Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1925/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2023. Зареєстровано: 26.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2023.
Дата набрання законної сили: 21.09.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 вересня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №   910/1925/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Краснова Є.В., Рогач Л.І.,
		 
		за участю  секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
		представників учасників справи:
		позивача -  Денисенко О.М. (адвокат),
		відповідача -  Опанюк Д.Г. (самопредставництво),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		клопотання приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот",
		про ухвалення додаткового рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 910/1925/21,
		за касаційною скаргою державного підприємства "Адміністрація морських портів України",
		на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та
		постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023
		за позовом приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
		до державного підприємства "Адміністрація морських портів України",
		про стягнення збитків 7 224 514, 34 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.1.          Постановою Верховного Суду від 25.07.2023 касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Підприємство) залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 зі справи №910/1925/21 - без змін.
		 
		1.2.          З матеріалів справи вбачається, що до ухвалення постанови судом касаційної інстанції, а саме у відзиві на  касаційну скаргу приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - Компанія) було наведено орієнтовний розрахунок розміру витрат на правничу допомогу (50 000,00 грн) та заявлено про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, на підставі доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення у справі №910/1925/21.
		 
		1.3.          Від Компанії (заявник) 02.08.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання в якому останнє просить долучити його з додатками до матеріалів справи, врахувати при розподілі судових витрат додані до клопотання документи та стягнути з Підприємства 54   278,40 грн витрат, понесених за надання професійної правничої допомоги під час розгляду у Верховному Суді касаційної скарги Підприємства на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 зі справи №910/1925/21.
		 
		1.4.          На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано, зокрема:
		-  копію Договору про надання правової допомоги від 26.12.2022 №2727-494;
		- копію Акта здачі-прийняття виконаних робіт від 25.07.2023 №445;
		- копію рахунку на оплату від 25.07.2023 №40272;
		- деталізацію рахунку від 25.07.2023 №40272, в якій наведено докладний розрахунок вартості наданої правничої допомоги;
		- умови надання юридичних послуг Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери".
		 
		1.5.          У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 про відставку судді    Селіваненка В.П. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінювався, що підтверджується Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023, який наявний у матеріалах справи.
		 
		1.6.          Перевіривши матеріали справи та клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення з огляду на таке.
		 
		1.7.          За змістом пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		 
		1.8.          Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
		 
		1.9.          Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		 
		1.10.          Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
		1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
		2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
		3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
		 
		1.11.          Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		 
		1.12.          Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		 
		1.13.          За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
		 
		1.14.          Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		1.15.          Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
		 
		1.16.          Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
		 
		1.17.          Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		1.18.          У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
		 
		1.19.          У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		 
		1.20.          Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
		 
		1.21.          Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		 
		1.22.          Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
		 
		1.23.          У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		 
		1.24.          Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
		 
		1.25.          Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		1.26.          Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
		 
		1.27.          Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		 
		1.28.          При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
		 
		1.29.          Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
		 
		1.30.          Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
		 
		1.31.          Разом з тим обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
		 
		1.32.          Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
		 
		1.33.          У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		 
		1.34.          Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
		 
		1.35.          За умовами доданих до матеріалів справи вбачається, що  26.12.2022 між Компанією (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" (юридична фірма) укладено Договір про надання правової допомоги №2797-494, відповідно до умов якого юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги клієнту на умовах, визначених цим договором, "Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" (Умови надання послуг), які є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1 Договору).
		 
		1.36.          Пунктом 5 Договору визначено, що вартість послуг Юридичної фірми, що надаються відповідно до договору, визначається згідно з умовами надання послуг. Розрахунки здійснюються в строки та порядку, визначеному Умовами надання послуг в національній валюті України, тарифи розраховуються по курсу НБУ на дату формування рахунку на оплату.
		 
		1.37.          Відповідно до пункту 5.1 Умов надання послуг вартість послуг "Ілляшев та Партнери", якщо інше не обумовлено з Клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання Клієнта, при цьому одна година розподіляється на 10 (десять) шестихвилинних часток. Кожна шестихвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна. Вартість послуг за час, витрачений Виконавцем на поїздки у справах Клієнта, перебування в робочий час у справах Клієнта в іншому місці за межами офісу "Ілляшев та Партнери", протягом якого завдання Клієнта не виконувалось з поважних причин (під робочим часом розуміється відрізок дня з 8.00 до 22.00 незалежно від того, чи є такий день робочим) розраховується виходячи з 50 % почасової ставки, встановленої для Виконавця (пункт 5.2 Умов надання послуг).
		 
