Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3782/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2023. Зареєстровано: 27.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2023.
Дата набрання законної сили: 21.09.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"21" вересня 2023 р.           Справа№ 910/3782/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Тищенко О.В.
		суддів:            Агрикової  О.В. 
		          Коробенка Г.П. 
		 
		 
		розглянувши у письмову проваджені, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 (повний текст ухвали складено 04.04.2023) про зупинення провадження у справі
		 
		у справі № 910/3782/21 (суддя Бондарчук В.В.)
		 
		за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
		до 1) ОСОБА_1 
		2) ОСОБА_2 
		3) ОСОБА_3 
		4) ОСОБА_4 
		5) ОСОБА_5 
		про солідарне стягнення 9    980    000,00 грн
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали
		Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВКО, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-1) , ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-2), ОСОБА_3 (дала - ОСОБА_3 , відповідач-3), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач-4) та ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , відповідач-5) про солідарне стягнення 9 980 000,00 грн шкоди, заподіяної АТ «Артем-банк» та його кредиторам.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Фондом гарантування, під час здійснення ліквідаційної процедури АТ "АРТЕМ-БАНК", було виявлено факти прийняття рішень пов`язаними особами такого банку, на підставі яких в подальшому було здійснено ряд завідомо збиткових операцій, однією з яких було інвестування в цінні папери (інвестиційні сертифікати) емітента Закритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Інвестиційний стандарт" (ТОВ "КУА НЬЮ ЕССЕТ"), низької фінансової якості, без проведення належної оцінки ризиків від такого інвестування, на значні суми грошових коштів, що прямо протирічило інтересам АТ "АРТЕМ-БАНК" та його кредиторам, в результаті якої банку було завдано збитків на суму 9 980 000,00 грн. Позивач вказує, що згідно Звіту про оцінку, складеного на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна консалтингова група" (далі - Звіт оцінки), станом на 15.03.2012, ринкова вартість пакету цінних паперів - Іменних інвестиційних сертифікатів емітента ЗДПІФ "Інвестиційний стандарт" в кількості 12 500 штук становила 7 750,00 грн, що відповідно складало 0,62 грн за 1 (один) сертифікат, а відтак у 2012 році було прийнято рішення про придбання пакету цінних паперів за завищеною ціною. Позивач зазначає, що оприбуткування банком в березні 2012 року вартості інвестиційних сертифікатів ЗДПІФ "Інвестиційний стандарт" не мало на меті отримання банком доходів від такої операції. Позивач вказує, що 95 % вартості активів ЗДПІФ "Інвестиційний стандарт" складають цінні папери емітента - ПАТ "Бюро кредитних історій "Фенікс", за результатами діяльності поточного року емітент ПАТ "Бюро кредитних історій "Фенікс" отримав збитки; позивач стверджує про штучне завищення вартості акцій на біржовому ринку, яка фактично не відповідає фінансовому стану емітента, а акції ПАТ "Бюро кредитних історій "Фенікс" є лише інструментом виведення активів шляхом здійснення операцій з цінними паперами. Враховуючи наведене, позивач стверджує, що службові особи АТ "АРТЕМ-БАНК", що приймали рішення про інвестування в цінні папери (інвестиційні сертифікати) емітента ЗДПІФ "Інвестиційний стандарт" зобов`язані були перевірити та проаналізувати інформацію щодо емітента інвестиційних сертифікатів та його активів, проте така перевірка не проводилась або її результати було проігноровано, що призвело до завдання збитків в розмірі 9 980 000,00 грн.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі № 910/3782/21 у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовлено.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі № 910/3782/21 залишено без змін.
		Постановою Верхового Суду від 20.10.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 скасовані, справа №910/3782/21 направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.11.2022 прийняв справу до розгляду одноособово за правилами загального позовного провадження.
		03.04.2023 від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у господарських справах №910/4149/21 та №910/11027/18.
		 
		Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 зупинено провадження у справі №910/3782/21 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про стягнення 9 980 000,00 грн до набрання законної сили рішеннями у справі № 910/4149/21 та справі №910/11027/18.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом позовних вимог у даній справі є солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 9 980 000,00 грн шкоди, заподіяної АТ «Артем-банк» та його кредиторам.
		Разом із тим, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/4149/21 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства «Артем-Банк», Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Соната Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас Проперті Менеджмент» про стягнення шкоди у розмірі 15 938 891,02 грн.
		Рішенням Господарський суд міста Києва від 09.08.2022 у справі №910/4149/21 відмовлено у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Як встановлено у зазначеному рішенні, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не надано всіх документів для проведення правильної оцінки (оцінювачем встановлено відсутність забезпечення деяких кредитів, що не відповідало дійсності); у Банку залишилося майно (майнові права що виникли внаслідок укладання нікчемного правочину, за яким набувач одержав виконання від боржника), яке не оцінене та не реалізоване; судом встановлене порушення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженою особою по виведенню Банку із ринку своїх фідуціарних обов`язків при ліквідації Банку щодо укладання правочинів по відчуженню прав вимоги ДАХК «Артем» №1, які призвели до заподіяння Банку шкоду на суму різниці між сумою зобов`язань ДАХК «Артем» та сумою одержаних від їх реалізації коштів.
		Крім того, зі змісту вказаного рішення вбачається, що оцінюючи причинно-наслідковий зв`язок неправомірних дій позивача та відповідачів в аспекті впливу на незадоволені вимоги кредиторів, суд вважає, що за умови правомірності дій Фонду (навіть при умові неправомірних дій відповідачів) активів Банку вистачило б для розрахунку із усіма кредиторами Банку. Тобто, недостача коштів для задоволення вимог кредиторів знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із неправомірними діями Фонду, які були пізніше (2018-2019), ніж дії посадовців Банку (2015). Інший висновок буде свідчити про перекладення відповідальності Фонду/уповноваженої особи на відповідачів, що є недопустимим. Крім того, встановлена наявність судом у Банку майнових прав вимагати виконаного за нікчемним правочином, свідчить про передчасність такого позову, адже відсутні підстави вважати, що у Банку відсутнє майно за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредиторів.
		Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 було сформовано єдиний висновок щодо застосування    ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також стосовно моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності у спорах за позовами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення шкоди.
		Однак, в подальшому, Велика палата Верховного Суду постановою від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 скасувала рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021, а справу №910/11027/18 передала на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Місцевий господарський суд, враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі №910/3782/21, дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи №910/3782/21 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №910/4149/21 та №910/11027/18, оскільки:
		- в межах справи №910/4149/21 можуть бути встановлені обставини на підтвердження або спростування факту наявності чи відсутності майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги кредиторів у спірних правовідносинах, а також причинно-наслідкового зв`язку недостатності коштів з неправомірними діями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 
		- у справі №910/11027/18 буде сформована правова позиція стосовно строку позовної давності у подібних правовідносинах.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 14.04.2023 (згідно поштового трекера на конверті) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі № 910/3782/21, позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб передати на розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
		Обґрунтовуючи підстави апеляційного оскарження, позивач зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Апелянт не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність у даному випадку процесуальних підстав для зупинення провадження.
		Скаржник зазначає, що судова справа №910/4149/21 була розпочата на підставі поданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позовної заяви до колишніх керівників посадових осіб АТ «Артем Банк» з підстав прийняття за їх участі рішення у вигляді протоколу кредитного комітету Акціонерного товариства «Артем-Банк» №40-1/15 від 02.04.2015, яким було завдано неплатоспроможному банку збитків (шкоди), коли у даній справі №910/3782/21 стягується шкода завдана неплатоспроможному банку за наслідками прийняття членами кредитного комітету банку рішення, оформленого протоколом кредитного  комітету АТ «Артем Банк» №14/12 від 15.03.2012. А відтак на думку апелянта встановлення обставин у справі №910/4149/21 не перешкоджає розгляду даної справи №910/3782/21.
		Апелянт зазначає, що докази та обставини, які встановлюються у справі №910/11027/18 стосуються зовсім іншого неплатоспроможного банку - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укоопспілка», а тому не мають жодного приюдиційного чи будь-якого іншого значення для справи №910/3782/21.
		Крім того, висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, до яких прийде Господарський суд міста Києва при розгляді справи №910/11027/18, не матимуть обов`язкового характеру для інших суддів у розумінні ч.4 ст. 236 ГПК України, що також свідчить про відсутність будь-якої об`єктивної неможливості розгляду даної справи №910/3782/21.
		 
