенція, 1907, однією з мов підписання Конвенції): «Территория признается занятою, если она действительно находится во власти неприятельской армии. Занятие распространяется лишь на те области, где эта власть установлена и в состоянии проявлять свою деятельность».
		       Отже, з урахуванням вищевикладених норм міжнародного гуманітарного права на території України розпочався збройний конфлікт внаслідок акту агресії РФ при наступних обставинах.
		       24.02.2022 року приблизно о 05:15 збройні сили РФ, діючи з метою фактичного знищення держави Україна, зміни меж території та державного кордону України, вчинили військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з вбивствами цивільних осіб, а також напади на об`єкти військової та критичної інфраструктури.
		       У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 днів. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ. Згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022 року - строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 року - строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ, затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 21.04.2022 року №2212-IX. Також, 22.05.2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		       Законом № 2500 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022» затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 року №573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		       Таким чином, з 24.02.2022 і по день ухвалення судом вироку дії РФ проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст.3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії РФ проти України.
		       За результатами воєнних дій, 03.03.2022 року збройними силами Російської Федерації, невстановленими представниками збройних сил та її спецорганів, здійснено незаконне вторгнення у м.Херсон та частину Херсонської області, фактично здійснивши її окупацію, що згідно положень Гаазької Конвенції 1907, є діями по усуненню законних органів влади, що діють на вказаних територіях, з метою повалення і захоплення влади на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		       Херсонський район, в тому числі і місто Херсон, відповідно до "Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокування) станом на 25.04.2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (з подальшими змінами), вважається окупованою територією.
		       З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого міста Херсон, його контролюючих органах, невстановлені особи з числа спецслужб та військових Російської Федерації, створили незаконний орган так звану «Налоговую службу Херсонской области», що знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Херсон, проспект Ушакова, буд.75 та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, які б співпрацювали з ними та працювали у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному органі.
		       Достовірно знаючи про розпочате широкомасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, нанесення ракетно-бомбових ударів російськими військовими по військових і цивільних об`єктах України, а також введення на територію суверенної держави військ країни-агресора, достеменно знаючи про факт захоплення міста Херсон збройними силами Російської Федерації, знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою, будучи обізнаним про те, що м.Херсон є невід`ємною частиною України, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно з початку червня 2022 року, більш точний час під час судового розгляду не встановлено, будучи достовірно обізнаним про суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, підтримуючи агресію Російської Федерації на території України, погодився на пропозицію представників країни-агресора та добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, а саме «исполняющего обязанности» начальника так званої. «Налоговой служби Херсонской области», створеної на тимчасово окупованій території м.Херсона та Херсонської області.
		       Кримінальна відповідальність за вчинений злочин передбачена ч.5 ст.111-1 КК України, а саме за добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		       Згідно вимог, передбачених ч.2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		       Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		       З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		       АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської Федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022 року .
		       Відповідно до ч.4 ст.548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до Російської Федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території Російської Федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.
		       Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 , на виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
		       Дорученнями центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 28.10.2022 року адвоката ОСОБА_7 та в подальшому від 20.12.2022 року адвоката ОСОБА_4 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст.46,47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу обвинуваченому ОСОБА_5 .
		       Під час досудового розслідування підозрюваного було оглошено у розшук постановою слідчого від 07.12.2022 року, оскільки останній переховувався від органу досудового розслідування. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 15.12.2022 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22022230000000180, оскільки останній перебуває на тимчасово окупованій території України в м.Скадовськ.
		       Органом досудового розслідування вживлося всіх можливих, передбачених вимогами КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		       Після постановлення ухвали слідчого про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч.4 ст. 46 КПК України, ст.42 КПК України, п.8 ч.2 ст.51 КПК України та ч.2 ст 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснювали його захисники, які отримували необхідні процесуальні документи, захисник знайомився з матеріалами кримінального провадження.
		       Крім цього, відповідно до ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 24.04.2023 року здійснювалось спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , в судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_4 , який був захисником крім того і на стадії досудового розслідування, ознайомлений з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		       Під час здійснення спеціального судового провадження судом вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення його доступу до правосуддя, який у кожне судове засідання викликалася у порядку ст.323 КПК України шляхом розміщення публікацій оглошень про виклик обвинуваченого у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр», на сайті «Судова влада України» та шляхом направлення судових повісток про виклик обвинуваченого за останнім відомим місцем його проживання у м.Херсон, які поверталися до суду з відмітками поштового відділення АТ "Укрпошти" про відсутність адресата за вказаною адресою. 
