Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/8291/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.09.2023. Зареєстровано: 26.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2023.
Дата набрання законної сили: 25.10.2023
Номер судового провадження: 2/357/2409/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/8291/23
		Провадження № 2/357/2409/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 вересня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Кононюку П.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби  у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Дніпровського  міського  нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
		В С Т А Н О В И В :
		11.07.2023 представник позивача, адвокат Кузьменко Світлана Володимирівна, звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 06.03.2007 ОСОБА_1 уклав з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір №KIC0GA00О00134, згідно якого отримав кредит у розмірі 100000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.03.2017. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки №KIC0GA00О00134. Згідно з договором іпотеки я надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 80,30 кв.м., житловою площею 43,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В зв?язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. 09.04.2015 рішенням Апеляційного суду Київської області у справі №357/1514/14-ц було вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIC0GA00О00134від 05.03.2007, яка станом на 12 грудня 2013 року складає 196 123,22 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 1567 024 грн. 53 коп., яка складається з: 82639,10 дол. США - заборгованість за кредитом; 50 158,34 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6834,96 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 47121,82 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором; 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина) та9337,71 дол. США - штраф (процента складова) звернути стягнення на будинок загальною площею 80,30 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною визначеною суб`єктом оціночної діяльності на момент продажу. 30.05.2019 приватним нотаріусом ДМНО нотаріального округу Бондар 1.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1330, згідно кого на користь АТ КБ «Приватбанк» звернуто стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» по заборгованості в розмірі 581 238,50 дол. США, яка складається з:  заборгованість за кредитом 83 490,66 дол. США, заборгованість за відсотками 153 451,72 дол. США, комісія 14 600,00 дол. США, пеня 329 696,12 дол. США, плата за вчинення виконавчого напису - 3 500,00 грн. Даний розмір заборгованості є спірним. При вчиненні зазначеної нотаріальної дії приватний нотаріус керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Стягнення заборгованості проводиться за період з 05.03.2007 по 01.03.209. 01.11.2021 державний виконавець ВДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району ЦМУ МЮ (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67318501 на підставі виконавчого напису №1330 від 30.05.2021.Даний виконавчий напис є незаконним та повинний бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, з огляду на таке. Розмір заборгованості, визначений відповідачем у заяві про вчинення виконавчого напису, не є безспірний. Про існування виконавчого напису нотаріуса позивач дізнався із відкритих джерел - Реєстру боржників. В Реєстрі боржників було зазначено, що на примусовому виконанні ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) перебуває ВП №67318501про звернення стягнення на заставне майно (предмет іпотеки) на користь АТ КБ «Приватбанк» на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ДМНО Бондар І.М.В подальшому від ВДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) він отримав копію виконавчого напису приватного нотаріуса ДМНО Бондар I.M від 30.05.2019 №1330. Як зазначалося вище, 09.04.2015 рішенням Апеляційного суду Київської області у справі №357/1514/14-ц було визначено суму заборгованості за кредитним договором у наступному розмірі: 196 123,22 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 1 567 024 грн. 53 коп., натомість оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса містить іншу суму заборгованості, а саме 581238,50 дол. США, отже, даний розмір заборгованості є спірним. Виконавчий напис вчинено із пропуском трирічного строку, встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис містить інформацію, що стягнення проводиться за період з 05.03.2007 по 01.03.2019. Розмір заборгованості та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки був встановлений рішенням Апеляційного суду Київської області від 09.04.2014, відповідно у відповідача виникло право звернутись з заявою про вчинення виконавчого напису не пізніше, ніж у трирічний строк, і стягувати заборгованість не довше, ніж за три останні роки до вчинення виконавчого напису. Відповідач незаконно нарахував проценти за користування кредитними коштами після завершення строку кредитування та у відповідача не було законних підстав нараховувати проценти за користування кредитними коштами. Оскільки відповідач звернувся до суду із достроковим стягненням заборгованості за кредитним договором і отримав рішення суду - строк кредитування припинився, то відповідач незаконно нарахував заборгованість по відсотках за межами строку кредитування, а нотаріусом незаконно стягнено цю заборгованість у виконавчому написі. У звязку з цим, просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30.05.2019, вчинений приватним нотаріусом ДМНО Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за № 1330 та стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача.
