Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/1907/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано судом: 25.09.2023. Зареєстровано: 26.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2023.
Дата набрання законної сили: 25.09.2023
Номер судового провадження: К/990/28256/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		25 вересня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа №380/1907/23
		адміністративне провадження №К/990/28256/23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Шарапи В. М.,
		суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В. М.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну ОСОБА_1 , подану адвокатом Каверіним Сергієм Миколайовичем на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 (у складі судді Костецького Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 (у складі колегії суддів: Затолочного В.С. (суддя-доповідач), Большакової О.О., Качмара В.Я.)  у справі № 380/1907/23 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними, 
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просив: 
		визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення, які обчислюються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 відповідно;
		- зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, обчисленого із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022. 
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу подати клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.
		На виконання вимог вказаної ухвали позивачем 12.05.2023 подано заяву по суті ухвали про залишення позову без руху. У вказаній заяві представник позивача зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 базуються на правових висновках Верховного Суду щодо аналогічних правовідносин, відповідно до яких через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначають із використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Право позивача на здійснення перерахунку пенсії в контексті спірних правовідносин у силу вимог частини 3 статті 51 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон              № 2262-ХІІ) не може бути обмежено будь-яким строком, а тому і строк звернення до суду з позовними вимогами стосовно складання відповідних довідок для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ не застосовується. 
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду з підстав визначених пунктом 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовлено, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 залишено без змін.
		Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі перерахунку, визначеного Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45) 1 січня відповідного року (01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022), проте звернувся до суду лише 25.01.2023, тобто поза межами строку встановленого частиною 2 статті 122 КАС України. 
		Також суди попередніх інстанцій відхилили посилання позивача щодо неможливості застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 122 КАС України з огляду на приписи частини 3статті 51 Закону № 2262-ХІІ, а також врахування при розгляді цієї справи правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №520/11178/20, оскільки, як зазначено судом,  врахуванню підлягає саме остання правова позиція Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах і така викладена у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22. 
		Також при постановленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій керувались правовою позицією щодо застосування до цих спірних правовідносин положень статті 122 КАС України, викладеноюю у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі                                 № 240/12017/19.
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник позивача звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
		Наголошує, що суди попередніх інстанцій помилково застосували при розгляді цієї справи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, оскільки при розгляді справи суд касаційної інстанції не вдавався до аналізу частини 3 статті 51 Закону               № 2262-ХІІ.
		Звертає увагу, що Верховний Суду в рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17 виснував, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість, спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та строки перерахунку пенсії є Закон № 2262-ХІІ. 
		У зв`язку із викладеним скаржник вважає, що його право на здійснення перерахунку пенсії в контексті спірних правовідносин у силу вимог частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ не може бути обмежено будь-яким строком, а тому і строк звернення до суду з позовними вимогами стосовно складання відповідних довідок про розмір його грошового забезпечення (станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022) для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ не застосовується.
		Також представник позивача зазначає, що на момент звернення з касаційною скаргою Верховний Суд не відступав від висновків, викладених у рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі                               № 820/6514/17 та постанові від 26.01.2021 у справі № 520/11178/20.
		Відповідач подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. 
		Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд судової палати з таких підстав.
		Статтями 8, 129 та 147 Конституції України гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. 
		Частинами 1-2 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності є однією зі складових принципу верховенства права, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення у справі "Brumarescu v. Romania" №28342/95, від 28.10.1999 п. 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення у справі "Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania" від 29.11.2016 №76943/11, п. 123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення у справі "S.W. v. The United Kingdom" від 22.11.1995 №20166/92, п. 36). 
		Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Частиною 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики. 
		Питання стосовно того, чи підлягає застосуванню положення частини 2 статті 122 КАС України у справах з позовними вимогами стосовно складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ було предметом з`ясування судом касаційної інстанції. 
		Зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020 колегія суддів дійшла висновку, що у правовідносинах щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не підлягає застосовуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки таке застосування матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого статтею 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення.
		Натомість, у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 колегія суддів пославшись на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 31.03.2021 (справа              № 240/12017/19) зазначила, що: 
		«Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017          №   704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Як наслідок, саме з цією датою пов`язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб
		З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
		При цьому, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 20.10.2022 з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
		Крім того, посилання позивача на отримання листа відповідача від 19.09.2022 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).».
		Таким чином, мають місце неоднакові підходи суду касаційної інстанції у складі різних колегій суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду під час вирішення питання щодо того, чи підлягає застосуванню до правовідносин (щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії) шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України, з огляду на положення частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
		Колегія суддів вважає, що цьому випадку є підстави для передачі цієї справи на розгляд палати, оскільки наявні підстави для відступлення від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 з огляду на таке.
		У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, включно, право на пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги.
		Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених статтями 22 та 64 Конституції України.
		Водночас, право на судовий захист гарантується статтями 55 та 124 Конституції України.
		Приписами частини 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Розглядаючи питання застосування строку звернення до суду у правовідносинах щодо перерахунку пенсії у зв`язку із зміною розміру видів грошового забезпечення, Верховний Суд у рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17 виснував, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість, спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та строки перерахунку пенсії є Закон № 2262-ХІІ.
		Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
		У цій справі ОСОБА_1 оскаржує дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
		На думку колегії суддів, неправомірні дії відповідача (у випадку встановлення судовим рішенням) щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому, застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого статтею 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення.
		Окрім того, колегія суддів вважає, помилковим врахування у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 правової позиції Верховного Суду (постанова від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19) у якій викладено висновок про необхідність застосування строку звернення до суду, передбаченого КАС України у відносинах щодо пенсійного забезпечення, оскільки ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи, з урахуванням іншої нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі                                               № 380/14933/22.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.
		Відповідно до частини 1 статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
		Згідно із частиною 1 статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
		Частиною 4 статті 347 КАС України визначено, що про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 380/1907/23 (касаційне провадження № К/990/28256/23) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу - Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, враховуючи те, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції у складі різних колегій суддів відповідної судової палати положень частини 2 статті 122 КАС України у правовідносинах щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
		Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		УХВАЛИВ :
		Справу № 380/1907/23 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
		Судді                                                                                                     В. М. Шарапа
		                                                                                                    Я. О. Берназюк 
		                                                                                                    В. М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...