		       Захисник обвинуваченого здійснював захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів під час судового розгляду, виступав у дебатах.
		       Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.
		       У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
		       За таких обставин, відповідно до вимог ст.323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.
		       Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутністю обвинуваченгого, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченого належної правової процедури в контексті приписів вимог ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		       Прокурором долучено у судовому засіданні під час судового розгляду процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		       Під час здійснення спеціального судового провадження судом безпосередньо досліджено зібрані докази, якими підтверджується вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. 
		       Так, допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_8 пояснив, що він працював до окупації директором ТОВ «Монополія» у м.Херсон, з якого виїхав під час його окупації. На його мобільний телефон 29.09.2022 року з російського номеру в месенджері «WhatsApp» надійшло повідомлення, в якому ОСОБА_5 представився «исполняющим обязанности начальника налоговой службы ВГА Херсонской области», та запропонував зустрітися для обговорення питань пов`язаних з веденням бізнесу на окупованій російською владою території. Також пропонував зареєструватися в так званій податковій службі та обіцяв забезпечити безперешкодне ведення бізнесу у разі співпраці. Отримавши таке повідомлення, він попросив від цього абонента надати підтвердження його посади та у відповідь отримав фото розпорядження від 07.06.2022 року про призначення ОСОБА_5 «исполняющим обязанности начальника налоговой службы ВГА Херсонской области» на бланку із символікою Російської Федерації. Від цих пропозицій свідок відмовився та в подальшому надав свій мобільний телефон для огляду працівникам СБУ, де зберіглися ці повідомлення.
		       Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що ще до окупації м.Херсон він був знайомий з ОСОБА_5 , оскільки звертався до нього з питання можливості здійснити вивозу його батьків з АР Крим, тому у телефоні зберігся його номер телефону. 01.09.2022 року на його особистий мобільний телефон з телефону, номер якого належав ОСОБА_5 , в месенджері «WhatsApp» надійшло повідомлення, в якому ОСОБА_5 представився «исполняющим обязанности начальника налоговой служби ВГА Херсонской области» та пропонував йому зареєструватися в так званій податковій службі, при цьому обіцяв у разі співпраці забезпечити безперешкодне ведення бізнесу. На що він відповів, що ніяких розмов про ведення бізнесу на тимчасово окупованій території бути не може та звернувся до СБУ, де надав свій мобільний телоефон для огляду, у якому зберіглася переписка.
		       Крім того, вина обвинуваченого підтверджується також письмовими доказами та відеозаписами.
		       Відповідно до протоколу огляду від 24.06.2022 року оглянуто інтернет сторінку відео-хостінгу «YouTube» з відеозаписом 23.06.2022 року «Інформація налоговая Херсон», яка була опублікована 23.06.2022 року «Телеканалом ВТВ плюс». На вказаному відеозапису міститься інтерв`ю особи, схожої на ОСОБА_5 , який у кадрі підписаний « ОСОБА_5 , и.о. начальника налоговой служби Херсонской области» та розповідає про створення системи безготівкової форми оплати, реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, перелік документів, необхійдний для такої реєстрації, про види систем оподаткування, яка визначається від обороту коштів у рублях. Також судом здійснено перегляд зазначеного відеозапису, який містить аналогічний зміст.
		       Згідно протоколу огляду від 09.08.2022 року оглянуто інтернет сторінку відео-хостінгу «YouTube» з відеозаписом «27.07.2022 Информаиія для представителей ОСМД в Херсоне», яка була опублікована 27.07.2022 року «Телеканалом ВТВ плюс», де міститься виступ особи, схожої на ОСОБА_11 , на якому останній роз`яснює порядок перереєстрації ОСББ, вибору системи оподаткування, щодо діяльності податкової служби. Також судом здійснено перегляд зазначеного відеозапису, який містить аналогічний зміст.
		       Відповідно до протоколу огляду від 08.12.2022 року оглянуто сейф-пакет, у якому знаходяться :
		       -лист «и.о. начальника налоговой служби ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 23.07.2022 №15 з підписом та печаткою з написом «ВГА Херсонской области, налоговая служба, 1022100232» на 1 аркуші;
		       -«Виписка из реестра юридических лиц, осуществляющих деятельность в Херсонской области» від 16.08.2022 № 1000-3066 та підписом «временно исполняющи обязанности начальника налоговой служби Херсонской области ОСОБА_12 » з підписом та печаткою з написом «ВГА Херсонской области, налоговая служба, 1022100232» та зображенням гербу РФ на 1 аркуші. Також судом здійснено перегляд додатку до протоколу зазначеної слідчої дії , яка міститься на DVD-R диску та копії зазначених документів, які містяться у матеріалах справи.
