Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/1808/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 25.09.2023. Зареєстровано: 26.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2023.
Дата набрання законної сили: 26.10.2023
Номер судового провадження: П/300/2033/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"25" вересня 2023 р. справа № 300/1808/23
		м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу 
		за позовною заявою ОСОБА_1 
		до Долинського міського голови Диріва Івана Ярославовича 
		про визнання протиправними дій, які містять ознаки мобінгу, стягнення невиплаченої заробітної плати і моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат Парфан Т.Д. (надалі, також - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 06.04.2023 звернувся в суд з позовною заявою до Долинського міського голови Диріва Івана Ярославовича (надалі, також - відповідач, міський голова, ОСОБА_2 ), у якій, з урахуванням редакції позовної заяви від 20.04.2023 просить:
		1) визнати протиправними дії відповідача, які містять ознаки мобінгу (цькування) заступниці міського голови ОСОБА_1 , а саме:
		-усунення від виконання посадових повноважень із здійснення організаційно- розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій в непередбачений законом спосіб;
		-безпідставне негативне виокремлення з колективу та ізоляцію (незапрошення на зустрічі і наради, в яких заступниця міського голови, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів брала участь та має брати участь);
		-безпідставне позбавлення частини виплат (премії, надбавок та інших заохочень);
		-розмеблювання робочого кабінету позивачки;
		-безпідставне звернення до правоохоронних органів про вчинення позивачкою правопорушення пов`язаного з корупцією,
		та зобов`язати відповідача утриматися від вчинення мобінгу (цькування) заступниці міського голови ОСОБА_1 .
		2) стягнути з Долинського міського голови ОСОБА_3 на користь заступниці міського голови ОСОБА_1 різницю між середньою заробітною платою ОСОБА_1 за листопад - грудень 2022 року і заробітною платою ОСОБА_1 у січні - березні 2023 року в розмірі 50 521,01 грн;
		3) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 250 000,00 грн.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем після публічної заяви ОСОБА_1 про зловживання владою посадовими особами Долинської міської ради та наявність ознак корупції у діях окремих посадових осіб, з грудня 2022 року почали вчинятися протиправні дії щодо позивача, які, на переконання її представника, містять ознаки мобінгу та спрямовані на приниження її честі та гідності, ділової репутації, у тому числі з метою припинення позивачем трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та економічного тиску, спрямовані на підштовхування ОСОБА_1 до написання заяви про звільнення. Зокрема такі протиправні дії щодо позивача її представник вбачає в усуненні ОСОБА_1 від виконання посадових повноважень із здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій в непередбачений законом спосіб; безпідставному негативному виокремленні позивача з колективу та її ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких позивач, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів брала участь та має брати участь); безпідставному позбавленні позивача частини виплат (премії, надбавок та інших заохочень); розмеблюванні робочого кабінету позивача; безпідставному зверненні до правоохоронних органів про вчинення позивачем правопорушення пов`язаного з корупцією. Такі дії міського голови призвели до неможливості виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків та отримання нею заробітної плати у значно меншому розмірі. Також представник позивача вказав, що ОСОБА_1 зазнала душевних переживань через протиправну поведінку відповідача, до втрати спокою та погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим позивач оцінює нанесену їй відповідачем моральну шкоду в розмірі 250 000 грн. Із метою захисту порушених прав, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених у ній недоліків (а.с. 31-34).
		Представником позивача недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом, у зв`язку з чим 25.04.2023 постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 42-44).
		Також, пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали витребувано в Долинської міської ради належним чином оформлену довідку про розмір нарахованої та виплаченої заступниці Долинського міського голови ОСОБА_1 заробітної плати за листопад-грудень 2022 року та за січень-березень 2023 року.
		Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 22.05.2023 (а.с. 47-57). У поданому відзиві №528/05-28/14в від 16.05.2023 відповідач вказав на безпідставність позовних вимог. На підтвердження своєї позиції зазначив, що за результатами розгляду Долинською міською радою проект рішення про визнання роботи заступника міського голови ОСОБА_1 задовільною, був відхилений, відтак робота заступника міського голови ОСОБА_1 не була визнана міською радою як задовільна. У результаті наведеного, міським головою ОСОБА_3 було проведено перерозподіл обов`язків, а саме перерозподілено обов`язки заступника міського голови ОСОБА_1 між іншими заступниками, що підтверджується розпорядженням від 16.12.2022 №361 «Про розподіл обов`язків між міським головою, секретарем ради, заступниками міського голови та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету міської ради». Також звернув увагу на відсутності обов`язку роботодавця нараховувати та виплачувати надбавку за високі досягнення у праці та премію, які є засобом заохочення працівника. Зважаючи на викладене, відповідач вважає вимогу про стягнення різниці між середньою заробітною платою ОСОБА_1 за листопад-грудень 2022 року і заробітною платою ОСОБА_1 у січні - березні 2023 року в розмірі 50 521,01 грн фактично вимогою про стягнення надбавки за високі досягнення та премії, які виплачувалися у попередніх місяцях та виплата яких належить до виключної компетенції роботодавця. Також звернув увагу на перебування ОСОБА_1 у тимчасовій непрацездатності згідно листка непрацездатності та у відпустці, тому фактична кількість робочих днів не збігається з загальною кількістю робочих днів. Щодо твердження позивача, що за дорученням міського голови 06.03.2023 з кабінету №15 було винесено письмовий стіл і книжкові шафи, відповідач зазначив, що ним не давалося жодних доручень щодо винесення будь-яких меблів з будь-яких кабінетів. Натомість звернув увагу, що вказані меблі придбані за рахунок кошторисних призначень головного розпорядника коштів місцевого бюджету - Служби у справах дітей Долинської міської ради для належної організації роботи та виконання покладених завдань та за результатами інвентаризації виявлені в робочому кабінеті позивачки, розміщені за належністю та цільовим призначенням. Також ОСОБА_3 вказав, що ним не давалися жодні доручення щодо звернення до будь-яких органів із заявою про вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Також вказав на безпідставність доводів представника позивача щодо наявності в його діях ознак мобінгу, оскільки такі дії зумовлені відхиленням проекту рішення про визнання роботи заступника міського голови ОСОБА_1 задовільною та перерозподілом у зв`язку з цим її обов`язків між іншими заступниками, що також відкинуло підстави для запрошення її на зустрічі і наради. Вважає усі твердження, викладені у позовній заяві необґрунтованими та таким, що не підтверджені жодними доказами. Натомість вказав, на систематичне вчинення позивачем дій, спрямованих на дискредитацію міського голови та підрив довіри громади до місцевої влади та звернення до Долинської міської ради з численними запитами про доступ до публічної інформації, що відволікає працівників від виконання основних функцій та завдань. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
		На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження від 25.04.2023 відповідач надав довідки №32 від 16.05.2023 та №33 від 16.05.2023 про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 за листопад-грудень 2022 року і січень-березень 2023 року (а.с. 82-83). 
