Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 392/1696/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 23.09.2023. Зареєстровано: 24.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2023.
Дата набрання законної сили: 24.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/392/91/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021120000000254

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 392/1696/21 
		Провадження № 1-кп/392/91/23 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       22 вересня 2023 року                                                        м. Мала Виска
		 
		                                               Маловисківський районний суд Кіровоградської області 
		 
		в складі головуючого судді                  ОСОБА_1 ,
		секретар                                          ОСОБА_2 ,
		з участю 
		прокурора                                          ОСОБА_3 ,
		потерпілих                                          ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		представника потерпілих адвоката          ОСОБА_6 ,
		захисника адвоката                                  ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого                                  ОСОБА_8 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 
		№ 12021120000000254 від 17.09.2021 року за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, мешканця АДРЕСА_1 , несудимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,                  
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		       І. Мотивувальна частина.
		 
		       1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		 
		       Обвинувачений ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої за наступних обставин.
		 
		       17 вересня 2021 року близько 8 години обвинувачений ОСОБА_8 керував технічно справним легковим автомобілем "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належав на праві власності ОСОБА_9 , та здійснював рух автодорогою М-12 "Стрій-Тернопіль-Кропивницький-Знамянка" зі сторони міста Умань у напрямку міста Мала Виска.
		       Повертаючи ліворуч на нерегульованому перехресті у напрямку міста Мала Виска, водій ОСОБА_8 грубо порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3(б) і (д) та пункту 16.13 Правил дорожнього руху:
		       пункт 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		 
		       пункт 2.3 (б) і (д). Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		 
		       б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		 
		       д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		 
		       пункт 16.13. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
		 
		       17 вересня 2021 року близько 8 години, керуючи автомобілем "ВАЗ "2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обвинувачений ОСОБА_8 , повертаючи ліворуч на нерегульованому перехресті, не дав дорогу автомобілю "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_10 , що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, допустивши зіткнення транспортних засобів.
		       У наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "ВАЗ 2105" ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження:
		       1) закритої черепно-мозкової травми: забою речовини головного мозку, масивного крововиливу під м`які мозкові оболонки, масивного лінійного перелому кісток склепіння черепа, крововиливу в м`які тканини лобної та тім`яної ділянок, групи поверхневих та глибоких ран обличчя справа (охоплює лоб справа, праву надбрівну дугу, верхню та нижню повіки правого ока, виличну ділянку, праву щоку, підборіддя справа); 
		       2) закритої тупої травми грудної клітки та живота: переломів ребер справа - 6, 7 по середньо-ключичній лінії; 7, 8 ребра по білягрудиній лініях; 9 ребра по середньо-ключичній лінії; зліва - 4, 5 ребро по передньо-паховій лінії з крововиливами в навколишні м`які тканини; розривів правої частки печінки; 
		       3) тупої травми верхніх та нижніх кінцівок: закритого, повного поперечного уламкового перелому середньої третини діафізу правої плечової кістки, великої групи саден середньої та нижньої третини правого передпліччя по задній поверхні, численних саден тильної поверхні правої кисті з деяким переходом на проекцію суглобів та проксимальних фаланг пальців; синців тилу лівої кісті з переходом на фаланги пальців; синця тилу правої кісті з переходом на проксиментальні фаланги пальців; закритого повного поперечного уламкового перелому середньої третини діалізу правої стегнової кістки; відкритого косого осколкового перелому нижньої третини діафізу правої великогомілкової кістки та поперечного діалізу малогомілкової кістки, крововиливу в навколишні м`які тканини, рани нижньої третини правої гомілки; рани внутрішньої щиколотки лівого гомілково-ступеневого суглоба.
		       За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння, внаслідок яких настала смерть потерпілої.
		       Смерть ОСОБА_5 перебуває в прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями. 
		 
		       Таким чином, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 286 КК України.
		 
		       2. Версія сторони захисту.
		 