		1.38.          Згідно з пунктом 5.3 Умов надання послуг очікування в будь-якому місці за межами офісу "Ілляшев та Партнери" враховується як виконання завдання.
		 
		1.39.          Розділом 6 Умов надання послуг передбачено, що "Ілляшев та Партнери" встановлює для кожного з спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару "Ілляшев та Партнери". Зазначена ставка може час від часу змінюватися партнерами "Ілляшев та Партнери" на свій власний розсуд. Клієнт має право ознайомлюватись в будь-який час з розмірами почасових ставок спеціалістів "Ілляшев та Партнери" та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На даний час розмір почасової ставки всіх спеціалістів "Ілляшев та Партнери" становить від 120 євро до 360 євро (з ПДВ).
		 
		1.40.          Так, 25.07.2023 між клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт з надання правової допомоги на суму 54   278,40 грн.
		 
		1.41.          Відповідно до деталізації виконаних робіт до рахунка від 25.07.2023 №40272, Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" надані Компанії такі послуги:
		-  опрацювання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, касаційної скарги Підприємства на вказану постанову, релевантної практики Верховного Суду та підготовка відзиву на вказану касаційну скаргу у справі №910/1925/21 за позовом до Підприємства про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (частково) - 19.06.2023, виконавець Денисенко О.М. (2,5 год);
		-  опрацювання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, касаційної скарги Підприємства на вказану постанову, релевантної практики Верховного Суду та підготовка відзиву на вказану касаційну скаргу у справі №910/1925/21 за позовом до Підприємства про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (закінчення) - 20.06.2023, виконавець Денисенко О.М. (3,1 год);
		-  підготовка пакету документів для подання відзиву на касаційну скаргу Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/1925/21 за позовом до Підприємства про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції - 26.06.2023, виконавець Денисенко О.М. (0,6 год);
		-  представництво інтересів Компанії в судовому засіданні в касаційному господарському суді у справі №910/1925/21 позовом до Підприємства про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції - 26.06.2023, виконавець Денисенко О.М. (0,8 год, дорога 1,2 год).
		У деталізації зазначено, що всього по виконавцях: Денисенко О.М. - адвокат - 7,0 год + 1,2 год (дорога), тариф 175,00 євро/год та 87,50 євро/год (дорога), сума 1   225,00 євро + 105 євро (дорога).
		У деталізації також зазначено витрати: кур`єрські послуги 26.06.2023 (відправка поштою відзиву на касаційну скаргу у справі №910/1925/21 - касаційний господарський суд, ініціатор - Денисенко О.М.) - 5 євро; поштові витрати на відправку 27.06.2023  відзиву на касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/1925/21 до Підприємства - 0,88 євро; поштові витрати на відправку 27.06.2023  відзиву на касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/1925/21 до касаційного господарського суду - 0,88 євро; адміністрування (10%) - 0,68 євро.
		          Всього до сплати 1   337,44 євро (54   278,00 грн за курсом НБУ на 25.07.2023 - 1євро = 40,583800 грн).
		 
		1.42.          Отже Компанією, згідно з вимогами статті 74 ГПК України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.
		 
		1.43.          Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		 
		1.44.          Так, відповідно до матеріалів справи представництво Компанії  у суді касаційної інстанції фактично здійснювалось адвокатом Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" - Денисенко О.М. на підставі ордеру на надання правової допомоги від 26.06.2023 Серії АА №1319375, виданим саме Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери".
		 
		1.45.          Дослідивши умови Договору, акт здачі-прийняття виконаних робіт від 25.07.2023 №40272, інші надані Компанією докази, установивши своєчасність подання заявником відповідного клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу і доказів на підтвердження понесених витрат, врахувавши доведеність обставин надання адвокатським об`єднанням правової допомоги, а також результати перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає лише частково обґрунтованими доводи, викладені у вказаному клопотанні (заяві) про стягнення з Підприємства на користь Компанії витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 54   278,40 грн, понесених за надання правничої допомоги під час розгляду у Верховному Суді касаційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі №910/1925/21, оскільки частково підтверджені належними, достовірними доказами.
		 
		1.46.          Зокрема, позивачем не надано доказів на підтвердження часу на дорогу для представництва інтересів Товариства в судовому засіданні в Касаційному господарському суді в складі Верховного Суду 25.07.2023 тривалістю 0,8 години на загальну суму 105 євро і використання кур`єрських послуг для відправки поштою відзиву - 5 євро. Отже, в цій частині витрати є непідтвердженими (4 464,22 грн).
		 
