Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 372/2363/23 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2023.
Дата набрання законної сили: 18.09.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа №372/2363/23                                                                                                  Суддя І інстанції - Висоцька Г.В.
		Провадження № 33/824/4287/2023                                                                                Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
		                                                                                                                                          
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		18 вересня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 04.08.2023, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,- 
		 
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомо, 
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 04.08.2023, ОСОБА_1  визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
		Постановою суду встановлено, що 20.05.2023 року в період часу з 23:57 год. по 00:20 год. в м. Обухів, вул. Київська, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MAZDA д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На законну вимогу капітана поліції ОСОБА_2 пред`явити посвідчення водія, реєстраційні документи гр. ОСОБА_3 категорично відмовився, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, чіплявся до форменного одягу та тікав з місця події.
		 
		Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області від 04.08.2023 просить та постановити нову постанову, якою визнати невинуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що категорично заперечує проти факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП 20.05.2023 на території м. Обухів Київської області. Апелянт вважає складений протокол, як і винесену постанову суду першої інстанції незаконними та необґрунтованими, винесеними без достатніх доказів наявності складу адміністративного правопорушення і такими, що не відповідають обставинам справи, вимогам ч. 3 ст. 62 Конституції України, та одночасно такими, що не відповідають вимогам ст. ст. 245, 276, 280 КУпАП.
		Крім того, апелянт зазначає, що він не згоден зі складеним працівниками поліції протоколом, про що відображено в самому протоколі. Вказує, що вимога працівника поліції була не законною тому, що він не керував будь-яким транспортним засобом. 
		Також апелянт вказує, що судом першої інстанції розглядався адміністративний матеріал не відносно нього, а відносно гр. ОСОБА_1 , про, що як доказ свідчить звіт про автоматизований розподіл, у якому зазначено, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності - є саме ОСОБА_1 , а не він. Крім того у постанові суду першої інстанції не відображено номер та серію протоколу, який розглядався.
		Крім того, апелянт зазначає, що він не керував будь-яким транспортним засобом 21.05.2023, докази керування у матеріалах справи відсутні, вислови у грубій формі ним допущені, однак не у бік працівників поліції, а від нестерпного болю після нанесення йому трьох ударів у голову металевим прикладом автомата працівником поліції, який його катував про, що відображено на відео. Що стосується чіпляння до форменного одягу працівника поліції, то таких дій з його боку не допущено та матеріали справи такої інформації не містять.
		Також апелянт вказує, що у рішенні суду першої інстанції зазначено, що суд вбачає як транспортний засіб переслідуваний поліцією, зник із зони їхнього огляду і був виявлений припаркований на території чужого домоволодіння. Таким чином, суд сам констатував, що авто у момент першого спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції було припарковано, окрім того інформація про переслідування автомобіля, не зрозуміло якого та за чиїм керуванням, не відповідає дійсності, матеріали справи не містять інформації, що транспортний засіб MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 взагалі будь-ким переслідувався.
		Крім того, апелянт зазначає, що висновок суду, щодо пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності - є інформацією, яка не відповідає дійсності, оскільки будь-які свідки не були допитані судом першої інстанції не зважаючи на заявлене письмове клопотання про допит таких свідків.
		Щодо письмових пояснень громадян ОСОБА_6 , апелянт вказує, що вони не були очевидцями від початку, а були залучені працівниками поліції на стадії складання відносно нього адміністративного матеріалу. У судовому засіданні також допитані не були, тобто і не були очевидцями події. 
		Апелянт звертає увагу, що автомобіль MAZDA д.н.з. НОМЕР_2 не стояв на території будь-якого домоволодіння.
		 
		Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Івахненко В.А. до апеляційного суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, а тому враховуючи положення ч.6 ст. 294 КУпАП,  апеляційний   розгляд  проведено  у  відсутність  осіб, які не з`явились.
		 
		Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.   
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
		Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
		Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях  ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
		Всупереч доводам апеляційної скарги порушення ОСОБА_1 зазначених вимог ст. 185 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ №104501, згідно якого, 20.05.2023 року о  23:57 год. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MAZDA д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На законну вимогу капітана поліції ОСОБА_2 пред`явити посвідчення водія, реєстраційні документи гр. ОСОБА_1 категорично відмовився, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, чіплявся до форменного одягу та тікав з місця події, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП (а.с.2) 
		Зазначений протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , який з протоколом не погодився.
		В  свою  чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються, поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , рапортами заступника начальника ВРПП Обухівського РУГУ капітана поліції Ковнацького В. та інспектора ВРПП Обухівського РУГУ в Київській області лейтенанта поліції Гавлінської В.С., даними відеозапису.
		Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.
		Враховуючи сукупність доказів у справі  приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у злісній непокорі законному розпорядженні та вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
		З приводу доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про недоведеність його винуватості та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, то вони є безпідставними з огляду на наступне.
		Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції переслідується автомобіль червоного кольору, який здійснює різкий поворот ліворуч, поліцейський автомобіль слідує за ним, надалі червоний автомобіль гальмує та з переднього водійського сидіння виходить чоловік у світлому одязі (білий колір) (23:57:37), який починає втікати, в цей час поліцейський зупиняє автомобіль та разом з напарницею здійснюють переслідування водія та виявляють даного чоловіка на території чужого домоволодіння, сидячи на купі будівельного матеріалу, із ознаками стану алкогольного сп`яніння. При цьому, працівник поліції одразу вказуючи, що в країні війна, з`ясовує чи є у даної особи зброя, навіщо той втікав, а також просить надати документи, що посвідчують особу (паспорт) 00:02 та посвідчення водія. 
		Водночас, ОСОБА_1 , поводячи себе не у відповідності до обстановки, та всупереч вимозі працівника поліції, починає заперечувати керування транспортним засобом, та не дивлячись на демонстрацію поліцейським відеозапису про переслідування даного автомобіля, продовжує, демонструючи явну неповагу до працівників поліції, стверджувати, що автомобілем не керував, а тому будь-яких документів надавати не буде. В подальшому працівник поліції повідомляє, що наразі комендантська година і відповідно до ЗУ «Про національну поліції», той зобов`язаний пред`явити документи. Однак, на дану вимогу працівника поліції ОСОБА_1 не реагує та протягом тривалого часу близько 40-50 хв., за який працівники поліції неодноразово вимагають надати документи, продовжує, зухвало себе поводити та постійно перебиваючи поліцейського стверджувати, що не керував транспортним  засобом. При цьому, змінюючи постійно траєкторію руху та відходячи в затемнені ділянки місцевості, фактично змушуючи працівника поліції слідувати за ним.
		 З  відеозапису   чітко  вбачається,  що  неодноразові вимоги поліцейського, в  тому  числі щодо пред`явлення  документів  не  виконує, демонстративно  ігроруючи  їх, висловлюється  в грубій  формі,  ображаючи  поліцейських та  чіпляється до форменного  одягу.
		А  відтак, з  дослідженого  під  час  апеляційного  розгляду  відео  вбачається,  що  доводи ОСОБА_1 про те, що він не  керував транспортним  засобом в  даному  конкретному  випадку   по - перше, є  безпідставними та  спростовуються  як  даними  відозапису, так  і показаннями свідків,  та  більш  того,  заперечення ОСОБА_1 цього факту  не нівелювало його обов`язку виконати законні вимоги поліцейських при виконанні ними службових обов`язків щодо пред`явлення  документів, підтверджуючих дані про  особу,  адже, з  відеозапису  вбачається,  що  вимога  працівників  поліції   ОСОБА_1    була   висунута  не  лише   як   до  водія з  приводу  керування  автомобілем  з  явними ознаками  алкогольного сп`яніння  про  передачу  посвідчення  водія  та  реєстраційних документів,  а  ще  й   про  передачу  документів, які  підтверджують  його  особу, як то  паспорта, у  зв`язку   з  дією  в  Україні   воєнного  стану  та   запровадженої  комендантської  години.
		Вимоги поліцейських при виконанні ними службових обов`язків до ОСОБА_1   надати документи ґрунтуються на положеннях п. 3, 24 ст. 23 та п. 1 ч.  1 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію», а  відтак, є законними в сенсі ч. 1 ст. 185 КУпАП,  у зв`язку  з  чим  доводи  апеляційної скарги про  незаконність таких  вимог  є  необгрунтованими. 
		Більш  того,  як з  відеозапису   подій,  так  і  з  аудіофіксації судового  розгляду  в  суді   першої  інстанції  вбачається, що   ОСОБА_1   усвідомлював   факт  спілкування  саме  з  працівниками  поліції,  які  вимагали  у  нього  надати  документи,  і  цілеспрямовано   цього  не  робив.
		Враховуючи  все  вищенаведене, вважаю, що  дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого саме  ст. 185 КУпАП, а тому, висновок, викладений у постанові судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення є правильним та таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи і відповідає вимогам закону.
		Що стосується посилань в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що  особи на  прізвище ОСОБА_6 не були очевидцями від початку, то вони не заслуговують на увагу, оскільки, як слідує з пояснень як ОСОБА_8 так і ОСОБА_7 ,  на  територію їхнього  домоволодіння 20.05.2023 р. заїхав   автомобіль  червоного кольору Мазда, з якого вийшов чоловік у білій кофті та почав тікати. В подальшому під час складання протоколу про адміністративне правопорушення намагався ще раз втекти, на неодноразові вимоги поліцейських не надавав документи, вів себе зухвало, грубо та нетактовно висловлювався в бік працівників поліції, на зауваження не реагував, що в свою чергу повністю підтверджується і  зафіксованими на відеозаписі боді камери поліцейського обставинами, які є об`єктивними доказами у справі та не залежить від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недоведеність його винуватості та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є безпідставними. При  цьому,  суд  першої  інстанції   вірно в  даному  випадку   мотивував  відсутність  в  діях   ОСОБА_1 складу   адміністративного  правопорушення,  передбаченого ст. 126  КУпАП.
		Посилання ОСОБА_1 на те, що суддя місцевого суду у постанові послався на пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки такі  посилання в постанові судді відсутні.
		Не заслуговують на увагу і твердження апелянта про те, що судом першої інстанції розглядався адміністративний матеріал не відносно нього,  а  особи на  прізвище  " ОСОБА_1 ",  адже,  як  вбачається  зі  змісту  постанови,   винесена  вона  щодо  ОСОБА_1 ,  розгляд  справи  проводився  за його  участі,  а  тому технічна  помилка  при написанні   однієї   букви  у  прізвищі   особи,  яка  притягається  до  відповідальності  при реєстрації справи не  свідчить  про  те, що  розгляд   справи відбувався щодо  іншої  особи.
		Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, обґрунтовано врахував наявність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до п.5 ч.1 ст. 35 КУпАП, а саме вчинення адміністративного правопорушення під час дії воєнного стану та у комендантську годину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, дані щодо особи ОСОБА_1 , який офіційно не працює, є працездатною особою, має на утриманні малолітню дитину, та обґрунтовано дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді громадських робіт в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 185 КУпАП.
		Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.   
		З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 18.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,- 
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 04.08.2023, якою  ОСОБА_1  визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт - без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		  
		           
		Суддя   
		Київського апеляційного суду                                                                          Л.І. Кепкал

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...