		Заперечення на апеляційну скаргу
		У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача-2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 залишити без змін. 
		Заперечуючи доводи апеляційної скарги, відповідач-2 зазначає, що висновки здійснені господарським судом у справі №910/4149/21 мають безпосередній вплив на розгляд справи №910/3782/21, оскільки головною і необхідною передумовою для звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з позовом до пов`язаних з банком осіб є наявність факту недостатності майна банку для здійснення розрахунків із вкладниками та кредиторами. У свою чергу, рішенням у справі №910/4149/21 встановлено, що за умови правомірності дій Фонду, активів банку вистачило б для розрахунку із усіма кредиторами  АТ «Артем Банк».   
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідача-5 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 залишити без змін.
		Відповідач-5 зазначає, що незважаючи на інший персональний склад відповідачів,  конкретний зміст вимог (стягнення заподіяної шкоди за різними рішеннями органів управління та укладеними на їх підставі правочинів щодо купівлі цінних паперів), фактичні обставини, досліджувані судами у справах №910/3782/21 та №910/4149/21, є у достатньо значній частині аналогічними, оскільки стосуються ліквідації одного і того самого банку (АТ «Артем Банк»), що вчинялися одним і тим самим позивачем, а тому розгляд справи №910/4149/21 має безпосередній вплив на розгляд даної справи №910/3782/21. 
		Щодо зупинення провадження у справі №910/3782/21 до розгляду справи №910/11027/18 відповідач-5 зазначає, що у вказаних справах були подані заяви про застосування строку позовної давності, проти якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заперечував, а тому вирішення даного питання у випадку, якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог буде обов`язком суду, але при цьому суд буде об`єктивно позбавлений можливості його виконати до вирішення у передбачений процесуальним законом спосіб виключної правової проблеми щодо застосування позовної давності у межах справи №910/11027/18. Отже, відповідач-5 вважає правомірним зупинення розгляду справи №910/3782/21.
		 
		У заперечення на відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу апелянт зазначає, що доводи викладені у відзиві є необґрунтованими, а твердження відповідача-2 є такими, що не спростовують доводів викладених в апеляційній сказі.
		 
