Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/7864/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 25.09.2023. Зареєстровано: 25.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2023.
Дата набрання законної сили: 29.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/335/787/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014080010000342

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7864/23  1-кп/335/787/2023 
		 
		 
		21 вересня 2023 року                            м. Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі
		головуючого                -        судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі                -         ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора            -         ОСОБА_3 ,
		розглянувши клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного 20.07.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080010000342 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		22.08.2023 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного 20.07.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080010000342 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, з підстав, передбачених пп. 3-1 п. 1 ст. 284 КПК України.
		 
		Клопотання обґрунтовується тим, вказане кримінальне провадження було розпочате у липні 2014 року за повідомленням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 20.07.2014 у період часу з 00 години 30 хвилин до 01 години 00 хвилин невстановлені особи, діючи за попередньою змовою між собою, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_1 , під приводом здійснення операції потерпілому від ДТП, якого начебто збив ОСОБА_5 , шахрайським шляхом заволоділи грошима його бабусі ОСОБА_4 в розмірі 2000 грн.
		Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 повідомила, що 20.07.2014 вночі їй зателефонували на стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 та представились онуком ОСОБА_6 . По телефону їй повідомили, що онук, пересуваючись на своїй машині збив людину, яка знаходиться в край тяжкому стані у лікарні, і що онуку терміново необхідні гроші для проведення операції вказаній людині. Потерпіла повірила, і тому почала збирати грошові кошти, які в неї були. Після вказаного, їй знов зателефонували на телефон і повідомили, куди їй необхідно вийти та кому передати грошові кошти. Так, слухаючись невідомих осіб, потерпіла передала грошові кошти в сумі 2000 грн. раніше невідомим їй хлопцям, які під`їхали до неї, коли вона була біля будинку № 20 по вул. Немировича-Данченко в м. Запоріжжі на транспортному засобі.
		Одночасно із цим, потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що осіб вона не запам`ятала, посилаючись на темну пору доби та відсутність належного освітлення, у зв`язку із чим взагалі не бачила осіб, яким передавала гроші. Автомобіль, до якого вона передавала грошові кошти, описати не змогла.
		В ході досудового розслідування проведено тимчасові доступи до ПрАТ «МТС Україна», ДФ ЗАТ «Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ.», ТОВ «Астеліт» (Лайф), щодо інформації про азимути вхідних і вихідних дзвінків в період часу з 01.01.2014 до 20.07.2014. Однак інформації, яка б становила оперативний інтерес, встановлено не було.
		Враховуючи проведенийв ходідосудового розслідуванняобсяг слідчих(розшукових)дій, на даний час встановити особу, яка мала б відношення до вчинення вказаного кримінального правопорушення, та отримати достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а також встановити особу, яка вчинила описане вище кримінальне правопорушення, не вдалося можливим.
		 
		Відтак, оскільки злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів (в редакції КК України станом на час вчинення кримінального правопорушення  до злочинів середньої тяжкості), з моменту його вчинення минуло більше п`яти років, тобто сплила встановлена у ст. 49 КК України давність притягнення до кримінальної відповідальності за його вчинення, тоді як особа, яка його вчинила, не встановлена, і всі можливості для її встановлення вичерпані, - за ствердженням прокурора, наведені обставини у сукупності є підставою для закриття кримінального провадження.
		 
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, пославшись на факти та норми права, викладені в самому клопотанні.
		 
		Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання викликалась, але не з`явилась. За відомостями з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо місця її проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		Заслухавши думку прокурора, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, а також оглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого.
		 
		Відповідно до пп. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
		 
		Відповідно до пп. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з зазначених підстав закривається судом за клопотанням прокурора.
		 
		За змістом ст. 49 КК України, сплив зазначених у ній строків тягне звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		 
		Як випливає із зазначених правових норм, кримінальне провадження може бути закрите з підстав, вказаних у пп. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, за наявності декількох обов`язкових умов, а саме:
		 
		1)доведеності самої події злочину, тобто діяння, передбаченого Особливою частиною КК України;
		 
		2)доведеності всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу злочину;
		 
		3)відсутності відомостей про особу, яка вчинила злочин;
		 
		4)об`єктивної неможливості встановити особу, яка вчинила злочин;
		 
		5)закінчення визначених у ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		 
		При цьому відсутність будь-якої з цих умов виключає можливість закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пп. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		 
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		 
		За змістом закріпленого у ст. 25 КПК України принципу публічності прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		 
		Оглядом в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження №12014080010000342 судом встановлено, що у вчиненні злочину, передбаченого ч . 2 ст. 190 КК України, були обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а до суду був направлений відповідний обвинувальний акт.
		 
