Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 452/3827/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 26.09.2023. Зареєстровано: 26.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2023.
Дата набрання законної сили: 02.10.2023
Номер судового провадження: 2/452/140/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 452/3827/22
		 
		    Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		        "21" серпня 2023 р. м. Самбір
		Самбірський міськрайонний суд Львівської області
		у складі: головуючого - судді Галина В.П.,
		секретар судового засідання Задорожна В.Б.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Дяків Володимира Богдановича до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача, -
		за участю представника позивача ОСОБА_2 , 
		представника відповідача Гнатишака О.В., 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Дяківа В.Б., звернувся до суду із позовом, в якому просить:
		- зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 116 262 грн. 50 коп. шляхом відновлення їх на платіжній картці № НОМЕР_1 , відкритій у АТ КБ «Приватбанк»;
		- зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» поновити ОСОБА_1 кредитний ліміт у сумі 52 000 грн. 00 коп. на платіжній картці № НОМЕР_2 , відкритій у АТ КБ «Приватбанк», ІВАN НОМЕР_3 ;
		- визнати недійсним договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством Комерційний Банк «Приватбанк» 04.09.2022 р.
		В обґрунтування позову представник посилається на те, що 04.09.2022 року невстановлені особи (особа) здійснили незаконне списання грошових коштів із банківської карти «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , яка належить позивачу ОСОБА_1 , у сукупній сумі 116 262,50 грн. Цього ж дня, згадані невстановлені особи (особа), із використанням банківської карти «ПриватБанку» № НОМЕР_2 позивача, витратили кредитний ліміт у сумі 52 358,24 грн. (переважно шляхом перерахування грошових коштів на свої банківські рахунки) та уклали від його імені із AT КБ «ПриватБанк» договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291. 
		27.08.2021 року з метою відкриття рахунку у AT КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 (надалі - позивач) підписав Анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Позивач був мобілізований та проходить військову службу у Збройних Силах України. Згідно із Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 26.05.2022 р., рядовий ОСОБА_1 входить до числа військовослужбовців, які прибули із місця постійної дислокації у Львівській області до с. Майдан Донецької області для безпосередньої участі у здійсненні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. 
		04.09.2022 року, перебуваючи на сході України в районі міста Бахмут Донецької області, у зв`язку із виконанням завдань щодо захисту територіальної цілісності нашої держави, ОСОБА_1 , із використанням мережі Інтернет за допомогою комплексу Starlink, увійшов до електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки йому прийшло сповіщення про оформлення кредиту «Оплата частинами». Увійти до застосунку «Приват24» позивачу не вдалося, а номер його мобільного телефону виявився неактивним.
		З`ясувавши ці обставини, позивач одразу ж зателефонував до AT КБ «ПриватБанк» (не зі свого мобільного номеру) та заблокував свої банківські картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 .
		07.09.2022 року позивач повідомив про вчинення щодо нього кримінального правопорушення - шахрайства - до органу Національної поліції. Станом на момент подання цієї заяви, у провадженні СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022141380001056 від 09.09.2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
		Як вбачається із відповіді Управління Служби безпеки України у Львівській області від 04.10.2022 р., встановлено, що 03.09.2022 р., невстановленими особами здійснено заміну двох сім-карт абонентів ПрАТ «Київстар» ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_3 . Після цього, зловмисниками отримано доступ до Інтернет-банкінгу та 04.09.2022 р. о 10:39 год. оплачено покупку в розмірі 12.90 грн. у ТЦ «Ашан» в м. Дніпро, після чого знято готівку у розмірі 1768 грн. Також цього числа за допомогою Інтернет-банкінгу переведено кошти із картки, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на платіжні карти «Таскомбанку» № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 ».
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2020 року у справі №466/7870/22 надано тимчасовий доступ до інформації та документів, які знаходяться у володінні AT «ТАСКОМБАНК», а саме до повного руху грошових коштів картки «ТАСКОМБАНК» № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 .
		Ухвалою слідчого судці Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2020 року у справі №466/7870/22 надано тимчасовий доступ до інформації та документів, які знаходяться у володінні AT КБ «ПриватБанк», а саме повного руху грошових коштів картки «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 .