		14.07.2023 судом відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
		10.08.2023 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, постановлено витребувати з канцелярії Білоцерківського міськрайонного суду матеріали цивільної справи №357/10788/22. 2/357/481/23 для огляду в судовому засіданні.
		05.09.2023 представник відповідача, за довіреністю адвокат Істамова Ірина Володимирівна, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» найменування юридичної особи Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» було замінено на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк». Відповідач не визнає позовні вимоги та просить їх відхилити з огляду на наступне. Відповідно укладеного договору позивач отримав кредит, та саме цей факт сторонами не оскаржується. Більше того, отримання позивачем кредитних коштів є його право, а не обов?язок, однак, користування кредитними коштами лише свідчить про згоду позивача з умовами кредитування та необхідність виконання наявних зобов?язань за договором. У порушення норм закону та умов договору позивач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та не повернув в межах строку, встановленого Договором,суму кредиту та не сплатив проценти, комісію та інше за користування кредитом. Окрім того, з боку АТ КБ «Приватбанк» здійснювалися додаткові заходи щодо вирішення питання в досудовому порядку, а саме направлення вимог про усунення порушень за вказаним кредитним договором, яку позивач залишив без уваги та виконання, що свідчить про факт наявності боргу та його визнання саме стороною позивача. В свою чергу з боку позивача не надано жодного доказу відсутності заборгованості за кредитним договором. Враховуючи норми закону, виконавчий напис вчинено відповідно норм діючого законодавства. Враховуючи, що АТ КБ «Приватбанк» надав всі необхідні документі відповідно до Переліку, а саме кредитний договір, засвідченого Банком розрахунку про заборгованість, в котрому в повній мірі відображені всі операції позивача, щодо погашення заборгованості, підстав вважати незаконність дій нотаріуса немає, тим більше неподання документів, що не підтверджують безспірність вимог, додатково звертає увагу що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - сторін нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Щодо строку за котрим здійснюється стягнення на виконавчим написом. З урахуванням переривання строку шляхом часткової оплати позивачем боргу, відповідно відповідачем правомірно заявлено до стягнення суму заборгованості за вказаний період, а нотаріус правомірно в межах строків, встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.1. гл. 16Розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 р. N? 296/5, вчинив виконавчий напис. Більше того, додатково звертає увагу на ті обставини, що з боку позивача не доведено факт погашення суми кредиту. Тому, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Представник позивача, адвокат Кузьменко Світлана Володимирівна, в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 24.07.2023 до суду подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити.
		Відповідач - АТ КБ «Приватбанк» представника до суду не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву представник відповідача, адвокат Істамова Ірина Володимирівна ,просила справу розглянути без участі представника банку.
		Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 14.09.2023 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.
		Третя особа - відділ державної виконавчої служби у м. Біла Церква Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 04.09.2023. подав до суду письмову заяву, в якій просить слухання справи проводити без участі представника відділу.
		Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
		Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта (а.с. 8-9).
		13.05.2019 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Київської області Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис №1330 (а.с. 11), яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки, посвідченого 06.03.2007 приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Губенко Т.А. за реєстровим №1072, передане в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги ATКБ «ПриватБанк» шляхом перерахування коштів на рахунок Банку, в розмірі: заборгованість за кредитом 83 490,66 дол. США, заборгованість за відсотками 153 451,72 дол. США, комісія 14 600,00 дол. США, пеня 329 696,12 дол. США, плата за вчинення виконавчого напису - 3 500,00 грн, що всього становить 581238,50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.03.2019 становить 15611580,78 грн та витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису в розмірі 3500,00 грн., всього 15615080,78 грн.. Стягнення проводиться за період з 05.03.2007 по 01.03.2019.
		Встановлено, що на примусовому виконанні у Білоцерківському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №67318501, щодо виконання виконавчого напису №1330, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Київської області Бондар І.М. від 13.05.2019, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників (а.с. 14). 
