Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/13151/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 26.09.2023. Зареєстровано: 26.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2023.
Дата набрання законної сили: 08.05.2024
Результат оскарження 08.05.2024 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/161/258/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020140000000183

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/13151/20 
		Провадження № 1-кп/161/258/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       м. Луцьк                                                         25 вересня 2023 року                 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого                        судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретарів
		судового засідання                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020140000000183 від 13.02.2020, про обвинувачення  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю ІІІ групи, несудимий, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                         ОСОБА_6 ,
		захисників                         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В
		 
		ОСОБА_5 наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області (надалі ГУ НП у Волинській області) № 201 о/с від 06.07.2016 призначено на посаду начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області. 
		Відповідно до положення ст.2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівники Національної поліції відносяться до правоохоронних органів.
		Статтею 1 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Згідно п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» поліцейські є суб`єктом відповідальним за корупційні правопорушення. 
		Відповідно до ст.22 ЗУ «Про запобігання корупції» поліцейським забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Згідно ст.23 ЗУ «Про запобігання корупції» поліцейським забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.
		Відповідно до ст.24 ЗУ «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		Водночас, начальник відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися норм , здійснюючи функції представника влади, будучи працівником правоохоронного органу, тобто являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище й, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч.2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і вчинив злочин за наступних обставин.
		Так, 04.12.2019 року уповноваженим особам відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030130000506, за фактом заволодіння автомобілем «Volkswagen PASSAT B7», д.н.з.  НОМЕР_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.
		У цьому ж кримінальному провадженні, у відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст.39 КПК України, визначено старшого слідчого групи слідчих та проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено ОСОБА_9 , з одночасним визначенням слідчої групи у складі: старшого слідчого - заступника начальника відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області  ОСОБА_9 , який уповноважений керувати діями інших слідчих, та слідчих групи - начальника відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , а також слідчих відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
		Так, 16.01.2020, начальник відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 з абонентського номеру оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2  зателефонував на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_15 , та повідомив про необхідність його прибуття до приміщення слідчого управління ГУНП у Волинській області. На вказану пропозицію ОСОБА_15 погодився та зустрівся з ОСОБА_5 , у приміщенні кафе, яке знаходилось неподалік адміністративної будівлі ГУНП у Волинській області по вул.Винниченка у місті Луцьку, де останній повідомив про те, що кримінальне провадження, яке раніше розслідувалося в Луцькому районному відділенні поліції ГУНП у Волинській області, знаходиться в провадженні у нього та його підлеглих, а саме слідчих відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області.
		07.02.2020 близько 18.00 год. начальник відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 з абонентського номеру оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2  зателефонував на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , який використовує  ОСОБА_15 , та повідомив про необхідність зустрітись, однак оскільки  ОСОБА_15  був зайнятий, вони домовились зустрітись на наступний день у районі вул.Кравчука м.Луцьк, поблизу гіпермаркету «Слон».
		У подальшому, 08.02.2020  ОСОБА_15 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , зустрівся з останнім в попередньо обумовленому місці, у районі вулиці Кравчука, м. Луцьк, поблизу гіпермаркету «Слон».
		Цього дня, ОСОБА_5 , повідомив ОСОБА_15 про можливе притягнення його та його матері ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом, та вилучення автомобіля «Volkswagen PASSAT B7» д.н.з.  НОМЕР_1 . 
		В подальшому цього ж дня,  ОСОБА_5  погодився на прохання ОСОБА_15  отримати неправомірну вигоду в сумі 6000 доларів США, що становило, станом на 08.02.2020, згідно курсу НБУ - 147440 грн., за не притягнення його та його матері ОСОБА_16  до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12019030130000506 за ч.3 ст.289 КК України, та не вилучення автомобіля «Volkswagen PASSAT B7», д.н.з.  НОМЕР_1 , зазначивши про необхідність надання такої суми до 20.02.2020.
		Однак, ОСОБА_15 на це повідомив, що йому потрібний час, оскільки зазначена ОСОБА_5 сума у розмірі 6000 доларів США є великою, на що останній відповів, що зателефонує ОСОБА_15 пізніше.
		10.02.2020 близько 12год. 45хв. обвинувачений з абонентського номеру оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2  знову зателефонував на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_15 та повідомив про необхідність зустрічі в обумовленому раніше місці, а саме у районі вул.Кравчука м.Луцьк, поблизу гіпермаркету «Слон».
		В ході зустрічі  ОСОБА_5  повідомив ОСОБА_15 про те, що неправомірну вигоду в сумі 6000 доларів США необхідно надати до 20.02.2020.
		ОСОБА_15 , погодився про передачу 6000 доларів США неправомірної вигоди, однак повідомив про відсутність у нього всієї суми грошових коштів та про можливість надання частини коштів. 
		На це ОСОБА_5 повідомив про необхідність надання грошових коштів до 20.02.2020 і після сплати частини коштів в сумі 3000 (три тисячі) доларів США кримінальне провадження буде закрите та автомобіль марки «Volkswagen PASSAT B7», д.н.з.  НОМЕР_1 , не буде вилучатися і поміщатись на штрафмайданчик.
		19.02.2020 близько 19год. 15хв. ОСОБА_15 згідно попередньої домовленості з ОСОБА_5 , зустрівся з останнім у районі вул.Кравчука м.Луцьк, поблизу гіпермаркету «Слон» та повідомив, що може надати частину грошових коштів в сумі 1000 доларів США, а в п`ятницю іншу частину грошових коштів в сумі 2000 доларів США, на що ОСОБА_5 зазначив, що цього замало та необхідно надати всю суму в розмірі 6000 доларів США.
		Також ОСОБА_5 в ході розмови зазначив, що автомобіль буде необхідно декілька разів перереєструвати на добросовісного набувача, а кримінальне провадження буде закрито у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, оскільки постанова про закриття скасовується судом та ОСОБА_15 може запізнитись, на що останній повторно повідомив, що може надати лише частину грошових коштів в сумі 1000 доларів США і 2000 доларів США в п`ятницю, та зателефонує ОСОБА_5 через пів години.
		Надалі, близько 20год. 35хв., ОСОБА_15 зателефонував до ОСОБА_5 та повідомив, що не може знайти кошти в сумі 6000 доларів США, натомість до ранку 21.02.2020 повідомить ОСОБА_5 про можливість надання останньому коштів у сумі 3000 доларів США, на що ОСОБА_5 погодився.
		В подальшому 21.02.2020 близько 19год. 00хв. ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, зателефонував до ОСОБА_15 , узгодивши з останнім можливість зустрічі, домовився зустрітись у районі вул.Кравчука м.Луцьк, поблизу гіпермаркету «Слон».
		Цього ж дня (21.02.2020) близько 21год. 45хв. обвинувачений ОСОБА_5 , будучи призначеним на посаду начальника відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП у Волинській області в силу службового становища та займаної посади, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на заступника начальника СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , який був уповноваженою особою на виконання функцій держави, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на заступника начальника СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , перебуваючи у районі вулиці Кравчука в м.Луцьк, поблизу гіпермаркету «Слон», одержав від ОСОБА_15 за закриття кримінального провадження №12019030130000506, не притягнення його та його матері ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності і не вилучення автомобіля «Volkswagen PASSAT B7», д.н.з. НОМЕР_4 , частину неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США, що станом на 21.02.2020 згідно курсу НБУ становило 73433 грн., після чого був викритий та затриманий в порядку ст.208 КПК України.