		Вищезазначені ухвали були постановлені на підставі клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів від 06.09.2022 р., у яких зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що 04.09.2022 р. невідома особа, перебуваючи у невстановленому місці, шахрайським способом, шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 в розмірі близько 160 000, 00 грн. Крім цього, на його ім`я було оформлено кредит на банківську карту «ПриватБанку» № НОМЕР_2 ». Саме цією інформацією і керувалися слідчі судді, постановляючи ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 07.09.2022 р.
		Із матеріалів, наданих AT КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали слідчого судді, вбачається, що 03.09.2022 р. баланс на карті ОСОБА_1 № НОМЕР_2 становив 00.00 грн., кредитний ліміт - 52 000 грн.
		04.09.2022 року із карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 було здійснено ряд транзакцій, зокрема:
		1) переказ власних коштів на карту № НОМЕР_6 , а саме:
		о 00:56:16 у сумі 12939,38 грн., з яких стягнуто 376,88 грн. комісії;
		о 00:56:42 у сумі 12939,38 грн., з яких стягнуто 376,88 грн. комісії;
		о 00:57:08 у сумі 12939,38 грн., з яких стягнуто 376,88 грн. комісії;
		о 02:13:55 у сумі 12939,38 грн., з яких стягнуто 376,88 грн. комісії; о 02:14:32 у сумі 2587,88 грн., з яких стягнуто 75,38 грн. комісії;
		2) переказ власних коштів на карту № НОМЕР_7 :
		о 07:47:26 на суму 211,15 грн., з яких стягнуто 6,15 грн. комісії; о 07:49:16 на суму 211,15 грн., з яких стягнуто 6,15 грн. комісії; о 07:49:53 на суму 211,15 грн., з яких стягнуто 6,15 грн. комісії;
		о 07:50:22 на суму 108,15 грн., з яких стягнуто 3,15 грн. комісії;
		3) о 10:44:45 04.09.2022 р. стягнуто 999,8 грн. - перший платіж для АЛЛО, (2861, м.Дніпро, вул. Нижньодніпровська, буд. 17 від 04.09.2022 р. по сервісу «Оплата частинами»). Загальна сума цього платежу становить 9998 грн.
		Крім цього, згідно із випискою по карті № НОМЕР_2 , за період з 03.09.2022 р. по 04.10.2022 р. на цю карту було переведено грошові кошти із карти ОСОБА_1 № НОМЕР_4 у сумі 3000, 200, 3300, а також - зараховано 400 грн. із «Скарбнички».
		Після усіх операцій, здійснених невстановленою особою 04.09.2022 р., баланс по карті ОСОБА_1 № НОМЕР_2 станом на 11:12:38 цього дня становив - (мінус) 52 358,24 грн.
		04.09.2022 року із карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 було здійснено такі операції:
		1) переказ власних коштів на карту № НОМЕР_6 , а саме:
		о 00:43:58 04.09.2022 на суму 12562,5 грн;
		о 00:44:31 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:44:56 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:45:19 04.09.2022 на суму 12562,5 грн;
		о 00:45:44 04.09.2022 на суму 12562,5 грн;
		о 00:46:11 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:54:12 04.09.2022 на суму 12562,5 грн; о 00:54:35 04.09.2022 на суму 12562,5 грн;
		о 00:55:00 04.09.2022 на суму 12562,5 грн.
		Крім цього, як згадувалося вище, із картки ОСОБА_1 № НОМЕР_4 за рахунок належних йому грошових коштів було переведено грошові кошти на іншу належну йому карту № НОМЕР_2 у сумі 3000 грн. та 200 грн. (перекази здійснювалися о 02:13:20 та 02:31:11). 
		Таким чином, сума грошових коштів, списаних незаконним шляхом та поза волею ОСОБА_1 із його банківської картки № НОМЕР_4 становить 116 262,50 грн (12 562,5 * 9 + 3000 + 200).
		Із одержаної в результаті тимчасового доступу до речей і документів виписки по картці № НОМЕР_8 AT «ТАСКОМБАНК», яка належить ОСОБА_4 вбачається, що 04.09.2022 р. на цю карту із використанням Приват24 було здійснено перерахування грошових коштів у загальній сумі 165 000 грн.
		При цьому, номер картки ОСОБА_4 , суми здійснення переказів та їх час співпадають із наведеною вище інформацією про операції, які вчинялися із рахунків позивача № НОМЕР_4 та № НОМЕР_2 .
