Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/42646/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2023. Зареєстровано: 23.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2023.

Номер судового провадження: 2/761/4102/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/42646/21
		Провадження № 2/761/4102/2023
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
		за участю секретаря: Фурман А.В.,
		від позивача: ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 ,
		від відповідача 1: представник ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєву А.І.
		Предметом позову є стягнення 26946,00 грн. матеріальної шкоди, та 20000,00 грн. моральної шкоди. 
		В судовому засіданні, яке відбулось 12.06.2023 року, суд, за клопотанням позивача, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва, занесеною до протоколу судового засідання залучив до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . Починаю з лютого 2021 року квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа - 31,6 м.кв.), систематично заливало. Останнє залиття трапилось 24.07.2021 року. Відповідно до Акту обстеження квартири АДРЕСА_2 від 13.05.2021 року було підтверджено залиття квартири АДРЕСА_2 відбулось через місцеве засмічення каналізації мешканцями вище розташованої квартири АДРЕСА_3 . Аналогічний акт було зафіксовано від 27.07.2021 року. Позивачем неодноразово в телефонному режимі було здійснено спроби вирішити дане питання в позасудовому режимі, однак дані спроби були без результативними, відповідачка не бажала сплачувати за залиття. Потім з часом відповідачка зазначила, що відремонтує тільки стелю, а після того, як в позивача почалась деформацію дверної коробки та полотна дверей відповідачка перестала спілкуватися та не реагувала на звернення щодо здійснення ремонту, та зазначила, щоб позивач зверталась до суду. У зв`язку із викладеним позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав до відповідачів.
		Від відповідача-2 до суду надійшов відзив в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а отже не є належним відповідачем. Акти обстеження не відповідають вимогам, викладеним у правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, не містять інформації щодо особи, винної в залиті, тому не можуть бути належними та допустимими доказами спричинення відповідачем майнової шкоди позивачу. Позивачем нe доведено умови та підстави покладення цивільної відповідальності, а саме, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між цими діями та спричиненою шкодою.
		Від відповідача-1 до суду надійшов відзив в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що Акти обстеження не відповідають вимогам, викладеним у правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, не містять інформації щодо особи, винної в залиті, тому не можуть бути належними та допустимими доказами спричинення відповідачем майнової шкоди позивачу.
		Позивач подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що доводи відповідачів є неправдивими, обставини справи підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані відповідачами.
		Інші відповідачі правом на подання відзиву не скористались.
		В судовому засіданні, яке відбулось 11.09.2023 року, позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених у позові.
		В судовому засіданні, яке відбулось 11.09.2023 року, представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
		Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
		Заслухавши учасників справи, з`ясувавши предмет та підстави позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про права власності на квартиру від 12.03.1996 року виданого відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківського виконкому виданого згідно розпорядження від 11.03.1996 року № 14006 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.09.1997 року виданого державним нотаріусом 3 київської державної нотаріальної контори Орловською O.E. зареєстроване в реєстрі за № 4-5200.
		Як вбачається із відповіді КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-7327 (И-2023) від 01.06.2023 року, згідно з даними реєстрових книг КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» кв. АДРЕСА_5 на праві власності зареєстрована за: 
		- 59/100 ч. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 (в рівних частках) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 08.01.1998;
		- 41/100 ч. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (в рівних частках) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26.01.2009.
		Як вбачається із наявної в матеріалах справи інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання осіб, за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 .
		Відповідно до Акту обстеження квартири АДРЕСА_2 від 13.05.2021 року було підтверджено залиття квартири АДРЕСА_2 відбулось через місцеве засмічення каналізації мешканцями вище розташованої квартири АДРЕСА_3 .
		Відповідно до Акту обстеження квартири АДРЕСА_2 від 27.07.2021 року було підтверджено залиття квартири АДРЕСА_2 відбулось через місцеве засмічення каналізації мешканцями вище розташованої квартири АДРЕСА_3 .
		В акті обстеження квартири від 13.05.2021 року затвердженого директором TOB «Імпульс-Газ» Лагутою Ю. (додаток № 6) зазначено, що з результаті залиття встановлено ушкодження в коридорі площею 0,3 кв.м. залиття стелі, в санвузлі залиття стелі площею 0,2 кв.м., кухні залиття стін площею 0,3 кв.м., а також деформація дверних коробок між ванною та коридором та між кімнатою та коридором. Та згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_2 від 27.07.2021р. зазначено ушкодження підлоги в санвузлі до 2,9 кв.м.
		Відповідно до звіту № 33/21 про оцінку збитків від 22.11.2021 року, розмір матеріальних збитків, який завдано власнику квартири в результаті залиття квартири АДРЕСА_2 складає: 24046,00 грн.
		За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
		У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
		Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
		Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Згідно п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992р. № 572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей в квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.
		Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
		Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів підтверджується актами про обстеження квартири АДРЕСА_2 від 13.05.2021 року та від 27.07.2021 року, якими встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_2 відбулось через місцеве засмічення каналізації мешканцями вище розташованої квартири АДРЕСА_3 .
		Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що сторони проживають в п`яти поверховому будинку АДРЕСА_6 , де квартира позивача АДРЕСА_7 перебуває на четвертому поверху, та єдиною квартирою, що знаходиться вище є квартира відповідачів АДРЕСА_3 .
		Також, суд відхиляє доводи відповідачів-1, 2 щодо акти обстеження не відповідають законодавству, з огляду на те, що наявні в актах недоліки не спростовують вину відповідачів, та ці доводи є юридично неспроможними.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 24046,00 грн. вартість майнової шкоди.
		Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до статі 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.
		Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення прав, а має самостійне юридичне значення.
		Тобто за наявності порушення прав відшкодування моральної шкоди здійснюється в обраний спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.
		Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, позивач заподіяння моральної шкоди обґрунтовує тим, що внаслідок пошкодження власного майна негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань. В зв`язку з цим, позивач вважає, що незаконними діями відповідачів йому було завдано моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 20000,00 грн.
		Однак, суд вважає розмір моральної шкоди значно завищеним та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідачів, як з винуватців заподіяння шкоди, на користь позивача в сумі 5000,00 грн.
		Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.
		За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
		Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
		Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.
		Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позов  ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Стягнути солідарно з  ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_9 24046(двадцять чотири тисячі сорок шість)грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 5000(п`ять тисяч)грн. 00 коп. моральної шкоди.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
		Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2023 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...