Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/23840/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 28.09.2023. Зареєстровано: 29.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2023.
Дата набрання законної сили: 25.09.2023
Номер судового провадження: 22-ц/813/5600/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/5600/23 
		Справа № 947/23840/19
		Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.
		Доповідач Коновалова В. А.
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		25.09.2023 року                                                                 м. Одеса
		Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., 
		суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,
		за участю секретаря судового засідання Долгової В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , про відвід колегії суду судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В., подану у цивільній справі 
		за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , 
		на рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 січня 2020 року 
		за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , юридичний департамент Одеської міської ради,
		в с т а н о в и в:
		07.04.2023 року з Верховного Суду до Одеського апеляційного суду надійшла на новий розгляд цивільна справа № 947/23840/19.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2023 року у вказаній справі визначено склад колегії суддів: Коновалова В.А. - суддя-доповідач, судді: Карташов О.Ю., Стахова М.В.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року справу призначено до розгляду.
		Від ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , надійшла заява про відвід, в якій скаржник просить відвести склад колегії суддів: Коновалову В.А., Карташова О.Ю., Назарову М.В., в обґрунтування якої посилається на те, що 25.09.2023 року відбулась заміна складу суду, а саме суддю Стахову Н.В, замінено на суддю Назарову М.В., заявник не має можливості пересвідчитись в наявності в матеріалах цивільної справи мотивованого розпорядження керівника апарату суду, та службової записки судді-доповідача, які є законними підставами для відступу від принципу незмінності складу суду. Також вважає, що оскільки суддя Назарова М.В. залучена до розгляду справи лише 25.09.2023 року, то у неї відсутня можливість ознайомитись з матеріалами вказаної справи. Зауважує, що суддя Назарова М.В. бере участь ще у семи судових засіданнях, вказане також свідчить про брак часу для ознайомлення. Посилається на наявність істотного ризику відсутності неупередженості, оскільки одним з доводів апеляційної скарги є неоднакове застосування положень законодавства в частині визначення розміру судового збору судом першої інстанції, разом з тим суддею Назаровою М.В. у справі № 433/2944/16-ц здійснено розрахунок ціни позову без доказів вартості майна. 
		Розглянувши заяву про відвід складу колегії суддів, апеляційний суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.
		У процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
		Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
		Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
		Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
		Положеннями ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
		За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
		З матеріалів цивільної справи вбачається, що у жовтні 2019 року Одеська міська рада звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
		Київський районний суд м. Одеси рішенням від 31 січня 2020 року позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнив.
		Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
		Постановою від 24 вересня 2020 року Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 січня 2020 року залишив без змін.
		Не погодившись з постановою Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 24.09.2020 року та рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2020 року.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 21 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року скасував, передав справу № 947/23840/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постановою від 04 жовтня 2022 року Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 січня 2020 року залишив без змін.
		Не погодившись з постановою Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 04.10.2022 року та рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2020 року.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 21.03.2023 року постанову Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року скасував. Справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Як вже зазначалось, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2023 року у вказаній справі визначено склад колегії суддів: Коновалова В.А. - суддя-доповідач, судді: Карташов О.Ю., Стахова М.В.
		Одеський апеляційний суд ухвалою від 11.04.2023 року призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.06.2023 року на 12 годину 20 хвилин.
		02.06.2023 року на електронну пошту Одеського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , в якій він просив відкласти розгляд справи, призначеної на 05.06.2023 року, у зв`язку хворобою.
		05.06.2023 року на електронну пошту Одеського апеляційного суду надійшла заява представника Одеської міської ради в якій вона також просила відкласти судове засідання у зв`язку з повідомленням про замінування будівлі суду.
		Судове засідання відкладено на 17.07.2023 року на 13 годину 50 хвилин. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що з 12 години 00 хвилин до 13 години 20 хвилин слідчою СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Івановою Ю.Г. проводився огляд будівлі суду та прилеглої території, з метою перевірки інформації про замінування будівлі Одеського апеляційного суду, що підтверджується актом № 169 від 05.06.2023 року.
