Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 513/884/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2023. Зареєстровано: 28.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2023.
Дата набрання законної сили: 30.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/513/87/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162240000312

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 513/884/23 
		Провадження № 1-кп/513/87/23 
		 
		Саратський районний суд Одеської області
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 вересня 2023 року   Саратський районний суд Одеської області у складі:      
		                                                         головуючого - судді ОСОБА_1         
		                                                         при секретарі ОСОБА_2 
		                                                         за участю прокурора ОСОБА_3 
		                                                         потерпілого ОСОБА_4 
		                                                         обвинуваченої ОСОБА_5 
		                                                         захисника обвинуваченої  адвоката ОСОБА_6 
		                                                         перекладача  ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023162240000312, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2023 року, відносно
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Російської Федерації, Тюменської області, м. Салехард, громадянки Російської Федерації, проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,  -
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України,   
		                                                                ВСТАНОВИВ:
		19.03.2023 приблизно об 11.00 годині ОСОБА_5 зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні кухні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вживали спиртні напої, після чого розійшлися та ОСОБА_5 пішла відпочивати. Того ж самого дня, 19.03.2023 приблизно о 20.00 годині до спального приміщення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де відпочивала ОСОБА_5 , зайшов її співмешканець ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та між ними виникла сварка, під час якої останній висловлювався у бік ОСОБА_5 нецензурною лайкою та з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно почав наносити удари долонею в область голови та обличчя останньої, від яких ОСОБА_5 намагалась прикрити обличчя руками, тим самим наніс їй тілесні ушкодження у вигляді: синця тильної поверхні міжфалангового суглобу IV пальця правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Після цього, 19.03.2023 приблизно о 20.15 годині ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_4 пройшла до приміщення кухні за вказаною адресою, в ході раптово виниклої сварки на ґрунті особистих неприязних відносин з її співмешканцем ОСОБА_4 , приймаючи до уваги той факт, що перед тим, як зайти до приміщення кухні з боку останнього передувала протиправна поведінка, яка виразилася у нанесенні їй тілесних ушкоджень, побоюючись, що останній може її продовжити, а також завдати шкоду її життю та здоров`ю, перебуваючи у стані необхідної оборони, маючи реальну можливість покинути приміщення кухні та уникнути небажаних для себе наслідків, усвідомлюючи про явну невідповідність тяжкості шкоди, яку вона завдає характеру і ступеню посягання та обстановці захисту, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій, перевищуючи межі необхідної оборони, схопила з кухонної стінки кухонний ніж та умисно нанесла ОСОБА_4 один удар вказаним ножом в область грудної клітини, в результаті чого спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з крововиливом в ліву плевральну порожнину без ушкодження органів. Вказані ушкодження по критерію небезпеки для життя, згідно п.2.1.2, 2.1.3 «й» та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995р.) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
		В судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому її кримінальному правопорушенні визнала повністю, у вчиненому щиро зізналась та кається, просить суворо її не карати. Надала суду показання у відповідності з встановленими обставинами зазначеними у обвинувальному акті, згодилась з обсягом здобутих по справі доказів і не оспорювала їх, а також визнала не доцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які нею не оспорюються.      
		Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні  вказав, що претензій до  ОСОБА_5 не має, просить її не карати, вважає, що покарата необхідно обох.     
		Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України та приймаючи до уваги, що показання обвинуваченої ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, зміст цих обставин вказаними особами розуміється правильно, сумнівів стосовно добровільності та істинності їх позиції у суду немає, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченої, потерпілого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої, що узгоджується з ч.3 ст.349 та ст.351 КПК України.     
		Учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.     
		Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.      
		Крім того дане рішення повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R(87)18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.             
		Крім визнання обвинуваченою ОСОБА_5 своєї вини її провина у вчиненні інкримінованого її кримінального правопорушення, підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні:       
		  -постановами про приєднання предметів до провадження у якості речових доказів від 20.03.2023 року, а саме: визнано  футболку ( х/б, темно-синього кольору), зимовий в`язаний чоловічий кардіган чорного кольору, жіночу трикотажну спортивну кофту з капюшоном ( сірого кольору з надписом «PEACOCKS L» та жіночі штани чорного кольору, біологічні зразки крові, зрізи нігтьових пластин з обох рук, ОСОБА_4 , а також відібрані у ОСОБА_5 зрізи нігтьових пластин з обох рук, кухонний ніж  з надписом «SIGMA». 
		-ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.03.2023 року  про накладення арешту на речові докази.
		Інші докази по справі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом не досліджувалися, оскільки фактичні обставини справи та розмір матеріальних збитків ніким не оспорювався.    
		Дослідивши в сукупності всі докази надані сторонами кримінального провадження суд «поза розумним сумнівом» переконався, що вина обвинуваченої у інкримінованому її кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена та дії ОСОБА_5 суд   кваліфікує за ст. 124 КК України за ознаками: умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.   
		У відповідності до вимог ст. 337 КПК України розглянувши матеріали кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає, що підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, не вбачається.         
		При призначенні покарання обвинуваченій, слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженої є її виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли в суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
		Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. 
		При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5   суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, підлягає покаранню за вчинення кримінального не тяжкого правопорушення, має постійне місце проживання, має сім`ю, у якій виховує двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, суд враховує зокрема спосіб її життя, її вік, стан здоров`я, свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнала в повному об`ємі, критичного ставиться до скоєного, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, даючи чіткі викривальні покази.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. 
		З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 вбачається, що за результатами оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення - рівень ризику середній. 
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.  
		Обставин, що обтяжують покарання  обвинуваченої ОСОБА_5 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено. 
		При цьому, у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.05.2018 справа №167/341/16-к цей суд указав, що загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.     
		Наведені обставини у своїй сукупності, з урахуванням досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої дають підстави вважати, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 та попередження нових злочинів можливо досягти без  ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженої у період іспитового строку з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.     
		Саме таке покарання ОСОБА_5 суд вважає відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України.             
		Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.            
		Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.                
		Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.                       
		Зі змісту ч.4 ст. 174 КПК України вбачається, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.     
		Цивільний позов не заявлявся.  
		Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.                
		                        Керуючись ст. ст.349, 373, 374 КПК України, суд, -        
		                                                    У Х В А Л И В:            
		ОСОБА_5 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ст. 124 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.             
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 , звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю на один рік, якщо вона протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.             
		На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи.
		Початок відбування покарання за даним вироком рахувати з 28.09.2023 року.  
		Міру запобіжного заходу засудженій до вступу вироку в законну силу не обирати. 
		Речові докази по справі: 
		-кухонний ніж з надписом «SIGMA»   - знищити.     
		-футболку (х/б, темно-синього кольору), зимовий в`язаний  чоловічий кардиган (чорного кольору), жіночу трикотажну спортивну кофту з капюшоном (сірого кольору, з надписом «PEACOCKSL», жіночі штани (чорного кольору) повернути власникам.
		-біологічні зразки крові ОСОБА_4 , зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_4 ,  зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_5 , які зберігаються в камері речових доказів відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, за адресою: Одеська область, смт. Сарата, вул Ігнадца Ліндла, 42 - знищити. 
		Скасувати арешт накладений на речові докази, ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.03.2023 року. 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення  судової трасологічної експертизи в сумі 1132-68 грн.               
		Апеляційна скарга  на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його  проголошення до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд  Одеської області.                      
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.                            
		Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому.  
		       
		       Суддя                                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...