Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/4941/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2023. Зареєстровано: 25.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/727/113/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016140400000116

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 727/4941/17 
		                           Провадження № 1-кп/727/113/23
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 22 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
		головуючого судді     - ОСОБА_1 
		при секретарі         - ОСОБА_2 
		розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження по обвинуваченню                 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Путила Путильського району,Чернівецької області, українця, громадянина України, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, адвоката Ради адвокатів Чернівецької області, раніше не судимого
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 ,ч. 3 ст. 369 КК України, -
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кіцмань Чернівецької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, слідчого СВ ГУ НП в Чернівецькій області, раніше не судимого
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 ,ч. 3 ст. 369 КК України, -
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Зарожани Хотинського району Чернівецької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , з вищою освітою, адвоката Ради адвокатів Чернівецької області, раніше не судимого
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 ,ч. 3 ст. 369 КК України, -
		 
		за участю: 
		прокурора        - ОСОБА_6 
		обвинувачених    - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		захисників        - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		 
		В С ТА Н О В И В:
		Відповідно до рішення Ради адвокатів Чернівецької області від 23.10.2015 №59/13 ОСОБА_3 надано право здійснювати індивідуальну адвокатську діяльність та видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.11.2015 № 000056.
		Згідно з наказом директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 02.08.2016 № 101 о/с підполковника поліції ОСОБА_4 . призначено на посаду заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
		Відповідно до наказу директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 19.05.2016 № 65 о/с підполковника поліції ОСОБА_5 призначено на посаду начальника управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
		Згідно зі ст.ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
		Відповідно до ст. 15, 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно: 
		- обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої посадової особи або іншої фізичної чи юридичної особи, щоб ця посадова особа вчинила будь-яку дію чи утрималась від вчинення дій під час виконання своїх службових обов`язків;
		- вимагання або прийняття державною посадовою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої посадової особи чи іншої фізичної або юридичної особи, щоб ця посадова особа вчинила будь-яку дію чи утрималась від вчинення дій під час виконання своїх посадових обов`язків; 
		- обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;
		- вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.
		Як убачається зі змісту п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ОСОБА_3 під час здійснення адвокатської діяльності зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України, правил адвокатської етики та йому забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта. 
		Частиною 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, які не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 , адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката, у тих випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, які є протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.
		Як убачається із ст.2Закону України«Про державнийзахист працівниківсуду іправоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції. 
		У силу здійснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 функцій представників влади відповідно п.1 Примітки до ст. 364, ч. 3 ст.18 КК України, вони є працівниками правоохоронного органу, службовими особами та представниками влади.
		Відповідно до ст.ст. 1, 8, 19 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, поліція діє виключно на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Згідно із ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як службовим особам, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Статтею 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що службові особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1)відмовитися відпропозиції; 2)за можливостіідентифікувати особу,яка зробилапропозицію; 3)залучити свідків,якщо цеможливо,у томучислі зчисла співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. 
		ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , перебуваючи на посадах начальника та заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області відповідно, маючи кожен спеціальне звання підполковника поліції, будучи службовими особами та працівниками правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, в силу службового становища зобов`язані відповідно до ст. ст. 3, 7, 18, 23, 64 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватися Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини та відповідно до покладених завдань, здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повинні дотримуватися Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №326 від 28.04.2016 та закріплених ними принципів етики працівників МВС.
		Згідно з функціональними обов`язками начальника управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5 , затвердженими 13.06.2016 директором департаменту внутрішньої безпеки НП України, ОСОБА_5 організовує роботу підпорядкованого підрозділу внутрішньої безпеки, несе персональну відповідальність за виконання підлеглими працівниками їх функціональних обов`язків, організовує та контролює діяльність підпорядкованого підрозділу щодо виконання письмових доручень слідчого, прокурора, забезпечує узгодження з керівництвом Департаменту цільових та поточних практичних заходів, спрямованих на виявлення, попередження та припинення службових зловживань, корупційних та інших протиправних проявів серед особового складу органів та підрозділів Національної поліції в Чернівецькій області, забезпечує дотримання працівниками підпорядкованого підрозділу вимог антикорупційного законодавства, а також законодавчих та відомчих нормативно-правових актів, якими регламентовано правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів Національної поліції України.
		Відповідно до функціональних обов`язків заступника начальника управління  начальника відділу оперативного забезпечення внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_4 , затверджених 16.09.2016 начальником управління внутрішньої безпеки у Чернівецькій області департаменту внутрішньої безпеки НП України, ОСОБА_4 організовує роботу підпорядкованого відділу управління внутрішньої безпеки, несе персональну відповідальність за виконання підлеглими працівниками їх функціональних обов`язків, організовує та проводить заходи, спрямовані на виявлення осіб, які намагаються втягнути працівників органів та підрозділів НПУ у протиправну, в тому числі корупційну діяльність, здійснює профілактичні заходи щодо них, а за наявності достатніх законних підстав документує протиправну діяльність, організовує та контролює діяльність підпорядкованого відділу щодо виконання письмових доручень слідчого, прокурора, забезпечує узгодження з керівництвом управління цільових та поточних практичних заходів, спрямованих на виявлення, попередження та припинення службових зловживань, корупційних та інших протиправних проявів серед особового складу органів та підрозділів Національної поліції в Чернівецькій області, забезпечує дотримання працівниками підпорядкованого відділу вимог антикорупційного законодавства, а також законодавчих та відомчих нормативно-правових актів, якими регламентовано правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів Національної поліції України.
		Разом зтим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,порушуючи зазначенівище нормативніакти,а останнідвоє обмеження,встановлені Законом України «Про запобігання корупції», вчинили умисні корисливі корупційні кримінальні правопорушення за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.
		В ході проведення досудового розслідування слідчими військової прокуратури Чернівецького гарнізону у кримінальному провадженні № 42016260220000084 від 27.08.2016 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно якого, 16.09.2016 в одному із закладів громадського харчування смт. Глибока Чернівецької області співробітниками управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області ДВБ Національної поліції України, затримано ОСОБА_10 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 1000 Євро. 
		27.08.2016 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016260220000084 на підставі ст. 37 КПК України повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні надано групі прокурорів у складі старшого групи - військового прокурора Чернівецького гарнізону ОСОБА_11 .
		На посаду військового прокурора Чернівецького гарнізону ОСОБА_11 призначений наказом Генерального прокурора України від 09.11.2015 №519-вк та відповідно до ч. 2 примітки до ст. 368 КК України є особою, яка займає відповідальне становище.
		Наприкінці вересня  початку жовтня 2016 року ( більш точнудату,час тамісце підчас досудовогорозслідування встановитине вдалось)начальник управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області ДВБ Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_5 та його заступник ОСОБА_4 з метою одержання, кожним з них, неправомірної вигоди у сумі по 2500 доларів США та з метою одержання неправомірної вигоди для третьої особи  військового прокурора Чернівецького гарнізону ОСОБА_11 у розмірі 5000 доларів США за вплив на прийняття ним рішення, а також з метою надання службовій особі, яка займає відповідальне становище  ОСОБА_11 неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах ОСОБА_10 дії з використанням наданого йому службового становища, вступили у злочинну змову.
		Відповідно до попередньо розробленого плану злочинних дій та розподілу ролей між співучасниками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залучили до вчинення вказаних кримінальних правопорушень адвоката ОСОБА_3 .
		Так, під час перебування на обійманих посадах у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 склались довірливі службові стосунки з військовим прокурором Чернівецького гарнізону ОСОБА_11 .
		Відповідно до підпункту «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Прозапобігання корупції» ОСОБА_11 у зв`язку з обійманням указаної вище посади є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, до посадових обов`язків якого відповідно до п. п. 9, 21 ч. 2 ст. 36 КПК України входило, серед іншого, прийняття процесуальних рішень у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснення інших повноважень, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо зміни правової кваліфікації дій підозрюваного та зміни раніше повідомленої підозри.
		Дійшовши між собою згоди щодо дій кожного співучасника кримінального правопорушення, з метою одержання неправомірної вигоди, 06.10.2016 року, у першій половині дня, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до військового прокурора Чернівецького гарнізону майора юстиції ОСОБА_11 , з метою отримання інформації про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_10 . Під час указаної розмови, яка відбулася з прокурором ОСОБА_11 за адресою: м. Чернівці, вул. Аксенина, 2А, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , діючи згідно з попередньо розробленим планом, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_3 , отримавши інформацію щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016260220000084, повідомили ОСОБА_11 про свій намір одержати від ОСОБА_10 неправомірну вигоду  грошові кошти у сумі 10000 доларів США для себе та ОСОБА_11 у рівних частинах за прийняття останнім, як прокурором у провадженні, рішення про зміну правої кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_10 з ч. 3 ст. 368 на ч. 2 ст. 369-2 КК України, санкція якої допускає можливість призначення особі покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.
		Надалі, у ході розмови, обвинувачений ОСОБА_5 повідомив прокурора ОСОБА_11 про те, що до вчинення зазначених злочинів вони ( ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ) залучать адвоката, який одержить від ОСОБА_10 неправомірну вигоду  грошові кошти та передасть її останнім, а вони, в свою чергу, частину неправомірної вигоди поділять між собою, а решту передадуть ОСОБА_11 . 
		У подальшому, 13.10.2016 о 10 год. 59 хв. та 17.10.2016 о 12 год. 55 хв., на подвір`ї військової прокуратури Чернівецького гарнізону за адресою: м. Чернівці, вул. Аксенина, 2А, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою особистого незаконного збагачення і недопущення їх викриття правоохоронними органами, продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_3 злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за здійснення впливу на прийняття необхідного рішення ОСОБА_11 та надання йому неправомірної вигоди за вчинення дії з використанням наданого йому службового становища, під час особистої зустрічі продовжили його схиляти до одержання неправомірної вигоди та вчинення дій щодо зміни правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_10 . При цьому вказані особи повідомили ОСОБА_11 про детально складений план вчинення указаних злочинів, розподіл ролей між його співучасниками, а також про залучення до вчинення кримінальних правопорушень адвоката ОСОБА_3 як співвиконавця.
		У свою чергу, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення ОСОБА_11 та надання йому неправомірної вигоди, 07.10.2016 під час спілкування із ОСОБА_12  батьком підозрюваного ОСОБА_10 , повідомив йому про те, що він може допомогти його сину за неправомірну вигоду вплинути на посадову особу, яка уповноважена перекваліфікувати дії ОСОБА_10 .
		Під час наступної розмови з ОСОБА_12 , яка відбулася приблизно в середині жовтня 2016 року, ОСОБА_3 , діючи згідно з попередньо розробленим злочинним планом, повідомив йому про незаконну вимогу передати йому 11000 доларів США, як неправомірну вигоду за здійснення перекваліфікації дій його сина, та зазначив, що у разі відмови ОСОБА_12 надати ці грошові кошти його син ОСОБА_10 отримає реальну міру покарання. 
		У подальшому, 24.10.2016 близько 13 год. 03 хв. та 25.10.2016 близько 11 год. 16 хв., ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати спільний із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 злочинний умисел, за попередньою домовленістю у кафе «Пікнік» за адресою: АДРЕСА_4 , при зустрічі з ОСОБА_12 повідомив його про необхідність передати йому неправомірну вигоду  грошові кошти у сумі 11000 доларів США за вплив на прийняття рішення про зміну правової кваліфікації дій його сина. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він самостійно визначить і повідомить час та місце передання неправомірної вигоди. 
		03.11.2016 о 10 год. 57 хв. в черговий раз, під час зустрічі у кафе «Пікнік» за адресою: м. Чернівці, вул. Буковинська, 41, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення ОСОБА_11 та надання йому неправомірної вигоди, продовжив вимагати у ОСОБА_12 якнайшвидше передати грошові кошти у сумі 11000 доларів США, у цьому ж місці.
		ОСОБА_12 ,перебуваючи втаких умовахта усвідомлюючи, що не надання ним неправомірної вигоди призведе до реального позбавлення волі його сина ОСОБА_10 і унеможливить зміну правової кваліфікації дій його сина у кримінальному провадженні та отримання ним покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, змушений був погодитись із висунутими ОСОБА_3 вимогами про передачу неправомірної вигоди.
		Так, 03.11.2016 о 13 год. 11 хв., перебуваючи у кафе «Пікнік» за адресою: м. Чернівці, вул. Буковинська, 41, ОСОБА_3 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , згідно з розробленим спільним планом вчинення кримінальних правопорушень, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у сумі 11000 доларів США, (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на час скоєння злочину, становило 281145, 44 грн., з яких для себе  1000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на час скоєння злочину, становило 25558,68 грн.), для ОСОБА_5 та ОСОБА_4  по 2500 доларів США кожному (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на час скоєння злочину, становило 63896,69 грн.) та для третьої особи ОСОБА_11 5000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на час скоєння злочину, становило 127793,38 грн.) за вплив на прийняття ОСОБА_11 , як прокурором у кримінальному провадженні №42016260220000084, та особою, уповноваженою на виконання функцій держави, рішення про зміну правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_10 з ч. 3 ст. 368 на ч. 2 ст. 369-2 КК України, санкція якої передбачає можливість призначення особі покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.
		Після отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 03.11.2017 о 13 год. 36 хв., сів у салон автомобіля Volkswagen Jetta із реєстраційним номером НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який в той час під`їхав до ресторану «Пікнік» за адресою: м. Чернівці, вул. Буковинська, 41.
		Отриману неправомірну вигоду, обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, продовжуючи реалізацію спільного умислу на отримання неправомірної вигоди для себе та для третіх осіб за вплив на прийняття рішення ОСОБА_11 та надання йому неправомірної вигоди, у період з 13 год. 36 хв. до 16 год. 57 хв. 03.11.2016 у м. Чернівцях, розподілили між собою наступним чином: 1000 доларів США ОСОБА_3 , по 2500 доларів США ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та 5000 доларів США для передачі ОСОБА_11 . 
		В цей самий проміжок часу, обвинуваченими, з метою невикриття їх правоохоронними органами, двічі здійснено обмін одержаної неправомірної вигоди у сумі 10000 доларів США із залученням при цьому третіх осіб, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження.
		Діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , отримавши для себе неправомірну вигоду у сумі 2500 доларів США та для передачі ОСОБА_11 у сумі 5000 доларів США., виконуючи визначену роль у вчиненні кримінальних правопорушень, 03.11.2016 о 16 год. 57 хв. обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті військового прокурора Чернівецького гарнізону за адресою: м. Чернівці, вул. Аксенина, 2А, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, охоплених спільним умислом на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, надав ОСОБА_11 , як прокурору у кримінальному провадженні №42016260220000084, неправомірну вигоду у сумі 5000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на час скоєння злочину, становило 127793,38 грн.) за прийняття ним відповідно до п. п. 9, 21 ч. 2 ст. 36 КПК України рішення про зміну правової кваліфікації дій підозрюваного у кримінальному провадженні №42016260220000084 ОСОБА_10 з ч. 3 ст. 368 на ч. 2 ст. 369-2 КК України, санкція якої передбачає можливість призначення ОСОБА_10 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, після чого був затриманий. 
		Таким чином, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вчинили як співвиконавці кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 369 та ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища за попередньою змовою групою осіб.
		 
