Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 516/77/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2023.
Дата набрання законної сили: 21.09.2023
Номер судового провадження: 51-754км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160250000285

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		21вересня 2023 року
		м. Київ
		справа № 516/77/22
		провадження № 51-754км23
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160250000285, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Дальник, Одеського району, Одеської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше судимого: 01 грудня 2016 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Теплодарського міського суду Одеської області від 12 серпня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, від відбування якого звільнено на підставі ст. 75 КК України з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 2 роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою скасовано та звільнено останнього з-під варти в залі суду.
		Прийнято рішення щодо розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів.
		Одеський апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок від 03 листопада 2022 року, яким призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
		ОСОБА_6 засуджено за те, що він 04 травня 2020 року, приблизно о 03:00, перебуваючи на території гаражного кооперативу «Металіст» в м. Теплодарі Одеської області, а саме біля гаражного приміщення № НОМЕР_1 , належного на праві приватної власності ОСОБА_7 , маючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом зламу навісного замка, проник до даного приміщення, де заволодів наступним майном: човниковим мотором марки «Honda» моделі «BF5A4», надувним човном марки «Sport-Boat» L-260см., човниковим паливним баком, Wi-Fi роутером моделі «ZXV10H108L», кутовою шліфувальною машинкою марки «Makita» моделі «GA5030», тримером покосу трави марки «Енергомаш» моделі «БТ-8952СА», перфоратором марки «BOSCH» моделі «GBN 2-26 DFR», двома розкладними підсаками з алюмінієвою оправою, комплектом чохлів на заднє сидіння, складною вудкою «Tunder» довжиною 2,7 м, складною вудкою марки «Lox» довжиною 2,1 м, складною вудкою марки «Crokodile» довжиною 2,4 м з рибацькою котушкою марки «EU4000», чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 32 058 гривень 34 копійки.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції, призначаючи покарання, належним чином не мотивував свого рішення, не зважив на обставини, визначені у ст. 66 КК України, та позитивні дані його особу, які у своїй сукупності є підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 просила залишити вирок апеляційного суду без зміни як законний, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення як необґрунтовану.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Доводи засудженого ОСОБА_6 , наведені ним у касаційній скарзі, про необґрунтованість рішення апеляційного суду, яким скасовано вирок місцевого суду в частині застосування до нього положень ст. 75 КК України та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і його особі через суворість є безпідставними з огляду на таке.
		Згідно з положеннями статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Із системного аналізу вимог закону України про кримінальну відповідальність слідує, що, окрім вирішення питання про призначення певного виду та розміру покарання, суду потрібно встановити достатню підставу для звільнення від його відбування з випробуванням, при цьому належним чином вмотивувати таке рішення, дослідивши і оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, та врахувати, що ст. 75 КК України застосовується лише в тому разі, коли для цього є умови і підстави.
		Так, суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення щодо обрання ОСОБА_6 міри покарання, врахував характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно. Щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення визнано обставиною, яка пом`якшує покарання.
		На підставі цих даних у їх сукупності ОСОБА_6 призначено мінімальне за розміром покарання у межах санкції за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого його визнано винуватим, та зроблено висновок, що виправлення та перевиховання останнього можливе при звільненні від відбування покарання з випробуванням із застосуванням положень ст. 75 КК України.
		Оцінюючи правильність та справедливість такого рішення, апеляційний суд вказав, що призначена обвинуваченому мінімальна міра примусу та порядок її відбування не відповідають усім обставинам справи та особі винного, а тому вирок в цій частині є незаконним і підлягає скасуванню. 
		Зокрема, апеляційний суд дійшов висновку, що призначаючи мінімальне за розміром покарання та застосовуючи до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, суд першої інстанції взяв до уваги одні й ті ж обставини, що є неприпустимим, та залишив без належної уваги те, що ОСОБА_6 раніше судимий, вчинив новий корисливий злочин, маючи незняту та не погашену судимість за інший корисливий злочин. Крім цього, місцевий суд проігнорував думку потерпілого, який погодився із позицією сторони обвинувачення про доцільність призначення обвинуваченому покарання у виді 4 років позбавлення волі, яке слід відбувати реально.
		Таким чином апеляційний суд установив, що висновок місцевого суду про призначення мінімального за розміром покарання та можливість застосування щодо ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України зроблено без урахування особливостей правозастосування норм матеріального права і належним чином не вмотивовано. 
		На підставі наведених обставин у їх сукупності суд апеляційної інстанції, врахувавши мету покарання, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати можливим виправлення та перевиховання ОСОБА_6 без відбування покарання та призначив засудженому покарання у межах санкції за вчинене ним кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк 4 роки, яке слід відбувати реально.
		З урахуванням зазначених даних про особу засудженого, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, колегія суддів касаційного кримінального суду вважає призначене ОСОБА_6 покарання у зазначеному виді й розмірі справедливим і таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.
		З огляду на викладені вище обставини, які підлягають обов`язковому врахуванню, навіть за наявності у засудженого міцних соціальних зав`язків та його повного визнання вини, на що вказує останній у касаційній скарзі, підстав для пом`якшення покарання, чи застосування положень ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням Суд не вбачає, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_6 , самі собою не є противагою суспільній небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення та даним про його особу.
		Вирок апеляційного суду в частині призначення покарання належним чином умотивований та відповідає вимогам ст. 420 КПК України.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження не встановлено.
		За таких обставин, підстави для задоволення касаційної скарги засудженого відсутні.
		Керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		у х в а л и в :
		Вирок Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		ОСОБА_8                                   ОСОБА_2                                      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...