		З матеріалів цивільної справи №357/10788/22, 2/357/481/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Дніпровського  міського  нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вбачається, що 06.03.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т.А.,зареєстрований в реєстрі за №1074 (а.с. 42-44), згідно якого за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором від 05.03.2007 № KIC0GA00О00134, укладеного між Банком та Іпотекодавцем (п. 35.2.). В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно. Предметом іпотеки є житловий будинок, загальною площею 80,30 кв.м., житловою площею 43,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської держаної нотаріальної контори 13.09.2000, за реєстром №6-2904, зареєстрованого в Білоцерківському МБТІ 13.09.2000 за реєстром №3424 та земельна ділянка, зареєстрована у встановленому законом порядку, як окремий виділений в натурі об`єкт права власності, з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість предмета іпотеки складає 732250,00 гривень.
		06.03.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» було укладено кредитний договір (а.с. 45-47), згідно якого банк зобов?язується надати кредит, у вигляді непоновлювальної лінії, у розмірі 112250 доларів США на наступні цілі: ремонт та будівництво будинку в розмірі 100000,00 доларів США, а також у розмірі 12250,00 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92 % на місяць на строк до 05.03.2017.
		При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
		Згідно статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №282/20595.
		Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		За приписами статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
		Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
		Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
		Згідно пункту 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
		Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
		Як передбачено п.3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
		При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів, при цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість бо інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (правова позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.01.2018 року справа № 310/9293/15, № 61-154).
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком можуть бути підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
		Судом враховується, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи були надані банком нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року № 6-158цс15.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
		Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 23.06.2020 усправі № 645/1979/15-ц).
		Водночас, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17).
		В постанові Верховного Суду (справа №310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
		Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата Верховного суду у постанові від 29.03.2019 року у цивільній справі №137/1666/16-ц.
		В постанові Верховного суду від 29.01.2019 року у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
		Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Так, позивач заперечує наявність заборгованості, у розмірі зазначеному у виконавчому написі та зазначає, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 09.04.2015 було задоволено частково позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIC0GA00О00134 від 05.03.2007, яка станом на 12 грудня 2013 року складає 196 123,22 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 1567 024 грн. 53 коп., яка складається з: 82639,10 дол. США - заборгованість за кредитом; 50 158,34 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6834,96 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 47121,82 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором; 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина) та 9337,71 дол. США - штраф (процента складова) звернути стягнення на будинок загальною площею 80,30 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса містить іншу суму заборгованості, а саме 581238,50 доларів США, отже, даний розмір заборгованості не є безспірним. Виконавчий напис вчинено із пропуском трирічного строку, встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат», адже стягнення проводиться за період з 05.03.2007 по 01.03.2019 та розмір заборгованості, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки був встановлений рішенням Апеляційного суду Київської області від 09.04.2015, відповідно у відповідача виникло право звернутись з заявою про вчинення виконавчого напису не пізніше, ніж у трирічний строк, і стягувати заборгованість не довше, ніж за три останні роки до вчинення виконавчого напису. Також, відповідач незаконно нарахував проценти за користування кредитними коштами після завершення строку кредитування та у відповідача не було законних підстав нараховувати проценти за користування кредитними коштами. Оскільки відповідач звернувся до суду із достроковим стягненням заборгованості за кредитним договором і отримав рішення суду - строк кредитування припинився, то відповідач незаконно нарахував заборгованість по відсотках за межами строку кредитування
		Суд враховує зазначені твердження та докази позивача щодо розміру боргу та підстав його нарахування, виходячи з наступного.
		Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		За пунктом 62 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018  № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №553/1325/14-ц та постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №61-517св18.
		Тому виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц).