		14.07.2023 року на електронну пошту Одеського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , в якій він просив відкласти розгляд справи, призначеної на 17.07.2023 року у зв`язку з зайнятістю представника у розгляді іншої справи.
		Судове засідання відкладено на 25.09.2023 року на 15 годину 20 хвилин, у зв`язку з перебування суддею-членом колегії Стахової М.В. у відпустці (наказ № 123-в від 17.07.2023 року). 
		На підставі розпорядження в.о. керівника Одеського апеляційного суду «Про повторний автоматизований розподіл справи між суддями № 8456 від 25.09.2023 року, підставою для якого стала службова записка судді-доповідача Коновалової В.А., здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 року суддю-члена колегії Стахову Н.В. замінено на суддю Назарову М.В.
		Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
		У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
		Апеляційний суд зауважує, що станом на 25.09.2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції з урахуванням перегляду постанов Одеського апеляційного суду касаційним судом, майже три роки, що є тривалим з огляду на обставини справи, складність справи, поведінки учасників процесу.
		Згідно з пунктом 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (далі - Положення) повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.
		У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів - членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді - члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи в порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення (пункт 2.3.25 Положення).
		Пунктом 3.8 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (зі змінами та доповненнями) у виняткових випадках, коли тимчасова відсутність судді-члена складу колегії з причин відгулу, тимчасової непрацездатності, відпустки, зайнятості судді в іншому судовому засіданні, відрядження, участі в семінарах, перебування на навчанні без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду) є перешкодою для закінчення розгляду справи в розумний строк, такі обставини можуть бути підставою для заміни відсутнього судді на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі із обов`язковим обґрунтуванням обставин, що зумовлюють заміну судді.
		З огляду на викладене, як Положенням про автоматизовану систему документообігу, так і прийнятими Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, передбачена можливість у випадках перешкоди для закінчення розгляду справи в розумний строк та відсутності судді-члена складу колегії з причин відпустки здійснення заміни відсутнього судді, тому в цій частині доводи заяви про відвід є необґрунтованими. 
		Посилання ОСОБА_1 на неможливість ознайомитись з процесуальними підставами для повторного автоматизованого розподілу, також не є підставами для відводу складу колегії суду. Апеляційний суд зазначає, що представниками ОСОБА_1 до або під час судового засідання клопотань про ознайомлення з матеріалами справи не заявлено.
		Також апеляційний суд вважає, що участь в один день в декількох судових засіданнях не виключає можливості розпочати розгляд справи з метою дотримання розумних строків розгляду справи та реалізації іншими учасниками справи їх правомірних очікувань бути вислуханими судом безпосередньо в судовому засіданні.
		Доводи щодо наявності істотного ризику відсутності неупередженості, оскільки однією з підстав апеляційної скарги є неоднакове застосування положень законодавства в частині визначення розміру судового збору судом першої інстанції, апеляційний суд вважає необґрунтованими, не можна вважати побоювання ОСОБА_1 щодо застосування під час розгляду цивільної справи № 947/23840/19 позиції викладеної судом у іншій справі № 433/2944/16-ц об`єктивно обґрунтованими.
		Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
		З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає, що скаржником не надано належних, допустимих і достатніх доказів у неупередженості та об`єктивності складу колегії суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В., Карташова О.Ю. у розгляді цієї справи, які б були підставою для її відводу.
		У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).
		Доводи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід не викликають сумнівів у об`єктивності складу суду.
		З огляду на наведене слід відмовити у задоволенні заяви  ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі суддів Коновалової В.А., Назарової М.В., Карташова О.Ю.
		Керуючись ст. 33-40, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
		у х в а л и в:
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі Коновалової В.А., Назарової М.В., Карташова О.Ю., відмовити і передати справу для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                В.А. Коновалова
		 
		Судді                                                                        М.В. Назарова
		 
		                                                                               О.Ю. Карташов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...