		Крім вищезазначеного, із виписки по картці № НОМЕР_7 ОСОБА_5 , яка надана AT «ТАКСКОМБАНК» на виконання ухвали суду, вбачається, що ним через Приват24 одержано три платежі по 200 грн. та один в сумі 100 грн. При цьому номер картки ОСОБА_5 , суми здійснення переказів та їх час співпадають із наведеною вище інформацією про операції, які вчинялися із рахунка позивача № НОМЕР_2 .
		Для з`ясування підстави списання грошових коштів із його банківських карток № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 , позивач звертався і до відповідача - AT КБ «ПриватБанк». У відповідь на це звернення, відповідач повідомив, що «04.09.2022 р. за його рахунком було здійснено ряд операцій; списання коштів проводиться тільки після введення номеру карти, CVV-2 коду, терміну дії.
		Однак, позивач банківські картки «ПриватБанку» не втрачав, нікому не передавав, а згадані вище відомості нікому не повідомляв та не розголошував, про що він також повідомив орган досудового розслідування під час допиту.
		Зазначене дає підстави для висновку про те, що позивач виконав обов`язок, покладений на нього п. 140 Правління Національного банку України від 29.07.2022 р. №164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (надалі - постанова №164), згідно із яким користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		На переконання сторони позивача, грошові кошти, які були списані із карткових рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2  за ініціативою невстановлених осіб внаслідок несанкціонованих позивачем транзакцій, відповідачем повинні бути повернуті. AT КБ «ПриватБанк» зобов`язаний повернути позивачу за рахунок власних коштів суми помилкових/неакцептованих/неналежних платіжних операцій, які були здійснені невстановленою особою (особами) 04.09.2022 р., а саме: грошові кошти в сумі 116 262,50 грн. (шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_9 , відкритому у AT «ПриватБанк»), а також - поновити позивачу кредитний ліміт, встановлений на картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у AT «ПриватБанк» у сумі 52 000,00. Грошові кошти у сумі 116 262, 50 грн., на переконання сторони позивача, повинні бути повернуті саме на банківську карту № НОМЕР_9 , яка була відкрита на заміну заблокованої позивачем карти № НОМЕР_4 , з якого ці кошти були незаконно списані.
		Щодо недійсності договору споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291, то як зазначалося вище, 04.09.2022 р. невстановленою особою, яка шляхом обману одержала доступ до карткових рахунків позивача, було укладено від його імені із відповідачем Договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №2209043328529 (сума кредиту - 9998,00 грн.) і доручено банку встановити регулярний платіж з картки/рахунку № НОМЕР_2 . Так, невстановлена особа від імені позивача, підписала цей договір простим електронним підписом.
		Як вбачається із копії виписки по карті № НОМЕР_2 04.09.2022 р. о 10:44 із цього карткового рахунку було списано 999,8 грн. - перший платіж за покупку на суму 9998 грн в Р АЛЛО (2861, м. Дніпро, вул. Нижньодніпровська, буд. 17 від 04.09.2022 р. по сервісу «Оплата частинами»).
		На переконання сторони позивача, можна констатувати, що договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №2209043328529 є нікчемним.
		Як випливає із матеріалів досудового розслідування, укладення договору споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291 було здійснено невстановленою особою (ймовірно, ОСОБА_4 або ОСОБА_6 ) та було спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами, які знаходилися на картковому рахунку позивача. Описані дії містять склад кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Так, із матеріалів кримінального провадження №12022141380001056 від 09.09.2022 р. можна однозначно встановити, що укладення згаданого вище договору споживчого кредиту відбувалося без відома і дозволу позивача. Зокрема, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів від 06.10.2022 р. зазначено, що ці дії були вчинені «шахрайським способом, шляхом обману та зловживання довірою».
		При цьому даний договір укладався без відома і проти волі позивача.
		Однак, якщо суд прийде до висновку про те, що договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291 не є нікчемним, просили визнати його недійсним із підстав наведених вище, а також у зв`язку із тим, що його укладення суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		У якості заходу досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу звернення, у якому просив повідомити йому підстави списання грошових коштів банківських карток № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 . Вжиті заходи досудового врегулювання спору виявилися нерезультативними.