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_3  вину по суті пред`явленого обвинувачення не визнав, надав суду письмові пояснення, в яких вину не визнає, оскільки обвинувачення є незрозумілим та базується на недопустимих та сфальсифікованих доказах, спілкувався з ОСОБА_12 , який повідомив, що у сина є кримінал, сину правову допомогу надає адвокат ОСОБА_13 , під час зустрічей ОСОБА_12 надавав консультації з питань права, ніколи не спонукав і не підбурював до надання неправомірної вигоди будь-кому із службових осіб, вважає, що ОСОБА_12 його оговорює, покази ОСОБА_11 є неправдивими. Від подальшої дачі показів та відповідати на запитання в судовому засіданні відмовився на підставі ст.63 Конституції України. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину по суті пред`явленого обвинувачення не визнав, надав суду письмові пояснення, в яких вважає, що органом досудового розслідування порушено його право на захист, не вірно зазначено номер кримінального провадження, обвинувачення йому не зрозуміле, ні у ОСОБА_12 , ні у ОСОБА_10 неправомірної вигоди не отримував, як особисто, так і через інших осіб, тим більше не вимагав. У злочинну змову із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не вступав, жодного злочинного плану не розробляв та участі в ньому не брав. 03.11.2016р. будь-яких коштів від ОСОБА_3 не отримував та ОСОБА_5 не передавав. Відомостей про факти одержання та надання ним неправомірної вигоди у протоколах, складених за результатами НСРД не відображено. Предмет неправомірної вигоди в матеріалах кримінального провадження відсутній та під час судового розгляду не досліджувався. 03.11.2016р. ним не здійснювався обмін грошових коштів. Матеріали, які були підставою для реєстрації кримінального провадження, є сфальсифікованими. Вину не визнає, бо злочинів не вчиняв, відомості викладені в обвинувальному акті є надуманими та сфальсифікованими, відсутні належні і допустимі докази, які б підтверджували його вину, кримінальне провадження вважає помстою співробітника УСБУ в Чернівецькій області ОСОБА_14 за затримання ОСОБА_10 . Заявники та свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 перебували під контролем працівників військової прокуратури. Від подальшої дачі показів та відповідати на запитання в судовому засіданні відмовився на підставі ст.63 Конституції України.
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_5  вину не визнав, суду показав, що обвинувачення є незрозумілим, кримінальних проваджень він не вчиняв. В травні 2016 року був призначений на посаду начальника внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту ВП НПУ, суб`єктами кримінальних правопорушень, які виявляв відділ, були працівники поліції. Оперативні матеріали передавали до військової прокуратури. До оперативної робити задіювали оперативно-технічний відділ СБУ, але через злив інформації, прийняли рішення задіювати оперативно-технічний відділ департаменту внутрішньої безпеки і показники щодо викриття працівників поліції в СБУ зменшились. Відділ внутрішньої безпеки приймав участь у затриманні ОСОБА_15 , після чого йому передзвонив ОСОБА_16 , що вони затримали його родича та висловлював погрози. З ОСОБА_17 були тільки службові відносини, відбувались різні зустрічі з робочих питань, проводились розмови щодо документування злочинів. В жовтні місяці перебував у відпустці, після виходу з відпустки, ОСОБА_17 зателефонував, запросив зайти до нього, пояснив, що є нагода зустрітися, ветеран прокуратури отримав нагороду. 03 листопада 2016 року, десь о 17-18 год. він підїхав до прокуратури, піднявся на другий поверх, де його зустрів ОСОБА_17 . Зайшов в кімнату, де з ОСОБА_17 розмовляв про кримінальному провадженню, яке на розгляді в суді. В приміщення кімнати зайшли працівники СБУ та прокуратури, пізніше повідомили, що він затриманий, потім його було доставлено до м.Львова, де була вручена підозра. Вважає, що дане кримінальне провадження сфальсифіковане, він жодних дій не вчиняв, зустрічей з Мотрюком у нього не було, з його батьком взагалі не був знайомий. В його сейфі вилучили кошти, які не мають жодного відношення до цієї справи. Кошти, які були вилучені в кабінеті у ОСОБА_17 , він ОСОБА_17 не передавав, нічого не пропонував. Вважає, що кримінальне провадження - помста, оскільки батько ОСОБА_18 є фіном батька ОСОБА_19 . ОСОБА_20 був залежний від працівників прокуратури та СБУ. В протоколі огляду службового кабінету ОСОБА_17 не його підпис. Від подальшої дачі показів та відповідати на запитання в судовому засіданні відмовився на підставі ст.63 Конституції України.
		 
		Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину не визнали, суд дійшов висновку, що їх винуватість у вчиненні поставлених їм у провину кримінальних правопорушень за вищевикладених обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказів, які узгоджуються в деталях між собою. 
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що у вересні 2016 року його син ОСОБА_20 , який працював у Глибоцькому райвідділі поліції, був затриманий за підозрою в отриманні хабара працівниками внутрішньої безпеки, досудове розслідування здійснювала військова прокуратура Чернівецького гарнізону. Йому порадили звернутись до адвоката ОСОБА_21 за допомогою, тобто для вирішення питання, щоб син не сидів в тюрмі. При зустрічі з ОСОБА_21 , він сказав, що зможе допомогти, але ця послуга буде коштувати деяку суму грошей. ОСОБА_21 сказав, що точно не знає скільки це буде коштувати, щоб він подумав, на що розраховує і ще зустрінуться. Перша зустріч відбулася в кінці вересні чи на початку жовтня. Всього було 4-5 зустрічей. В основному він телефонував ОСОБА_21 , лиш останній раз, коли була передача коштів, телефонував сам ОСОБА_21 . Зустрічались в ресторані «Пікнік» по вулиці Буковинській в м.Чернівці. Під час однієї зустрічі, він повідомив, що це буде коштувати десь 10000 доларів «з невеликим гачком». Він запитав у ОСОБА_21 : « ОСОБА_22 що буде, як не дам?» ОСОБА_21 відповів: «Син сяде в тюрьму». Також сказав, що це питання вирішує особисто з військовим прокурором і має на нього вихід, також з внутрішньою безпекою все домовлено. Тоді він зрозумів, що кожен має отримати свою долю. Після другої зустрічі зрозумів, що він вимагає неправомірну вигоду, бо якщо не надасть такі гроші, то син буде сидіти в тюрьмі. Ініціатором зустрічі 03.11.2016р., коли відбулася передача коштів, був ОСОБА_21 . Він зателефонував, що треба зустрітись там, де завжди, в ресторані «Пікнік». Зустріч відбулась о 10 годині, ОСОБА_21 сказав, щоб на 11 годину були гроші, на що він повідомив, що через дві години зможе підвезти. Біля першої години, він під`їхав до ресторану «Пікнік», зайшли в приміщення ресторану і за столом він дістав із своєї сумки та передав ОСОБА_21 11000 доларів США, купюри номіналом по 100 доларів, які були обмотані резинкою. Беженар взяв кошти і поклав у внутрішню кишеню куртки чи піджака. Долари отримав у приміщенні СБУ, серед них 1000 доларів надані ним. Саме співробітники СБУ порадили звернутись із заявою до військової прокуратури Західного регіону. Заява була складена у м.Львові, у військовій прокуратурі, там же його допитали. Він бачив, як ОСОБА_21 , після їх зустрічі в ресторані, зустрічався з ОСОБА_23 , тоді він зрозумів, що гроші будуть передані прокурору через ОСОБА_23 чи ОСОБА_24 .
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що восени 2016 р. військовою прокуратурою Чернівецького гарнізону спільно із Управлінням внутрішньої безпеки, яке очолював ОСОБА_5 , заступником його був ОСОБА_4 , було задокументовано протиправну діяльність слідчого ОСОБА_10 , який був затриманий та проводилось досудове розслідування. ОСОБА_24 і ОСОБА_23 було відомо, що він займає посаду військового прокурора Чернівецького гарнізону. На початку жовтня, відбулася зустріч його, ОСОБА_24 та ОСОБА_23 . В розмові ОСОБА_24 підняв питання щодо можливого вирішення з ним, як прокурором, питання про перекваліфікацію дій слідчого на більш м`який злочин, за який законом можливо отримати покарання, не пов`язане із позбавленням волі. При цьому він зазначив, що вони вже мали якісь там розмови з тією стороною, тобто з тим слідчим, який готовий надати кошти за те, щоб він забезпечив можливість перекваліфікації дій слідчого. Спочатку він оцінив цю розмову, як жарт, був заклопотаний справами. Через декілька днів, згадав про цю розмову і подумав, що можливо це провокація, тому прийняв рішення, доповісти про це прокурору регіону і написати рапорт. Звернувся із заявою, було зареєстровано провадження, його допитали в якості свідка, після чого було запропоновано взяти участь у проведенні негласних слідчих розшукових діях. Після повернення зі Львову, до нього знов прибули ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , і така ж розмова з ними відбувалась на території подвір`я військової прокуратури. Соник казав, що та сторона готова передати гроші за перекваліфікацію дій слідчого ОСОБА_15 , гроші будуть передані через захисника, який вступить в справу. І спілкування з даного приводу безпосередньо його, з цим слідчим чи якимись іншими особами, не буде.Було повідомлено,що будутьотримані коштив розмірі10000тисяч доларівСША.Половину зяких пропонувалинадати йому,а іншуполовину,тобто 5000тисяч доларівмали розподілитиміж собою ОСОБА_24 та ОСОБА_23 навпіл. ОСОБА_23 разом із ОСОБА_24 пропонувалийому неправомірнувигоду врозмірі 5000доларів заперекваліфікацію злочинуу кримінальномупровадженні відносно слідчого ОСОБА_15 .Саме   ОСОБА_23 переконував його в отриманні неправомірної вигоди. В подальшому були розмови, що гроші збирають та мають передати із-за кордону. Поцікавився хто той адвокат, через якого мали передаватись ті гроші, ОСОБА_24 повідомив, що це знайомий ОСОБА_23 , прізвище адвоката - ОСОБА_21 . Ще через декілька днів, до нього прийшов ОСОБА_23 , і в ході розмови повідомив, що по справі, де мали передавати 10000 доларів, щось зривається і нічого не буде. На початку листопада, в другій половині дня, до нього в прокуратуру заїхав ОСОБА_24 . В той час, в прокуратурі вітали ветеранів. З ОСОБА_24 розмовляли в кімнаті відпочинку, розмова стосувалась свідка в іншому кримінальному провадженні. В цей час він побачив, як ОСОБА_24 , який був одягнутий в костюм, засунув руку у внутрішню кишеню свого піджака і нічого не кажучи, дістав звідти білий конверт, який поклав на полицю нижньої шафи. Він запитав: Що це є? ОСОБА_24 відповів: Це НСРД. Він запитав у ОСОБА_24 : Що то за НСРД? Оскільки всі НСРД по справам уже були надані. Він самостійно підійшов до тієї шафи, взяв конверт, відкрив і побачив, що в ньому знаходяться гроші долари США, номіналом по 100 доларів, багато купюр, досить велика пачка. Запитавши у ОСОБА_24 , чи то є по справі ОСОБА_15 , він сказав, що так і більше до цього повертатись не будемо. Після цього він задав йому питання:  ОСОБА_23 ж казав, що нічого не буде? ОСОБА_24 відповів, що це саме він сказав ОСОБА_23 так казати. Запитав у Соника скільки там грошей, на що ОСОБА_24 рукою показав п`ять пальців. Запитав звідки ці кошти, хто їх передав. ОСОБА_24 повідомив, що вже слідчий уклав договір з цим адвокатом, ОСОБА_21 і що ОСОБА_21 отримав ці гроші і безпосередньо їх поділили і частину привезли мені. Він запитав, чи обміняні кошти. ОСОБА_24 відповів, що їх поміняли двічі. Після чого запитав, що він повинен зробити за ці кошти і одночасно поклав цей конверт на стіл за кавоварку. В кабінеті біля шафи є стіл маленький, на якому стоїть кавоварка. Гроші з конверту не доставав і не рахував. Задав питання: «Що ж маю зробити?» ОСОБА_24 сказав, що треба перекваліфікувати дії слідчого ОСОБА_15 на ст. 369-2 КК України. Запитав у нього, як це зробити, якщо всі допитані і матеріали уже є, на що ОСОБА_24 сказав, що адвокат все знає, буде звертатись з всіма необхідними клопотаннями, його справа лише без будь-яких питань задовольняти ті клопотання і таким чином перейти на ст.369-2 КК України, в подальшому вони звернуться з ініціативою укладення угоди і таким чином закінчити досудове розслідування і, на цю тему, більше не спілкуємося. Після чого, в кабінет зайшли працівники військової прокуратури Західного регіону і співробітники СБУ та почався огляд місця події, під час якого було вилучено конверт, який приніс ОСОБА_24 , в якому знаходилось 5000 доларів США, 50 банкнот по 100 доларів, які детально були оглянуті. Ініціатором першої зустрічі між ним, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , був ОСОБА_24 , про наступні зустрічі вони не домовлялись, просто відбувалися зустрічі з приводу інших питань, на яких вони піднімали питання, що стосувалось неправомірної вигоди. Про зустрічі в день надання неправомірної вигоди із ОСОБА_24 домовились в телефонній розмові. Ця зустріч була пов`язана виключно із свідком ОСОБА_25 , про будь-які інші питання в телефонній розмові не йшлося. ОСОБА_23 разом із ОСОБА_24 пропонували йому неправомірну вигоду в розмірі 5000 доларів за перекваліфікацію злочину у кримінальному провадженні відносно слідчого ОСОБА_15 .
		Свідок  ОСОБА_26 під часдопиту всудіпоказав,що підчас досудовогорозслідування вперших числахлистопада був запрошенийв СБУ,в якості понятого під час проведення огляду і вручення грошових коштів, які оглядали, записували номера банкнот та робили ксерокопії. Була сума 11000доларів США, купюрами по 100 доларів. В кінці поняті розписались в протоколі і на ксерокопіях. Близько 16 год. подзвонили і попросили під`їхати на вул. Аксеніна для участі в слідчих діях. Підїхавши, побачив, що це військова прокуратура, піднялись на другий поверх, зайшли в кабінет, який був прохідний і була підсобка, де знаходились дві особи. Увійшовши, стали біля дверей, понятим роз`яснили права, знімали все на відео, під час слідчої дії з лівої сторони, де стояв кавовий апарат на тумбочці чи стільчику, був знайдений білий конверт, в якому були гроші - 5000 доларів США, банкнотами по 100 доларів, їх виймали та викладали на підлогу, щоб звірити номера. Після чого, гроші та конверт упакували та розписались. По завершенню складено протокол, який підписали, в протоколі зазначено все, як відбувалось. 
		Свідок ОСОБА_27 під час допиту в судовому засіданні показав, що в 2016 році залучався в якості понятого під час ідентифікації та вручення грошових коштів -11000 доларів США, номіналом по 100 доларів. Це відбувалось в приміщенні СБУ, де був ще один понятий. Був складений протокол, який надавався для ознайомлення. Все, що було в протоколі відповідало дійсності, зауважень до протоколу не було, протокол підписав. Погодився на пропозицію працівників СБУ взяти участь в подальших слідчих діях. Прийшовши в будівлю військової прокуратури, піднялись на другий поверх і там в кабінеті, а саме: в підсобці, де сидів ОСОБА_24 і ще хтось, були виявлені на поличці, гроші в конверті. Кошти оглядали, там було 5000 доларів США по 100 доларів. Кошти не співпадали. По завершенні слідчих дій кошти були опечатані. Під час слідчої дії проводилась відеозйомка. Протокол огляду оголосили, всі ознайомились і підписали.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що в 2016 році перебуваючи на посаді начальника слідчого відділу Глибоцького РВ, внутрішньою безпекою та прокуратурою був затриманий за підозрою в отриманні неправомірної вигоди. В подальшому підслідність кримінального провадження змінена на військову прокуратуру Тернопільського гарнізону. Він засуджений за статтею зловживання впливом до покарання у виді штрафу. Підтвердив факт його звернення із заявою в СБУ про вимагання у нього коштів, хоча спочатку в СБУ відмовлялися приймати таку заяву. Про факт передачі його батьком неправомірної вимоги йому стало відомо, після затримання обвинувачених. 
		Свідок ОСОБА_14  суду показав, що у 2016 році перебував на посаді старшого оперуповноваженого 2 сектору відділу УСБУ в Чернівецькій області. В обов`язки сектору входили: попередження, виявлення та документування протиправної діяльності, пов`язаної із службовими правопорушеннями та корупційними правопорушеннями правоохоронних органів. Правопорушення виявляли, інформацію скеровували за підслідністю та в подальшому виконували доручення слідчого та прокурора по оперативному супроводу вказаних проваджень. ОСОБА_10 не знав, а ОСОБА_12 знайомий його батьків. ОСОБА_10 довгий період часу намагався звернутись із заявами, в решті решт така заява була прийнята. Заява булащодовимагання внього неправомірноївигоди,наскільки пам`ятаємова йшлапро ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ,яка вподальшому скерованадо військової прокуратури.Готував рапорт про виявлення кримінального правопорушення, який був складений за оперативною інформацією та скеровував у військову прокуратуру Західного регіону. За вказівкою керівництва здійснював супровід кримінального провадження їх підрозділ, в тому числі і він. Слідчим або прокурором надавалось доручення про проведення негласних слідчих розшукових дій, а також отриманні ухвали слідчих суддів про дозвіл на проведення таких заходів. Після того, керівником оперативного підрозділу ставилась резолюція про організацію проведення таких заходів, проводили ці заходи, після чого на їх адресу направлялись магнітні носії інформації, зокрема диски. На підставі тієї інформації, яка знаходилась на цих дисках готувалися протоколи, за результатами проведення негласних слідчих заходів та направлялися ініціатору. Провокативних дій вони не вчиняли, вказівок таких нікому не надавали. У відпустці з 11 жовтня по 04 листопада 2016 року він не знаходився.
		Свідок ОСОБА_28 суду показав, що в 2016-2017 роках він був начальником сектора протидії корупції правоохоронних органів УСБУ в Чернівецькій області, який здійснював документування протиправної діяльності обвинувачених. З прокурором ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які були працівниками внутрішньої безпеки, знайомий,відносини робочі. Документуванням даного кримінального провадження займався ОСОБА_29 . Мотрюк не є його родичем. Провокативних дій по вказаному кримінальному провадженню він не вчиняв, підлеглим вказівок таких не надавав і провокативних дій не було. ОСОБА_23 не погрожував, взагалі нікому не погрожував. На той час їх підрозділ активно працював, як з прокуратурою Чернівецького гарнізону, так і з прокуратурою Західного регіону. З ОСОБА_10 та ОСОБА_12 познайомився під час документування даної діяльності, бачив їх декілька раз, якщо спілкувався то в межах кримінального провадження. Конфлікту з обвинуваченими не було, погроз в їх бік не висував.
		Свідок  ОСОБА_30 , начальниквідділу веденняЄРДР таінформаційно-аналітичноїроботи Чернівецькоїобласної прокуратури,в судовомузасіданні показав, що відповідно до норм КПК України і положення про ЄРДР, на підставі заяви чи рапорту реєстратор ( прокурор, слідчий, дізнавач), заходять до реєстру, використовуючи свій електронний ключ і створюють картку, в якій відображають підставу реєстрації, вносить відомості:коротку фабулу кримінального правопорушення, дата вчинення правопорушення, потерпілих і інші відомості. Після цього відбувається збереження цієї картки. Факт реєстрації кримінального правопорушення настає з моменту підтвердження керівником органу прокуратури або органу досудового розслідування таких відомостей.
		Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні показав, що у 2016 чи 2017 р. хтось поцікавився, чи може він захищати працівників поліції по справі про отримання працівниками правоохоронних органів неправомірної вигоди, де процесуальне керівництво здійснює військова прокуратура. Підійшовши до прокурора ОСОБА_17 в кабінет, поцікавився, чи є у військовій прокуратурі таке кримінальне провадження, бо з ним хочуть укласти угоду. ОСОБА_17 підтвердив, що є таке кримінальне провадження, якщо будуть повноваження допустять до участі в справі, однак угоди з ним не уклали. При цьому ніяких пропозицій ОСОБА_17 він не робив.
		 