		Зокрема, вказані особи обвинувачувались в тому, що 19.07.2014 року в нічний час ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , пересувались містом Запоріжжя на автомобілі «ВАЗ 2108» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням останнього та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, здійснювали телефонні дзвінки з мобільних телефонів на стаціонарні номери мешканців м. Запоріжжя.
		 
		20.07.2014 року приблизно о 00 годині 30 хвилині ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, здійснили телефонний дзвінок на стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .
		 
		Під час телефонної розмови, останні представились потерпілій її онуком та під вигаданим приводом здійснення операції потерпілому в дорожньо-транспортній події, якого начебто збив її онук, звернулися з проханням до потерпілої ОСОБА_4 передати їм гроші.
		 
		Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , неодноразово здійснили телефонні дзвінки на стаціонарний номер телефону потерпілої, під час яких представились другом її онука на ім`я ОСОБА_11 та пояснили, що гроші необхідно передати вищевказаній особі, яка під`їде на автомобілі до будинку АДРЕСА_1 , тим самим ввели потерпілу в оману.
		 
		20.07.2014 року, приблизно о 00 годині 55 хвилині ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою між собою, знаходячись в салоні автомобіля «ВАЗ 2108» реєстраційний номер НОМЕР_2 , зупинились напроти будинку № 20 по вул. Немировича-Данченко в м. Запоріжжі, де ОСОБА_9 , діючи згідно розробленого плану, відомого всім співучасникам, не виходячи з салону автомобіля, звернувся до потерпілої, якій представився як друг її онука на ім`я ОСОБА_11 та повідомив, що гроші необхідно передати саме йому. Потерпіла ОСОБА_4 , перебуваючи під впливом обману та не усвідомлюючи дійсності, передала ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 2000 гривень.
		 
		Умисні дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч.2ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		 
		В ході судового розгляду даного кримінального провадження Орджонікеідзевським районним судом м. Запоріжжя, 18.05.2015 року прокурором заявлено про відмову від обвинувачення та долучено постанову від 09.04.2015 року про відмову від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні 12014080010000342 від 20.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст.190 КК України, у якій викладено мотиви відмови.
		 
		Як свідчить зміст постанови прокурора прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_12 , погодженої заступником прокурора м. Запоріжжя ОСОБА_13 , мотивами відмови від підтримання державного обвинувачення стало те, що досліджені під час судового розгляду докази, зібрані під час досудового розслідування, у своїй сукупності не підтверджували причетність обвинувачених до вчинення інкримінованого їм злочину, а всі можливості щодо збирання нових доказів були вичерпані. 
		 
		На виконання вимог ч. 2ст. 340 КПК Українисуд роз`яснив потерпілій ОСОБА_4 її право підтримувати обвинувачення в суді та після висловлення згоди на підтримання обвинувачення, судом надано час для підготовки до судового розгляду.
		 
		Потерпіла ОСОБА_4 , будучи повідомленою належним чином про день та місце судового розгляду кримінального провадження, у судові засідання, призначені на 18.06.2015 року та 12.08.2015 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.
		 
		Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисники ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , просили закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч. 2ст.190 КК України у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення та повторною неявкою потерпілої у судове засідання, яка прирівнюється до відмови від обвинувачення.
		 
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2015 у справі № 335/11495/14-к було постановлено закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080010000342 від 20.07.2014 року відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
		 
		В апеляційному порядку вказана ухвала не переглядалась.
		 
		Таким чином, особа, яка вчинила злочин по відношенню до потерпілої ОСОБА_4 , залишилась невстановленою, у зв`язку з чим досудове розслідування було продовжено.
		 
		Як свідчать матеріали кримінального провадження, в подальшому при проведенні досудового розслідування потерпіла ОСОБА_17 не повідомила жодних нових вихідних даних, які вказували б особу, яка могла вчинити злочин, або були б підставою для вчинення певних слідчих дій. З моменту вчинення злочину минуло дев`ять років.
		 
		За таких обставин суд погоджується з доводами прокурора про те, що можливість встановити особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, є вичерпаною.
		Також суд бере до уваги, що протягом всього часу досудового розслідування від потерпілої не надходило жодної додаткової інформації, а також скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора в межах даного кримінального провадження.
		Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, станом на час вчинення діяння належало до категорії злочинів середньої тяжкості, а станом на час розгляду клопотання  до нетяжких злочинів, щодо яких у ст. 49 КК України встановлена давність притягнення до кримінальної відповідальності тривалістю п`ять років, станом на час внесення прокурором клопотання така давність сплила, - в сукупності з об`єктивною неможливістю встановити особу, яка вчинила цей злочин, це є підставою для закриття кримінального провадження.
		Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 7, 9, 314, 284, 372, 376 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3  задовольнити.
		Кримінальне провадження, внесене 20.07.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080010000342 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - закрити на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з моменту оголошення.
		 
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
		 
		Повний текст ухвали оголошений о 11 год. 50 хв. 25.09.2023.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...