		Також 25.05.2023 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій представник навів свої пояснення щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов (а.с. 90-92). Зокрема, вказав на помилковість аргументів відповідача стосовно того, що у зв`язку з відсутністю задовільної оцінки за результатом розгляду звіту позивача, міський голова правомірно перерозподілив обов`язки, які виконувала заступник міського голови ОСОБА_1 між іншими заступниками, оскільки такі не ґрунтуються на нормі права, а вказані дії міського голови є протиправними і містять ознаки мобінгу. Також звернув увагу на наявності в діях відповідача ознак економічного мобінгу, оскільки позивачу виплачується заробітна плата більш ніж вдвічі менша за заробітну плату інших заступників міського голови, а також менша ніж заробітна плата окремих спеціалістів. Також, на переконання представника позивача, зазначення відповідачем у відповіді на відзив про вчинення ОСОБА_1 дій, які дискредитують міського голову і заважають йому працювати підтверджує, що всі протиправні дії, які вчиняє відповідач щодо позивача, є намаганням за допомогою різноманітних методів, які містять ознаки мобінгу (цькування), спонукати позивача покинути посаду заступника міського голови. Вважає, що вчиняючи оскаржувані дії міський голова використовує надані йому повноваження з метою дискримінації і приниження заступника міського голови, порушує право позивача на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівника, закріплене статтею 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та унеможливив виконання нею організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій як посадової особи місцевого самоврядування, а також спричинив настання для позивачки несприятливих наслідків в частині суттєвого зменшення заробітної плати і приниження її гідності та професійних якостей і ділової репутації. З огляду на наведене, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		На поштову адресу суду 05.06.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив №569/05-28/14в від 30.05.2023 (а.с. 112-114). Так, міський голова повторно зауважив, що позивач, вказуючи на різні розміри преміювання працівників міської ради, вимагає стягнути у більшому розмірі премію, виплата якої є виключним повноваженням керівника. Звернув увагу, що позивачкою не надано жодного доказу приниження її ділових якостей, тому відповідні твердження є необґрунтованими. На підставі викладеного, просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволені її позовних вимог.
		Також на поштову адресу суду 26.07.2023 надійшло клопотання Долинського міського голови Диріва І.Я. №768/05-28/14в від 26.07.2023 про закриття провадження у справі (а.с. 117), у задоволенні якого ухвалою суду від 23.08.2023 відмовлено (а.с. 125-128).
		Представником позивача 31.07.2023 долучено до матеріалів справи як доказ постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №300/5501/22 (а.с. 120-124).
		Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, встановив такі обставини.
		Відповідно до рішення Долинської міської ради №36-2/2020 від 28.12.2020 «Про затвердження заступників Долинського міського голови» ОСОБА_1 затверджено заступником Долинського міського голови (а.с. 7).
		Розпорядженням міського голови Івана Диріва №45-К від 25.01.2021 «Про ОСОБА_1 » ОСОБА_1 погоджено приступити до виконання обов`язків з 26.01.2021, встановлено посадовий оклад в розмірі згідно із штатним розписом та щомісячну надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 50% посадового окладу з врахуванням доплати за ранг (а.с. 8).
		Відповідно до розпорядження міського голови №294 від 21.10.2021 «Про розподіл обов`язків між міським головою, секретарем ради, заступниками міського голови та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету міської ради» (надалі, також  розпорядження №294 від 21.10.2021) затверджено, зокрема, що заступник міського голови ОСОБА_1 спрямовує та контролює роботу: Управління освіти; КНП «Центр первинної медичної допомоги»; КНП «Долинська багатопрофільна лікарня»; Центр професійного розвитку педагогічних працівників; Інклюзивно-ресурсний центр. Також передбачено, що ОСОБА_1 координує, організовує та контролює роботу: Служби у справах дітей; з питань охорони здоров`я (а.с. 9-11). 
		У подальшому розпорядженням відповідача №361 від 16.12.2022 «Про розподіл обов`язків між міським головою, секретарем ради, заступниками міського голови та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету міської ради» (надалі, також  розпорядження №361 від 16.12.2022), розпорядження №294 від 21.10.2021 визнано таким, що втратило чинність, а при затвердженні розподілу обов`язків заступника міського голови ОСОБА_1 обов`язків визначено не було (а.с. 12-13).