		Таким чином, ОСОБА_5 за вказаних обставин одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_15 для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Органами досудового розслідування ОСОБА_5 інкримінувалося прохання службової особи, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому злочині заперечив, фактично повністю визнав винуватість у встановленому судом обвинуваченні, та показав, що з 2000 року працював на різних посадах в СУ ГУНП України у Волинській області, а з 2015 року обіймав посаду начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП у Волинській області. В березні 2019 року при виконанні службових обов`язків він отримав травму, у зв`язку із чим був прооперований із встановленням фіксуючих металоконструкцій правого плеча і тривалий час перебував на лікарняному. Під час лікування його стан здоров`я погіршувався, а хірургічне втручання бажаного результату не дало, що унеможливлювало його подальше проходження служби у Національній поліції. Восени 2019 року лікарями було прийняте рішення про видалення встановлених металоконструкцій і йому доведено, що права рука не буде повноцінно функціонувати, а за наслідками цієї хвороби він не зможе продовжити проходження служби. Про такі обставини ним було повідомлено начальника слідчого управління ГУНП та усіх працівників очолюваного ним відділу. У зв`язку з його лікуванням і наміром звільнитися зі служби в Національній поліції з 21 січня 2020 року, він більше не виконував обов`язків начальника відділу СУ ГУНП, а такі обов`язки виконував його заступник - ОСОБА_17 . До моменту проходження ВЛК (27.03.2020) він на роботу офіційно не виходив і не здійснював організаційно-розпорядчих функцій, також не здійснював досудового розслідування у будь-яких кримінальних провадженнях. Обговорюючи з колегами плани на майбутнє, він повідомляв про свій намір займатися адвокатською діяльністю після звільнення з поліції. В кінці січня 2020 року, коли він перебував на лікарняному, до нього звернувся його знайомий ОСОБА_18 , який розповів, що слідчим ОСОБА_9 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ст.289 КК України за фактом незаконного заволодіння чужим транспортним засобом - автомобілем «Фольксваген-Пассат Б7», д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_15 просив його поговорити з ОСОБА_9 , щоб останній не притягав до відповідальності його та його матір і працівників сервісного центру МВС. Під час цієї розмови ОСОБА_15 був обізнаний, про те, що він перебуває на лікарняному, планує звільнятися з поліції та займатися адвокатською діяльністю, але просив вплинути на слідчого «з його відділу», пообіцявши віддячити матеріально. У лютому 2020 року ОСОБА_19 почав настирливо йому телефонувати і просив зустрітися з ним, навіть призначаючи зустрічі поблизу його будинку у вечірній час. Під час однієї з таких зустрічей по вулиці Кравчука в м.Луцьку ОСОБА_15 запропонував йому винагороду в сумі 6000 доларів США за допомогу у вирішенні його питання. Під час інших зустрічей, які також відбувалися в приватному порядку, а не у службових приміщеннях ГУНП чи поблизу них, ОСОБА_15 , ведучи довготривалі бесіди, спрямовував розмови у вигідному йому руслі та вів розмову про зменшення суми винагороди, яку він пропонував раніше. В свою чергу, він обіцяв ОСОБА_15 спробувати допомогти вирішити його проблему, але зазначав, що існують обставини, які не залежать від нього, а рішення мають прийматися іншими особами. В міру своїх можливостей він обіцяв поговорити з ОСОБА_9 . Ввечері 21 лютого 2020 року ОСОБА_15 призначив йому нову зустріч поблизу ТЦ «Слон» по вул.Кравчука в м.Луцьк, де передав йому 3000 доларів США, а коли він повертався додому - був затриманий працівниками ДБР і ДВБ НПУ, які вилучили у нього ці кошти. Показав, що він визнає свою винуватість у тому, що одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, при цьому особисто він не міг вчинити будь-яких дій чи прийняти будь-яке рішення в інтересах ОСОБА_15 щодо кримінального провадження, яке перебувало в його відділі, оскільки знаходився на лікарняному і ніяких слідчих або процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні, про яке його просив ОСОБА_15 (як і в будь-яких інших справах) він не приймав і не міг приймати ні як слідчий, ні як начальник слідчого відділу. Після звільнення він отримав право на зайняття адвокатською діяльністю. У вчиненому щиро розкаявся. Висловив думку про те, що в такій ситуації мало місце підбурювання.
		Окрім фактично визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість у встановленому судом обвинуваченні повністю доводиться дослідженими в ході судового розгляду доказами. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.
		В судове засідання викликані свідки сторони обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які показали наступне.
		Свідок ОСОБА_15 , будучи допитаним в судовому засіданні показав, що на початку 2020 року до нього зателефонував ОСОБА_24 і запропонував зустрітися. Вони зустрілися в другій половині дня поблизу ГУНП і спілкувалися в кафе по вул.Винниченка в м.Луцьк. Під час зустрічі він розповів ОСОБА_5 , що придбав автомобіль, а попередній власник написав заяву, що її викрали. Зі слів ОСОБА_15 , йому невідомо, чому працівники ГУНП зацікавились цією справою. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_5 і вони зустрілися біля ТЦ «Слон» по вул.Кравчука в м.Луцьк. Йому було повідомлено, що потрібно 6000 доларів США, щоб у його користь «закрити» ці питання. Він сказав, що подумає. Потім йому дзвонили ще і цікавилися чому він так довго думає. Він разом з ОСОБА_5 зустрічався на вул.Кравчука. Розмова була така сама: «…Треба гроші… треба гроші». У зв`язку з цим він звернувся до Волинського управління ДВБ НПУ, де згодом йому вручили кошти, які він передав ОСОБА_5 . Свідок також повідомив, що під час першої зустрічі мови про неправомірну вигоду не було, а розмова про кошти відбулася під час наступної зустрічі, біля ТЦ «Слон» (10.02.2020), коли він обіцяв подумати. Дану зустріч він з власної ініціативи записував на власні технічні засоби. ОСОБА_5 вимагав від нього гроші, у зв`язку із чим він звернувся з відповідною заявою. При цьому, показав суду, що обвинувачений особисто не проводив з ним ніяких слідчих дій, йому було відомо що кримінальним провадженням займається лише ОСОБА_25 , а ОСОБА_5 мав допомогти у вирішенні його особистих питань в цьому провадженні. Під час другої чи третьої зустрічі ОСОБА_5 висловив вимогу дати гроші, і все буде закрито. Він звернувся до друзів з Києва , щоб йому допомогли. Через 5 днів, із ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ще двома чоловіками поїхали до Львова, де його допитали. Друга чи третя зустріч із ОСОБА_5 проводилася під контролем внутрішньої безпеки. Йому вручили кошти у день, коли він передав їх ОСОБА_5 . На нього одягнули апаратуру. Домовилися про зустріч біля ТЦ «Слон», віддав йому гроші та вони розійшлися. В рамках кримінального провадження ОСОБА_5 жодних слідчих дій не проводив. ОСОБА_9 у нього грошей не вимагав. Спілкувався із ОСОБА_29 через месенджер WhatsApp, який у його телефонній книзі записаний як - ОСОБА_30 . Також повідомив, що до моменту написання заяви в правоохоронні органи з ОСОБА_31 він ніколи не спілкувався.
		Свідок ОСОБА_9 , будучи допитаним в судовому засіданні показав, що в листопаді 2018 року був призначений на посаду заступника начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області, з листопада по грудень його керівником був ОСОБА_5 . Від початку 2020 року він виконував обов`язки начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП у Волинській області, оскільки начальник цього відділу ОСОБА_5 перебував на лікарняному і не міг виконувати своїх обов`язків за станом здоров`я. В січні - лютому 2020 року, усі працівники відділу, а також керівництво СУ ГУНП знали, що ОСОБА_5 по завершенню лікування буде проходити ВЛК, звільнятися зі служби в поліції і в майбутньому планує займатися адвокатською діяльністю. Також показав, що в його провадженні знаходилося кримінальне провадження №12019030130000506 за фактом заволодіння автомобілем «Фольксваген-Пассат Б7», д.н.з. НОМЕР_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України. В цьому провадженні він особисто проводив досудове розслідування, при цьому керівництвом слідчого управління не приймалося рішень і не виносилося постанов про створення групи слідчих у цій справі, окрім відображення прізвищ усіх слідчих відділу у витягу з ЄРДР, оскільки на той час існувала така практика. ОСОБА_5 його ніколи не просив вчиняти у цій справі ніяких дій в будь-чиїх інтересах і не впливав на хід розслідування. У цій справі він особисто викликав та офіційно допитував як свідка ОСОБА_15 , котрий не повідомляв про факт свого спілкування з ОСОБА_5 . Раніше із ОСОБА_15 знайомий не був і будь-яких стосунків із ним не підтримував, ніяких неправомірних дій щодо нього не вчиняв, як і не перебував у неділових стосунках. Обвинуваченого характеризує з позитивної сторони, зазначивши, що ОСОБА_5 ніколи ні йому, ні іншим слідчим, незаконних вказівок не давав. Про обставини надання ОСОБА_15 ОСОБА_5 неправомірної вигоди йому нічого не відомо. Також показав суду, що приблизно з 22 лютого по травень 2020 року кримінальне провадження №12019030130000506 знаходилося у ДБР як речовий доказ, хоча і рахувалося за СУ ГУНП, - в подальшому підслідність у ньому була визначена за ДБР, - після чого провадження знову було повернуто до СУ ГУНП. Йому відомо, що нині ОСОБА_15 притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин у складі організованої групи, розслідування у якому здійснювалося саме слідчими їх відділу. Також зазначив, що раніше ОСОБА_15 був судимий за ст.ст. 115, 369 КК України. Окрім того, свідок повідомив, що під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_32 співробітник Волинського управління ДВБ НПУ ОСОБА_33 погрожував йому «неприємностями».