		        Відповідно до протоколу огляду від 16.10.2022  року з додатком в електронному вигляді оптичного носія інформації мобільного терміналу свідка ОСОБА_13 , наданий добровільно згідно заяви від 16.10.2022 року для огляду, в ході якого отримані скріншоти листування з ОСОБА_5  з номеру теленфона  НОМЕР_3 . Відповідно до оглянутої переписки абонент представився ОСОБА_14 та зазначив, що він новий начальник податкової служби в Херсоні та пропонує можливість функціонування підприємств в новій "стране" за новими схемами, на що свідок згоди не надав. На підтвердження своїх пропозицій надано фото «Распоряжения від 07.06.2022 глави ВГА Херсонской области о назначении исполняющим обязанности начальника налоговой служби Херсонской области ОСОБА_12 ». Також судом досліджено зазначена у протоколі інформація в електронному вигляді, що є додатком до протоколу.
		       Відповідно до протоколу огляду від 18.10.2022 року з додатком в електронному вигляді оптичного носія інформації мобільного терміналу свідка ОСОБА_9 , наданого добровільно згідно заяви від 18.10.2022 для огляду, в ході якого отримані скріншоти листування з ОСОБА_5 . Відповідно до оглянутої переписки абонент ОСОБА_15 представився за своїм ім`ям та зазначив, що він очолює податкову службу в Херсонській області та пропонує забезпечити роботу нормальним людям, обіцяє про все домовитися під час зустрічі, надати контрагентів та забезпечити захист від правоохоронних органів, на що ОСОБА_9 відмовився та зазначив, що він виїхав з регіону. Також судом досліджено зазначена у протоколі інформація в електронному вигляді, що є додатком до протоколу.
		       Згідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.11.2022 року за участі свідка ОСОБА_9 , свідок впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка йому телефонувала та пропонувала переходити до складу РФ та здіснювати перереєстрацію підприємств.
		       Відповідно до особової картки про отримання паспорту громадянина України від імені ОСОБА_5 , зазначений в тексті номер телефону НОМЕР_3 , належить останньому.
		       Згідно висновку портретної експертизи №СЕ-19/115-22/7873-ФП від 06.10.2022 року у відеозапису з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		       Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		        Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що грунтується на вимогх ст.94 КПК України.
		       Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		       Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		       Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		       Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 750/11509/18 від 01 квітня 2020 року.
		       Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		       Так, покази свідків в судовому засіданні були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Свідок  ОСОБА_9 впізнав обвинваченого ОСОБА_5 під час проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками.
		       Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки, які судом попереджалися про кримінальну відповідальність, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у інкримінованого йому злочині.
		       Добровільність зайняття ОСОБА_5 посади «исполняющего обязанности» начальника так званої «Налоговой служби Херсонской области», підтверджено як показаннями свідків, так і вищезазначеними письмовими доказами, відеозаписами, аналіз і оцінку яким наведено судом вище.
		       Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, поза розумним сумнівом приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, за обставин, встановлених судом.
		       Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , який є громадянином України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, кваліфіковані вірно.
		       Згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами відповідно до вимог ст.50 КК України.
		       Покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		       Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачений відповідно до ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, раніше не судимий, є людиною працездатного віку.
		       Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлені.
		       Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, судом також не встановлені.
		       Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.
		       Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником квартири за адресою  АДРЕСА_1 . Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 28.11.2022 року на вказану квартиру накладено арешт.        
		       На переконання суду, призначення обвинуваченому саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		       Відомості про речові докази у матеріалах провадження відсутні, тому питання про долю речових доказів судом не вирішується.
		       Відповідно до вимог ст.124 КПК України з обвинвачепного підлягають стягненню судові витрати за проведення судової експертизи у сумі 3775,60 грн.
		       Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
		 
		                                               У Х В А Л И В: 
		 
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією усього належного майна на користь держави.
		       Строк відбуття покарання ОСОБА_5  рахувати з моменту фактичного затримання.
		       Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		       Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у сумі 3775,60 грн.
		       Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 28.11.2022 року на квартиру за адресою  АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності  ОСОБА_5 , залишити до виконання вироку суду в частині конфіскації майна. 
		       Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		       Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
		       Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...