		Із огляду на викладене та беручи до уваги долучені документи, просив задовольнити позов у повному обсязі.
		23.03.2023 року представником відповідача АТ КБ «ПриватБанк» подано до суду спростування позовних вимог, в якому зокрема зазначено, що вимоги, заявлені позивачем, задоволенню не підлягають. На переконання АТ КБ «ПриватБанк», стороною позивача не представлено в розпорядження суду доказів заявленим вимогам. В обставинах цієї справи для використання матеріалів кримінального провадження має вирішальне значення наявність дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування. Із долучених до матеріалів цивільної справи доказів не вбачається, що слідчим прийнято постанову про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, якою надано дозвіл потерпілому у кримінальному провадженні на розголошення відомостей досудового розслідування, а саме на використання копій матеріалів кримінального провадження під час звернення до судів цивільного судочинства. Із врахуванням наведеного, просив суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 до AT КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача.
		У поданому до суду спростуванні позовних вимог 18.05.2023 року, представником відповідача АТ КБ «ПриватБанк» зокрема викладено, що згідно програми адміністрування Приват24 о 23:52:07 03.09.2022 року зафіксовано зміну паролю доступу в Приват-24 клієнта ОСОБА_1 . Вхід в Приват-24 відбувся через WEB-версію в інтернет- браузері Chrome Mobile із використанням чинного логіну, а саме фінансового номера клієнта НОМЕР_12 . Підтвердження зміни паролю було здійснено за картою клієнта НОМЕР_4 із коректним введенням ПІН-коду такої, що підтверджуються прінт-скрінами двох сторінок програмного комплексу банку. Таким чином, особою, котра ввела вірний ПІН-код зазначеної вище картки було отримано доступ до повного функціоналу акаунта Приват-24 ОСОБА_1 , в якому можна переглянути баланси всіх карток, номери карток, терміни їх дії, CVV-коди, ініціювати та підтверджувати прихідні та видаткові операції в самому додатку щодо всіх без виключення карток/рахунків клієнта. Після цього, по карті № НОМЕР_2 було піднято кредитний ліміт до 52 000 грн. та здійснені видаткові операції на загальну суму 56 629,90 грн. Зазначені обставини підтверджуються деталізованою випискою по карті клієнта. 
		04 вересня 2022 року карту ОСОБА_1 о 01:06:12 успішно додано до Google Pay, - повідомлення про що надіслано банком на електронну пошту клієнта ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра вказана ним як особиста в тому числі і в позовній заяві. Зазначені обставини підтверджуються прінт-скріном робочої сторінки програмного комплексу банку. 
		Після, користувачем додатку Приват-24 оформлено Договір оплата частинами на покупку телефону в магазині "АЛЛО'' за адресою: АДРЕСА_1 та здійснено обов`язковий перший платіж на суму 999,80 грн. згідно оформленого договору. Повідомлення про відкриття договору надіслано на пошту ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані обставини визнаються стороною позивача за мотивами позовної заяви, відтак не підлягають окремого подання доказів на підтвердження таких.
		Згідно виписки по рахунку картки наступними були: 1 712,90грн зняття готівки на касі в гіпермаркеті "АІІІАН" за адресою: АДРЕСА_2 ; 235 грн. покупка в АДРЕСА_2 ; 200 грн GAME- GLASS-WEB, DNIPRO.
		Із карткового рахунку № НОМЕР_4 в період 04.09.2022 року по 05.09.2022року також проведено видаткові операції: переказ 113 062,50 грн. на карту PUBLIC JOINT STOCK COMPANY TASCOMBANK НОМЕР_8; надходження на карту кредитної позики в розмірі 4400,00грн. оформленої в фінансовій компанії MoneyVeo; переказ 3 300,00 грн на власну карту НОМЕР_2 ; переказ 1000грн на фінансову компанію MoneyVeo; прив`язка карти на сайті ITUNES.COM.
		Всі підтвердження про проведення платежів за картами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 та смс повідомлення надходили на фінансовий номер клієнта НОМЕР_12 . Про успішність та фактичність здійснення таких стверджується виписками по рахунках карток клієнта.
		На переконання AT КБ «Приватбанк» стороною позивача не представлено в розпорядження суду доказів заявленим вимогам, не надано пояснень/спростувань яким чином стороння особа вірно ввела відомий лише користувачу картки ПІН-код такої, що дало змогу здійснити електронну ідентифікацію користувача картки та самих карток.