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/3782/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко  О.В. судді: Агрикова О.В., Коробенко Г.П.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3782/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі № 910/3782/21.
		До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3782/21.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023, розгляд справи призначено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено учасникам справи строк для подання оформленого відповідно до ст. 263 ГПК України відзиву на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		Через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надійшли відзиви на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 - Логінова К.Е.(22.05.2023) та ОСОБА_5. (29.05.2023).
		06.06.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Відповідно до п.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
		Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Відповідно до п.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
		Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №910/4149/21 та справі №910/11027/18.
		У наведеній ухвалі суд першої інстанції зазначив, про об`єктивну неможливість розгляду справи №910/3782/21 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №910/4149/21 та №910/11027/18, оскільки в межах справи №910/4149/21 можуть бути встановлені обставини на підтвердження або спростування факту наявності чи відсутності майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги кредиторів у спірних правовідносинах, а також причинно-наслідкового зв`язку недостатності коштів з неправомірними діями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а за наслідками вирішення спору у справі №910/11027/18 буде сформована правова позиція стосовно строку позовної давності у подібних правовідносинах.
		Однак, колегією суддів апеляційного господарського суду з вказаним вище висновком місцевого господарського суду не погоджується з огляду на наступне.
		Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст. ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.
		Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд керувався положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, відповідно до яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати, як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.
		Таким чином, застосовуючи наведену правову норму, за вимогами ст. 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.
		Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
		Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
		Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.
		Враховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. 
		Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2020 у справі №917/514/19, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14-908/4808/14. 
		Разом з тим, всупереч наведених вимог законодавства, суд першої   інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів належних мотивів та доводів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду даної справи №910/3782/21 до вирішення справ №910/4149/21 та 910/11027/18, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи №910/3782/21 доказів. 
		Крім того, необхідно відзначити, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення у іншій справі.   
		Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 року у справі № 917/349/20, від 23.04.2021 року у справі № 922/1644/20, від 11.01.2021 року у справі № 904/8122/17, від 04.12.2020 року у справі № 917/514/19, від 06.05.2020 року у справі № 910/15293/19 та від 24.05.2021 року у справі №910/7331/20.
		Предметом розгляду у даній справі №910/3782/21 є стягнення збитків на суму 9 980 000,00 грн, які завдані банку у зв`язку з прийняттям рішень пов`язаними особами такого банку, зокрема рішення у вигляді Протоколу кредитного комітету АТ "АРТЕМ-БАНК" №14/12 від 15.03.2012, яким вирішено придбати пакет цінних паперів - Іменних інвестиційних сертифікатів емітента Закритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Інвестиційний стандарт" в кількості 12 500 штук за договірною вартістю 12 500 000,00 грн.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховним Судом у даній справі №910/3782/21 прийнято постанову від 20.10.2022 у якій зазначено, що предметом доказування у цій справі є:
		1) персональний склад органів управління Банку на момент ухвалення рішень про вчинення сумнівних правочинів; дати обрання / призначення та звільнення з посади кожного з відповідачів; належність відповідачів до керівників Банку; наявність у відповідачів статусу посадової особи акціонерного товариства, повязаної з Банком особи;
		2) факт ухвалення рішення органом управління Банку про вчинення сумнівного правочину, персональний склад органу на момент ухвалення такого рішення, результати голосування кожного члена (за, проти, утримався); інші фактичні обставини ухвалення такого рішення на підставі яких документів (наданих контрагентом та внутрішніх документів банку) ухвалювалося рішення, чи була дотримана внутрішня процедура банку щодо погодження таких рішень, хід обговорення;
		3) факт вчинення Банком сумнівного правочину (укладення договору);
		4) факт виконання Банком сумнівного правочину (перерахування / отримання коштів, передання / отримання майна чи майнових прав);
		5) факти протиправної поведінки відповідачів (недотримання законодавства про банківську діяльність, нормативів діяльності Банку, індивідуальних приписів НБУ, обставини, що підтверджують невиваженість інвестиційної політики та ризикованість кредитної політики Банку, відсутність в Банку ефективної системи запобігання ризикам, порушення відповідачами фідуціарних обов`язків, дії відповідачів усупереч інтересам Банку тощо);