		Вина обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 також підтверджується письмовими та речовими доказами, які суд визнає належними і допустимими:
		- рапортом старшого оперуповноваженого ВБКОЗ УСБУ в Чернівецькій області ОСОБА_32 від 11.10.2016 про те, що в ході проведення пошукових заходів отримано дані про вимагання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 коштів у ОСОБА_10 (т.1 а.с.5);
		-заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомив про вимагання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у нього неправомірної вимоги в розмірі 20000 доларів США ( т.1 а.с.12-13); 
		-рапортом військового прокурора Чернівецького гарнізону ОСОБА_33 та протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.10.2016, в яких ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пропонують надати йому неправомірну вигоду за зміну правової кваліфікації з ч.3 ст.368 на ч.2ст.369-2 КК України по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_10 ( т.1 а.с.14-18);
		-заявою ОСОБА_11  про надання добровільної згоди на його залучення до проведення негласних слідчих розшукових дій у кримінальному провадженні (т.1 а.с. 19);
		-протоколомогляду тавручення грошовихкоштів від03листопада 2016року та додаткомдо ньогоу виглядіксерокопії купюру сумі 11000 доларів США, купюрами в кількості: 110 штук номіналом по 100 доларів США, який підтверджує проведення огляду грошей, ксерокопіювання та вручення цих грошових коштів ОСОБА_12 . Оглянуті грошові кошти призначені для проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням грошових коштів, що належать ФЕУ СБ України, в сумі 10000 доларів США та грошових коштів, що належать ОСОБА_12 та були надані ним добровільно для проведення слідчої дії в сумі 1000 доларів США, кошти вручені ОСОБА_12 для подальшого вручення грошових коштів ОСОБА_3 , для отримання фактичних даних про вимагання і одержання неправомірної вигоди ОСОБА_5 і ОСОБА_4 для подальшої передачі їх частини ОСОБА_11 , за вирішення питання про перекваліфікацію матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 ( т.3 а.с.1-40);
		- Заявою ОСОБА_12 від 03.11.2016 року, відповідно до якої добровільно надав особисті кошти в сумі 1000 доларів США (т.5 а.с.147).
		-протоколом огляду місця події від 03 листопада 2016 року та переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, відповідно до якого начальник відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_34 в період часу з 17 год.13 хв. до 17 год.59 хв. у присутності понятих ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , провів огляд кімнати, яка знаходиться в кабінеті військового прокурора Чернівецького гарнізону за адресою: м. Чернівці, вул. В. Аксенина 2А, що розташований на другому поверсі будівлі справа після входу в кабінет, в результаті чого на столі виявлено паперовий конверт білого кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5000 доларів США, в кількості 50 купюр, номіналом по 100 доларів США, серії та номери купюр в подальшому під відеофіксацію оголошені, упаковані та опечатані (т.3 а.с.41-44);
		-заява ОСОБА_11 , від 03.11.2016 року, якою він надав добровільну згоду на огляд усіх приміщень військової прокуратури Чернівецького гарнізону ( т.3 а.с.45);
		- висновкомексперта №109криміналістичної судово-технічноїекспертизи друкарськихформ від10.03.2017, відповідно до якого 5000 доларів США, вилучені в кімнаті відпочинку кабінету військового прокурора є банкнотами США (т.3 а.с.84-85)
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 16 лютого 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 у приміщенні військової прокуратури Чернівецького гарнізону, у присутності понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36 та статиста ОСОБА_37 , під час слідчого експерименту показав обставини дачі йому неправомірної вигоди ОСОБА_5 та вказав місцезнаходження його та місцезнаходження ОСОБА_5 безпосередньо перед, під час та після дачі неправомірної вигоди, також дії кожного в цей час (т.3 а.с.120-128);
		- заявою ОСОБА_12 від 21.10.2016 року військовому прокурору Західного регіону України полковнику юстиції ОСОБА_38 про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої начальник УВБ в Чернівецькій області ДВБ України ОСОБА_5 та його заступник ОСОБА_4 вимагали від ОСОБА_12 неправомірну вигоду через колишнього співробітника ОВС в Чернівецькій області ОСОБА_3 (т.3 а.с.129-131);
		-заявою ОСОБА_12 від 22.10.2016 року, відповідно до якої останній дає добровільну згоду на його залучення до проведення негласних слідчих (розшукових)дій у даному кримінальному провадженні (т.3 а.с.137);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 16 лютого 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 , у присутності понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36 та статиста ОСОБА_37 , у приміщенні військової прокуратури Чернівецького гарнізону розповів обставини передачі ним неправомірної вигоди адвокату ОСОБА_3 та вказав на його місцезнаходження, а також місцезнаходження ОСОБА_3 безпосередньо перед, під час та після дачі неправомірної вигоди, місце передачі грошових коштів ОСОБА_3 , а також дії кожного в цей час. Надалі направились до закладу «Пікнік» за адресою: м. Чернівці вул. Буковинська, 41, де свідок ОСОБА_15 вказав місце зустрічі із ОСОБА_3 , місце та спосіб передачі грошових коштів ОСОБА_3 (т3 а.с.146-157).
		- протоколом обшуку службових приміщень Управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області від 03 листопада 2016 року та переглянутим судом відеозаписом даної слідчої дії, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 28.10.2016 року, відповідно до якого в ході обшуку, проведеного слідчим в ОВС СВ військової прокуратури Західного регіону Українии ОСОБА_39 , в присутності понятих ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , службового кабінету ОСОБА_5 №74, у верхньому відсіку металевого сховища виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 5000 доларів США та окремо 3500 доларів США; також 4600 гривень ( т.4 а.с.9-20);
		-висновкомексперта №108криміналістичної судово-технічноїекспертизи друкарськихформ від09.03.2017, відповідно до якого вилучені із металевого сейфу в службовому кабінеті ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 5000 доларів США,100 доларів США та окремо 3500 доларів США , є банкнотами США, 4600 гривень є банкнотами гривні (т.4 а.с.136-151);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії, переглянутим судом відеозаписом, та додатками до нього  «спостереження за особою» стосовно ОСОБА_5 від 12 грудня 2016 року, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області №02854т від 12.10.2016, відповідно до якої зафіксовано факт прибуття ОСОБА_5 о 16 годині 55 хвилин 03.11.2016 року до військової прокуратури Чернівецького гарнізону Західного регіону України по вул. Аксеніна 2А (т.5 а.с.42-44);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії, переглянутим судом відеозаписом,  «спостереження за особою» від 20.12.2016 року та фототаблицею до нього № 75/14/4992, стосовно ОСОБА_12 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області №01/2097т від 22.10.2016, відповідно до якого 03.11.2016 о 10 год. 57 хв. зафіксовано факт прибуття його на автомобілі «Хюндай Туксон» до ресторану «Пікнік», за адресою м.Чернівці, вул.Буковинська, 41, о 10 год. 58 хв. ОСОБА_12 зайшов в альтанку, де відбулась зустріч із ОСОБА_3 протягом 2 хв., після чого вони роз`їхались. О 13-00 год. туди ж прибув на автомобілі «Фіат Добло» ОСОБА_3 , о 13-10 на автомобілі «Хюндай Туксон» прибув ОСОБА_12 та зайшов у приміщення ресторану «Пікнік», де за столом передав ОСОБА_3 пачку банкнот ( т.5 а.с. 54-55,63)
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії, переглянутим судом відеозаписом, «спостереження за особою» та фототаблицею до нього №75/14/4994, стосовно ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області №01/2111т від 26.10.2016, відповідно до якого зафіксовано факт прибуття до ресторану «Пікнік» ОСОБА_3 де відбувалась зустріч з ОСОБА_12 о 10 год. 58 хв., та передача грошових коштів йому від ОСОБА_12 . Після чого, ОСОБА_3 вийшов та впродовж 18 хв. стояв на стоянці, та о 13 год.36 хв. сів у салон транспортного засобу «Фольксваген Джета», де сиділи  ОСОБА_4 та ОСОБА_42 та поспілкувавшись між собою впродовж 7 хв. особи нахилились один до одного та чимось обмінювались, після чого ОСОБА_3 вийшов і вони розїхались( т.5 а.с. 56-59, 62);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії, переглянутим судом відеозаписом,  «спостереження за особою» стосовно  ОСОБА_4 від 12 грудня 2016 року та фототаблицею до нього №75/14/4985,напідставі ухвалислідчого суддіАпеляційного судуЛьвівської області №02855твід 12.10.2016, відповіднодоякої о13год.35хв.03.11.2016на територію ресторану«Пікнік» заадресою м.Чернівці,вул.Буковинська,41заїхав транспортний засіб«Фольксваген Джета»,д.н.з НОМЕР_1 ,за кермомякого був ОСОБА_4 та пасажир- ОСОБА_42 , о 13год.37хв.в цейавтомобіль назаднє сидіннясів  ОСОБА_3 ,вони спілкувалисьміж собоюпротягом 7хв.та ОСОБА_3 вийшов, ОСОБА_4 та ОСОБА_42 поїхали по вул. Буковинській, вул. Ярошинській, вул. Лук?яна Кобилиці, вул. Руській, вул. Московської Олімпіади до вул. Калинівської. Біля першого заїзду на МТК «Калинівський ринок» вони зупинились та відчинили праві дверцята автомобіля. Через 3-5 хв, поновили рух і поїхали по вул. Калинівській, вул. Синельникова, вул. Білоруській на вул. Головну, буд. №4. ( т.5 а.