Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 177/1130/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2023. Зареєстровано: 25.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2023.
Дата набрання законної сили: 20.12.2023
Результат оскарження 20.12.2023 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/177/523/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 177/1130/23
		Провадження № 2/177/523/23 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		25 вересня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді Лященко В.В.
		за участю секретаря судового засідання Авдєєвої В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №177/1130/23 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна, до акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів за недійсною додатковою угодою по споживчому кредиту, суд
		 
		встановив:
		У червні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 28.05.2019 року ним між АТ КБ «ПриватБанк» укладено додаткову угоду до Договору №SAMDN52000062636637. На виконання вимог п.п. 1.5.1. Додаткової угоди ОСОБА_1 на користь AT КБ «ПриватБанк» сплачено грошові кошти в розмірі 23 038, 00 грн. Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 року зустрічний позов ОСОБА_1 до AT КБ «ПриватБанк», третя особа Південно Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Криворізького районного ВДВС про захист прав споживача, визнання додаткової угоди недійсною зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано недійсною Додаткову угод до кредитного договору № SAMDN52000062636637, укладену 28.05.2019 року між AT КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 . Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.04.2023 року рішення залишено без змін. Враховуючи, що рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 року визнано недійсною Додаткову угоду до кредитного договору № SAMDN52000062636637, укладену 28.05.2019 року між AT КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , за якою останній сплатив грошові кошти в розмірі 23 038, 00 грн., то такі підлягають поверненню позивачу на підставі ст.1212 ЦК України, адже підстава, на якій вони були отримані, відпала.
		В зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 23 038, 00 грн. у рахунок повернення коштів за недійсною додатковою угодою до кредитного договору № SAMDN52000062636637, укладено 28.05.2019 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 та стягнути витрати на правничу допомогу. 
		Ухвалою суду від 13.06.2023 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. 
		17.07.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник відповідача вважає позовну заяву  ОСОБА_1   необґрунтованою, а позовні вимоги незаконними, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню з наступних підстав. Так, представник AT КБ «ПриватБанк» зазначив, що відповідно до укладеної додаткової угоди від 28.05.2019 року ОСОБА_1 та банк з метою створення сприятливих умов для виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором за яким виникла прострочена заборгованість уклали цю додаткову угоду. Позивач ознайомившись з умовами Додаткової угоди розумів, що станом на 28.05.2019 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 122 784, 88 грн. та уклавши спірну додаткову угоду та за умови належного виконання її умов його заборгованість зменшиться на 89 473, 97 грн. Тобто, 28.05.2019 року ОСОБА_1 маючи невиконане кредитне зобов`язання за кредитним договором № SAMDN52000062636637 за яким ним неодноразово порушені строки та порядок погашення заборгованості, за власним бажанням звернувся до Банку з метою створення сприятливих умов для виконання зобов`язань по вищевказаним кредитним договорам. Банк пішовши на зустріч Відповідачу погоджено підписання додаткової угоди та списання частини заборгованості за кредитним договором з простроченою заборгованістю. Банком при підписанні додаткової угоди було списано пені на 88 290, 969 грн та штраф на 1 182, 968 грн. Додатковою угодою сторони погодили новий строк погашення заборгованості, а саме з 28.05.2019 року по 25.11.2019 року, розмір заборгованості, розмір відсоткової ставки, порядок внесення платежів на погашення заборгованості. 30.11.2022 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області визнано недійсною додаткову угоду до кредитного договору № SAMDN52000062636637, укладену 28.05.2019 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 . Наразі банком виконується зазначене рішення суду в частині перерахунку за договором № SAMDN52000062636637, з урахуванням рішення суду щодо визнання недійсною додаткової угоду до кредитного договору № SAMDN52000062636637, укладеної 28.05.2019 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , а саме буде відсторновано усі нарахування з 28.05.2019 року (відсотки, пеня штрафи), а кошти внесені позивачем на виконання додаткової угоди будуть направлені на погашення кредитного договору № SAMDN52000062636637 зобов`язання за яким наразі не виконано. Доказів щодо виконання зобов`язання за цим договором позивач також не надає.
		В судове засідання представник позивача не з`явилася, заявою від 25.09.2023 року просила розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягала.
		Представник відповідач АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено факти та відповідні ним правовідносини.
		Судом встановлено, що 28.05.2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору №SAMDN52000062636637. Підпунктами 1.1., 1.2., 1.3. Додаткової угоди передбачено, сума заборгованості, що виникла в період з дати укладення Договору до дати підписання цієї Угоди складає 122 784, 88 грн. Банк здійснює прощення (анулювання) частини заборгованості, що виникла у період з дати надання Клієнтові кредиту, а саме здійснює прощення: відсотків на 0 грн, комісії на 8 грн, пені на 88 290, 99 грн, штрафу 1 182, 98 грн. Строк повернення кредиту до 25.11.2019 року. Згідно п.п.1.5.1., 1.5.2. Додаткової угоди Клієнт зобов`язується здійснити платіж на погашення заборгованості по Договору у розмірі не менше 4 998, 00 грн. у строк не пізніше 28.05.2019 року. Подальше погашення заборгованості здійснюється Клієнтом шляхом здійснення платежів у розмірі 4 718, 87 грн. до 25 числа місяця протягом 6 місяців. Розмір останнього щомісячного платежу складає 4 718, 91 грн. 