		Також відповідачем прийнято розпорядження №928-к від 19.12.2022 «Про скасування надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1 », яким скасовано ОСОБА_1 , заступнику міського голови, щомісячну надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 50% посадового окладу з врахуванням доплати за ранг, з 19 грудня 2022 року, встановлену розпорядженням міського голови від 25.01.2021 № 45-К «Про ОСОБА_1 ». Підставою для видання такого розпорядження вказано розпорядження міського голови від 16.12.2022 № 361 «Про розподіл обов`язків між міським головою, секретарем ради, заступниками міського голови та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету міської ради» (а.с. 14).
		За результатами розгляду адміністративної справи №300/5501/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинського міського голови Диріва Івана Ярославовича про визнання протиправними та скасування розпоряджень Івано-Франківським окружним адміністративним судом 13.03.2023 ухвалено рішення, яке набрало законної сили 27.07.2023 та яким визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови Долинської міської ради від 16.12.2022 №361 «Про розподіл обов`язків між міським головою, секретарем ради, заступниками міського голови та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету міської ради» та визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови Долинської міської ради від 19.12.2022 №928-к «Про скасування надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1 » (а.с. 15-19, 120-124).
		Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.03.2023, ОСОБА_1 звернулася до відділення поліції №1 м. Долина Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області із заявою, в якій повідомила, що 06.03.2023 близько 10:00 год за вказівкою керуючого справами Долинської міської ради ОСОБА_4 технічні працівники розмеблювали робочий кабінет №15, в якому вона працювала, чим створили незручності для виконання функціональних обов`язків та вказала, що в поліцію звернулась з метою фіксації даного факту з подальшим зверненням з позовною заявою до суду про вчинення мобінгу (а.с. 20). 
		Відповідно до листа Національної поліції України від 14.02.2023 «Про розгляд депутатського звернення за зверненням ОСОБА_1 », адресованого народному депутату ОСОБА_5 , зазначено про розгляд його звернення за зверненням депутата Долинської міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_1 щодо можливих незаконних дій посадових осіб Долинської міської ради під час відправки гуманітарної допомоги населенню, що постраждало внаслідок російської агресії у період з 24 лютого 2022 року до 01 січна 2023 року та повідомлено, що слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні, яке розпочато 10.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 (Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги) Кримінального кодексу України (а.с. 22).
		Також в матеріалах справи наявний лист Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №1055/55/108/01-2023 від 21.03.2023, яким ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами проведеної перевірки за зверненням керуючого справами виконавчого комітету Долинської міської ради ОСОБА_4 з приводу можливого вчинення нею правопорушення пов`язаного з корупцією, на підставі зібраних матеріалів, у її діях порушень вимог статті 285 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлено (а.с. 21). 
		Позивач, вважаючи, що ОСОБА_3 щодо неї вчиняються протиправні дії, які містять ознаки мобінгу, звернулася через уповноваженого представника до суд з цією позовною заявою. 
		Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
		Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі, також - Закон №280/97-ВР) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Відповідно до статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначені Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування №2493-ІІІ від 07.06.2001 (надалі, також - Закон №2493-ІІІ).
		Відповідно до статті 1 Закону №2493-ІІІ служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
		Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (частина 1 статті 2 Закону №2493-ІІІ).
		Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону №2493-ІІІ).
		Основні принципи служби в органах місцевого самоврядування визначені у статті 4 Закону №2493-ІІІ, відповідно до якої служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.
		Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2493-ІІІ право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.
		Статтею 7 Закону №2493-ІІІ передбачено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.
		Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
		Основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування, відповідно до статті 8 Закону №2493-ІІІ, є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
		Натомість, основні права посадових осіб місцевого самоврядування визначені у статті 9 Закону №2493-ІІІ, відповідно до якої посадова особа місцевого самоврядування має право: на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; на оплату праці залежно від посади, яку вона займає, рангу, який їй присвоєно, якості, досвіду та стажу роботи; на просування по службі відповідно до професійної освіти, результатів роботи та атестації; на безпечні та необхідні для високопродуктивної роботи умови праці; на соціальний і правовий захист; отримувати в порядку, встановленому законодавством, від відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, об`єднань громадян, окремих осіб матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх службових обов`язків; у порядку і в межах, встановлених законом, отримувати інформацію щодо матеріалів своєї особової справи та ознайомлюватися з іншими документами, що стосуються проходження нею служби в органах місцевого самоврядування, отримувати від керівників органу місцевого самоврядування відповідні пояснення та давати особисті пояснення; вимагати проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо неї; захищати свої законні права та інтереси в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та в судовому порядку.
		Згідно з частиною 1 статті 12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
		Статтею 42 Закону №280/97-ВР визначено повноваження міського голови, зокрема, частиною 4 цієї статті передбачено, що міський голова, серед іншого: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
		Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (частина 5 статті 42 Закону №280/97-ВР).
		Відповідно до частин 1 та 3 статті 21 Закону №2493-ІІІ посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.
		Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Кабінет Міністрів України 09.03.2023 прийняв Постанову №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (надалі, також  Постанова №268). 
		Абзацом 2 пункту 1 Постанови №268 передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-53 і 57.
		Підпунктом "в" підпункту 1 та підпунктом 2 пункту 2 Постанови №268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці: 
		установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи: керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи); керівним працівникам і спеціалістам структурних підрозділів органів Державної фіскальної служби, які забезпечують адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, протидію контрабанді та порушенню митних правил, особам начальницького складу податкової міліції, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування кримінальних правопорушень; керівним працівникам і слідчим органів Національної поліції, посади яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців і які здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується;
		здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
		Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Стаття 2 цього Закону до структури заробітної плати відносить основну заробітну плату та додаткову заробітну плату.
		Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
		Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
		Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
		Згідно з частиною 3 статті 7 Закону №2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
		Так, статтею 2 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (надалі, також  КЗпП України) передбачено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.
		Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
		Також стаття 2-1 КЗпП України передбачає рівність трудових прав громадян України, недопущення дискримінації у сфері праці.
		Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об`єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.
		Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров`я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.
		Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, громадських об`єднань, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб можуть встановлюватися переваги для їхніх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі в разі звільнення.
		Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.
		Окрім цього Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» №2759-IX від 16.11.2022 внесено зміни до КЗпП України, зокрема, доповнено статтею 2-2 наступного змісту:
		"Стаття 2-2. Заборона мобінгу (цькування)
		Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
		Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:
		створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
		безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
		нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту;
		нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
		безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
		необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
		Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
		Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
		Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду".
		Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Відповідно до статті 141 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
		У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.
		Водночас статтею 141 КЗпП України визначено обов`язки роботодавця, відповідно до якої роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
		Також пунктами 1 та 2 частини 1 статті 28 КЗпП України передбачено, що до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про: місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи; визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами.
		ОСОБА_1 вважає, що відповідач допустив стосовно неї протиправні дії, в яких вона вбачає ознаки мобінгу, зокрема, дії щодо усунення від виконання посадових повноважень із здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій в непередбачений законом спосіб; безпідставного негативного виокремлення з колективу та ізоляцію (незапрошення на зустрічі і наради, в яких заступник міського голови, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів брала участь та має брати участь); безпідставного позбавлення частини виплат (премії, надбавок та інших заохочень);розмеблювання її робочого кабінету; безпідставного звернення до правоохоронних органів про вчинення позивачкою правопорушення пов`язаного з корупцією. З цього приводу суд зазначає таке.
		Так, відповідно до Посадової інструкції заступниці Долинського міського голови ОСОБА_1 , затвердженої міським головою І.Я. Дирівим 01.11.2021 (а.с. 99-100), яка безпосередньо визначає її завдання та обов`язки, позивач, зокрема, спрямовує та контролює роботу управління освіти, комунальних некомерційних підприємств «Долинська багатопрофільна лікарня» та «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради, Центру професійного розвитку педагогічних працівників, комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Долинської міської ради, сприяє реалізації на території територіальної громади державної політики з питань: розвитку освіти; захисту прав, свобод і законних інтересів дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності; координує та забезпечує організаційно-практичне, консультативне керівництво роботою підпорядкованих установ і закладів охорони здоров?я, освіти, координує, організовує та контролює роботу Служби у справах дітей; координує та контролює роботу щодо професійного розвитку педагогічних працівників; координує та контролює роботу щодо забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти.
		Однак відповідно до розпорядження №361 від 16.12.2022 визначені Посадовою інструкцією та затверджені попереднім розпорядженням №294 від 21.10.2021 повноваження заступника міського голови Шевченко А.В. були перерозподілені між іншими заступниками міського голови.
		Таким чином, відповідач позбавив можливості ОСОБА_1 виконувати завдання та обов`язки, безпосередньо передбачені вищевказаною Посадовою інструкцією.
		Відповідач, наводячи у відзиві на позов №528/05-28/14в від 16.05.2023 свої заперечення щодо позову, звертає увагу, що міським головою Дирівим І.Я. перерозподілено обов`язки заступника міського голови Шевченко А.В. між іншими заступниками внаслідок відхилення проекту рішення про визнання роботи заступника міського голови Шевченко А.В. задовільною.
		Однак з цього приводу слід врахувати таке.
		Ухвалюючи рішення від 13.03.2023 у справі №300/5501/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинського міського голови Диріва Івана Ярославовича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, Івано-Франківський окружний адміністративний суд встановив, що фактично рішення «Про роботу заступниці міського голови Шевченко А.В. за період роботи на даній посаді» задовільною не було прийнято, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів, а не у зв`язку з неналежним чи несвоєчасним виконанням свої посадових обов`язків, будь-яких зауважень щодо її роботи на засіданні міської ради не висувалось та не розглядалось. Більше того міською радою роботу позивача незадовільною визнано не було, навпаки «За» визнання такої роботи задовільною проголосувало 14 депутатів, «Проти» - 0.
		Також у цьому рішенні встановлено, що відповідно до витягу із протоколу 25 сесії Долинської міської ради від 01.12.2022 при розгляді питання «Про роботу заступниці міського голови ОСОБА_1 за період роботи на даній посаді» ряд депутатів та старост висловили подяку ОСОБА_6 за конструктивну співпрацю і допомогу. 
		За результатами розгляду адміністративної справи №300/5501/22 Івано-Франківським окружним адміністративним судом 13.03.2023 ухвалено рішення, яке набрало законної сили 27.07.2023 та яким визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови Долинської міської ради від 16.12.2022 №361 «Про розподіл обов`язків між міським головою, секретарем ради, заступниками міського голови та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету міської ради» та визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови Долинської міської ради від 19.12.2022 №928-к «Про скасування надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1 ».
		З приводу доводів відповідача щодо ідентичності підстав звернення з позовом у справі №300/5501/22 та у справі, що розглядаються, суд зазначає, що навіть за наявності спільних підстав та сторін позову, відмінними у цих справах є предмети. Таким чином не слід ототожнювати зазначені спори, оскільки кожен з них становить окремі правовідносини та підлягає окремій оцінці судом.
		При цьому, відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Оскільки рішенням від 13.03.2023 у справі №300/5501/22 встановлено, що рішення «Про роботу заступниці міського голови ОСОБА_1 за період роботи на даній посаді» відхилено та не визнано роботу задовільною через відсутність необхідної кількості голосів, яка виникла через значну кількість відсутніх депутатів (16 депутатів), а не у зв`язку з неналежним чи несвоєчасним виконанням свої посадових обов`язків, суд дійшов висновку, що таке рішення не може слугувати підставою для перерозподілу обов`язків, які виконувала заступник міського голови ОСОБА_1 між іншими заступниками, що мало наслідком визнання протиправним та скасування розпорядження №361 від 16.12.2022. 