с.45-46,64);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіо-, відео контроль особи» стосовно ОСОБА_11 від 04.11.2016 №75/14/3998, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області №02856т від 12.10.2016, та переглянутим судом відеозаписом, відповідно до якого зафіксовано зустрічі 13.10.2016 та 17.10.2016 на подвір`ї військової прокуратури Чернівецького гарнізону ОСОБА_11 із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в ході яких останні схиляють ОСОБА_11 до отримання неправомірної вигоди та вчинення дій до зміни правової кваліфікації ОСОБА_10 . Крім того в ході розмови останні пропонують за вчинення таких дій грошові кошти у сумі 10000 доларів США, які вони поділять між собою, половина суми Бойку, а по 2500 Сонику і ОСОБА_23 ; 17.10.2016 ведеться аналогічна розмова, в розмові ОСОБА_23 каже, що прізвище адвоката ОСОБА_21 ; цим же протоколом зафіксовано зустріч 03.11.2016 близько 17 год. 10 хв. у службовому кабінеті ОСОБА_11 , під час якої ОСОБА_5 передає предмет неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США ОСОБА_11 (кладе на полицю шафи грошові кошти в конверті, їх бере ОСОБА_11 і питає, що це і чи це по Мотрюку). Також в ході розмови на пальцях руки ОСОБА_5 показує суму коштів, яка знаходиться у конверті, розповідає про адвоката ОСОБА_3 , що він досить порядний і він не одне питання вирішував в інших ситуаціях, про необхідність зміни правової кваліфікації також, ОСОБА_5 вказує, що одержані кошти поділять на двох та на запитання ОСОБА_11 «Ви хоть поміняли грошові кошти?», ОСОБА_24 відповів, що грошові кошти були обміняні двічі(т.5 а.с.67-78);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - «аудіо -, відео контроль особи» стосовно ОСОБА_4 від 04.11.2016 №75/14/3999, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області №02855т від 12.10.2016, та переглянутим судом відеозаписом, на якому відбуваються аналогічного змісту розмови та відеозаписів, якими зафіксовано зустрічі 13.10.2016 та 17.10.2016 ОСОБА_11 із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в ході яких останні пропонують ОСОБА_11 вирішити за кошти в сумі 10000 доларів США питання щодо зміни правової кваліфікації дій ОСОБА_10 зі ст. 368 ч. 3 на ст. 369-2 ч. 2 КК України( т.5 а.с.79-86);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - «аудіо-, відео контроль особи» стосовно ОСОБА_5 від 04.11.2016 №75/14/4001, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області №02854т від 12.10.2016, та переглянутим судом відеозаписом, де за результатами даної негласної слідчої дії зафіксовано зустрічі 13.10.2016 та 17.10.2016 на подвір`ї військової прокуратури Чернівецького гарнізону ОСОБА_11 із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в ході яких схиляють ОСОБА_11 до отримання неправомірної вигоди та вчинення дій до зміни правової кваліфікації ОСОБА_10 . Крім того в ході розмови останні пропонують за вчинення таких дій грошові кошти у сумі 10000 доларів США, які вони поділять між собою, половина суми Бойку, а по 2500 Сонику і ОСОБА_23 ; 17.10.2016 ведеться аналогічна розмова, в розмові ОСОБА_23 каже, що прізвище адвоката ОСОБА_21 ; цим же протоколом зафіксовано зустріч 03.11.2016 близько 17 год. 10 хв. у службовому кабінеті ОСОБА_11 , під час якої ОСОБА_5 передає предмет неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США ОСОБА_11 (кладе на полицю шафи грошові кошти в конверті, їх бере ОСОБА_11 і питає, що це і чи це по Мотрюку). Також в ході розмови на пальцях руки ОСОБА_5 показує суму коштів, яка знаходиться у конверті, розповідає про адвоката ОСОБА_3 , що він досить порядний і він не одне питання вирішував в інших ситуаціях, про необхідність зміни правової кваліфікації також, ОСОБА_5 вказує, що одержані кошти поділять на двох та на запитання ОСОБА_11 «Ви хоть поміняли грошові кошти», ОСОБА_24 відповів, що грошові кошти були обміняні двічі(т.5 а.с.91-102);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - «аудіо -, відео контроль особи» стосовно ОСОБА_3 від 04.11.2016 №75/14/4000 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області №01/2111т від 26.10.2016, та переглянутим судом відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_43 квапить ОСОБА_12 до швидшої передачі коштів та нагадує, що сума  одинадцять, ОСОБА_15 відповідає, що буде о 13 год., о 13 год. 11 хв. зафіксована зустріч, під час якої ОСОБА_12 з чорної шкіряної сумки дістає грошові кошти, обмотані резинкою і передає ОСОБА_3 , ще продовжують розмовляти і адвокат наголошує, що за отримані кошти мова йде про 369-2, угоду в суд і штраф (т.5 а.с.87-90);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - «аудіо-, відео контроль особи» стосовно ОСОБА_12 від 04.11.2016 №75/14/4002, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області №01/2097т від 22.10.2016, та переглянутим судом відеозаписом, відповідно до якого зафіксовано зустрічі 24.10.2016, 25.10.2016 та дві зустрічі 03.11.2016. У ході вказаних зустрічей ОСОБА_12 з ОСОБА_3 ведуться розмови про необхідність передати 10000 доларів США, ОСОБА_3 погоджує, що на «гачок» достатньо 1000 доларів США, про домовленості щодо зміни правової кваліфікації із військовим прокурором та сприяння у вказаному працівниками ВБ, та зафіксовано домовленість щодо суми неправомірної вигоди та обставини передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_12 ОСОБА_3 (т.5 а.с.103-112).;
		-протоколом про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 04.11.2016, на підставі постанов про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту №10/3/1-670т від 11.10.2016 року, №10/3/1-734т від 22.10.2016 року, №10/3/1-770т від 26.10.2016 року, відповідно до якого в кабінеті №325 приміщення УСБУ в Черінвецькій області по вул. Шевченка 1А в м.Чернівці старшим оперуповноваженим 2 сектору відділу БКОЗ Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_14 разом із начальником 2 сектору відділу БКОЗ Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_28 оглянуто грошові кошти в сумі 11000 доларів США та вручено ОСОБА_12 , а також факти передачі грошових коштів від ОСОБА_12 ОСОБА_3 та від ОСОБА_5 ОСОБА_11 (т.5 а.с.113-116).
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 04 листопада 2016 року, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області №01/2097т від 22.10.2016, стосовно ОСОБА_12 , під час проведення якої зафіксовано розмови з ОСОБА_3 , а також зафіксовано, що 03.11.2016 р. об 09 год. 15 хв. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_12 (т.5 а.с.139-141);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 04 листопада 2016 року, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області №01/2111т від 26.10.2016, стосовно ОСОБА_3 , під час проведення якої зафіксовано розмови з ОСОБА_3 , а також зафіксовано, що 03.11.2016 р. об 09 год. 15 хв. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_12 (т.5 а.с.142-144);
		- протоколом оглядуінформації нацифровому носіїінформації від14квітня 2017року,та переглянутим судом відеозаписом, відповідно до якого автомобіль «VW JETTA», державний номерний знак НОМЕР_1 рухається по вулицях міста Чернівці 03.11.2016 року в період з 13 години 39 хвилин по 13 годину 42 хвилини (т.4 а.с.197-202);
		-висновком№1178/1179криміналістичної експертизивідеозвукузапису  від07квітня 2017року,складеного ЛьвівськоюНДІ судовихекспертиз напідставі постановислідчого ОСОБА_44  від02березня 2017року пропризначення експертизивідеозвукузапису тадодатками донього,відповідно доякого взаписах розмов,зафіксованих уфайлах,вказаних упостанові пропризначення експертизи,ознак монтажуне виявленота у записахрозмов,наявних нанаданих длядослідження трьохоптичних DVD-R-дисках«ALERUS»(ресстр.№№ 285-2509,285-2510,285-2511,п?яти оптичнихдисків DVD+R«ALERUS»(реєстр.№№ 285-2512,285-2514,285-2515,285-2516,285-2517,285-2518,двох оптичнихдисках CD-R«Arena»зафіксоване уснемовлення ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  в текстовому змісті розмов, які в основному відповідають викладеному в протоколах за результатами проведення негласної слідчої дії - "аудіо-, відео контроль особи" від 04.11.2016 (реєстр. № 75/14/4002) на 10 арк; від 04.11.2016 (реєстр. № 75/14/4000) на 4 арк.; від 04.11.2016 (реєстр. № 75/14/4001) на 12 арк.; від 04.11.2016 (реєстр. № 75/14/3999) на 8 арк.; від 04.11.2016 (реєстр. № 75/14/3998) на 12 арк.; протоколах за результатами проведення негласної слідчої дії "зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж" від 04.11.2016 (реєстр. № 75/14/4004) на 7 арк.; від 04.11.2016 (реєстр. № 75/14/4005) на 15 арк.; від 04.11.2016 (реєстр. № 75/14/4006) на 3 арк.; від 04.11.2016 (реєстр. № 75/14/4007) на 3 арк. ( т.5 а.с.187-204);
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження №42016260220000084 від 27.08.2016 року, відповідно до якого встановлено, що досудове розслідування в даному провадженні проводилось військовою прокуратурою Чернівецького гарнізону Західного регіону України, а саме: слідчим ОСОБА_45 та групою прокурорів, до складу якої входили: ОСОБА_11 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 (т.10 а.с.74);
		-постановою про створення групи прокурорів від 27.08.2016 року, відповідно до якої у кримінальному провадженні №42016260220000084 від 27.08.2016 року створено групу прокурорів у складі: ОСОБА_11 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та ОСОБА_47 ( т.10 а.с.75);
		-протоколом огляду від 15 березня 2017 року відповідно до якого, оглянуто комп`ютерний носій інформації DVD-R  диск, отриманий протоколом тимчасового доступу до речей і документів ПрАТ «МТС України» на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова від 01.02.2017 року, де встановлено неодноразові телефонні з`єднання між  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_53 , ОСОБА_12 , ОСОБА_54 та ОСОБА_11   в період жовтня  листопада 2016 року ( т.7 а.с. 75-130);
		-протоколом огляду від 12 квітня 2017 року відповідно до якого, оглянуто комп`ютерний носій інформації DVD-R  диск, отриманий протоколом тимчасового доступу до речей і документів ПрАТ «Київстар» на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова від 01.02.2017 року, на якому встановлено неодноразові з`єднання між  ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_53 , ОСОБА_12 , ОСОБА_54 та ОСОБА_11   в період жовтня  листопада 2016 року ( т.7 а.с. 186-194);
		-копією наказу т.в.о. директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_55 від 19.05.2016 року, яким підполковника ОСОБА_5 призначено на посаду начальника Управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області (т.7 а.с.19);
		- копією витягу з наказу т.в.о. директора департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_55 № 101/ о/с від 02.08.2016 року підполковника ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області. (т.7 а.с.18)
		-дослідженими в судовому засіданні речовими доказами  грошовими коштами в сумі 5000 доларів США, вилучені згідно протоколу огляду кімнати відпочинку службового кабінету прокурора військової прокуратури Чернівецького гарнізону від 03.11.2016 року.
		 