		       Обвинувачений ОСОБА_8 визнав повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та показав, що 17 вересня 2021 року приблизно о 8 годині він керував автомобілем "ВАЗ 2105", що належав його синові.
		       У салоні автомобіля була його дружина ОСОБА_5 , яка сиділа на правому передньому пасажирському сидінні.
		       Обвинувачений заявив, що він пам`ятає як попереду рухався вантажний автомобіль "Рено" (фура).
		       На перехресті на ліво на Малу Виску він включив покажчик повороту та почав гальмувати.
		       Обставини зіткнення транспортних засобів обвинувачений не пам`ятає. Потерпіла у керування транспортним засобом не втручалася, зустрічних транспортних засобів він не бачив.
		 
		       3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин. 
		 
		       Відповідно до частини другої статті 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
		 
		       Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку (частина третя статті 349 КПК України).
		 
		       Обвинувачений ОСОБА_8 визнав повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, надавши показання у судовому засіданні.
		       Правильність розуміння обвинуваченим обставин вчинення кримінального правопорушення та добровільність позицій учасників судового провадження не викликає сумніву.
		       Тому, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які не оспорювалися учасниками судового провадження.
		 
		       Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником легкового автомобіля "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 записаний ОСОБА_11 (а.с. 110 том 2).
		 
		       Записами у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу підтверджується, що власником легкового автомобіля "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , записаний ОСОБА_9 (а.с. 114 том 2).
		 
		       Відомостями, що викладені у Полісі № АТ/0794328 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зазначено, що строк дії договору страхування, укладеного між страховиком ПрАТ "УПСК" та страхувальником ОСОБА_8 - з 15.09.2021 року до 14.09.2022 року; забезпечений транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 115-116 том 2). 
		 
		       22 березня 2012 року на ім`я ОСОБА_8 видано паспорт громадянина України НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 (а.с. 125-126 том 2).
		 
		       Записами у посвідченні водія, виданого на ім`я ОСОБА_8 підтверджується право керування транспортними засобами категорій А, В, С (а.с. 127 том 2). 
		 
		       Оцінюючи наведені докази, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, суд зазначає про наступне.
		 
		       У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інші обставини.
		 
		       Суд оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		       Відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		 
		       Наведені докази є належними, оскільки в сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
		       
		       Так, із показань обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні та матеріалів кримінального провадження, наданих стороною обвинувачення, суд установив, що насправді 17 вересня 2021 року близько 8 години обвинувачений ОСОБА_8 , керуючи автомобілем "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч на нерегульованому перехресті, грубо порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3(б) і (д) та пункту 16.13 Правил дорожнього руху, а саме не дав дорогу автомобілю "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_10 , що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, і таким чином допустив зіткнення транспортних засобів.
		       У наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "ВАЗ 2105" ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть потерпілої.
		 
		       Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. 
		 
		       Допустимість доказів, покладених в основу вироку, підтверджується наступними документами:
		 
		       1) постановою слідчого від 17.09.2021 року про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, а саме автомобіля "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зберігається на спеціальному майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області (а.с. 111 том 2);
		 
		       2) ухвалою слідчого судді від 21.09.2021 року про накладення арешту на автомобіль "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 112-113 том 2);
		 
		       3) постановою слідчого від 17.09.2021 року про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, а саме автомобіля "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігається на спеціальному майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області (а.с. 117 том 2); 
		 
		       4) ухвалою слідчого судді від 21.09.2021 року про накладення арешту на автомобіль "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 118-120 том 2).
		 
		       4. Щодо пред`явленого обвинувачення.
		 
		       Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_8 вірно кваліфіковано за частиною другою статті 286 КК України, як порушення правил безпеки руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої, оскільки 17 вересня 2021 року близько 8 години водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем "ВАЗ "2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч на нерегульованому перехресті, грубо порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3(б) і (д) та пункту 16.13 Правил дорожнього руху, а саме не дав дорогу автомобілю "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_10 , що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, і таким чином допустив зіткнення транспортних засобів.
		       У наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "ВАЗ 2105" ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої.
		 