		Із мотивів позовної заяви вбачається, що слідству відомі дані осіб, котрі є отримувачем коштів за видатковими операціями карток позивача, відтак належним способом захисту буде вимога про стягнення коштів із отримувачів коштів. Із врахуванням наведеного, просив суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 до AT КБ "Приватбанк" про захист прав споживача.
		Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, представник позивача адвокат Дяків В.Б. під час розгляду справи по суті позов підтримав повністю, посилаючись на викладені в ньому обставини та просив задовольнити. Додатково пояснив, що фактично між позивачем і відовідачем немає суперечки, спору, з приводу фактичних обставин по справі, а саме: по сумах, по фактах списання і перерахування таких грошових коштів, по факту укладення договору споживчого кредиту. У них про це позиції сходяться. Однак зазначив, що у таких спорах має бути безспірно встановлено, щоб відмовити у позові, що саме користувач послуги вчинив дії чи бездіяльність, які привели до втрати самої карти, або розголосив код та інші дані, або комусь повідомив. Як вбачається із матеріалів даної справи, тут немає жодних доказів про те, що такі дії чи бездіяльність були вчинені клієнтом. Позивач був допитаний в межах кримінального провадження як потерпілий та ними долучено до справи копію протоколу допиту. Орган досудового розслідування надав йому дозвіл на розголошення відомостей і матеріалів цього кримінального провадження, з метою використання їх у цивільних спорах, з метою захисту інтересів позивача. Особа, яка допитувана, допитується під присягою, під загрозою понесення кримінальної відповідальності. Згідно правових позицій Верховного Суду, обов`язок доказування таких дій чи бездіяльності користувача картки лежить на банку, як емітенті цієї карти. Особа може просто зазначити, що вона нікуди нікому нічого не розголошувала, нічого не втрачала, а банк, як надавач послуг, який вважає протилежне, повинен доводити, тобто обов`язок доведення цих обставин, лежить на відповідачу. Позивач захищає державу, був мобілізований. Події відбулись у вересні минулого року, коли він виконував завдання в районі міста Бахмут. Повернувшись із бойового завдання, він з`ясував, що відбуваються речі, про які описано в позові. Він негайно, коли зміг, повідомив банк, як надавача послуг, а також звернувся в правоохоронні органи. Правоохоронні органи в межах їхніх повноважень роздобули докази, які є в розпорядженні суду. Ними не роздобуто доказів про те, що банк вчиняв неправомірні дії, але таке правове регулювання таких відносин, які складаються в державі між користувачами карток і надавачами таких послуг, тобто банком. Щодо позовної вимоги про недійсність договору споживчого кредиту, то на переконання сторони позивача, можна констатувати, що договір споживчого кредиту є нікчемним. Він укладався без відома і проти волі позивача. Якщо суд дійде висновку про те, що нікчемний правочин і так уже є недійсним в силу закону і вимога про недійсність не може бути задоволеною, просив суд зазначити у мотивувальній частині рішення суду, чи правильно він як представник позивача кваліфікує такий правочин як нікчемний. 
		Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» у судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у спростуваннях до позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову. Додатково зазначив, що відповідальність за оспорювання операцій покладається на позивача, оскільки в банку є доказ того, що мала місце електронна ідентифікація платіжних засобів та самого клієнта. Зокрема, в розпорядження суду надані докази, що мала місце зміна паролю-входу у Приват 24. Такий відбувався із введенням відного пін-коду карти клієнта, про що надано доказ суду. Що в Україні, що в будь-якому міжнародному банку, поза розумним сумнівом презюмується і не підлягає доведенню та обставина, що лише користувач карти знає пін-код такої. Особа, яка входила в Приват 24, вірно ввела пін-код карти, відтак отримала доступ до Приват 24. Всі операції, які оспорюються в межах даного позову, проводились через цей Приват 24. Відповідно до постанов Верховного Суду, безспірно можна стверджувати про те, що відповідальність залишається за позивачем, як особою виключно якій відома інформація, що слугувала підставою. Тобто не хтось підглянув номер карти чи CVV-код. Особа знала пін-код карти, чотири цифри, які відомі лише користувачу. З тих підстав банк залишає відповідальність за позивачем. Банк відноситься з великою повагою до виконання позивачем обов`зку перед державою, але разом з тим є докази які свідчать, що або самим позивачем, або із його згоди, проводились дані операції. За даними позовної заяви не висвітлено причетність дружини, лише вказано, що змінювали номер мобільного позивача і його дружини. Тут ще є і сімейна пов`язаність. З приводу вимоги щодо відновлення кредитного ліміту на карті, така вимога задоволенню не підлягає, оскільки виключно за банком залишається право прийняття рішення щодо встановлення кредитного ліміту на карті та визначення його розміру, відтак і понесення банком витрат у випадку, коли такий ліміт повернутий не буде. Щодо вимоги про визнання недійсним договору, за таких вимог можна стверджувати, що він є неукладеним. Ініціювання і укладення цього договору було в тому ж самому Приват 24, вхід в який відбувся із коректним введенням пін-коду карти самого позивача. Тому всі три позовні вимоги вважають безпідставно заявленими, відповідальність покладається на позивача. Банк не стверджує, що ці операції проводились шахраями. Поза розумним сумнівом, пін-код карти знає лише особа - користувач карти. Якщо б не було введено пін-коду карти, нічого б вищеописаного не відбулось. 
		Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що даний позов задоволенню не підлягає, виходячи із такого.
		Згідно із статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		За містом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Враховуючи вимоги статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
		У відповідності до вимог ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Статтею 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Позивач ОСОБА_7 , пред`являючи в особі представника адвоката Дяківа В.Б. позов до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, мотивує позов тим, що 04.09.2022 р. невстановлені особи (особа) здійснили незаконне списання грошових коштів із банківської карти «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , яка належить позивачу ОСОБА_1 , в сукупній сумі 116 262,50 грн. Цього ж дня, згадані невстановлені особи (особа), із використанням банківської карти «ПриватБанку» № НОМЕР_2 позивача, витратили кредитний ліміт у сумі 52 358,24 грн. (переважно шляхом перерахування грошових коштів на свої банківські рахунки) та уклали від його імені із AT «ПриватБанк» Договір споживчого кредиту «Оплата частинами» №22090433285291. Вважають за можливе захистити порушені права позивача шляхом подання позову про захист прав споживача та відновлення залишку коштів на рахунку; відновлення кредитного ліміту на рахунку; визнання недійсним договору споживчого кредиту. На підтвердження обгрунтованості поданого позову, посилається на викладні в ньому обставини. Щодо обґрунтованості звернення до суду посилається, зокрема, на:
		-копію звернення позивача, адресованого відділу поліції, де він зазначає, 04.09.2022 року будучи в зоні бойових дій став жертвою хакерської атаки на його номер, в результаті чого були вчинені зняття готівки, взяття кредиту, взламаний доступ до особистих даних (а.с. 19);
		-дані витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно яких за заявою позивача зареєстровано провадження, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 20);
		-відповідь Управління Служби безпеки України у Львівській області від 04.10.2022 року, з якої відомо, що оперативним шляхом встановлено, що 03.09.2022 року, невстановленими особами здійснено заміну двох сім-карт абонентів ПрАТ «Київстар» ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_3 .. Після цього, зловмисниками отримано доступ до Інтернет-банкінгу та 04.09.2022 року о 10:39 оплачено покупку в розмірі 12.90 грн у ТЦ «Ашан» в м.Дніпро, після чого знято готівку у розмірі 1768 грн. Також цього числа за допомогою Інтернет-банкінгу переведено кошти із картки, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на платіжні карти «Таскомбанку» № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 » (а.с. 21-22);
		-копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2020 року у справі №466/7870/22, згідно якої надано тимчасовий доступ до інформації та документів, які знаходяться у володінні AT «ТАСКОМБАНК», а саме до повного руху грошових коштів картки «ТАСКОМБАНК» № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 (а.с. 23-26);
		-копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 07.10.2020 року у справі №466/7870/22, з якої відомо про надання тимчасового доступу до інформації та документів, які знаходяться у володінні AT КБ «ПриватБанк», а саме повного руху грошових коштів картки «ПриватБанк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 (а.с. 27-30);
		-копію заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілого (а.с. 37);
		-копію протоколу допиту позивача в якості потерпілого від 21.10.2022 року (а.с. 38-40);
		Вищезазначені ухвали постановлені на підставі клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів від 06.09.2022 р., у яких зазначено таке: «під час досудового розслідування встановлено, що 04.09.2022 р. невідома особа, перебуваючи у невстановленому місці, шахрайським способом, шляхом обману та зловживання довірою. заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 в розмірі близько 160 000, 00 грн. Крім цього, на його ім`я було оформлено кредит на банківську карту «ПриватБанку» № НОМЕР_2 » (а.с. 31-33, 34-36). Саме цієї інформацією і керувалися слідчі судді, постановляючи ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 07.09.2022 р.
