Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 208/4254/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2023.
Дата набрання законної сили: 26.09.2023
Номер судового провадження: 51-751км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22018040000000099

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 вересня 2023 року
		м. Київ
		Справа № 208/4254/19
		Провадження № 51 - 751 км 23
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого           ОСОБА_1 ,
		суддів                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання               ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22018040000000099 від 05 грудня 2018 року, щодо 
		ОСОБА_6 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зюзіно Ікрянінського району Астраханської області Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за ст. 328 ч. 1 КК України, 
		за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката                ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 .
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 328 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і на нього покладено відповідні обов`язки.
		Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави вартість проведеної судової почеркознавчої експертизи Зонального експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в Управлінні СБУ у Дніпропетровській області від 21 червня 2019 року № 51 у сумі 2 826, 18 грн.
		Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин. 
		Відповідно до наказу голови Кам`янської міської ради № 180 «ос» від 01.09.2014 р. ОСОБА_6 було призначено на посаду начальника відділу режимно-секретної, оборонно-мобілізаційної роботи та військового обліку Кам`янської міської ради.
		Розпорядженням УСБУ у Дніпропетровській області № 163Д від 13 червня 2014 року ОСОБА_6 надано допуск до державної таємниці за формою № 3. 04 липня 2014 року у ОСОБА_6 було відібране зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, а наказом міського голови м. Кам`янського № 139 «ос» від 04 липня 2014 року останньому було надано доступ до державної таємниці за формою № 3, тобто ОСОБА_6 був допущений до роботи з відомостями та матеріальними носіями секретної інформації зі ступенем секретності «Таємно».
		Згідно з посадовою інструкцією начальника відділу режимно-секретної, оборонно-мобілізаційної роботи та військового обліку Кам`янської міської ради, затвердженою 01.11.2016 р. міським головою м. Кам`янського ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , крім іншого, зобов`язаний:
		- забезпечувати охорону державної таємниці під час проведення всіх видів секретних робіт, користування документами, які містять державну таємницю, здійснювати контроль за виконанням вимог Закону України «Про державну таємницю»;
		- забезпечувати захист інформації, що становить державну таємницю у процесі її формування, пересилання, приймання, відображення в автоматизованих системах, а також у процесі використання технічних засобів інформації;
		- складати номенклатуру посад працівників, які підлягають оформленню допуску до державної таємниці та оформлювати на них відповідні документи;
		- контролювати ведення секретного діловодства та поводження з матеріальними носіями інформації, віднесеної до державної таємниці.
		Крім того, відповідно до вказаної посадової інструкції, ОСОБА_6 несе відповідальність, за забезпечення режиму секретності відповідно до вимог Закону України «Про державну таємницю» та «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 18.12.2013 р. (далі Порядок-939).
		30 січня 2018 року на адресу Кам`янської міської ради, а саме на ім`я міського голови м. Кам`янського ОСОБА_8 , надійшов лист Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області вих. № 5/13-243т від 26.01.2018 р., з грифом обмеження доступу «Таємно», який було зареєстровано у зазначеному органі місцевого самоврядування за вхідним номером 6т та передано на розгляд міському голові.
		Після розгляду даного листа Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області міським головою м. Кам`янського ОСОБА_8 31 січня 2018 року останнім вказаний лист було передано для опрацювання начальнику відділу режимно-секретної, оборонно-мобілізаційної роботи та військового обліку Кам`янської міської ради ОСОБА_6 .
		Достовірно знаючи та усвідомлюючи про відсутність допуску до державної таємниці у начальника відділу персоналу Кам`янської міської ради ОСОБА_9 , в порушення вимог Закону України «Про державну таємницю», Порядку-939, та посадової інструкції, 31 січня 2018 року шляхом розголошення змісту начальник відділу режимно-секретної, оборонно-мобілізаційної роботи та військового обліку Кам`янської міської ради ОСОБА_6 ознайомив ОСОБА_9 з листом Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області вих. № 5/13-243т від                 26.01.2018 р. (вхідний номер Кам`янської міської ради 6т від 30.01.2018 р.), який містить інформацію, що становить державну таємницю, та на якому ОСОБА_9 проставила свій підпис, у якості підтвердження ознайомлення з його змістом.