		Що стосується показів обвинувачених  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо невизнання вини, то суд вважає, що зазначеній їх позиції слід дати критичну оцінку, розцінивши їх як обраний обвинуваченими спосіб захистувід пред`явленогообвинувачення щобуникнути кримінальноївідповідальності заскоєні злочини,оскільки вони спростовуються показами свідків, а також вищенаведеними по справі доказами.
		Покази надані в судовому засіданні свідком ОСОБА_56 про те, що в 2016 році ним позичено в борг ОСОБА_5 кошти в сумі 8500 доларів США для ремонту будинку матері та для погашення кредиту, суд вважає сумнівними, оскільки свідок путався в датах, також показами цього свідка не доведено, що саме позичені кошти були вилучені під час обшуку в службовому кабінеті. 
		 
		Під час судового розгляду сторона захисту заявила ряд клопотань про визнання недопустимими, як всіх доказів, так і окремих доказів в кримінальному провадженні, посилаючись на підстави порушення вимог КПК України, вчинення процесуальних дій прокурором у кримінальному провадженні до призначення його прокурором; фальсифікацію доказів, можливої «провокації злочину», також недопустимість ряду доказів з посиланням на доктрину «плодів отруйного дерева».
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Належність та допустимість доказів регламентовані ст. 85, 86 КПК України, а саме: належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів; доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Порядок отримання доказів, вказаних у ч. 2 ст. 84 КПК, передбачає дотримання наступних вимог: 1) належний суб`єкт отримання доказів; 2) законність процесуального джерела доказів; 3) дотримання процесуального порядку отримання доказів; 4) дотримання правил фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) дій.
		Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема у разі здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (стаття 87 Кодексу). 
		Суд також приймає до уваги й правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к, відповідно до яких, вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
		Також, суд при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.
		 
		В своїх клопотаннях, про визнання недопустимими доказів, сторона захисту просить визнати недопустимим доказом ряд процесуальних рішень: витяг із ЄРДР, постанову про створення групи прокурорів, клопотань прокурора відділу процесуального керівництва військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_57 про надання дозволу на проведення НСРД від 11.10.2016 року, доручень про проведення НСРД від 12.10.2016 року, постанов про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.10.2016 року, ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Львівської області, ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Теорнопільської області, постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, клопотання про надання дозволу на проведення обшуку службових приміщень УВБ в Чернівецькій області, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова та ряд інших процесуальних документів. 
		Суд зазначає, що оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобтофактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення. Самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, витяги з ЄРДР, а також змагальні документи, такі як клопотання, не можуть оцінюватися з погляду допустимості, оскільки не є доказами у значенні статті 84 КПК.
		 
		Вирішуючи клопотання сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі процесуальних рішень прокурора ОСОБА_57 від 11 жовтня 2016 року, які сторона захисту вважає сфальсифікованими, з підстав, що прокурор не був призначений в порядку ст.37 КПК України прокурором в даному кримінальному провадженні, та не набув повноважень, передбачених ч.2 ст.36 КПК України, суд вважає таке клопотання безпідставним, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Як вбачається із витягу з кримінального провадження №42016140400000116, відомості до ЄРДР були внесені прокурором ОСОБА_58 11.10.2016 року о 20:54:50 за ч.3 ст.368 КК України, о 20:59:04 за ч.3 ст.369-2 КК України, о 21:02:43 за ч.3 ст.369 КК України. Після внесення відомостей, тобто з моменту початку досудового розслідування, зазначені процесуальні дії, проведені прокурором ОСОБА_58 , були необхідними та невідкладними процесуальними заходами з огляду на такі обставини кримінального провадження: факти надходження до прокурора матеріалів УСБУ в Чернівецькій області та особистого звернення до нього прокурора ОСОБА_11 із заявою про вчинення кримінального правопорушення; стислі строки між початком досудового розслідування та ймовірною наступною зустріччю щодо передачі неправомірної вигоди; специфіку викриття корупційних злочинів, що обумовлює необхідність проведення синхронізованого комплексу НСРД, дозвіл на проведення яких мав надавати суд; ініціювання перед судом питання щодо надання дозволу на проведення НСРД стосовно працівників поліції, адвоката та прийняття постанов про проведення контролю за вчиненням злочину. Отже, у цьому кримінальному провадженні, після внесення відомостей до ЄРДР, на початковому етапі досудового розслідування до виключних повноважень прокурора належало вчинення ряду термінових процесуальних дій, що виправдовувало вчинення ним самостійно необхідних процесуальних та слідчих дій, спрямованих як на перевірку відсутності провокації, так і первісну перевірку та підтвердження отриманих в обсязі необхідному для прийняття рішення щодо ініціювання проведення НСРД. Однак це жодним чином не вплинуло та не впливає на достовірність отриманих доказів, а також не підриває загальну справедливість судового розгляду в розумінні Конвенції. Прокурор забезпечив невідкладність початку досудового розслідування самостійно, що відповідає положенням ст. 36 КПК України. З наведеного слідує, що для забезпечення досудового розслідування кримінального правопорушення прокурор не вчиняв жодних процесуальних дій поза своїми повноваженнями, передбаченими КПК України. Після реєстрації кримінального провадження, постановою першого заступника військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_59 від 12 жовтня 2016 року призначено у кримінальному провадженні №22016140400000116 від 03.10.2016 року групу прокурорів у складі: ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_57 , ОСОБА_63 .
		 