		       5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		 
		       Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		 
		       Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає: щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, прохання потерпілих не позбавляти волі обвинуваченого.
		 
		       6. Мотиви призначення покарання.
		 
		       Призначаючи покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 286 КК України віднесено законом до тяжких злочинів, що караються позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
		       Обвинувачений ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, є особою поважного віку.
		       Тому, покарання у виді позбавлення волі для обвинуваченого є необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		       Для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, суд не має законних підстав, оскільки на день ухвалення вироку в розпорядження суду відсутні докази, що є підставою для застосування положень статті 69 КК України.
		       Під час судового розгляду встановлено, що причинами зіткнення транспортних засобів стали грубі порушення водієм ОСОБА_8 правил дорожнього руху та недбале ставлення водія до своїх обов`язків під час керування транспортним засобом, наслідком яких є зіткнення транспортних засобів та загибель пасажира ОСОБА_5 . 
		       У своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що під час повороту ліворуч на нерегульованому перехресті він не бачив автомобіль "Ford Focus", який наближався до перехрестя, рухався смугою зустрічного руху та мав пріоритет у русі.
		       За таких обставин застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є обов`язковим. 
		       У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення.
		       Потерпіла ОСОБА_5 , що загинула у дорожньо-транспортній пригоді, є дружиною обвинуваченого.
		       Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_5 є близькими родичами (дітьми) обвинуваченого та ОСОБА_5 , яка загинула у дорожньо-транспортній пригоді.
		       Потерпілі ОСОБА_12 і ОСОБА_5 просили не позбавляти обвинуваченого волі. 
		       Тому, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, який має поважний вік, характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, суд дійшов висновку про те, що обвинуваченого необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном, застосувавши положення статті 75 КК України.
		 
		       7. Щодо цивільного позову цивільних позивачів ОСОБА_11 і ОСОБА_10 .
		 
		       Цивільний позов ОСОБА_11 і ОСОБА_10 до цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (ПрАТ "УПСК") необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.
		 
		       Матеріалами справи підтверджується, що 25 січня 2022 року позивач ОСОБА_11 надіслав до суду позовну заяву до ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, в якій просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на його користь 98206,46 грн майнової шкоди та 40000 гривень у відшкодування моральної шкоди (а.с. 86-91 том 1).
		       До позовної заяви ОСОБА_11 додав такі документи: копію паспорта та довідки про реєстрацію місця проживання; копії акту приймання-передачі виконаних робіт та розрахункової квитанції; копії експертного висновку (а.с. 92-138 том 1).
		       Ухвалами суду громадян ОСОБА_11 і ОСОБА_10 визнано цивільними позивачами у справі, а не потерпілими.
		       30 травня 2022 року цивільні позивачі надіслали до суду зміни до цивільного позову, у яких просили стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" такі платежі: 1) на користь ОСОБА_11 - 98206,46 грн майнової шкоди; 2) на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_10 - 40000 гривень моральної шкоди.
		       Обвинуваченого ОСОБА_8 у зміненій позовній заяві зазначено як третю особу на стороні відповідача (а.с. 188-198 том 1). 
		       У відзиві на позовну заяву цивільний відповідач Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" просив залишити позов без розгляду (а.с. 1-9 том 2).
		 
		       Проаналізувавши аргументи цивільних позивачів та цивільного відповідача, суд дійшов наступних висновків.
		 
		       Відповідно до частини другої статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		       Частиною першою статті 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		       Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (частина п`ята статті 128 КПК України).
		       Згідно зі частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		       Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України).
		       Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 ЦК України).
		       Частина 3 статті 22 ЦК України визначає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		       Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		       Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини 2 статті 23 ЦК України).
		       Відповідно до частин 1 та 3 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		       З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		       Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України полягає в наступному: 1) порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом; 2) порушення правил експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом; 3) спричинення даними порушеннями смерті потерпілого або тяжкого тілесного ушкодження.
		 