		Із матеріалів, наданих AT КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали слідчого судді, вбачається, що 03.09.2022 р. баланс на карті ОСОБА_1 № НОМЕР_2 становив 00.00 грн., кредитний ліміт - 52 000 грн. Також є інформація із карткового рахунку позивача про здійснення ряду транзакцій (а.с. 47-60).
		Позивач зазначає, що сума грошових коштів, списаних незаконним шляхом та поза його волею із його банківської картки № НОМЕР_4 становить 116 262,50 грн. Також вказано, що позивач банківські картки «ПриватБанку» не втрачав, нікому не передавав, а згадані вище відомості нікому не повідомляв та не розголошував, про що він також повідомив орган досудового розслідування під час допиту.
		Судом встановлено, що позивач 27.08.2021 року з метою відкриття рахунку у AT КБ «ПриватБанк», підписав Анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується долученою до позову анкетою-заявою (а.с. 14-16). 
		Із копії довідки від 06.09.2022 року № 59 відомо, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_5 (а.с. 17).
		Згідно із Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 31.05.2022 р., рядовий ОСОБА_1 входить до числа військовослужбовців, які прибули із місця постійної дислокації у Львівській області до с. Майдан Донецької області для безпосередньої участі у здійсненні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (а.с. 18). 
		Як вбачається із наданих стороною відповідача документів, згідно програми адміністрування Приват24 о 23:52:07 03.09.2022 року зафіксовано зміну паролю доступу в Приват-24 клієнта ОСОБА_1 . Вхід в Приват-24 відбувся через WEB-версію в інтернет - браузері Chrome Mobile із використанням чинного логіну, а саме фінансового номера клієнта НОМЕР_12 . Підтвердження зміни паролю було здійснено за картою клієнта НОМЕР_4 із коректним введенням ПІН-коду такої, що підтверджуються прінт-скрінами двох сторінок програмного комплексу банку (а.с. 160-161).
		Особою, котра ввела вірний ПІН-код зазначеної вище картки, отримано доступ до повного функціоналу акаунта Приват-24 ОСОБА_1 , в якому можна переглянути баланси всіх карток, номери карток, терміни їх дії, CVV-коди, ініціювати та підтверджувати прихідні та видаткові операції в самому додатку щодо всіх без виключення карток/рахунків клієнта. Після цього, по карті № НОМЕР_2 було піднято кредитний ліміт до 52 000 грн. та здійснені видаткові операції на загальну суму 56 629,90 грн. Зазначені обставини підтверджуються деталізованою випискою по карті клієнта (а.с. 162). 
		04 вересня 2022 року карту ОСОБА_1 о 01:06:12 успішно додано до Google Pay, - повідомлення про що надіслано банком на електронну пошту клієнта ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра вказана ним як особиста в тому числі і в позовній заяві. Зазначені обставини підтверджуються прінт-скріном робочої сторінки програмного комплексу банку (а.с. 163). 
		Після, користувачем додатку Приват-24 оформлено Договір оплата частинами на покупку телефону в магазині "АЛЛО'' за адресою: АДРЕСА_1 та здійснено обов`язковий перший платіж на суму 999,80 грн. згідно оформленого договору. Повідомлення про відкриття договору надіслано на пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Згідно виписки по рахунку картки наступними були: 1 712,90грн зняття готівки на касі в гіпермаркеті "АІІІАН" за адресою: АДРЕСА_2 ; 235 грн. покупка в АДРЕСА_2 ; 200 грн GAME- GLASS-WEB, DNIPRO.