		Оскільки прийняття відповідачем, у невизначений законом спосіб, розпорядження №361 від 16.12.2022, протиправність якого встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, позбавило заступника міського голови Шевченко А.В. можливості виконувати покладені на неї законодавством про місцеве самоврядування та Посадовою інструкцією посадові повноваження із здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, суд дійшов висновку щодо протиправності таких дій ОСОБА_3 .
		Зважаючи на викладене, позовна вимога в частині визнання протиправними дій відповідача щодо усунення ОСОБА_1 від виконання посадових повноважень із здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій в непередбачений законом спосіб є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Окрім цього, таке усунення ОСОБА_1 від виконання посадових повноважень мало наслідком незапрошення міським головою позивача на зустрічі і наради, в яких заступник міського голови, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів брала участь та має брати участь.
		Обґрунтовуючи правомірність таких дій, ОСОБА_3 у відзиві на позов вказав, що оскільки після перерозподілу між іншими заступниками повноважень позивача обсяг її обов`язків було змінено, тому і проведення нарад із заступниками міського голови, з питань організації діяльності виконавчих органів та діяльності комунальних підприємств відбувається у відповідності до нового розподілу обов`язків, компетенції.
		Однак, як встановлено судом вище, таке позбавлення ОСОБА_1 посадових повноважень відбулося у непередбачений законом спосіб, тобто протиправно.
		Водночас, надаючи оцінку обґрунтованості позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо безпідставного негатитивного виокремлення позивача з колективу та ізоляцію (незапрошення на зустрічі і наради, в яких заступник міського голови, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів брала участь та має брати участь), слід зазначити таке.
		Академічний тлумачний словник української мови слова «ізоляція», «ізолювання» визначає як «дія за значенням ізолювати».
		Водночас, поняття «ізолювати» визначено як: «від кого - чого й без додатка. Помістивши окремо, позбавляти можливості контакту з іншими (про інфекційних хворих, ув`язнених і т. ін.)»; «Відокремлювати від середовища, позбавляти зв`язку з ким-, чим-небудь; відособлювати».
		Тобто в контексті спірних правовідносин ізоляція позивача та негативне виокремлення з колективу означало б позбавлення її усіх можливих способів контактувати з колективом. Однак жодних належних та допустимих доказів щодо позбавлення ОСОБА_1 можливості контактувати з колективом Долинської міської ради, який складається з понад сотні працівників, відповідно до наявних в матеріалах справи розпорядження міського голови ОСОБА_3 №27-К від 26.01.2023 «Про преміювання працівників апарату міської ради» (а.с. 105-107) та відомості про нарахування заробітної плати працівникам Долинської міської ради у січні 2023 року (а.с. 103-104) , матеріали справи на містять.
		Однак, як встановлено судом вище, мало місце безпідставне незапрошення заступника міського голови ОСОБА_1 на локальні наради та зустрічі через протиправне позбавлення її посадових повноважень, що не означає її негативне виокремлення з колективу та ізоляцію, а лише свідчить про позбавлення права (через незапрошення ОСОБА_3 ) брати участь у нарадах та зустрічах, в яких вона, як заступник міського голови, повинна брати участь відповідно до локальних нормативних та організаційно-розпорядчих актів.
		Як наслідок, зазначена вимога підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо безпідставного незапрошення на зустрічі і наради, в яких заступник міського голови, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів брала участь та має брати участь.
		Із приводу протиправних, на переконання представника позивача, дій ОСОБА_3 щодо безпідставного позбавлення позивача частини виплат (премій, надбавок та інших заохочень), слід зазначити таке.
		Відповідно до довідок №0000012 від 06.03.2023, №0000012 від 06.03.2023 та №17 від 28.03.2023 Долинською міською радою нараховано ОСОБА_1 заробітну плату, зокрема, у жовтні 2022 року  29 939,96 грн, у листопаді 2022 року  35 897,32 грн, у грудні 2022 року  40 408,90 грн, в січні 2023 року  25 820,14 грн, в лютому 2023 року  18 065,40 грн, у березні 2023 року  18 317,90 грн (а.с. 23, 24, 25). Такі ж суми нарахованої ОСОБА_1  заробітної плати за листопад-грудень 2022 року і січень-березень 2023 року містять і довідки Виконавчого комітету Долинської міської ради №32 від 16.05.2023 та №33 від 16.05.2023 (а.с. 82-83)
		Нарахування заступнику міського голови ОСОБА_1 таких же сум у відповідні періоди вказано і в розрахункових листках про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року та березень 2023 року (а.с. 84-88).
		При цьому, відповідно до змісту таких розрахунків позивачу, серед іншого, нараховано:
		у листопаді 2022 року - надбавку за інтенсивність у праці в сумі 6 650,00 грн, премію в сумі 11 970,00 грн; 
		у грудні 2022 року - надбавку за інтенсивність у праці в сумі 3 850,00 грн, премію в сумі 7 770,00 грн;
		у січні 2023 року - надбавку за інтенсивність не нараховано, а премію нараховано в сумі 1 120,00 грн;
		у лютому 2023 року - надбавку за інтенсивність не нараховано; нараховано премію в сумі 1 232,00 грн;
		у березні 2023 року - надбавку за інтенсивність не нараховано; нараховано премію в сумі 1 232,00 грн.