		       У справі, що розглядається позивачі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 є цивільними позивачами, а не потерпілими; обвинувачений ОСОБА_8 не є відповідачем за цивільними позовами; об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, не охоплює такі кваліфікуючі ознаки як знищення чи пошкодження транспортних засобів інших осіб, що не є потерпілими чи обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
		       Тому, суд погоджується з представником Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про необхідність залишення без розгляду заявлених цивільних позовів. 
		 
		       8. Щодо майна, на яке накладено арешт.
		 
		       За змістом статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотаннями учасників судового провадження чи власника або володільця майна (абзац другий частини першої статті 174 КПК України).
		       Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.         Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		       Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 
		       Порядок скасування арешту майна встановлено положеннями статті 174 КПК України.
		       Так, відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.         
		       Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		       Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина 4 статті 174 КПК України).
		 
		       Судом встановлено, що постановою слідчого від 17.09.2021 року автомобіль "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадження та передано на зберігання до спеціального майданчика для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області.
		       Ухвалою слідчого судді від 21.09.2021 року про накладення арешту на автомобіль "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , із забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
		       1 липня 2022 року ухвалою суду частково задоволено клопотання цивільного позивача ОСОБА_11 , частково скасовано арешт автомобіля, в частині заборони користуватися транспортним засобом, автомобіль передано на відповідальне зберігання ОСОБА_11 .
		       Ухвалюючи обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту, накладеного на автомобіль "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_11 , враховуючи, що у даному заході забезпечення кримінального провадження відпала необхідність. 
		       Аналогічними мотивами керувався суд при вирішенні питання щодо скасування арешту автомобіля "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого записаний ОСОБА_9 , але фактичним власником - обвинувачений ОСОБА_8 .
		       Постановою слідчого від 17.09.2021 року автомобіль "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом та передано на зберігання на спеціальному майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області.
		       Ухвалою слідчого судді від 21.09.2021 року накладено арешт на автомобіль "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , із забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
		       На час ухвалення вироку автомобілі обвинуваченого і цивільного позивача не підлягають конфіскації, цивільний позов ОСОБА_11 суд вимушений залишити без розгляду.
		       Тому, у подальшому застосуванні арешту автомобіля, фактичним власником якого є обвинувачений ОСОБА_8 , немає законних підстав. 
		 
		       9. Щодо речових доказів.
		 
		       У кримінальному провадженні, що розглядається, слідчим визнано речовими доказами транспортні засоби, що належать ОСОБА_11 та обвинуваченому ОСОБА_8 .
		       Відповідно до положень статті 100 КПК України зазначені речові докази необхідно повернути власникам.
		       
		       10. Щодо процесуальних витрат.
		 
		       Згідно з частиною другою статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		       На підставі наведених положень, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів. 
		 
		       Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		        ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		 
		       На підставі статей 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_8 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік і зобов`язати: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		 
		 
		       Цивільний позов ОСОБА_11 і ОСОБА_10 до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (ПрАТ "УПСК") про відшкодування шкоди залишити без розгляду.
		       Роз`яснити ОСОБА_11 і ОСОБА_10 право звернення до суду з тими самими вимогами у позовному порядку цивільного судочинства.
		 
		       Речові докази: автомобіль "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , залишити ОСОБА_11 ;
		 
		       автомобіль "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_8 .
		 
		       Скасувати арешт на автомобіль "Ford Focus", реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений ухвалою від 21 вересня 2021 року слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/6593/21. 
		 
		       Скасувати арешт на автомобіль "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою від 21 вересня 2021 року слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/6594/21. 
		 
		       Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави - 7894 гривні 06 копійок процесуальних витрат. 
		 
		       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		       У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		       На вирок може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		       
		       Головуючий 
		       суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...