		1.47.          Також від Підприємства надійшло клопотання про зменшення  розміру судових витрат позивача, пов`язаних з наданням професійної (правничої) допомоги, за умовами якого відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання позивача або, у разі якщо Суд дійде висновку про його задоволення, просить зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу за заявою/клопотанням про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл адвокатського об`єднання "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" до 10 000,00 грн.
		 
		1.48.          Клопотання обґрунтоване тим, що: позивачем не виконані всі вимоги процесуального закону, оскільки з разом з відзивом на касаційну скаргу (першою заявою, яка подана Компанією під час касаційного провадження) не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у даній справі, з огляду на що відсутні підстави для винесення додаткового судового рішення; зазначає про безпідставність включення до суми витрат на професійну правничу допомогу витрати часу на дорогу, витрати на прибуття до суду та очікування початку судового засідання, які не можуть бути віднесені до жодного з видів професійної правничої допомоги; зазначає про те, що зазначений у акті здачі-прийняття виконаних робіт та у деталізації розрахунку час, витрачений адвокатом на участь у судовому засіданні також значно перевищує час, який фактично було витрачено адвокатом; згідно з деталізацією рахунка адвокат витратив на опрацювання касаційної скарги позивача та підготовку відзиву на цю скаргу у даній справі 6,2 години, що разом становить 44 033,42 грн за курсом НБУ станом на 25.07.2023 (2,5 год.+3,1 год.+0,6 год.)*175 євро за год.*40,5838 грн за євро), однак правова позиція позивача вже була сформована до касаційного розгляду справи №910/1025/21, зокрема, у справі №910/17897/20.
		 
		1.49.          Вирішуючи клопотання Підприємства Верховний Суд виходить з такого.
		 
		1.50.          Та, відповідно до частини другої статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
		 
		1.51.          Як зазначено вище, позивачем у відзиві на касаційну скаргу було заявлено про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, на підставі доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення у даній справі. 
		 
		1.52.          Верховний Суд у постановах від 10.11.2022 у справі №910/9024/21 від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, від 29.09.2022 у справі №910/3055/20, від 25.10.2022 у справі №910/19650/20, від 10.11.2022 у справі №910/9024/21, 14.06.2023 у справі 515/1060/19 вказав, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок, відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, а сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
		 
		1.53.          Отже, сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору у суді касаційної інстанції не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат, а положення статті 124 ГПК України не встановлюють обов`язку сторони надавати докази на підтвердження відповідних судових витрат разом з наданням попереднього розрахунку суми судових витрат.
		 
		1.54.          З огляду на те, що Компанією у відзиві на касаційну скаргу було заявлено про розподіл судових витрат, понесених нею у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції та визначено орієнтовний розрахунок розміру витрат на правничу допомогу (50 000,00 грн), колегія суддів не приймає до уваги вказані вище доводи Підприємства у тому числі і посилання відповідача на те, що позивач не залучив до відзиву на касаційну скаргу розрахунок судових витрат та будь-які документи на підтвердження попереднього детального розрахунку судових витрат.
		 
		1.55.          Розглянувши інші доводи відповідача та надані позивачем докази на підтвердження понесення судових витрат в касаційній інстанції, Суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання Компанії про розподіл судових витрат з огляду на таке.
		 
		1.56.          Верховний Суд зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		 
		1.57.          Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення з підстав неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №922/2913/21.
		 
		1.58.          Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
		 
		1.59.          З огляду на викладене, вирішуючи, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, Суд враховує, що під час розгляду даної справи в судах попередніх інстанцій позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським об`єднанням.
		 
		1.60.          Разом з тим, правова позиція позивача вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається, що свідчить про необґрунтованість розміру судових витрат у цій частині, оскільки розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не мають характеру необхідних і не співмірні з виконаною роботою в суді касаційної інстанції (49   715,16 грн). 
		 
		1.61.          З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції частково погоджується з доводами Підприємства про необґрунтованість та завищення понесених Компанією судових витрат.
		 
		1.62.          У справі, що розглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.
		 
		1.63.          За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Компанією на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції, у розмірі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн.
		 
		Керуючись статтями   126,   129,   244      Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Клопотання   приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про   ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
		 
		2. Стягнути з державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на користь приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"               25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн   витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
		 
		Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
		 
		Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    І. Бенедисюк 
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Є. Краснов
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Л. Рогач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...