		Також відповідно до наявного в матеріалах справи розпорядження міського голови ОСОБА_3 №27-К від 26.01.2023 «Про преміювання працівників апарату міської ради» усім працівникам апарату Долинської міської ради встановлено премії у процентному співвідношенні від 20% до 120% (більшості працівників управлінь  понад 50%, іншим заступникам міського голови  70%), а заступнику міського голови ОСОБА_1  лише 10% (а.с. 105-107).
		Також згідно відомості про нарахування заробітної плати працівникам Долинської міської ради у січні 2023 року, усім працівникам, які перебувають на керівних посадах та практично усім керівникам апарату міської ради нараховано надбавку, однак позивачу таку надбавку не нараховано (а.с. 103-104).
		Тобто, починаючи з січня 2023 року розмір нарахованих ОСОБА_1 виплат став значно меншим, ніж вона отримувала у попередні періоди, зокрема в жовтні  грудні 2022 року у зв`язку з ненарахуванням їй надбавки за високі досягнення у праці та зменшенні премії з 60% до 10 %.
		Відповідач, обґрунтовуючи правомірність таких дій, вказує, що у зв`язку із відхиленням міською радою проекту рішення про визнання роботи заступника міського голови ОСОБА_1 задовільною та прийняттям розпорядження №361 від 16.12.2022 відпала підстава щодо встановлення щомісячної надбавки за високі досягнення у праці, що мало наслідком видання розпорядження №928-К від 19.12.2022 «Про скасування надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1 » та вказує на відсутність імперативної норми щодо обов`язку роботодавця нараховувати та виплачувати надбавку за високі досягнення у праці та премію.
		Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що виплата працівнику надбавки за високі досягнення у праці (за інтенсивність) та преміювання є правом, а не обов`язком роботодавця. 
		Однак за встановлених у цій справі та справі №300/5501/22 обставин вбачається, що скасування ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці та зменшення преміювання стали наслідком позбавлення її у непередбачений законом спосіб повноважень, які були перерозподілені між іншими заступниками міського голови через те, що проект рішення про визнання її роботи задовільною не набрав достатньої кількості голосів.
		Інших підстав (несвоєчасне виконання завдань, погіршення якості роботи, порушення трудової дисципліни, застосування дисциплінарних стягнень тощо) для скасування ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці та зменшення преміювання у відсотковому відношенні з 60% до 10% (за наявності в тих же періодах в інших заступників міського голови премій в розмірі 70% та значно вищих премій в інших працівників апарату міської ради, що свідчить про наявність коштів у фонді преміювання) відповідачем не наведено та не долучено жодних доказів для підтвердження існування таких обставин.
		Окрім цього, як зазначено судом вище, протиправність розпорядження міського голови Долинської міської ради від 19.12.2022 №928-к «Про скасування надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1 » встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
		Таким чином, враховуючи, що позбавлення ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці та суттєве зменшення преміювання стали наслідком прийняття відповідачем протиправних рішень, суд дійшов висновку щодо протиправності таких дій відповідача.
		Зважаючи на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо безпідставного позбавлення частини виплат (премій, надбавок та інших заохочень) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Із приводу дій відповідача щодо розмеблювання робочого кабінету позивача, суд зазначає таке.
		Відповідачем не заперечується, що з робочого кабінету позивача вилучено офісні меблі. Однак ОСОБА_3 вказує, що такі меблі передані на баланс відокремленого структурного підрозділу  Служби у справах дітей Долинської міської ради.
		Із цього приводу суд звертає увагу, що відповідачем на підтвердження таких доводів не долучено жодного доказу, зокрема, на підтвердження факту проведення інвентаризації матеріальних цінностей, за результатами якої встановлено що придбані для Служби у справах дітей Долинської міської ради меблі знаходилися у робочому кабінеті ОСОБА_1 , а також доказів передання таких меблів на баланс Служби у справах дітей Долинської міської ради для забезпечення їх використання за належністю.
		Більше того, навіть за умови що наведені ОСОБА_3 обставини стосовно вилучення з кабінету ОСОБА_1 меблів та подальше їх передання на баланс Служби у справах дітей Долинської міської ради мали місце, відповідач як керівник міської ради, роботодавець у розумінні КЗпП України, повинен був вчинити невідкладні дії для забезпечення заступника міського голови Долинської міської ради ОСОБА_1 необхідними для роботи матеріальними цінностями після їх вилучення. 
		Доказів вжиття заходів щодо забезпечення позивача меблями та іншим робочим інвентарем взамін тих, які були вилучені, внаслідок яких робочий кабінет ОСОБА_1 не залишився б розмебльованим, відповідачем не надано.
		Заважаючи на викладене, суд дійшов висновку стосовно протиправності дій відповідача щодо розмеблювання робочого кабінету заступника міського голови ОСОБА_1 та наявності підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині.
		Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ОСОБА_3 щодо безпідставного звернення до правоохоронних органів про вчинення позивачем правопорушення пов`язаного з корупцією, суд зазначає таке.
		Як встановлено судом вище, листом Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №1055/55/108/01-2023 від 21.03.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами проведеної перевірки за зверненням керуючого справами виконавчого комітету Долинської міської ради ОСОБА_4 з приводу можливого вчинення нею правопорушення пов`язаного з корупцією, на підставі зібраних матеріалів, у її діях порушень вимог статті 285 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлено (а.с. 21). 
		Тобто із заявою про можливе вчинення ОСОБА_1 правопорушення пов`язаного з корупцією звертався не ОСОБА_3 , а керуючий справами виконавчого комітету Долинської міської ради Михнич Роман Володимирович, який не є відповідачем у цій справі. 
		Доказів звернення до правоохоронних органів з відповідними заявами безпосередньо міським головою ОСОБА_3 чи вчинення ним певних дій, спрямованих на схиляння інших осіб до такого звернення, матеріали справи не містять.