		Із карткового рахунку № НОМЕР_4 в період 04.09.2022 року по 05.09.2022року також проведено видаткові операції: переказ 113 062,50 грн. на карту PUBLIC JOINT STOCK COMPANY TASCOMBANK НОМЕР_8; надходження на карту кредитної позики в розмірі 4400,00грн. оформленої в фінансовій компанії MoneyVeo; переказ 3 300,00 грн на власну карту НОМЕР_2 ; переказ 1000грн на фінансову компанію MoneyVeo; прив`язка карти на сайті ITUNES.COM.
		Всі підтвердження про проведення платежів за картами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 та смс повідомлення надходили на фінансовий номер клієнта НОМЕР_12 . Про успішність та фактичність здійснення таких стверджується виписками по рахунках карток клієнта (а.с. 164).
		Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
		Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
		У відповідності до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до вимог п. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		У пунктах 32.1, 32.7 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (надалі - Закон) визначено, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання.
		Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону, в разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
		Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 Закону).
		Згідно з пунктом 14.16 статті 14 цього Закону, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Відповідно до пункту 14.14 статті 14 цього Закону під час реєстрації банком повідомлення користувача щодо втрати електронного платіжного засобу банк зобов`язаний відобразити дату та час повідомлення.
		Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків (далі - банки) електронних платіжних засобів, а також порядок здійснення операцій з їх використанням передбачений Положенням «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» (надалі - Положення), затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів».
		Вимоги цього Положення поширюються на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб`єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів (далі - користувач).
		Так, згідно з п. 5-9 Положення, користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, в якому він був перед виконанням цієї операції.
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Беручи до уваги наведене в сукупності слід зазначити, що беззаперечним є факт того, що лише користувач карти знає її пін-код. У вказаній справі мала місце електронна ідентифікація платіжних засобів та самого клієнта; мала місце зміна паролю-входу у Приват 24. Такий відбувався із введенням відного пін-коду карти клієнта банку. Особа, яка входила в Приват 24, вірно ввела пін-код карти, відтак отримала доступ до Приват 24. Всі операції, які оспорюються в межах даного позову, проводились через цей Приват 24. 
		У позовній заяві викладено та представником у судовому засіданні підтримано, що позивач нікому не розголошував та не передавав дані пін-коду, але разом з тим був вірно введений відомий лише користувачу картки ПІН-код такої, що дало змогу здійснити електронну ідентифікацію користувача картки та самих карток. Тобто, без розголошення чи передачі з боку позивача інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, проведення таких операцій є неможливим.
		Відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті в мережі інтернет.
		Клієнт зобов`язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних.
		У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі 182/5175/16-ц суд прийшов до такого правового висновку: «на позивача за зустрічним позовом покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, СVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Таким чином, враховуючи, що операція з переказу спірних коштів була здійснена у мережі Інтернет з підтвердженням платежу ЗD Secure, списання коштів з карткового рахунку ОСОБА1 відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, а позичальник підтвердив факт надходження на його телефон відповідних повідомлень від АТ КБ ПриватБанк», то останній не повинен нести відповідальність за дану операцію.
		Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».
		Позивачем, в особі представника, як при пред`явленні позову до суду так і під час розгляду справи по суті не доведено про наявність порушення свого права саме відповідачем. Ним не надано доказів, які би підтверджували, що операції через Приват 24 здійснювались не ним, оскільки такі дії (операції) були здійснені з попередньою авторизацією позивача. 
		Із копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомо про реєстрацію кримінального провадження, за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 190 КК України. Однак наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені, такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 144/287/17-ц провадження № 61-31835св18 та від 10.04.2019 року справа № 524/3979/16-ц провадження № 61-20290св18, де стороною у справі є АТ КБ «Приватбанк» стосовно застосування Умов та правил надання банківських послуг.
		Беручи до уваги зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі. Стороною позивача не представлено в розпорядження суду доказів заявленим вимогам, не надано пояснень/спростувань яким чином стороння особа вірно ввела відомий лише користувачу картки ПІН-код такої.
		Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
		 
		у х в а л и в: 
		 
		Відмовити в позові представника ОСОБА_1 - адвоката Дяків Володимира Богдановича до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 .
		Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», адреса м.Київ, вул. Грушевського, 1-д, поштовий індекс 01001, Код ЄДРПОУ 14360570.
		Повне судове рішення буде складено 31.08.2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...