Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/3297/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 27.09.2023. Зареєстровано: 28.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2023.
Дата набрання законної сили: 28.10.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		27 вересня 2023 року Справа № 280/3297/23  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		22 травня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі  відповідач), в якому позивач просить суд:
		визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення за грудень 2022 року;
		зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, яке включає щомісячні основні і додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 та постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за грудень 2022 року.
		Ухвалою суду від 29.05.2023 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу за контрактом на посаді старшого стрільця 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 . Зазначає, що відповідачем безпідставно не було нараховано позивачу грошове забезпечення за грудень 2022 року. Просить задовольнити позовні вимоги.
		Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 07.01.2023 позивачем самовільно залишено місце розташування ВЧ НОМЕР_1 . Зазначає, що оскільки нарахування і виплата грошових коштів за грудень 2022 року проводилася у січні 2023 року, після самовільного залишення позивачем військової частини, будь-які виплати позивачу призупинено у зв`язку із зазначеною подією. Відповідач зазначає, що відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» чітко вказано, що військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.
		З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 військовослужбовцем та проходить військову службу за контрактом на посаді старшого стрільця 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
		Позивач зазначає, що у грудні 2022 йому не було виплачено грошове забезпечення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Порядок виплати грошового забезпеченнявизначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі  Порядок №260).
		Відповідно до пункту 2 Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. 
		До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
		До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. 
		До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
		Пунктом 3 Порядку №260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
		Відповідно до пункту 8 Порядку №260, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.
		Відповідно до пункту 14 Порядку №260, грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
		Згідно пункту 15 Порядку №260, грошове забезпечення не виплачується:
		за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;
		якщо виплачуються академічні стипендії;
		за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;
		за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;
		за час тимчасового виконання обов`язків понад два місяці за новими посадами у зв`язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);
		за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;
		за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
		Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
		Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
		Отже, пунктом 15 Порядку №260 визначено, що виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби.
		З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач з 07.01.2023 є таким, що самовільно залишив місце служби, а відповідно виплата грошового забезпечення призупиняється з 07.01.2023.
		В свою чергу, відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що наказом командира військової частини було вирішено припинити позивачу виплату грошового забезпечення з грудня 2022 року.
		Також, до суду не надано доказів на підтвердження наявності підстав для невиплати позивачу грошового забезпечення за грудень 2022 року, відповідно до пункту 15 Порядку №260.
		При цьому, суд не погоджується із порядком тлумачення відповідачем положень пункту 15 Порядку №260 та зазначає, що Порядок №260 взагалі не містить такого поняття як «нарахування».
		Так, у Порядку №260 йде мова саме про виплату грошового забезпечення, а відповідно поняття «виплата» слід розглядати у двох аспектах, як нарахування грошового забезпечення так і безпосередню виплату військовослужбовцю.
		А відповідно словосполучення «… виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби…» слід розглядати саме як те, що з дати самовільного залишення військової частини військовослужбовець втрачає право на отримання грошового забезпечення на весь період самовільного залишення військової частини.
		В свою чергу, грошове забезпечення за період служби до дня самовільного залишення військової частини має бути виплачено військовослужбовцю на загальних підставах, оскільки у даному випадку позивач набув право на виплату такого грошового забезпечення у грудні 2022 року.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за грудень 2022 року.
		При цьому, суд зазначає, що визначення складових грошового забезпечення та їх розмірів є компетенцією відповідача, а тому позовні вимоги в частині складових грошового забезпечення, що мають бути виплачені позивачу є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Оскільки відповідачем не доведено наявності підстав для невиплати позивачу грошового забезпечення за грудень 2022, то суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору відсутні, оскільки позивач в силу п.1, 12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. А відтак сплачена сума судового збору має статус надмірно (помилково) сплаченої та з відповідача не стягується. 
		Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії  задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за грудень 2022 року.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за грудень 2022 року.
		В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		Суддя І.В. Новікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...