Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/5320/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2023. Зареєстровано: 25.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2023.
Дата набрання законної сили: 26.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/346/643/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023096180000264

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/5320/23 
		Провадження № 1-кп/346/643/23
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   
		25 вересня 2023 року м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд 
		Івано-Франківської області
		 
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		секретаря ОСОБА_2 
		 
		розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023096180000264 від 08.09.2023 відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия, Івано-Франківської області, із зареєстрованим та фактичним місцем проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, неодруженого, інвалідом не являється, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, депутатом не обирався,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3  вчинивумисні дії, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
		Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно рішення Коломийського міськрайонного суду в Івано-Франківській області від 09.09.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було призначено аліменти на утримання неповнолітньої дитини, а саме сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 26 листопада 2019 року.
		На виконання вказаного рішення (346/5691/19) головним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби Коломийського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 65783390 на ОСОБА_3 .
		Відповідно до статей 18, 27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. 
		Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. 
		Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. 
		Згідно положень, визначених ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України - при вирішенні будь-яких питань щодо дітей необхідно виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.
		Таке право кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дитину до її повноліття, який закріплений в Основному Законі (ст.51 Конституції України), а також в Сімейному кодексі України (ст. 180) та гарантується Державою, в свою чергу, ст. 15 Сімейного кодексу України чітко регламентовано, що сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.
		Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. 
		Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»). 
		Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»). 
		Частиною сьомою статті 7 Сімейного Кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також в ст.180 Сімейного Кодексу України.
		Крім того, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. 
		Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»). 
		Відповідно до статті 141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Однак, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини від сплати аліментів злісно ухиляється, не працевлаштовувався та заходів щодо працевлаштування з метою погашення заборгованості зі сплати аліментів не вживав, у визначеному судовим рішенням порядку, грошові кошти на утримання неповнолітньої дитини не виплачує, що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають 106475 (сто шість тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень.
		Своїми умисними діями ОСОБА_3 грубо порушує обов`язки, покладені на нього судовим рішенням та визначені нормами Конституції України і Сімейного кодексу. 
		Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
		Відповідно до положень ч.2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України, у вчиненні якого обвинувачується  ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
		Відповідно до ч.1 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
		Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України  вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Як вбачається з долученої до обвинувального акта письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_3 яка складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 від 18.09.2023 року обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.164 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.
		Потерпіла ОСОБА_6 в свою чергу також склала письмову заяву, яка додана до обвинувального акта, в якій висловила згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказала, що ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності.
		Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування №12023096180000264 від 08.09.2023 та документи, що засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, зокрема протокол допиту підозрюваного від 16.09.2023 (арк. справи 102-103).
		Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого  ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України - умисні дії, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.
		Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених санкцією статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставини, яка обтяжують покарання обвинуваченого вчинення кримінального правопорушення особою не встановлено.
		Отже, суд доходить висновку , що обвинуваченому слід призначити покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства, у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Речовими доказами розпорядитися за належністю у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 381, 382 КПК України, суд,
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3  визнати винним  у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України  та призначити покарання у виді вісімдесяти годин громадських робіт.
		Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		На вирок може бути подано апеляцію до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення. У випадку неподання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...