		Зважаючи на викладене, відсутні підстави для встановлення протиправності дій відповідача стосовно безпідставного звернення до правоохоронних органів про вчинення позивачем правопорушення, пов`язаного з корупцією, а тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.
		Окрім цього, оскільки протиправність дій, вчинених ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 в частині: усунення від виконання посадових повноважень із здійснення організаційно- розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій в непередбачений законом спосіб; безпідставне незапрошення на зустрічі і наради, в яких заступник міського голови, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів брала участь та має брати участь; безпідставне позбавлення частини виплат (премії, надбавок та інших заохочень); розмеблювання робочого кабінету позивачки, - встановлено судом вище, відповідача також слід зобов`язати утриматися від вчинення таких дій.
		Водночас, надаючи оцінку позовній вимозі щодо наявності в наведених вище протиправних діях ОСОБА_3 ознак мобінгу (цькування) заступника міського голови Шевченко А.В., суд зазначає таке.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
		У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
		- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
		- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
		- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
		- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
		- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
		- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
		- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
		З вищенаведених посилань на приписи частини 1 статті 2-2 КЗпП України можна виокремити такі ознаки мобінгу (цькування):
		-проявляється у діях або бездіяльності роботодавця чи окремих працівників які мають систематичний (повторюваний) та тривалий характер;
		-зазначені дії (бездіяльність) є умисними;
		-такі дії (бедіяльність) спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків;
		- дії (бездіяльність) щодо мобінгу виражаються у вчиненні психологічного та/або економічного тиску, форми яких наведено у частині 2 статті 2-2 КЗпП України.
		Однак слід зауважити, що навіть за наявності, на переконання працівника, в діях (бездіяльності) роботодавця однієї чи декількох наведених ознак, не слід автоматично вважати такі дії мобінгом, оскільки, відповідно до частини 3 статті 2-2 КЗпП України, вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
		Як встановлено судом вище, протиправні дії, які допустив міський голова ОСОБА_3 щодо свого заступника ОСОБА_1 , зокрема, усунення від виконання посадових повноважень, незапрошення на локальні зустрічі та наради, позбавлення частини виплат, стали наслідком прийняття відповідачем протиправних розпоряджень, які скасовані у судовому порядку.
		Без сумніву, позбавлення ОСОБА_1 можливості виконувати свої посадові повноваження мали негативні наслідки для неї, в тому числі і у вигляді отримання заробітної плати у меншому розмірі.
		Однак доказів того, що такі дії вчинені відповідачем умисно, зокрема, з метою припинення нею трудових правовідносин, а також наявності у таких діях систематичного та триваючого характеру, матеріали справи не містять.
		Зважаючи на викладене, навіть при встановленні у певних оскаржуваних діях відповідача ознак протиправності, у суду відсутні підстави констатувати, що такі дії містять ознаки мобінгу (цькування) заступника міського голови ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
		Із приводу позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача різниці між середньою заробітною платою ОСОБА_1 за листопад - грудень 2022 року і заробітною платою ОСОБА_1 у січні - березні 2023 року в розмірі 50 521,01 грн, суд зазначає таке.
		Відповідачем не заперечується, що внаслідок позбавлення ОСОБА_1 повноважень, які були перерозподілені між іншими заступниками міського голови, фактично з 01 січня 2023 року припинилось нарахування та виплата надбавки за високі досягнення у праці (за інтенсивність у праці) та зменшенно преміювання.
		Однак, як встановлено судом вище, позбавлення позивача таких виплат (їх зменшення) є неправомірним, тому на користь ОСОБА_1 з відповідача підлягає стягнененню недоотримана у зв`язку з такими протиправними діями заробітна плата.
		Водночас, суд не погоджується з проведеним представником позивача розрахунком недоотриманої ОСОБА_1 заробітної плати.
		Так, порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08.02.1995 року (надалі, також  Порядок №100).
		Відповідно до пункту 1 Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
		Оскільки Порядок №100 не визначає вичерпного переліку випадків його застосування та передбачає застосування визначених ним правил в інших випадках, суд вважає за доцільне здійснити розрахунок недоотриманої позивачем заробітної плати відповідно до положень Порядку №100.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
		У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (абзац 3 пункту 2 Порядку №100).
		Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
		Підпунктом «и» пункту 4 Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються виплати, пов`язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.
		Представником позивача не заперечується, що ОСОБА_1 у грудні 2022 року нараховано разову премію до Дня місцевого самоврядування в сумі 6 500, 00 грн.
		Оскільки підпунктом «и» пункту 4 Порядку №100 перебачено виключення таких виплат при обчисленні середньої заробітної плати, то така сума не підлягає врахуванню при визначенні середньої заробітної плати ОСОБА_1 , яку вона отримувала до зменшення внаслідок протиправних дій відповідача.
		Водночас, суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності підстав для врахування індексації при визначенні середньоденної заробітної плати, через те, що така індексація виплачувалася у листопаді  грудні 2022 року, а у січні  березні 2023 перестала виплачуватися.
		Такі доводи суперечать самій суті індексації, яка за своєю природою є осучасненою заробітною платою та нараховується у визначених законом випадках (у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації) та припиняє виплачуватися у зв`язку зі зростанням грошового доходу працівника.
		При цьому, заперечуючи правильність проведеного представником позивача розрахунку, відповідач не наводить власного, на його погляд, правильного розрахунку.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Як вбачається з розрахункових листків про виплату ОСОБА_1 заробітної плати за листопад 2022 року та за грудень 2022 року (а.с. 84, 85), позивач у зазначені періоди перебувала в тому числі і у відпустці, тому середньоденна заробітна плата підлягає розрахунку з врахуванням фактично відпрацьованих днів.