		Свідок ОСОБА_20 (понятий), будучи допитаним в судовому засіданні показав, що близько 20-21 год. гуляв із другом ОСОБА_23 біля АТБ по вул.Конякіна. В цей час працівники поліції попросили їх бути понятими. Бачив, як обвинувачений добровільно дістав грошові кошти у сумі 3000 доларів США, а на його правій руці та на грошових коштах були сліди світіння. На сходах біля під`їзду проводилася слідча дія. ОСОБА_5 повідомляв, що гроші йому були вручені для розмитнення автомобіля. ОСОБА_5 оголосили його права та обов`язки, проте адвоката не було. Згодом вони всі поїхали до ГУНП у Волинській області завершити протокол в якесь приміщення. Туди приїхав адвокат, знову перевіряли грошові кошти. Пам`ятає, що адвокат сперечався із поліцією, що нібито не так завершилася слідча дія, оскільки є порушення.
		Свідок ОСОБА_23 (понятий), будучи допитаним в судовому засіданні надав фактично аналогічні покази показам свідка ОСОБА_20 та показав, що при затриманні ОСОБА_5 був у кайданках, коли вони підійшли у нього вилучали кошти. Після складання протоколу затримання, поставив на ньому свій підпис. Приблизно півгодини чекали на затримання. Чоловік, який запросив їх у якості понятих, затримував ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_21 (понятий), будучи допитаним в судовому засіданні показав, що він гуляв у місті із ОСОБА_34 приблизно у лютому 2020 року, до них підійшли працівники поліції та запропонували бути понятими. Вони були понятими при тому, як в гаражі, неподалік «Віанору», помічали грошові кошти в сумі 3000 доларів США і вручили якомусь чоловіку. Ксероксу у приміщенні гаража не бачив. Після чого вони прочитали документ та поставили свої підписи. Документ був відразу надрукований, лише ручкою вписували дані. Потім вони сіли в автомобіль та поїхали до ТЦ «Слон». Там згодом надійшов дзвінок і всі побігли на затримання особи. Їх ще залучили до проведення обшуку, під час якого нічого не вилучили.
		Свідок ОСОБА_22 , будучи допитаним в судовому засіданні надав фактично аналогічні покази показам свідка ОСОБА_21 та показав, що в першій половині дня було вручення грошових коштів. Їх у гараж принесли пізніше, купюри обробили препаратом та поклали у конверт. Протокол із копіями купюр був надрукований. В подальшому після дзвінка вони поїхали на затримання. Також був присутнім під час обшуку у під`їзді, який проводили працівники ДБР та ДВБ, в ході обшуку нічого не вилучили.
		За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_37 .
		Свідок ОСОБА_35 , будучи допитаним в судовому засіданні показав, що 13 лютого 2020 року до нього, як до працівника Департаменту внутрішньої безпеки, звернувся громадянин ОСОБА_15 , який повідомив про вимагання від нього неправомірної вигоди слідчими СУ ГУ НП ОСОБА_5 і ОСОБА_9 . Він відібрав від заявника заяву про злочин і того ж числа був допитаний слідчим ДБР в м.Львові як свідок. Пізніше проводив негласні слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії за дорученням слідчого, але протоколи за результатами НСРД, у т.ч. спеціального слідчого експерименту, були складені іншим працівником, хоча саме він проводив огляд та вручення грошових коштів та був присутній під час затримання ОСОБА_5 . Репутацію заявника ОСОБА_15 він не перевіряв і про наявність у нього судимостей дізнався пізніше. Заперечив факт переписки щодо ОСОБА_5 з ОСОБА_15 і ствердив, що вперше познайомився із цим заявником в день написання заяви про злочин, тобто 13.02.2020. ОСОБА_38 передав у гаражі грошові кошти. У гаражі був принтер-сканер. Усіма діями керували ОСОБА_39 та ОСОБА_40 . У ОСОБА_5 було вилучено помічені грошові кошти, під час затримання останній повідомив, що це кошти за розмитнення автомобіля.
		Свідок ОСОБА_36 , будучи допитаною в судовому засіданні показала, що обіймає посаду старшого оперуповноваженого Волинського управління ДВБ НП України. Їй відомо, що працівниками Волинського управління ДВБ НПУ проводились НСРД відносно ОСОБА_5 , однак вона не приймала участі у їх проведенні, у т.ч. і спеціального слідчого експерименту 21.02.2020 і на місці його проведення особисто не була. До процесу вручення грошових коштів ОСОБА_15 і спеціальної техніки останньому не залучалася, негласні слідчі дії особисто не проводила, а лише складала протоколи за дорученням керівництва. Під час затримання ОСОБА_5 , вилучення у нього грошових коштів і освідування - не була присутня. Однак, вона за вказівкою свого керівництва складала протоколи за результатами НСРД, стенограми аудіо-, відеоконтролю. Була присутньою під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 та огляду мобільного телефону.
		Свідок ОСОБА_12 , будучи допитаним в судовому засіданні показав, що у період з 2018 по 2020 року працював із ОСОБА_5 . Останній був його керівником. Йому стало відомо про затримання ОСОБА_5 із новин. Кримінальне провадження останні цифри «506» перебувало у провадженні їх відділу. Він був у групі слідчих, однак особисто жодних слідчих чи процесуальних рішень не приймав в рамках цього кримінального провадження. На практиці керівник слідчого відділу визначав групу слідчих для здійснення досудового розслідування кримінального провадження. ОСОБА_5 , як керівник слідчого відділу, не проводив досудові розслідування, хоча і входив в групу слідчих. Усних вказівок ОСОБА_5 не надавав. Йому було відомо з кінця 2019 року, що за станом здоров`я ОСОБА_5 планує звільнятися із органів поліції.
		Свідок ОСОБА_11 , будучи допитаним в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 був його керівником, коли він обіймав посаду старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області. Йому нічого не було відомо про кримінальне провадження останні цифри «506», в рамках нього жодних слідчих та процесуальних дій не проводив. В період часу, що досліджується в цьому судовому процесі (січень-лютий 2020 року), ним здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_15 та інших осіб, які в складі організованої групи займалися злочинною діяльністю у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Під час затримання ОСОБА_15 як організатора групи, у нього був вилучений мобільний телефон, у якому серед іншого, була виявлена переписка та голосове повідомлення ОСОБА_15 до особи на ім`я « ОСОБА_41 » ( НОМЕР_24 ) (співробітник ВУ ДВБ НПУ ОСОБА_33 ) від 22.02.2020 про можливість отримання від ОСОБА_5 20000 чи 30000 доларів США з можливістю розподілу цієї суми між ними. Він знав, що ОСОБА_5 у звязку з отриманою травмою на роботу вже не вийде. Жодних незаконних вказівок ОСОБА_5 , як керівник відділу, ніколи не надавав.
		Свідок ОСОБА_42 (дівоче прізвище - ОСОБА_43 ), будучи допитаною в судовому засіданні показала, що ОСОБА_5 був її керівником. Їй нічого не було відомо про кримінальне провадження з останніми цифрами «506». В рамках цього провадження жодних слідчих та процесуальних дій не проводила. Матеріали кримінального провадження перебували у старшого слідчої групи, який міг давати вказівки іншим слідчим. Їй було відомо, що після отриманої травми, ОСОБА_5 на роботу не вийде. Жодних незаконних вказівок ОСОБА_5 ніколи не надавав.
		В судовому засіданні досліджені наступні письмові докази сторони обвинувачення.
		З заяви ОСОБА_15 від 13.02.2020, яка подана начальнику Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_44 , встановлено, що він просить провести перевірку та вирішити питання про притягнення до відповідальності начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_45 та ОСОБА_46 , оскільки останні будучи працівниками правоохоронного органу за попередньо змовою вимагають у нього кошти у сумі 6000 доларів США у якості неправомірної вигоди за сприяння та прийняття позитивного рішення щодо непритягнення його до кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження №12019003010000506 від 27.04.2019 за ч.3 ст.289 КК України, ч.1 ст.358 КК України, та невилучення транспортного засобу марки «Фольксваген Пассат Б7», 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . До заяви долучено оптичний диск із записами розмов від 10.02.2020. На підставі такої заяви та матеріалів ВУ ДВБ НПУ були внесені відомості в ЄРДР та розпочато досудове розслідування.
		Постановою заступника прокурора Львівської області ОСОБА_47 від 14.02.2020 було визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №62020140000000183 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, старший групи ОСОБА_6 .