		Таким чином, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду начальника відділу режимно-секретної, оборонно-мобілізаційної роботи та військового обліку Кам`янської міської ради, порушив вимоги ст. ст. 21, 28 Закону України «Про державну таємницю», пунктів 41, 42, 44, 88, 99, 100 Порядку-939, не виконав завдання режимно-секретного органу по запобіганню порушенням режиму секретності та їх негативним наслідкам і розголосив відомості, які становлять державну таємницю. 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7   залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 - без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала  
		У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 і закрити кримінальне провадження. Вважає, що судом першої інстанції не встановлено факту надання для прочитання та ознайомлення ОСОБА_9 з листом Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з вих. № 5/13-243т від 26.01.2018 (вхідний номер Кам`янської міської ради 6т від 30.01.2018), який містить інформацію, що становить державну таємницю. Вказує на те, що суд першої інстанції постановив вирок не в межах висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, чим порушив вимоги ст. 337 ч. 1 КПК України, а судами обох інстанцій ні у вироку, ні в ухвалі не зазначено мотивів, підстав та обґрунтування зміни обвинувачення. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції, постановляючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 , не надав правової оцінки доказам, які мають грифи «таємно» та «цілком таємно» і які відповідно до законодавства не розсекречені, а суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив такі доводи апеляційної скарги. Вважає, що покладення в обґрунтування вироку та ухвали інформації, що містить державну таємницю на підставі документів з грифами «таємно» та «цілком таємно» без розсекречення цих документів, мало бути оцінено судами та визнано відповідні докази як недопустимі.  
		Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило. 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просив залишити її без задоволення. 
		 
		Мотиви Суду 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.   
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
		Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
		Частиною першою статті 328 КК України визначено розголошення державної таємниці, як розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
		Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості стали відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 328 ч. 1 КК України, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими і оціненими доказами.
		Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, суд першої інстанції у вироку обґрунтовано послався на показання свідка ОСОБА_9 , яка повідомила суду відомі їй обставини, за яких ОСОБА_6 повідомив їй, як начальнику відділу персоналу Кам`янської міської ради, зміст листа, який надійшов з поліції, на підставі якого їй необхідно було виготовити два посвідчення працівників Кам`янської міської ради за анкетними даними, які він назвав та надав фотокартки. ОСОБА_9 підтвердила суду, що ОСОБА_6 повідомив їй інформацію про те, що цей документ є таємним. Свідок також зазначила, що про ознайомлення із резолюцією на вказаному листі вона поставила власний підпис та на виконання вказівки ОСОБА_6   виготовила посвідчення працівників Кам`янської міської ради, проте у журнал обліку посвідчень ці два посвідчення внесені не були, оскільки особи, на імена яких вони видані, не є працівниками Кам`янської міської ради.
		Крім того, суд дав власну оцінку та послався у вироку на матеріали кримінального провадження, які в сукупності з іншими доказами підтверджують вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 328 ч. 1 КК України, а саме: 
		наказ голови Кам`янської міської ради № 180 «ос» від 01.09.2014 р., яким                ОСОБА_6 було призначено на посаду начальника відділу режимно-секретної, оборонно-мобілізаційної роботи та військового обліку органу місцевого самоврядування;
		наказ міського голови м. Кам`янського № 139 «ос» від 04 липня 2014 р. та зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, на підставі яких ОСОБА_6 було надано доступ до державної таємниці за формою № 3, і він був допущений до роботи з відомостями та матеріальними носіями секретної інформації зі ступенем секретності «Таємно»; 
		акт перевірки стану охорони державної таємниці у Виконавчому комітеті Кам`янської міської ради від 06 жовтня 2018 року за номером 26/5/1-16581дск, яким зафіксовано, що під час цієї перевірки було виявлене порушення за ознаками розголошення державної таємниці, а саме зі змісту листів Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області від 26.01.0218 р. № 5/13-243т, від 10.09.2018 р. № 5/13-3064т, гриф секретності «Таємно» надано на підставі ст. 4.2.4 ЗВДТ, під особистий підпис на вказаних документах ознайомлено начальника відділу персоналу Кам`янської міської ради ОСОБА_9 , яка не має допуску до державної таємниці, одним з відповідальних осіб зазначений начальник РСО ОСОБА_6 ; 