		Відповідно до розрахункових листків за листопад 2022 року та за грудень 2022 року у зазначений період ОСОБА_1 фактично відпрацювала 32 дні (у листопаді 2022 року  19 днів, у грудні 2022 року  13 днів).
		Також відповідно до даних розрахункових листків за листопад 2022 року та за грудень 2022 року в зазначені періоди за 32 фактично відпрацьовані дні позивачу нараховано заробітну плату в загальному розмірі 53 640 грн, тобто у листопаді 2022 року - 32 506,06 грн (35 897,32 грн (загальна сума нарахованих виплат)  3 391,26 грн (оплата відпустки)) та у грудні  21 133,94 грн (40 408,90 грн (загальна сума нарахованих виплат) - 12 774,96 грн (оплата відпустки)  6 500,00 грн (разова премія)).
		Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 у листопаді-грудні 2022 року становила 1 676,25 грн (53 640 грн : 32 дні).
		Визначаючи суму недоотриманої позивачем заробітної плати за січень  березень 2023 року, суд зазначає таке.
		Як вбачається з розрахункових листків за січень  березень 2023 року у зазначений період ОСОБА_1 фактично відпрацювала 51 робочий день (у січні 2023 року  16 днів, у лютому 2023 року  16 днів, у березні 2023 року  19 днів).
		З урахуванням розрахованої середньоденної заробітної плати в розмірі 1 676,25 грн розмір заробітної плати за 51 день становить 85 488,75 грн (1 676,25 грн х 51 день).
		Відповідно до даних розрахункових листків за січень  березень 2023 року (а.с. 86-88 ) ОСОБА_1 за фактично відпрацьовані дні у зазначеному періоді нараховано 39 865,90 грн, зокрема, у січні 2023 року  12 320,00 грн (25 820,14 грн (загальна сума нарахованих виплат)  1 369,19 грн (оплата лікарняних за грудень 2022 року)  6 845,95 грн (оплата лікарняного за рахунок роботодавця за грудень 2022 року) - 1 177,43 грн (оплата відпустки)  4 107,57 грн (оплата лікарняних)), у лютому 2023 року  13 552,00 грн (18 065,40 грн (загальна сума нарахованих виплат)  4 513,40 грн (оплата відпустки)), у березні 2023 року  13 993,90 грн (18 317,90 грн (загальна сума нарахованих виплат) - 4 324,00 грн (оплата відпустки)). 
		Таким чином, середній розмір заробітної плати, яку позивачу недонараховано у січні  березні 2023 року в зв`язку з протиправними діями відповідача становить 45 622,85 грн (85 488,75 грн - 39 865,90 грн), яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .
		Щодо позовної вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 250 000 грн, суд зазначає таке.
		Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
		Стаття 237-1 КЗпП України визначає, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Як зазначено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.
		Стверджуючи про те, що відповідачем завдано моральну шкоду, представником позивача не доведено факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які понесли негативні зміни у життя позивачки та необґрунтовано її розміру, не конкретизовано порушення її законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації життя.
		Матеріли справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту завдання відповідачем моральної шкоди позивачу.
		Із урахуванням викладеного, суд робить висновок про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в цій частині, у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.
		Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
		Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
		Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо усунення ОСОБА_1 від виконання посадових повноважень із здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій в непередбачений законом спосіб; безпідставного незапрошення на зустрічі і наради, в яких заступник міського голови ОСОБА_1 , відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів брала участь та має брати участь; безпідставного позбавлення частини виплат (премій, надбавок та інших заохочень); розмеблювання робочого кабінету заступника міського голови ОСОБА_1 та зобов`язання утриматися від вчинення щодо позивача таких дій, а також шляхом стягнення з відповідача на користь позивача різниці між середньою заробітною платою ОСОБА_1 за листопад - грудень 2022 року і заробітною платою ОСОБА_1 у січні - березні 2023 року в розмірі 45 622,85 грн.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції до платіжної інструкції №XKX0-XT71-6HMP-9107від 06.04.2023 позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 4 078,81 грн, зокрема, 1 073,60 грн за одну позовну вимогу немайнового характеру та 3 005,21 грн, що становить 1% заявлених вимог майнового характеру (а.с. 1).
		Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано. 
		Відтак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог частина сплаченої нею суми судового збору в розмірі 1 261,43 грн, що становить 75% (805,20 грн) задоволених позовних вимог немайнового характеру та 1% (456,23 грн) задоволених вимог майнового характеру.
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Позов задовольнити частково. 
		Визнати протиправними дії міського голови міста Долина Диріва Івана Ярославовича щодо усунення заступника міського голови Шевченко Алли Вікторівни від виконання посадових повноважень із здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій в непередбачений законом спосіб; безпідставного незапрошення на зустрічі і наради, в яких заступник міського голови ОСОБА_1 , відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів брала участь та має брати участь; безпідставного позбавлення заступника міського голови ОСОБА_1 частини виплат (премій, надбавок та інших заохочень); розмеблювання робочого кабінету заступника міського голови Шевченко Алли Вікторівни та зобов`язання утриматися від вчинення таких дій стосовно заступника міського голови ОСОБА_1 .
		Стягнути з міського голови міста Долина Диріва Івана Ярославовича (код ЄДРПОУ 04054317) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) різницю між середньою заробітною платою ОСОБА_1 за листопад - грудень 2022 року і заробітною платою ОСОБА_1 у січні - березні 2023 року в розмірі 45 622 (сорок п`ять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 85 копійок.
		У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань міського голови міста Долина Диріва Івана Ярославовича (код ЄДРПОУ 04054317) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 43 копійки. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;
		відповідач - міський голова міста Долина Дирів Іван Ярославович, адреса: просп. Незалежності 5, місто Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77504, код ЄДРПОУ Долинської міської ради 04054317.
		 
		 
		Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...