		Постановою слідчого Першого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_48 від 13.02.2020 на підставі письмової згоди ОСОБА_15 залучено до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих дій, з метою отримання під час досудового розслідування відомостей та речей, які мають значення для розслідування.
		Витягом з наказу від 06.07.2016, копії присяги, посадової інструкції, підтверджується факт перебування ОСОБА_5 на посаді начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області, а витягом з наказу від 27.03.2020 встановлено, те що ОСОБА_5 звільнено зі служби з поліції через хворобу.
		В протоколі огляду документу - оптичного диску, який є додатком до заяви ОСОБА_15 від 13.02.2020 із фототаблицею, зафіксована за допомогою диктофону на мобільному телефоні розмова ОСОБА_15 та ОСОБА_5 , яка відбулася 10.02.2020. Зі змісту цієї розмови встановлено, що ОСОБА_15 в завуальованій формі перший починає запитувати щодо кримінального провадження «шо по нашому вопросу?», в подальшому, як можна зрозуміти, йде мова саме щодо автомобіля та інших питань, під завершення розмови ОСОБА_15 говорить «давай тогда сдєлаєм три», на що фактично погодився ОСОБА_5 .
		Також постановою прокурора від 20.02.2020 про проведення освідування ОСОБА_5 , доручено слідчим ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020140000000183, провести таке освідування.
		З протоколів огляду, помічення та вручення грошових коштів від 21.02.2020, які складені заступником начальника відділу оперативних розробок Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_49 , встановлено, що у присутності понятих за участю ОСОБА_15 у підсобному приміщенні біля шиномонтажу «Віанор» за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Задворецька, 25, оглянуто грошові кошти в сумі 3000 доларів США, які виділені із спеціального фонду Державного бюджету України через Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України для перевірки за заявою ОСОБА_15 . Із вказаних грошових коштів знято світлокопії, кошти оброблено спецхімпрепаратом «Промінь-1» та надані ОСОБА_15 .
		Довідкою, яка складена головним о/у інспектором ДВБ НП України ОСОБА_50 , згідно якої Волинському управлінню ДВБ НП України видано грошові кошти в сумі 73530 гривень з метою використання у кримінальному провадженні №62020140000000183, та квитанціями АТ КБ «ПриватБанк» від 19.02.2020, 20.02.2020 про здійснення валютно-обмінної операції - придбання 1000 та 2000 доларів США, підтверджується той факт, що такі кошти були отримані згідно вимог діючого законодавства.
		З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, та освідування від 21.02.2020 з 23.30год. до 01.30год., встановлено, що 21.02.2020 неподалік будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за участю слідчих, оперативних працівників, у присутності понятих, затримано начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 . О 22.08год. повідомлено центр з надання безоплатної правової допомоги про затримання ОСОБА_5 . Під час затримання ОСОБА_5 повідомив, що його незаконно затримали, оскільки він перед затриманням зустрічався із ОСОБА_15 та отримав від нього грошові кошти в сумі 3000 доларів США за розмитнення автомобіля «Фольксваген». В ході затримання, на підставі постанови прокурора від 20.02.2020, проведено освідування ОСОБА_5 , в ході якого, лампою освітлено руки останнього, при освітленні в косопадуючих променях ультрафіолетової лампи на долоні правої руки виявлено ознаки світіння світло зеленого кольору. Зроблено змиви із рук ОСОБА_5 . В ході затриманя ОСОБА_5 добровільно видав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 5», із сім-карткою НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 3000 доларів США, серія та номери яких співпали із серіями та номерами грошових коштів, які зазначені у протоколі огляду. До протоколу занесені зауваження захисника ОСОБА_51 щодо порушення права на захист, у зв`язку із ненаданням захиснику відеозпису, який проводився під час затримання, захисника ОСОБА_8 щодо істотних порушень вимог КПК України та ОСОБА_5 , який зазначив про порушення права на захист, оскільки слідчі та процесуальні дії були проведені за відсутності захисників, останні були присутні лише під час підписання протоколу. Слідчі дії проведені у нічний час. Жодному учаснику слідчої дії не оголошено протокол огляду, помічення та вручення грошових коштів.
		Постановою слідчого Першого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_48 від 22.02.2020 внесено виправлення описки до протоколу затримання ОСОБА_5 , зокрема розпочато затримання о 21.53год., завершено о 01.30год. 22.02.2020.
		На підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20.02.2020, згідно якої надано дозвіл на проведення обшуку кабінетів, був проведений обшук 21.02.2020, який проведено у службових кабінетах №№ 50, 54,  56 ,  39 , 43, 16, розташованих на 2 та 4 поверсі приміщення будівлі ГУНП у Волинській області за адресою: м.Луцьк, вул.Винниченка, 11. В ході якого ОСОБА_9  у приміщенні кабінету №54 добровільно надав матеріали кримінального провадження №12019030130000506 від 27.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України на 249 арк. В ході обшуку вказаного кабінету виявлено: запит вих. №1665/24/6 від 19.02.2019, на 1 арк.; журнал-реєстр кримінальних проваджень, який розпочатий 01.01.2017; довідку про рух кримінальних проваджень за січень 2020 року на 6 арк.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 ; 1 аркуш білого паперу з рукописним записами, перший з яких «пошта»; залишок незакінчених кримінальних проваджень на кінець місяця, на 3 арк.; мобільний телефон чорного кольору марки ХІАОМІ, у котрий поміщено сім-картку мобільного зв?язку із закріпленим за не номером НОМЕР_9 . У службовому кабінеті №56 відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП у Волинській області, у котрому здійснює свою службову діяльність начальник вказаного відділу ОСОБА_5 виявлено та вилучено: довіреність №BBT 811964 від 01.02.2005, на 1 арк.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний № НОМЕР_10 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний № НОМЕР_11 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний НОМЕР_12 ; тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_13 ; документ сірого кольору, виконаний на іноземній мові НОМЕР_25, паспорт громадянина Сирії № НОМЕР_14 , блокнот із обкладинкою чорного кольору із випрасуваним написом «HONDA», з чорновими записами, перший з яких « НОМЕР_15 »; печатку «ПП ОСОБА_52 », вінчестер серії НОМЕР_16 , які визнано речовими доказами у справі згідно постанови слідчого від 21.02.2020, оскільки вони відповідають критеріям речового доказу, визначеним ч.1 ст.98 КПК України.
		Вилучені в ході проведення обшуку речі, документи та матеріали кримінального провадження №12019030130000506 від 27.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, були оглянуті згідно протоколу огляду від 19.03.2020, зокрема було встановлено, що в матеріалах кримінального провадження 12019030130000506 є витяг з ЄРДР від 05.02.2019, де вказані група слідчих, в тому числі і ОСОБА_5 , однак постанови про визначення групи слідчих немає.
		З досліджених в судовому засіданні копій матеріалів кримінального провадження №12019030130000506 від 27.04.2019, встановлено, що досудове розслідування здійснював слідчий ОСОБА_9 .  ОСОБА_5 не проводив ніяких слідчий дій і не приймав жодних процесуальних рішень ні як слідчий, ні як начальник слідчого відділу, а матеріали - не містять постанови керівника органу досудового розслідування про створення групи слідчих в порядку п.1 ч.2 ст.39 КПК України.
		З протоколу огляду від 19.03.2020 встановлено, що на карті пам`яті, яка знаходилася у вилученому мобільному телефоні марки «Xiaomi Redmi Note 5» із сім-карткою НОМЕР_2 , під час проведення затримання ОСОБА_5 , наявні файли із можливим зображенням ОСОБА_15 , довідка №82, виписка із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5 .