		Відповідно до Виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00051573034 від 28.05.2019 року за період з 28.05.2019 року по 31.12.2019 року ОСОБА_1 на користь AT КБ «ПриватБанк» сплачено грошові кошти 18 300, 05 грн. 
		Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа Південно-Східне міжрегіональне управління Міністрества юстиції (м. Дніпро) Криворізького районного відділу державної виконавчої служби про захист прав споживача, визнання додаткової угоди недійсною, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано недійсною Додаткову угоду до кредитного договору № SAMDN52000062636637, укладену 28.05.2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . В іншій частині зустрічний позов - залишити без задоволення. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.04.2023 року дане рішення суду залишено без змін.
		В даному рішенні Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 року в 54 абзаці встановлено, що  ОСОБА_1 на виконання вищевказаної угоди, на рахунок вказаний у ній …… 1242, сплатив 4988 грн. одноразового платежу, які не відобразилися у виписці по його рахунку, причини цьому представник банку не зміг пояснити в ході судового розгляду, а також сплатив ще 18040 грн (4000 + 600 + 1000 + 3000 + 4720 + 4720), на цей же рахунок надійшли кошти стягнуті в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 177/1347/17 в сумі 260,05 грн, але як слідує з довідок державного виконавця та було підтверджено представником банку в ході судового засідання, кошти сплачені ОСОБА_1 на рахунок банку після 28.05.2019 в сумі 4988 та 18040 грн. не враховані в суму погашень на виконання заборгованості за вищевказаним виконавчим листом, тобто вказана сума коштів отримана банком на підставі додаткової угоди від 28.05.2019, що визнана судом недійсною в силу укладення її в результаті помилки, є фактичною сумою, отриманою банком без відповідної правової підстави.
		За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого ) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно ), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про : 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов : 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали, ( аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 ).
		Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави ( висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 ).
		Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
		Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття ( збереження ) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17).
		Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 910/16334/19.
		Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
		Згідно з вимогами статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доведення тих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим ЦПК України, покладається на кожну із сторін.
		Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		Згідно ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
		Отже, наявні всі обов`язкові умови для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
		Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що кошти, внесені позивачем на виконання недійсної Додаткової угоди, будуть направлені на погашення Кредитного договору № SAMDN52000062636637, оскільки зобов`язання за ним наразі не виконано, не стосуються предмету доказування, адже стягнення заборгованості за Кредитним договором № SAMDN52000062636637 не є предметом позову, тому не є належними доказами та не приймаються судом до уваги.
		Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 виникли правовідносини за Додатковою угодою до кредитного договору № SAMDN52000062636637, укладеною 28.05.2019 року, позивач в період з 28.05.2019 року по 14.12.2019 року за вищевказаною Додатковою угодою сплатив грошові кошти в розмірі 23 038, 00 грн., при цьому рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30.11.2022 року вищевказана Додаткова угода визнана недійсною, тому підстави на якій вони були отримані, відпали, тож грошові кошти в розмірі 23 038, 00 грн. підлягають поверненню, в порядку ст. 1212 ЦПК України
		Щодо правничої допомоги.
		Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Пунктом 5 ч.3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно ч. 1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.137 ЦПК України).
		Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Так, при поданні позову до суду позивачем та його представником було додано копію ордеру, договір про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт від 09.06.2023 року про виконання юридичних послуг за договором, оригінал квитанції про сплату витрат за правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн., згідно з якими адвокат надав клієнту наступні послуги: усна консультація щодо підстав для звернення до суду, складання заяв про досудове врегулювання спору, складання позовної заяви,; акт від 17.07.2023 про виконання юридичних послуг за договором, оригінал квитанції про сплату витрат за правничу допомогу в сумі 1 000, 00 грн., згідно з якими адвокат надав клієнту послугу - складання відповіді на відзив.
		Враховуючи викладене та наявність доказів понесених витрат на сплату правничої допомоги, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
		Стосовно судових витрат.
		Відповідно ч. 3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Спір виник із кредитних правовідносин, а саме повернення безпідставно сплачених кредитних коштів, тому вказаним позовом пов`язаний з порушенням прав споживача, тому позивач звільняється від обов`язку сплачувати судовий збір.
		Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 26.02.2020 року по справі № 643/2870/18.
		Відтак, позивачі при подачі позовів про стягнення безпідставно набутих коштів ю звільняються від сплати судового збору.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
		Так, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача АТ КБ «ПриватБанк» в дохід держави судовий збір в сумі 1 073, 60 гривень.
		Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна, - задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_2 ), грошові кошти в розмірі 23 038, 00 (двадцять три тисячі тридцять вісім) гривень у рахунок повернення коштів за недійсною Додатковою угодою до кредитного договору № SAMDN52000062636637, укладеною 28.05.2019 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 , а також в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 гривень (вісім тисяч) гривень.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1 073, 60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) гривень.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.
		 
		               Суддя                                                                                                        В. В. Лященко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...