		6) збитки Банку від конкретного правочину (балансова вартість активу на дату початку виведення Банку з ринку, розмір грошових коштів, фактично стягнутих за рішенням суду та включених до ліквідаційної маси, оціночна вартість активу, визначена незалежним оцінювачем у процедурі ліквідації, вартість продажу такого активу в процесі ліквідації Банку) та їх причини;
		7) розмір недостатності майна Банку для розрахунків з кредиторами (як мінімальний розмір збитків Банку та шкоди, завданої кредиторам Банку невиваженою інвестиційною політикою, ризикованою кредитною діяльністю, бездіяльністю відповідачів, що призвело до неплатоспроможності та ліквідації Банку).
		У справі №910/4149/21 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з вернувся до суду з вимогою про стягнення збитків у розмірі 15 938 891,02 грн, які заподіяні членами керівних колегіальних органів Акціонерного товариства «Артем-Банк» шляхом прийняття рішення у вигляді Протоколу кредитного комітету Акціонерного товариства «Артем-Банк» №40-1/15 від 02.04.2015 про придбання пакету облігацій іменних дисконтних емітента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгімпорт», у кількості 19 330 штук, код ISIN UA4000179808, за договірною вартістю 14 497 500,00 грн.
		Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що у разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, у відповідності до вимог ст. 234 ГПК України, місцевим господарським судом у мотивувальній частині ухвали необхідно було зазначити, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленій ухвали.
		Враховуючи предмет доказування зазначений Верховним Судом у постанові від 20.10.2022 у справі №910/3782/21, суд першої інстанції всупереч наведеним вимогам законодавства, не навів достатніх обґрунтувань, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи №910/3782/21, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
		Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим  висновок суду першої інстанції про те, що дослідження предмету позову у даній справі №910/3782/21 залежить від висновку суду, який буде зроблений у справі №910/4149/21, так і стосовно того, що зібрані у справі №910/3782/21 докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Щодо твердження суду першої інстанції про те, що у справі №910/11027/18 буде сформована правова позиція стосовно строку позовної давності у подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.
		Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 було сформовано єдиний висновок щодо застосування    ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також стосовно моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності у спорах за позовами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення шкоди.
		Однак, в подальшому, Велика палата Верховного Суду постановою від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 скасувала рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021, а справу №910/11027/18 передала на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Враховуючи передачу справи №910/11027/18 до суду першої інстанції, то висновки зроблені Господарським судом міста Києва у зазначеній справі не формуватимуть правову позицію стосовно строку позовної давності у подібних правовідносинах, оскільки  правові позиції формуються Верховним Судом.
		Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у справі №910/11027/18 розглядається вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про солідарне стягнення 76    929    136, 71 грн шкоди, заподіяної Публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Укоопспілка» (далі - ПАТ «АБ «Укоопспілка») пов`язаними особами на користь Фонду, як ліквідатора ПАТ «АБ «Укоопспілка», в той час як в даній справі вимоги позивача стосуються стягнення 9 980 000,00 грн шкоди, заподіяної пов`язаними особами АТ «Артем-Банк» на користь Фонду як ліквідатора АТ «Артем-Банк».
		Незважаючи на той факт, що ПАТ «АБ «Укоопспілка» та АТ «Артем-Банк» стали неплатоспроможними, і Фонд діє в якості ліквідатора стосовно кожного з них (обох акціонерних товариств), дії чи бездіяльність, що призвели до неплатоспроможності ПАТ «АБ «Укоопспілка», не вплинули на те, що АТ «Артем-Банк» став неплатоспроможним.
		Таким чином предмет позовних вимог, коло суб`єктів спору та банк, якому заподіяно шкоди у справі №910/11027/18 є відмінними від таких у даній справі, що спростовує висновок місцевого господарського суду в частині існування об`єктивної неможливості розгляду справи №910/3782/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/11027/18.
		Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд  дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, не дотримавшись при цьому приписів п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
		Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від у справі № 910/12694/18.
		 
		Висновки апеляційного суду
		За вказаних обставин, оскільки висновок місцевого суду про неможливість розгляду даної справи №910/3782/21 до вирішення справ №910/4149/21, №910/11027/18 є необґрунтованим та помилковим на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд безпідставно зупинив провадження у справі №910/3782/21.
		Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду згідно з ст. 280 Господарського процесуального кодексу України.
		У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду та направленням даної справи для продовження розгляду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись ст.ст. 232-241, 255, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/3782/21 задовольнити.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/3782/21 скасувати.
		3. Матеріали справи №910/3782/21 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Головуючий суддя                                                            О.В. Тищенко 
		 
		Судді                                                                                О.В. Агрикова
		 
		                                                                                Г.П. Коробенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...