		Згідно протоколу огляду від 03.03.2020 із ілюстративною таблицею, встановлено, що у присутності ОСОБА_15 за участю спеціаліста оглянуто мобільний телефон «Samsung», чорного кольору модель SM-J510H/DS. В ході проведення огляду мобільного телефону встановлено, що в пам`яті телефону у встановленому мобільному додатку WhatsApp зберігаються відомості щодо телефонних з`єднань з абонентом ОСОБА_53 , абонентський номер НОМЕР_2 , а саме: пропущені - 07.02.2020 час 17:43, 11.02.2020 час 19:34, 17.02.2020 час 19:09, 17.02.2020 час 19:49, 18.02.2020 час 11:02, 21.02.2020 час 21:10; вихідний з телефону - 07.02.2020 час 18:24; 08.02.2020 час 18:13 тривалістю 0:13 об?ємом 40кБ, 10.02.2020 час 19:16 тривалістю 0:22 об?ємом 80кБ, 10.02.2020 час 20:05 тривалістю 0:21 об?ємом 78кБ, 10.02.2020 час 20:06 тривалістю 0:09 об?смом 27кБ, 10.02.2020 час 20:23 тривалістю 0:10 об?ємом 27кБ, 12.02.2020 час 10:32, 12.02.2020 час 10:32, 12.02.2020 час 16:54, 19.02.2020 час 13:58, 21.02.2020 час 20:43, 21.02.2020 час 21:11; - вхідний 08.02.2020 час 17:51 тривалістю 0:21 об?ємом 81 кБ, 10.02.2020 час 12:45 тривалістю 0:40 об?ємом 157кБ, 10.02.2020 час 18:17 тривалістю 0:34 об?ємом 149кБ, 10.02.2020 19:37 тривалістю 0:45 об?ємом 190кБ, 12.02.2020 час 20:43 тривалістю 4:25 об?ємом 1,3 МБ, 18.02.2020 час 11:08. Також в пам?яті телефону у встановленому мобільному додатку (месенджері) Telegram зберігаються відомості щодо телефонних з?єднань та повідомлень з абонентом « ОСОБА_53 », абонентський номер НОМЕР_2 , а саме: - повідомлення вихідне 10.02.2020 час 17:24 текст повідомлення «треба зустрітись», 21.02.2020 час 20:32 текст повідомлення «на місці», 21.02.2020 час 21:02 текст повідомлення «Тебе чекати?», 21.02.2020 час 21:02 текст повідомлення «???»; пропущений дзвінок 11.02.2020 час 19:34, 17.02.2020 час 19:09, 17.02.2020 час 19:49, 18.02.2020 час 11:02; вхідний дзвінок 19.02.2020 час 18:52 тривалістю 0:31, 19.02.2020 час 20:47 тривалістю 0:41, 21.02.2020 час 19:17 тривалістю 0:27; - вихідний дзвінок 19.02.2020 час 19:15 тривалістю 0:11, 19.02.2020 час 20:35 тривалістю 0:02, 19.02.2020 час 20:39 тривалістю 3 хв, 21.02.2020 час 12:21 тривалістю 0:29, 21.02.2020 час 19:43 тривалістю 0:24, 21.02.2020 час 20:36; - відмінений дзвінок 21.02.2020 час 20:21. В ході проведення огляду вказаного вище мобільного телефону встановлено, що в пам?яті телефону у зберігаються відомості щодо телефонних з?єднань з абонентом «-УВД, ОСОБА_54 », абонентський номер НОМЕР_9 , а саме: пропущений дзвінок 10.02.2020 час 17:15; вихідний дзвінок 10.02.2020 час 17:56. Тобто, можна зробити висновок, що ініціаторами розмов були як свідок ОСОБА_15 , так і ОСОБА_5 .
		Згідно протоколу огляду документу від 23.04.2020, яким оглянуто оптичний носій інформації DVD-R на предмет встановлення відомостей щодо з`єднань між абонентами ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_2 , НОМЕР_9 , НОМЕР_3 , встановлено, що між свідок ОСОБА_15 та обвинуваченим ОСОБА_55 здійснювалися телефонні з`єднання за ініціативою обох сторін.
		Згідно стенограми до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи (в порядку ст.260 КПК України) від 17.04.2020, яка складена старшим оперуповноваженим Волинського управління ДВБ НП України майором поліції ОСОБА_36 , встановлено, що 19.02.2020 ОСОБА_15 прибув до ГУНП де зустрівся з ОСОБА_9 , після чого слідчий ОСОБА_9 провів допит ОСОБА_15 . Будь-яких даних, які б вказували про вимагання не встановлено.
		Згідно стенограми до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи (в порядку ст.260 КПК України) від 17.04.2020, яка складена старшим оперуповноваженим Волинського управління ДВБ НП України майором поліції ОСОБА_36 , встановлено, що 19.02.2020 відбулися зустріч та телефонна розмова, 21.02.2020 телефонні розмови, 21.02.2020 - зустріч, обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_15 , в ході яких встановлено, що свідок обурюються діями слідчого ОСОБА_9 , просить повпливати на останнього, обговорюють питання щодо автомобіля та кримінального провадження, побутові розмови. По закінченні зустрічі ОСОБА_15 йде до автомобіля, бере грошові кошти та передає ОСОБА_5 .
		Згідно висновку експерта №1081 від 08.04.2020 на поверхні 30-и банкнот номіналом по 100 доларів США серії та номерів: AB0392165S ;AB41613796 F; AE 30446013 C; HB61396474 L; KB 19405484 K; LF 27702918 H; LB 13410825 S; LB47613499 P; LB 77604290L; LL 00102592 E; LB 21721697 G; JC 28538300 A; LB 31413580R; LF 70632788 I; LB 68588103 E; LB 38644822 K; LL13457521D; LB 48129971F; LL 10881146 E; LF 77710022G; LL 23999915G; ML 40633071 B; MF 06802400F; LB 00689174 M; LB 95147694F; MF 72462934 B; LD 62090931 B; LB 42928129 H; LD 09023785 C; LG 08471119 є нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією «Промінь - 1». Спеціальна хімічна речовина «Промінь-1», що виявлена на поверхні вищевказаних банкнот має спільну родову належність із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1».
		Згідно висновку експерта №1082 від 08.04.2020 на поверхні обеззолених фільтрів із змивами з лівої та правої руки ОСОБА_5 є нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією «Промінь - 1». Спеціальна хімічна речовина «Промінь-1», що виявлена на поверхні обеззолених фільтрів із змивами з правої та лівої руки ОСОБА_5 має спільну родову належність із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1».
		Згідно висновку експерта №1237 від 09.04.2020 двадцять п?ять банкнот, схожих на банкноти USD, номіналом 100 $ зразка 2009 року з серійними номерами: LF 27702918 H, LB 13410825 S, LB 47613499 P, LB 77604290 L, LL 00102592 E, LB 21721697 G, JC 28538300 A, LB 31413580 R, LF 70632788 I, LB 68588103 E, LB 38644822 K, LL 13457521 D, LB 48129971 F, LL 10881146 E, LF 77710022 G, LL 23999915 G, ML 40633071 B, MF 06802400 F, LB 00689174 M, LB 95147694 F, MF 72462934 B, LD 62090931 D, LB 42928129 H, LD 09023785 C, LG 08471119 E виготовлені способом, який використовується при виробництві таких же банкнот, зразка 2009 року, що випускаються в обіг Федеральною Резервною Системою США, тобто, є банкнотами USD, номіналом 100 $, зразка 2009 року, виготовленими та випущеними в обіг Федеральною Резервною Системою США, п?ять банкнот, схожі на банкноти USD, номіналом 100 $ зразка 1996 року, з серійними номерами: АВ 50392165 S, AE 30446013 C, НВ 61396474 L, KB 19405484 К виготовлені способом, який використовувався при виробництві таких же банкнот, що випускалися в обіг Федеральною резервною системою США, тобто, є банкнотами USD, номіналом 100 $, зразка 1996 року, виготовленими та випущеними в обіг Федеральною резервною системою США.
		Згідно висновку експерта №4111/4112 від 01.07.2020 на досліджуваних записах розмов, що містяться на карті пам?яті "Transcend" інв.№561, карті пам?яті "Transcend" інв.№562, карті пам?яті "Transcend" інв. №564, карті пам?яті "Transcend" інв. №565 зафіксоване усне мовлення ОСОБА_5 . Висловлювання ОСОБА_5 , які в основному відповідають викладеним в стенограмі до протоколів N°403/42-02 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 17.04.2020, №405/42-02 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 17.04.2020р., позначені як «КЮВ». На досліджуваних записах розмов, що містяться на карті пам?яті "Transcend" інв.№561, карті пам?яті "Transcend" інв. №562, карті пам?яті "Transcend" інв. №563, карті пам?яті "Transcend" інв.№564, карті пам?яті "Transcend" інв. №565 зафіксоване усне мовлення ОСОБА_15 . Висловлювання ОСОБА_15 , які в основному відповідають викладеним в стенограмі до протоколу No404/42-02 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи від 17.04.2020 та стенограмі до протоколів №403/42-02 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 17.04.2020р., №405/42-02 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 17.04.2020р., позначені як «ДОС». На досліджуваних записах розмов, що містяться на карті пам?яті "Transcend" in.№561, карті пам?яті "Transcend" інв.№562, карті пам?яті "Transcend" інв. №563 карти пам?яті "Transcend", інв.№564, карті пам?яті "Transcend" інв.№565 ознак монтажу не виявлено.
		Висновки експертиз є науково-обґрунтованими та піддавати їх сумніву в суду підстав немає, не наведені такі підстави і стороною захисту.