		Перевіряючи доводи сторони захисту про вчинення провокації злочину щодо обвинувачених, суд виходить з наступного.
		Заборона провокації злочину належить до загальних гарантій, установлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Європейський суд з прав людини для визначення провокації злочину встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи був би вчинений злочин без втручання правоохоронних органів.
		Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення ЄСПЛ у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»,caseofTeixeiradeCastrov.Portugal).
		В ходісудового розглядусуд невстановив фактупідбурювання обвинуваченихдо вчиненнязлочину,не наведеностороною захистуі доводів,які бисвідчили проактивність дійправоохоронних органів, анавпаки здосліджених всудовому засіданнідоказів,у томучислі данихз протоколівпро результатипроведення негласнихслідчих (розшукових)дій,вбачається,що характерзустрічей тазміст розмовміж обвинуваченими тазаявниками спростовуєтвердження сторонизахисту щодопровокації злочину,обвинувачені діяли в активний спосіб, ініціативно, самі проявляли ініціативу на одержання неправомірної вигоди для себе та для третіх осіб за вплив на прийняття рішення ОСОБА_11 та надання йому неправомірної вигоди, самі визначили конкретну суму, яку бажали отримати, не відмовлялися від своїх намірів, а навпаки наполягали на вчиненні дій, коли їм пропонував прокеурор, що «не варто цього робити».
		Таким чином, версія сторони захисту щодо провокації злочину є необґрунтованою таспростовується дослідженими судом належними та допустимими доказами по справі, адже матеріали НСРД переконливо свідчать про наявність у їх діяннях об`єктивної сторони інкримінованих злочинів, а зміст спілкування не дозволяє суду витлумачити ці обставини у будь-який інший спосіб.
		Таким чином, правоохоронні органи вели пасивне розслідування кримінального правопорушення, а тому у цьому провадженні відсутня провокація злочину, що виключає визнання доказів недопустимими з цієї підстави.
		 
		Посилання сторони захисту на провокацію правоохоронними органами та їх твердження, що оперуповноважений УСБУ в Чернівецькій області ОСОБА_14 є родичем ОСОБА_12 , є безпідставними та жодним чином не доведені в судовому засіданні, а саме: що ОСОБА_14 по відношенню до ОСОБА_12 чи ОСОБА_10 є близьким родичем чи членом сім`ї, а відповідно особою, зазначеною в п.1 ст.3 КПК України. Також із цих же підстав суд не приймає доводи сторони захисту про заінтересованість понятого ОСОБА_27 , який на їх думку, є родичем оперуповноваженого ОСОБА_64 , тобто не доведено, що він є особою, зазначеною в п.1 ст.3 КПК України.
		   
		Також, необґрунтованими є доводи захисниківпро недопустимість протоколу огляду та вручення грошових коштів від 03.11.2016 року, що така дія не відбувалась та вказані поняті не брали в ній участь. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_12 підтвердили участь в цій процесуальній дії, а тому зазначені захистом сумніви не підтверджують фактичну відсутність цих осіб. Крім цього суд наголошує, що у відповідності до ч.7 ст.223 КПК України участь понятих в даній процесуальній дії не є обов`язковою, а тому вказана обставина жодним чином не впливає на належність та допустимість зазначеного доказу. 
		   
		Щодо твердженнязахисників проне відкриттястороні захисту впорядку ст.290КПК Україниречових доказів-грошових коштівв сумі5000доларів США,які буливилучені підчас оглядукімнати відпочинкуслужбового кабінетупрокурора ОСОБА_11 від 03.11.2016р.,то данітвердження спростовуютьсяпротоколами пронадання доступудо матеріалів кримінальногопровадження, упідтвердження виконаннявимог щодовідкриття матеріалівв порядкуст.290КПКУкраїни,де підозрюваніта захисникипідтвердили своїмипідписами фактнадання доступутакож ідо речовихдоказів, будь-яких зауважень від обвинувачених та їх захисників не надходило.
		   
		Щодо клопотань сторони захисту про визнання недопустимими протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки стороні захисту не були відкриті в порядку ст.290 КПК України, Ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Львівської області та Ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Тернопільської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, суд виходить з наступного.
		Системне тлумачення ст.290 КПК дозволяє зробити висновок, що відповідно до ч.12 ст.290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, які є в її розпорядженні, відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. В ухвалі слідчого судді про проведення НС(Р)Д немає жодних відомостей, які можуть бути доказами у конкретному кримінальному провадженні. Ця ухвала за своєю правовою природою є процесуальною підставою для отримання доказів.
		Докази у вигляді результатів НС(Р)Д повинні бути відкриті стороні захисту в порядку, визначеному ст. 290 КПК України, однак процесуальні документи - ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, можуть бути надані і під час судового розгляду справи в суді першої інстанції. Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НС(Р)Д недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НС(Р)Д суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НС(Р)Д, як доказів. Якщо відповідні ухвали будуть надані суду, що розглядає кримінальне провадження, то він на основі оцінки доказів у їх сукупності, а також з урахуванням процесуальних підстав для проведення НС(Р)Д, з урахування позицій сторін, у тому числі з урахуванням позиції сторони захисту, може прийняти рішення про їх допустимість.
		Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д не є доказом у розумінні статей 84, 99 КПК, у ній не містяться відомості, які можуть бути використані як докази. Водночас така ухвала є процесуальною підставою для отримання доказу, а тому повинна бути надана стороні захисту для забезпечення принципу змагальності не пізніше, ніж під час розгляду справи в суді першої інстанції.
		Процесуальні підстави для проведення НС(Р)Д повинні бути враховані судом першої інстанції під час всебічної оцінки доказів, отриманих у результаті проведення НС(Р)Д. Суд на основі комплексної оцінки доказів, отриманих у результаті НС(Р)Д, за умови дотримання принципу змагальності повинен перевірити процесуальну підставу для їх отримання та вирішити питання про їх допустимість.
		Відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19), у тому випадку, коли сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.
		Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання), та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.
		Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.
		У випадкурозкриття процесуальнихдокументів,які сталипідставою дляпроведення НСРД,після передачікримінального провадженнядо суду,суд зобов`язанийзабезпечити сторонізахисту достатнійчас тареальну можливістьдля доведенняперед судомсвоєї позиціїщодо належностіта допустимостідоказів,отриманих врезультаті НСРД,в комплексіз процесуальноюпідставою дляпроведення НСРДз метоюреалізації принципузмагальності(правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №750/883/15-к, від 27.11.2019 у справі №138/3717/16-к).
		Таким чином, на час відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту у сторони обвинувачення не перебували у розпорядженні Ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Львівської області та Ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Тернопільської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, прокурором доведено, що він вживав заходи для їх отримання, у зв`язку з чим, після їх розсекречення, такі були відкриті стороні захисту в суді, що на переконання суду, не є підставою для визнання їх недопустимими та порушенням вимог ст. 290 КПК України.
		Одночасно, після розсекречення вказаних документів та надання їх суду, стороні захисту у судовому засіданні було відкрито вказані документи для ознайомлення для обрання способу захисту з врахуванням зазначених письмових документів.
		Тому, суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що докази доведення вини обвинувачених ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтверджується протоколами за результатами проведених НСДР, повинні бути визнані недопустимими.
		   
		Суд також вважає, що зміст матеріалів кримінального провадження спростовує твердження сторони захисту про недотримання, в контексті приписів КПК України, як порядку виготовлення протоколів НСРД і додатків до них, так і долучення їх до матеріалів справи.
		Суд зауважує, що у протоколах НСРД відображені ті фактичні дані щодо ходу процесуальних дій, які мають значення для кримінального провадження та надають можливість зрозуміти перебіг проведення НСРД. Відомості, які на думку сторони захисту, мають міститись у протоколах, крім фактично відображених у їх змісті, не впливають на факт одержання і надання неправомірної вигоди та достовірність здобутих фактичних даних про його обставини. Зміст протоколів, на переконання суду, відповідає вимогам статей 105, 106, 107, 252, 269, 271 КПК України.
		 
		Крім цього, сторона захисту зазначала, що в матеріалах провадження відсутні належні докази - квитанції, ордера, які підтверджують походження грошових коштів, які були вручені ОСОБА_12 . Приналежність коштів СБУ та ОСОБА_12 підтверджується протоколом ідентифікації та вручення від 03.11.2016 р. та показами свідка ОСОБА_14 . Із протоколуогляду та вручення грошових коштів від 03.11.2016 року вбачається, що були ідентифіковані та вручені ОСОБА_12 11000 доларів США, з яких 10000 доларів США належали ФЕУ СБ України, а 1000 доларів ОСОБА_12 . Відсутність документу про видачу коштів для використання їх при проведенні НСРД у цьому кримінальному провадженні, не свідчить про незаконне походження грошей, у зв`язку із цим зазначений аргумент захисту суд вважає непереконливим, адже кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо необхідності підтвердження походження таких коштів. Крім того, походження коштів ніяким чином не може впливати на висновок, чи передавались вказані кошти обвинуваченому ОСОБА_3 .
		 
		Враховуючи кількість заявлених стороною захисту клопотань, які повторювались та обгрунтовувались з різних підстав, які суд вважає необгрунтованими, суд керується висновком ЄСПЛ, зробленимним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
		 
		Суд також вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про істотне порушення процесуального закону при врученні підозри адвокату ОСОБА_3 .
		Верховний Суд вже вирішував питання щодо вручення підозри спеціальним суб`єктам і дійшов висновку, що якщо адвокату повідомлення про підозру вручається іншим суб`єктом, це не порушує спеціальні гарантії адвокатської діяльності за умови, що воно було затверджено суб`єктом, уповноваженим на це статтею 481 КПК. 
		У даному випадку повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_3 було підписано заступником генерального прокурора України  Головним військовим прокурором ОСОБА_65 та вручене разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки, за його дорученням відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.36 КПК України, слідчим слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України, які входять до складу групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, а відтак такий порядок дій не порушив права підозрюваного.
		Суд вважає також, що не порушено право обвинуваченого ОСОБА_4 на захист, оскільки під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений користувався послугами захисника. 
		 