		Встановлено, що 09.04.2015 рішенням Апеляційного суду Київської області, яке набрало законної сили 09.04.2015, у справі №357/1514/14-ц, провадження №22-ц/780/356/15 (а.с. 12-13) позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення, було задоволено частково та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KIC0GA00О00134 від 05.03.2007, яка станом на 12 грудня 2013 року складає 196 123,22 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 1567 024 грн. 53 коп., яка складається з: 82639,10 дол. США - заборгованість за кредитом; 50 158,34 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6834,96 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 47121,82 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором; 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина) та 9337,71 дол. США - штраф (процента складова) звернуто стягнення на будинок загальною площею 80,30 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною визначеною суб`єктом оціночної діяльності на момент продажу.
		З даного рішення суду вбачається, що 06.03.2007 між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №KIC0GA00О00134, згідно якого позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 100000,00 доларів США на строк з 06.03.2007 по 05.03.2017. Сума заборгованості відповідача станом на 12.12.2013 перед банком згідно розрахунку складає 196123,22 доларів США,що в еквіваленті  по курсу НБУ станом на 12.12.2013 становить 1 567 024 грн. 53 коп., яка складається  з: 82639,10 дол. США - заборгованість за кредитом; 50158,34 дол. США - заборгованість за відсотками; 6834,96 дол. США - заборгованість по комісії; 47 121,82 дол. США - пеня; 9369,00 дол. США - штраф. Оскільки за кредитним договором, укладеним між сторонами, забезпеченим іпотечним договором, утворилася заборгованість внаслідок порушення умов кредитного договору, виникає необхідність захисту права позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотечного договору в рахунок погашення заборгованості.
		Згідно з ч. 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Також, відповідно до п. 3.4. Розділу 2, Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Це право виникає у стягувача з моменту неналежного виконання зобов`язання боржником у визначений договором строк.
		Нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
		Однак, приватним нотаріусом при вчинені виконавчого напису 13.05.2019 (період нарахуванні заборгованості з 06.03.2007 по 01.03.2019) всупереч ст. 88 Закону України «Про нотаріат» не враховано того, що з моменту виникнення права вимоги у стягувача до моменту вчинення виконавчого напису минуло більше ніж три роки.
		Також, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від  06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц, яким роз`яснено, що  після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року № 723/304/16-ц стягнення процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права.
		Отже, після закінчення строку кредитування, кредитодавець втрачає право нараховувати проценти, комісію та пеню, а має право на отримання окрім суми боргу двох видів плати: компенсації втрат від інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми.
		Крім того, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц).
		Однак, відповідач нарахував заборгованість за відсотками за період з 06.03.2007 по 01.03.2019, тобто вже після спливу визначеного договором строку кредитування.
		Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
		Відповідач, АТ КБ «Приватбанк», заперечуючи проти вимог позивача, не надав доказів належного сповіщення боржника про борг, оскільки надано лише опис вкладення до листа щодо направлення письмової вимоги від 07.03.2019 про усунення порушень 09.04.2019, що підтверджується матеріалами цивільної справи №357/10788/22 (а.с. 41) та боржник вважається належним чином повідомленим про вимогу щодо усунення порушень за кредитним договором в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про усунення порушень за кредитним договором, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
		Так, у нотаріальному процесі при стягненні боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
		Повідомлення, надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
		Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
		Правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 30 вересня 2019 року по справі №357/12818/17, від 01.04.2020 року у справі № 236/2511/17, від 27 серпня 2020 року по справі №554/6777/17, від 09 вересня 2020 року по справі №127/7932/17.
		Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
		Правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08.04.2021 у справі №766/13967/17 та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі №645/1979/15.
		Отже, суд враховує той факт, що відповідач не надав до суду доказів подання приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірині Михайлівні усіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.
		Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
		Обґрунтовуючи судове рішення, суд  приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в  рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір (а.с. 1), тому, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1073,60 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
		Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 39, 50, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд -
		У Х В А Л И В :
		Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, місто Дніпро, 49094), третя особа: Відділ державної виконавчої служби  у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: б-р Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, 09117), приватний нотаріус Дніпровського  міського  нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (місцезнаходження: вул. Центральна, 6/9, м. Дніпро, 49000), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
		Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №1330 від 30.05.2019, про звернення стягнення на нерухоме майно -житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти  днів з дня  складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 25.09.2023. 
		Суддя О. В. Бондаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...