		протокол огляду від 21 січня 2019 року, відповідно до якого предметом огляду є лист Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області вих. № 5/13-243т від 26.01.2018, підписаний начальником зазначеного підрозділу національної поліції полковником поліції ОСОБА_10 , адресований міському голові м. Кам`янського ОСОБА_8 , з грифом обмеження доступу «таємно», гриф секретності надано на підставі ст. 4.2.4 ЗВДТ та на якому, крім іншого, наявні рукописні написи, виконані кульковою ручкою барвником синього кольору наступного змісту: « ОСОБА_6 . ОСОБА_9 в роботу». Крім того, на вказаному листі біля напису « ОСОБА_6 » з лівої сторони міститься підпис та біля напису «в роботу», під фразою « ОСОБА_9 » також міститься підпис. У вказаному листі викладена інформація щодо необхідності виготовлення двох посвідчень співробітників Кам`янської міської ради;
		лист ВОДТ УСБУ у Дніпропетровській області від 25.01.2019 р. обл. № 55/16-777, яким повідомлено, що за картотекою осіб Управління СБУ у Дніпропетровській області допуск до державної таємниці ОСОБА_9 не надавався;
		висновок судової почеркознавчої експертизи від 212019 р. № 51 Зонального експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в Управлінні СБУ у Дніпропетровській області, яким визначено, що саме ОСОБА_9 виконала один із підписів на листі Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області вих. № 5/13-243т від 26.01.2018 р.;
		висновок державного експерта з питань таємниць Національної поліції України ОСОБА_11 від 22 травня 2019 р. № 12-2019, відповідно до якого, в листі начальника Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_10 № 5/13-243т від 26.01.2018 на момент його створення містилися відомості про плани використання на конфіденційній основі для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності майна організацій, що дають змогу його ідентифікувати, після припинення використання цього майна містяться відомості про факт використання на конфіденційній основі для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності майна організацій, що дають змогу його ідентифікувати. Така інформація відповідно до статті 8 Закону України «Про державну таємницю» відноситься до державної таємниці у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, передбачена статтею 4.2.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за № 902/11182, та має ступінь секретності «цілком таємно», а її матеріальним носіям повинен надаватися гриф секретності «Цілком таємно». Витоком зазначеної інформації може бути завдана шкода інтересам національної безпеки України, оскільки через її витік будуть створені сприятливі умови для здійснення зацікавленими особами заходів, спрямованих на протидію та унеможливлення проведення оперативними підрозділами поліції оперативно-розшукових заходів, що призведе до зниження ефективності роботи підрозділів поліції з розкриття злочинів, марного витрачання бюджетних коштів на залучення сил і засобів для проведення оперативно-розшукових заходів, а також загрозу життю чи здоров`ю працівників підрозділів поліції або осіб, залучених до співробітництва на конфіденційної основі для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, їх близьких родичів у зв`язку з виконанням ними цієї діяльності.
		Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те що ОСОБА_6 , будучи особою, якій у зв`язку з виконанням службових обов`язків стали відомі відомості, які становлять державну таємницю, усвідомлюючи, що ОСОБА_9 не має допуску до державної таємниці, розголосив їй ці відомості та кваліфікував його дії за ст. 328 ч. 1 КК України.  
		При цьому суд першої інстанції врахував позицію сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_6 у пред`явленому йому обвинуваченні, дав їй оцінку та навів у вироку підстави, з яких визнав її необґрунтованою.
		Зокрема, щодо твердження про відсутність факту розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, оскільки свідок ОСОБА_9 вказала, що вона була ознайомлена ОСОБА_6 лише з резолюцією, а сам зміст листа Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області вих. № 5/13-243т від                  26.01.2018 р. був прикритий, суд зазначив, що воно повністю спростовується судовими показаннями свідка ОСОБА_9 , яка вказала, що ОСОБА_6 показав їй прикритий аркушем паперу лист Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та пояснив, що цей лист поліції містить відомості, що становлять державну таємницю, яка полягає в необхідності виготовити посвідчення працівників Кам`янської міської ради для осіб, які фактично не є такими працівниками. При цьому ОСОБА_6 назвав їй анкетні дані цих осіб та показав їх фотозображення. Свідок під час судового допиту прямо вказала, що ОСОБА_6 розголосив їй зміст таємного документа, який полягав у необхідності виготовлення посвідчень працівників Кам`янської міської ради для осіб, які фактично не є такими працівниками з розкриттям їх анкетних даних та зовнішнього вигляду. Також судові показання свідка ОСОБА_9 розцінені судом як такі, що підтверджують усвідомлення нею факту роботи з таємною інформацією, що виразилось у невнесенні виготовлених за вказівкою ОСОБА_6 посвідчень до відповідного журналу обліку.