		Сторона захиступорушуючи питання щодо недопустимості доказів з підстав порушення вимог КПК України, не навела даних щодо істотного порушення прав обвинувачених та впливу порушень КПК України на достовірність отриманих доказів.
		При вирішенніпитання щододостатності встановленихпід часзмагального судовогорозгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч. 2 і 4 ст. 17 КПК України, що передбачають, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (постанова Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Це питання було вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Відповідно до ч.1ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
		Частиною 2 статті 8 КПК України передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують Європейську конвенціюз правлюдини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Судом враховується позиція ЄСПЛ, викладена у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
		Дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінюючи безпосередньо дослідженні судом докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою підставою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 ,ч. 3 ст. 369 КК України, за вказаних вище обставин, поза розумним сумнівом.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 ,ч. 3 ст. 369 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища за попередньою змовою групою осіб.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 ,ч. 3 ст. 369 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища за попередньою змовою групою осіб.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 ,ч. 3 ст. 369 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
		Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, групою осіб за попередньою змовою. 
		При призначенні покарання обвинуваченим, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», щосуди при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Вирішуючи питання призначення покарання обвинуваченим, суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинувачених, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання тавимоги ч.2ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Зокрема, суд враховує, що вчинені обвинуваченими кримінальні правопорушення класифікуються за статтею 12 КК України, як тяжкі злочини.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , згідно ст.66 КК України, судом не встановлено. 
		Обставину,вчиненнязлочину групоюосіб запопередньою змовою, яка обтяжуєпокарання згідност.67КК України,обвинуваченого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 ,суд виключає,оскільки така обставина вказана як кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення, що відображено в кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому відповідно до положень ч.4 ст.67 КК України остання не може бути обставиною, яка обтяжує покарання. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховуєступінь тяжкості вчиненого злочину; дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується докримінальної відповідальності та позитивно характеризується, стан його здоров?я, наявність на утриманні неповнолітнього сина, на обліку в КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» та ЧОПЛ не перебуває.
		Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні, корисливі, корупційні тяжкі злочини, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
		Частиною 1 статті 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
		Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права займатися адвокатською діяльністю. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховуєступінь тяжкостівчиненого злочину, що обвинувачений на момент вчинення злочинів займав посаду в правоохоронному органі, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, одружений, має неповнолітню доньку, на обліку в КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» та ЧОПЛ не перебуває.
		Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні, корисливі, корупційні тяжкі злочини, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховуєступінь тяжкості вчиненого злочину; що обвинувачений на момент вчинення злочинів займав посаду в правоохоронному органі, дані про особу обвинуваченого, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, раніше не судимий, на обліку в КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» та ЧОПЛ не перебуває.
		Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисні, корисливі, корупційні тяжкі злочини, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
		Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах України.
		Згідно ст. 54 КК України, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Судвважає занеобхідне,на підставіст.54КК України,застосувати щодо ОСОБА_5 та  ОСОБА_4 позбавлення спеціального звання «підполковника поліції», як вид додаткового покарання, оскільки обвинувачені вчинили тяжкі злочини, дискредитували Національну поліцію України, як орган протидії злочинності.
		Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім та сприятиме виправленню засуджених, а також запобіганню вчинення нових злочинів.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Конституційний Суд України уРішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
		Згідно ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні, а також під час судового розгляду проведено ряд експертиз, що документально підтверджені, а тому з обвинувачених підлягають стягненню в рівних частинах на користь держави процесуальні витрати за проведення наступних експертиз: №178 від 01.03.2017 року в сумі 4456 грн. 80 коп. (том 3 а.с. 69-78), №109 від 10.03.2017 року в сумі 3961 грн. 60 коп. (том 3 а.с. 83-85), №1177 від 23.03.2017 року в сумі 792 грн. 00 коп. (том 3 а.с. 91-95 ), №108 від 09.03.2017 року в сумі 5571 грн. 00 коп. (том 4 а.с. 136-143 ), №1178/1179 від 07.04.2017 року в сумі 9408 грн. 00 коп. (том 5 а.с. 186-204), №5763 від 28.12.2016 року в сумі 22508 грн. 00 коп. (том 8 а.с. 30-54), №5794 від 29.12.2016 року в сумі 6620 грн. 00 коп. (том 8 а.с. 61-64), №27247/27249/19-32 від 17.01.2020 року в сумі 8949 грн. 00 коп. (том 9 судової а.с. 124-182), №29155/19-35 від 07.07.2020 року в сумі 2615 грн. 04 коп. (том 9 судової а.с. 262-266).
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.371-376, 395КПК України , суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 , ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України і призначитийому  покарання: 
		-за ч.3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з конфіскацією майна, окрім житла; 
		-за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з конфіскацією майна, окрім житла, на підставі ст.55 КК України з позбавлення права займатися адвокатською діяльністю строком на три роки. 
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно  ОСОБА_3  призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з конфіскацією майна, окрім житла, на підставі ст.55 КК України з позбавлення права займатися адвокатською діяльністю строком на три роки. 
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити заставу.
		Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання.
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 , ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України і призначитийому  покарання: 
		-за ч.3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років з конфіскацією майна,окрім житла,на підставі ст. 55 КК України з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на три роки та на підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_4 спеціального звання «підполковник поліції»;
		-за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з конфіскацією майна, окрім житла, на підставі ст. 55 КК України з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на 3 роки.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно  ОСОБА_4  призначити покарання у виді позбавлення волі на строк пять років з конфіскацією майна, окрім житла, на підставіст.55КК Україниз позбавленням праваобіймати посадив правоохороннихорганах Українистроком натри роки на підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_4 спеціального звання «підполковник поліції».
		Міру запобіжногозаходу ОСОБА_4 , до вступу вироку в законну силу, залишити заставу.
		Строк покарання ОСОБА_4  рахувати з моменту затримання.
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 , ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України і призначитийому  покарання: 
		-за ч.3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років з конфіскацією майна, окрім житла, на підставі ст. 55 КК України з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на три роки та на підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання «підполковник поліції»; 
		-за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з конфіскацією майна, окрім житла, на підставі ст. 55 КК України з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на три роки. 
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно  ОСОБА_5  призначити покарання у виді позбавлення волі на строк пять років, на підставіст.55КК Україниз позбавленнямправа обійматипосади вправоохоронних органахУкраїни строкомна трироки та на підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання «підполковник поліції».
		Міру запобіжногозаходу ОСОБА_4  до вступу вироку в законну силу залишити заставу.
		Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частинах на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз по 21627 грн. 14 коп з кожного.
		Речовий доказ - грошові кошти в сумі 5000 доларів США ( 50 купюр номіналом 100 доларів США кожна), які вилучені в ході обшуку службового кабінету військового прокурора Чернівецького гарнізону ОСОБА_11 , та зберігаються у ПАТ «Державний ощадний банк України», з яких грошові кошти в сумі 1000 доларів США - повернути ОСОБА_12 за належністю, грошові кошти в сумі 4000 доларів США - повернути ФЕУ СБ України  за належністю(т.3 а.с.56-58).
		Речовий доказ - грошові кошти в сумі 5000 доларів США, які вилучені під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_5 , та зберігаються у ПАТ «Державний ощадний банк України» - конфіскувати в дохід держави, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_5 (т. 4 а.с.24-26).
		Речовий доказ - грошові кошти в сумі 3500 доларів США та 4600 гривень, які вилучені під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_5 , та зберігаються у ПАТ «Державний ощадний банк України» - конфіскувати в дохід держави, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_5 (т. 4 а.с.27-29).
		Речовий доказ - мобільний телефон марки «Iphone 6S», модель MKQN2CN/A, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , ICCID НОМЕР_4 та наручний годинник «Tommy Bahama» № НОМЕР_5 із ремінцем коричневого кольору, які належать ОСОБА_5 та згідно квитанції №000007 зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України - конфіскувати в дохід держави, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_5 (т.4 а.с.3-4,151).
		Речовий доказ - ноутбук «Asus» модель К53Е, який вилучений під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_5 , та зберігається згідно квитанції №000013 в кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України - конфіскувати в дохід держави, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_5 (т. 4 а.с.73-74, 145).
		Речовий доказ - флеш накопичувач марки «Kingston» сірого кольору, мобільний телефон марки «Samsung» та 2 сім карти, флеш накопичувач мікро SD 2ГБ, флеш накопичувач мікро SD 2ГБ, які належать ОСОБА_5 та зберігається згідно квитанції №000012 в кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України - конфіскувати в дохід держави, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_5 (т.4 а.с.81-82, 146).
		Речовий доказ - грошові кошти в сумі 100 доларів США, які вилучені під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 , та зберігаються у ПАТ «Державний ощадний банк України» - конфіскувати в дохід держави, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_4 (т. 4 а.с.21-23).
		Речовий доказ - мобільний телефон марки «Iphone 5», який належить ОСОБА_4 та згідно квитанції №000008 зберігається в кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України - конфіскувати в дохід держави, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_4 (т.4 а.с.31-32,150).
		Речовий доказ - ноутбук моделі «ACER», серійний номер №NXMODEU01D234072211601, банківські карти номер «Укргазбанк» № НОМЕР_6 та «Укрексімбанк» № НОМЕР_7 , вилучені за місцем проживання ОСОБА_66 , та згідно квитанції №000015 зберігається в кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України  повернути за належністю ОСОБА_67 ( том 4 а.с.93-94,143).
		Речовий доказ - записник (блокнот) червоного кольору, вилучений на робочому столі ОСОБА_66 , який згідно постанови слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України майора юстиції ОСОБА_68 зберігається в кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України  повернути за належністю ОСОБА_67 ( том 4 а.с.38-44).
		Речовий доказ - записники (блокноти) сірого та коричневого кольорів, вилучені на робочому місці ОСОБА_4 , які згідно копії квитанції №000009 зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України  повернути за належністю ОСОБА_4 , скасувавши на нього арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду М.Львова від 10 листопада 2016 року ( том 4 а.с.47-57,149).
		Речовий доказ - записники (блокноти) зеленого та чорного кольорів та 6 аркушів формату А4 із записами, вилучені на робочому місці ОСОБА_5 , які згідно копії квитанції №000011 зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Західного регіону України повернути за належністю ОСОБА_5 , скасувати на нього арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду М.Львова від 08 листопада 2016 року ( том4 а.с.60-66,147).
		Заставу в розмірі 116 000,00 гривень, внесену за ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю.
		Заставу врозмірі 116000,00гривень,внесену за  ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю.
		Заставу в розмірі 116 000,00 гривень, внесену за ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю.
		Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору. 
		 
		СУДДЯ                                 ОСОБА_69

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...