		В судовому засіданні досліджені наступні письмові докази сторони захисту, які були відкриті прокурору 26.04.2023, про що вказує відповідна розписка.
		З протоколу допиту свідка від 13.02.2020 встановлено, що ОСОБА_35 користується мобільним телефоном з номером НОМЕР_24 .
		З відповіді прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_56 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_7 від 21.08.2020 встановлено, що фактично відповіді на поставлені в запиті питання не надано, разом з тим роз`яснено, що питання здійснення прокурорами нагляду додержання законів під час проведення досудового розслідування регулюються Порядком організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затверджених наказом Генеральної прокуратури від 28.03.2019 №51.
		З відповіді прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_57 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_7 від 09.09.2020 встановлено, що фактично відповіді на поставлені в запиті питання не надано, разом з тим роз`яснено, що організація нагляду у формі процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини на відповідній території, покладається на керівників регіональних прокуратур.
		З відповіді прокурора Прокуратури Львівської області ОСОБА_58 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_7 від 21.08.2020 встановлено, що згідно Положення про управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління ДБР (затверджене наказом Прокуратури Львівської області №147 від 17.12.2019), робота управління організовуються за територіальним та функціональним принципами. Прокурори відділів процесуального керівництва здійснюють процесуальне керівництво та інше саме у кримінальним провадженнях, що здійснюються слідчими ТУ ДБР (по Львівській області).
		З відповіді прокурора Прокуратури Волинської області ОСОБА_59 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_7 від 10.08.2020 встановлено, що згідно Положення про управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області (затверджене наказом Прокуратури Волинської області №107 від 16.09.2019), в структуру управління входять два відділи, і саме перший відділ організовує та забезпечує процесуальне керівництво та проведення слідчих (розшукових) і процесуальних дій, підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні кримінальні провадження, які підслідні слідчим органів ДБР, що вчинені на території Волинської області та досудове розслідування у яких здійснюється територіальним управлінням ДБР, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область.
		З відповіді старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_7 від 21.01.2021 встановлено, що СУ ГУНП у Волинській області проводилося розслідування у кримінальному провадженні №12020030000000019 від 13.01.2020 за підозрою ОСОБА_15 та інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.28 ч.2 ст.317 КК України. В рамках цього кримінального провадження у ОСОБА_15 був вилучений належний останньому серед інших речей мобільний телефон SAMSUNG SM-J510H із IMEI НОМЕР_17 , НОМЕР_18 . Оглядом телефону серед запитуваних номерів абонентського стільникового зв?язку встановлено наявність одного з номерів: 461 Имя: ОСОБА_60 : Phone Телефон: Mobile НОМЕР_19 . Крім того на вказаному мобільному терміналі наявні інтернет-з?єднання в т.ч. листування, дзвінки та голосові повідомлення в месенджері «WhatsApp» з абонентським номером з телефонної книги « ОСОБА_30 » з 10.02.2020 по 10.08.2020. Також серед аудіо (голосових) файлів відправлених з вказаного мобільного наявний файл вказаному абоненту від 22.02.2020 о 15год 19 хв. 
		Окрім того, в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту був оглянутий мобільний телефон заявника ОСОБА_15 «Samsung», чорного кольору модель SM-J510H/DS, який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12020030000000019 від 03.01.2020 та який добровільно був наданий прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_61 для такого огляду на повідомлення суду. Так в телефонній книзі мобільного телефону наявний номер « НОМЕР_24 - ОСОБА_62 » (абонентський номер свідка ОСОБА_63 ), в програмі «Телеграм» наявна переписка з абонентом « ОСОБА_30 », розмови про 15000 та 10000 від 22.02.2020 (звукове повідомлення), в програмі «Вацап» наявне спілкування з цим абонентом від 10.02.2020.
		Довідкою №93 ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області» підтверджується те, що ОСОБА_5 у період часу з 01.02.2020 по 27.03.2020 перебував на амбулаторному лікуванні у ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області»;
		З виписки №1183/73 від 30.01.2020, свідоцтва про хворобу №98/с від 27.03.2020 встановлено, що ОСОБА_5 поступив на лікування 21.01.2020, вибув 30.01.2020, 22.01.2020 останньому проведено оперативне втручання, військово-лікарською комісією ОСОБА_5 визнано не придатним до служби в поліції у зв`язку з отриманням травми правої ключиці.
		З 27.03.2020 відповідно наказу ГУНП у Волинській області ві№ 111о/с ОСОБА_5 звільнено з поліції на підставі п.2 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу).
		Допитавши свідків, дослідивши письмові та речові докази, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_15 в частині вимагання коштів, адже будь-яких доказів на підтвердження такого вимагання сторона обвинувачення не надала, відсутні будь-які об`єктивні дані, що вимагання мало місце, окрім показань свідка ОСОБА_15 . Показання свідка в цій частині не є переконливими та заперечуються показами обвинуваченого та не підтверджуються іншими об`єктивними письмовими доказами. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_15 в цій частині суд враховує, що сторона обвинувачення не надала будь-яких об`єктивних доказів про те, що дії ОСОБА_5 були поєднані з вимаганням.
		Протоколом огляду речей і предметів від 03.03.2020, з додатками, підтверджуються дзвінки та переписка ОСОБА_15 із ОСОБА_5 з використанням месенжеру «Whats App» 07, 08, 10, 11, 17, 18, 21 лютого 2020 року, що спростовує покази свідка ОСОБА_15 про кількість його спілкувань з ОСОБА_5 та їх зустрічей, ініціатором яких був саме ОСОБА_15 .
		Також суд критично оцінює і показання свідка ОСОБА_15 про відсутність попереднього спілкування із ОСОБА_49 до моменту написання ним заяви про злочин, а також спілкування 22.02.2020 на предмет можливості отримання ними від затриманого ОСОБА_5 грошей в сумі 25000 доларів США, з можливістю їх розподілу на двох, оскільки саме з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що останні мали спілкування як до моменту написання заяви ОСОБА_15 , так і після затримання ОСОБА_5 .
		Таким чином, показання свідка ОСОБА_15 частково є неповними і такими, що об`єктивно перешкоджають встановити кількість усіх зустрічей з ОСОБА_5 , місця таких зустрічей, причини і підстави неділового спілкування між раніше судимим заявником і співробітником управління внутрішньої безпеки, встановити від кого виходила ініціатива таких зустрічей, з`ясувати причини розбіжностей у розмірі неправомірної вигоди.
		Аналогічно суд критично оцінює показання свідка  ОСОБА_64  щодо фактів знайомства і спілкування з ОСОБА_15 до 13.02.2020, адже вказане спростовується, дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами.
		Зі змісту зафіксованих розмов між ОСОБА_15 та ОСОБА_5 підтверджується те, що висловлювання ОСОБА_15 містять виражені вербальні ознаки спонукального характеру (умовляння, пропозиції, підбурювання, емоційний примус) у вигляді прямих прохань, натяків, настирливих повторюваних питань і пропозицій, однозначних фактологічних тверджень.
		Звертає суд увагу на наявність голосового повідомлення ОСОБА_15 ОСОБА_65 від 22.02.2020 о 15 год. 19 хв. (тобто після затримання ОСОБА_5 ) наступного змісту: «А шо це він тобі ше нічо не придлагає шоб його відпустили? Бери бля своїх 15, моїх 10 да випускай його нах..й !», що очевидно може дискредитувати як заявника, так і оперативного працівника внутрішньої безпеки перед будь-якою неупередженою особою.
		Показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_66 спростовується висунуте щодо ОСОБА_5 обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України, а показаннями свідка ОСОБА_11 в сукупності з письмовими доказами підтверджується наявність неділових стосунків між заявником - свідком ОСОБА_15 та оперативним працівником - свідком ОСОБА_49 , які після затримання ОСОБА_5 супроводжувалися спілкуванням між ними на предмет можливості отримання від затриманого суми грошей в іноземній валюті, саме у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження «про вимагання неправомірної вигоди».
		Так, вимаганням неправомірної вигоди є вимагання такої з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто її дає, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена давати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. 
		Таким чином, така кваліфікуюча ознака як «поєднане з вимаганням неправомірної вигоди» не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому підлягає виключенню з обвинувачення.
		Подані стороною захисту письмові докази об`єктивно підтверджують, що в період часу з 21.01.2020 по 27.03.2020 ОСОБА_5 безперервно перебував на лікарняному, тобто не виконував і не міг виконувати службових обов`язків, а відтак і не міг у даний період часу прийняти будь-які процесуальні рішення в інтересах ОСОБА_15 в рамках кримінального провадження № 12019030130000506.
		Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказу, а саме диску із записами розмови, яка була додатком до заяви ОСОБА_15 та стала підставою для початку досудового розслідування щодо ОСОБА_5 , як доказ у даному кримінальному провадженні, то суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.
		Частиною 1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
		Крім того, варто зазначити, що законодавчих обмежень щодо кола осіб, які можуть звернутися із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, не має. Такою особою може бути як потерпілий, так і заявник (фізична, юридична особа).
		Згідно з ч.1 ст.60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Частиною 2 даної статті визначені права заявника, до яких віднесено також право заявника подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи.
		З вказаної норми закону можна зробити висновок, що заявник має право подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи як до внесення відомостей до ЄРДР, так і на досудовому розслідуванні.
		Відповідно до ч.1 ст.223 КПК України слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
		Згідно з ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
		Отже, огляд речей чи/та документів, проведений слідчим після внесення інформації в ЄРДР, є слідчою (розшуковою) дією, не суперечить вимогам КПК та спрямований на отримання (збирання) або перевірку доказів.
		Протокол, який складає слідчий у процесі огляду речей чи/та документів, повинен відповідати вимогам ч.3 ст.104 КПК України та є процесуальним джерелом доказів згідно із положеннями ч.2 ст.84, п.3 ч.2 ст.99 КПК України. За умови відповідності вимогам ч.1 ст.98 КПК України (матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення) речі, надані особою до заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення та оглянуті слідчим у рамках слідчої (розшукової) дії - огляду, є речовими доказами і повинні зберігатися за правилами, встановленими КПК України та відповідною Інструкцією. У свою чергу документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, начальнику Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшла заява ОСОБА_15  про вимагання начальником відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_67 та  ОСОБА_68  грошових коштів у сумі 6000 доларів США. До такої заяви був доданий диск із записами розмов від 10.02.2020
		Після отримання повідомлення про протиправне діяння у відповідності до вимог ст.214 КПК України слідчим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, були внесені відомості до ЄРДР.
		У подальшому слідчим, у порядку ст.237 КПК України, був проведений огляд диску за результатами якого складений протокол, який відповідає вимогам ч.3 ст.104 КПК України.
		Надалі, у зв`язку з тим, що відомості, які містяться на диску, мають доказове значення для кримінального провадження, слідчим було винесено постанову про визнання цього диску речовим доказом.
		Таким чином, враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що вказаний диск був доданий заявником до повідомлення про кримінальне правопорушення, що узгоджується з вимогами ст.60 КПК України, у подальшому, після внесення відомостей до ЄРДР, вказаний диск був оглянутий слідчим і визнаний документами (доказами), підстав вважати вказаний доказ недопустимим у суду немає.
		Щодо порушення стороною обвинувачення вимог ст.252 КПК України, про що неодноразово вказували захисники в судовому засіданні, то суд виходить з наступного.
		Так, положеннями ч.3 ст.252 КПК України визначено, що протоколи про проведення НСРД з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених НСРД передаються прокурору.
		Проте таке порушення може впливати лише на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення. Сторона захисту може висловити свої зауваження з приводу цієї НСРД та врахувати її результати під час підготовки захисту лише за умови відкриття стороною обвинувачення відповідних протоколів та додатків як доказів у порядку ст.290 КПК України, на що не впливає дотримання органом досудового розслідування строку, визначеного ч.3 ст.252 КПК України. Отже таке порушення не має істотного впливу на права підозрюваного, зокрема й на захист, і з огляду на це не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону. Наведене узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною в постановах ККС від 18 грудня 2019 року в справі № 588/1199/16-к (провадження № 51-3127км19), від 22 жовтня 2021 року в справі № 487/5684/19 (провадження № 51-1569км21), від 27 жовтня 2021 року в справі № 712/2374/18 (провадження №51-2166км21).
		Таким чином, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону передача прокурору з недотриманням встановленого в ст.252 КПК України строку складеного на наступний день після проведення слідчої дії протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
		Стороною захисту також заявлено клопотання про визнання доказів, які зібрані під час досудового розслідування, недопустимими, у зв`язку з здійсненням процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення прокурорами, які не мали на це відповідних повноважень.
		Відповідно ч.1 до ст.218 КПК України (місце проведення досудового розслідування), досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
		Оскільки діяльність ТУ ДБР у м.Львові розповсюджується на Волинську область, то місце вчинення кримінального правопорушення (м.Луцьк) знаходиться під його юрисдикцією. 
		Згідно з ст. 37 КПК України (призначення та заміна прокурора), прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
		Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті, які у даному провадженні відсутні. 
		Здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення прокурорами регулюється Порядком організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 51 від 28.03.2019, який не містить обов`язку щодо забезпечення повноважень у кримінальному провадженні виключно прокурорами тієї прокуратури, під юрисдикцією якої перебуває місце вчинення кримінального правопорушення. Порядок закріплює здійснення нагляду у формі процесуального керівництва за досудовим розслідуванням конкретних органів досудового розслідування. 
		Таким чином, суд враховує насамперед належність повноважень органу досудового розслідування з огляду на знаходження під його юрисдикцією місця досудового розслідування, а процесуальне керівництво може здійснюватись прокурором (групою прокурорів), які призначені у відповідності до ст.37 КПК України, незалежно від місцезнаходження органу прокуратури. 
		В цьому випадку, оскільки досудове розслідування правомірно здійснювалось ТУ ДБР у м.Львові, то процесуальне керівництво також правомірно здійснювалося групою прокурорів Львівської обласної прокуратури, яка була визначена у встановленому порядку.
		Щодо доводів сторони захисту про те, що оперативний працівник ОСОБА_33 , який був залучений до кримінального провадження та допитаний на початку розслідування як свідок, а тому підлягав відводу, суд констатує наступне.
		Статтею 41 КПК України закріплено, що оперативні підрозділи здійснюють слідчі (розшукові) дії та НСРД в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. Під час виконання доручень слідчого, дізнавача, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
		Отже, співробітник оперативного підрозділу (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не є самостійним у своїй процесуальній діяльності, діє виключно за ініціативою та в межах письмового доручення слідчого, прокурора, у нього відсутні повноваження на прийняття рішень у кримінальному провадженні.
		Більш того, навіть під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу не набуває статусу слідчого, він лише «користується повноваженнями» останнього (ч.2 ст.41 КПК України). Повноваження - це комплексне поняття, яке об`єднує як права, так і обов`язки, маючи вигляд «право-обов`язок». Процесуальні повноваження закріплюються у законі у вигляді процесуальних можливостей (прав), але, коли виникає фактична ситуація, передбачена законом, це право трансформується в обов`язок та реалізується вже як обов`язок.
		Поняття ж «процесуальний статус особи», є більш широким, ніж повноваження. У ракурсі процесуального статусу слідчого, крім повноважень, що регламентовані нормами процесуального законодавства, відповідна категорія містить у собі сукупність інших елементів, а саме: функції, які виконує слідчий під час здійснення покладених на нього повноважень; завдання кримінального провадження; компетенція (загальна й спеціальна), яка визначається правилами підслідності відповідного органу досудового розслідування, в якому здійснює діяльність слідчий; зв`язок з іншими суб`єктами кримінального провадження (процесуальна самостійність і незалежність слідчого); передбачена законом відповідальність слідчого тощо. Таким чином, можливість «користування повноваженнями» слідчого під час проведення процесуальних дій співробітником оперативного підрозділу без наявності інших складових процесуального статусу слідчого не дозволяє поставити знак рівності в їх правовому положенні.
		Відповідно, відсутність співробітника оперативного підрозділу, який діє в рамках досудового розслідування за письмовим дорученням прокурора, слідчого, в переліку суб`єктів, закріплених у п.2 ч.1 ст.77 КПК України, є цілком логічною.
		Відвід як окремий правовий інститут регламентований КПК України є засобом усунення чи самоусунення слідчого судді, судді, присяжного або окремих учасників кримінального провадження від участі в досудовому розслідуванні та судовому провадженні за наявності передбачених обставин, що викликають сумнів у їх об`єктивності та неупередженості.
		Інститут відводу крім підстав, які унеможливлюють участь відповідного суб`єкта у кримінальному провадженні, передбачає процедуру ініціювання та вирішення відводу (самовідводу).
		Так відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
		З цих же підстав їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч.2 ст.80 КПК України).
		За змістом ч.2 ст.81 КПК України усі відводи, крім відводів слідчому судді або судді, під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
		Враховуючи особливості процесуального статусу співробітника оперативного підрозділу, які визначені ч. 2 ст. 41 КПК України, він позбавлений процесуальної можливості звернутися до слідчого судді з заявою про самовідвід.
		КПК України не передбачена і процесуальна можливість реалізувати право на відвід співробітника оперативного підрозділу з боку учасників кримінального провадження.
		Верховний Суд неодноразово наголошував, що сумніви в необ`єктивності та упередженості співробітника оперативного підрозділу мають вирішуватися судами не в аспекті допустимості доказів (за критерієм неналежності суб`єкта, уповноваженого на збирання доказів), а виключно у площині їх достовірності, тобто відповідності зазначених у процесуальних документах, складених за результатами проведених за дорученням слідчого, прокурора слідчих (розшукових) дій та НСРД, відомостей обставинам об`єктивної дійсності.
		Отже, обмеження, передбачені ст.77 КПК України, не поширюються на оперативних працівників, які під час виконання доручень слідчого, прокурора, дізнавача користуються повноваженнями слідчого, та проводять слідчі (розшукові) дії або НСРД, а тому проведені дії могли бути проведені співробітником оперативного підрозділу ОСОБА_49 після його допиту як свідка в цьому ж кримінальному провадженні, оскільки положення ст.77 КПК України визначають виключний перелік суб`єктів до яких можуть бути застосовані норми цього закону і розширеному тлумаченню не підлягають.
		Перевіряючи доводи сторони захисту, суд прийшов до висновку, що такий факт, як провокація злочину не знайшов свого підтвердження, з огляду на таке.
		Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд у випадку використання таємних агентів Суд насамперед перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим для свого захисту («процесуальний критерій провокації»; пункти 37, 51 рішення у справі «Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року, заява № 18757/06).
		Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти - працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання - не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке би вона в іншому випадку не вчинила, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне переслідування (пункт 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).
		Аби встановити, чи було розслідування «суто пасивним», Суд вивчає мотиви, що виправдовували операцію проникнення, і поведінку державних органів, які її здійснювали. Зокрема, Суд встановлює, чи були об`єктивні сумніви у тому, що заявника втягнули у злочинну діяльність або схилили скоїти кримінальне правопорушення.
		Судом не встановлено факту підбурювання обвинуваченого до вчинення злочину, не наведено стороною захисту і доводів, які би свідчили про «активність» дій правоохоронних органів у ході здійснення досудового розслідування. Натомість з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ініціаторами зустрічей був як обвинувачений, так і сам заявник, ОСОБА_5 відповідав на дзвінки та погоджувався на зустрічі з заявником.
		Таким чином, аналізуючи інформацію на досліджених письмових доказах та її зміст, враховуючи загальний зміст всіх розмов, а не їх частин, судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність провокативних дій зі сторони органу досудового розслідування.
		Окрім того, на думку суду, оскільки станом на 13.02.2020 в органів досудового розслідування були підстави для внесення відомостей до ЄРДР за ч.3 ст.368 КК України, то відповідно і були підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а тому результати проведених по справі НСРД є допустимими доказами по даному кримінальному провадженні, навіть за умови встановлення факту вчинення нетяжкого злочину.
		Згідно з ст.94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Крім того, відповідно до ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Згідно ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Про необхідність застосування положень ч.3 ст.337 КПК України та перекваліфікацію дій обвинуваченого в судових дебатах вказувала і сторона захисту.
		За таких обставин, суд, оцінивши кожний доказ та сукупність зібраних доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми діями, які виразилися в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.369-2 КК України (в редакції Закону №770-VIII від 10.11.2015), а тому перекваліфіковує його дії з ч.3 ст.368 КК України на ч.2 ст.369-2 КК України.
		Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
		У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки така обставина знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
		Обвинувачений ОСОБА_5 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та позитивно характеризувався за місцем роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є особою із інвалідністю ІІІ групи, учасник АТО, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.
		Відповідно до ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. 
		Враховуючи положення ст.5 КК України, судом призначається покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.369-2 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення.
		На підставі викладеного, враховуючи пом`якшуючу обставину, відсутність обтяжуючих, а також беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи вид і строк покарання, передбачений санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_5 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу в максимальному розмірі, який був визначений в санкції статті на момент вчинення злочину.
		На глибоке переконання суду, призначене покарання є виваженим, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
		Згідно з ч.ч. 7, 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.12 №15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.
		Враховуючи те, що застава в порядку ч.11 ст.182 КПК України не повернена заставодавцю, а тому її необхідно повернути після набрання вироком законної сили.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а арешт відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.
		Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді застави залишається продовжений до набрання вироком законної сили.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 182, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
		 
		У Х В А Л И В
		 
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 Кримінального кодексу України (в редакції Закону №770-VIII від 10.11.2015), та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
		Заставу в розмірі 126120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень, яка внесена ОСОБА_69 , в рамках кримінального провадження №62020140000000183 від 13.02.2020 про обвинувачення ОСОБА_5 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області: код ЄДРПОУ 26306742, депозитний рахунок №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, повернути ОСОБА_70 після набрання вироком законної сили.
		Арешти, які накладені ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 26.02.2020, 28.02.2020 на майно, скасувати.
		Речові докази у справі, а саме:
		- два носії інформації (лазерні диски DVD-R), залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання; 
		- запит вих. № 1665/24/6 від 19.02.2019, на 1 арк.; журнал-реєстр кримінальних проваджень, який розпочатий 01.01.2017; довідку про рух кримінальних проваджень за січень 2020 року на 6 арк.; 1 аркуш білого паперу з рукописними записами, перший з яких «пошта»; реєстр залишку незакінчених кримінальних проваджень на кінець місяця на 3 арк.; матеріали кримінального провадження №12019030130000506 від 27.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 ; довіреність №ВВТ 811964 від 01.02.2005, на 1 арк.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний № НОМЕР_21 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний № НОМЕР_22 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний НОМЕР_23 ; тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_13 ; документ сірого кольору, виконаний на іноземній мові НОМЕР_25; блокнот із обкладинкою чорного кольору із випрасуваним написом «Honda», з чорновими записами, перший з яких « НОМЕР_15 »; печатку «ПП ОСОБА_52 »; вінчестер Z4ZOA V62, повернути до ГУНП у Волинській області для подальшого повернення власникам;
		- мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI NOTE 5» чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_5 за належністю;
		- мобільний телефон марки XIАOMI, із мобільним терміналом НОМЕР_9 , повернути ОСОБА_9 за належністю;
		- рукавички, якими проводились змиви із правої руки ОСОБА_32 , рукавички, якими проводились змиви із лівої руки ОСОБА_32 , обеззолений фільтр із змивами із правої руки ОСОБА_5 , обеззолений фільтр із змивами із лівої руки ОСОБА_5 , взірець спецхімпрепарату «Промінь-1», а саме оброблений обеззолений фільтр, знищити;
		- грошові кошти в сумі 3000 доларів США, які передані на відповідальне зберігання у Західне ГРУ «Приватбанк», за адресою: м.Львів, вул.Липинського, 13а: купюра номіналом 100 доларів США серії АВ 50392165 S; купюра номіналом 100 доларів США серії АВ 41613796 F; купюра номіналом 100 доларів США серії АЕ 30446013 С; купюра номіналом 100 доларів США серії НВ 61396474 L; купюра номіналом 100 доларів США серії КВ 19405484 К; купюра номіналом 100 доларів США серії LF 27702918 H; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 13410825 S; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 47613499 Р; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 77604290 L; купюра номіналом 100 доларів США серії LL 00102592 E; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 21721697 G; купюра номіналом 100 доларів США серії JC 28538300 А; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 31413580 R; купюра номіналом 100 доларів США серії LF 70632788 I; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 68588103 E; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 38644822 K; купюра номіналом 100 доларів США серії LL 13457521 D; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 48129971 F; купюра номіналом 100 доларів США серії LL 10881146 E; купюра номіналом 100 доларів США серії LF 77710022 G; купюра номіналом 100 доларів США серії LL 23999915 G; купюра номіналом 100 доларів США серії ML 40633071 B; купюра номіналом 100 доларів США серії MF 06802400 F; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 00689174 M; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 95147694 F; купюра номіналом 100 доларів США серії MF72462934 В; купюра номіналом 100 доларів США серії LD 62090931 D; купюра номіналом 100 доларів США серії LB 42928129 H; купюра номіналом 100 доларів США серії LD 09023785 C; купюра номіналом 100 доларів США серії LG 08471119 E, повернути в дохід держави.
		Стягнути із ОСОБА_5 в дохід держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 16344 (шістнадцять тисяч триста сорок чотири) гривень.
		Запобіжний захід  ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - заставу.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...