		Щодо посилання ОСОБА_6 на нормативну неврегульованість питання видачі працівникам поліції «документів прикриття», то суд зазначив, що такі обставини не виправдовують його дій, оскільки у випадку відсутності юридичної та/або технічної можливості виконати службове доручення, пов`язане з режимно-секретною роботою, він мав повідомити про це керівництво з відповідним режимом допуску та відмовитись від виконання такого доручення, якщо його виконання пов`язане з розголошенням державної таємниці особам, які відповідного допуску не мають.
		Дав суд першої інстанції і відповідь на доводи захисника щодо нерозсекречення листа Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області вих. № 5/13-243т від 26.01.2018 р., зазначивши, що нерозсекречення вказаного листа не свідчить про відсутність можливості встановити необхідні обставини кримінального провадження, оскільки факт наявності в зазначеному листі відомостей, що становлять державну таємницю, підтверджується висновком державного експерта з питань таємниць Національної поліції України ОСОБА_11 від 22.05.2019 р.                  № 12-2019 та судовими показаннями ОСОБА_6 . 
		Сам ОСОБА_6 ні під час досудового розслідування, ні під час розгляду кримінального провадження судами обох інстанцій не заперечував роботу із указаним листом, в тому числі із залученням ОСОБА_9 .  
		Посилання сторони захисту щодо недопустимості притягнення ОСОБА_6 двічі до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення суд у вироку вказав, що притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності за порушення Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях не виключає можливість притягнення його до кримінальної відповідальності в силу ст. 61 Конституції України, оскільки дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.
		Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і засуджений є винним у його вчинені.
		Відповідно до вимог ст. 374 КПК України у вироку зазначено формулювання обвинувачення ОСОБА_6 , визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення. 
		Судовий розгляд здійснено в межах висунутого ОСОБА_6 обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому доводи касаційної скарги захисника щодо допущеного судом першої інстанції порушення вимог ст. 337 ч. 1 КПК України є безпідставними. 
		При призначені покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції з дотриманням положень статей 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу ОСОБА_6 , який раніше несудимий, позитивно характеризується, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має вищу освіту, офіційно працевлаштований в органі місцевого самоврядування, його вік та відсутність обставин, які обтяжують або пом`якшують покарання. Також враховано судом інформацію, наявну у досудовій доповіді органу з питань пробації, згідно якої, ОСОБА_6 характеризується позитивно, ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - середній і на підставі інформації, яка характеризує особистість ОСОБА_6 та його спосіб життя, його виправлення можливе без позбавлення волі.
		Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції  дійшов до обґрунтованого висновку за необхідне призначити ОСОБА_6 за ст. 328 ч. 1 КК України покарання у виді позбавлення волі в мінімальній межі санкції та на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням. 
		Покарання засудженому ОСОБА_6 призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. 
		Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. ст. 370, 374 КПК України.
		Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
		Суд апеляційної інстанції розглянув кримінальне провадження в межах апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , належним чином перевірив викладені у ній доводи, які аналогічні доводам його касаційної скарги, про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, визнав їх безпідставними та належним чином мотивував своє рішення, зазначивши підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, погодившись із висновком суду першої інстанції про те, що сукупність зібраних доказів підтверджує вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.  328 ч. 1 КК України. 
		Апеляційний суд визнав безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що висновок державного експерта з питань таємниць НПУ ОСОБА_11 від 22.05.2019 року № 12-2019 року та супровідний лист до нього (а.п. 115-116), повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (а.п.7-9), запит щодо надання інформації (а.п. 65), супровідний лист від 19.06.2019 року № 55/8-310цт (а.п.124), супровідний лист від 21.06.2019 року № 55/31-2488 (а.п.125) та супровідний лист від 25.06.2019 року № 55/8-329цт (а.п. 132) є неналежними доказами по справі, оскільки з них не знято гриф секретності. В обґрунтування такого рішення суд апеляційної інстанції в ухвалі зазначив, що вказані документи мають грифи: "Цілком таємно (без додатка - не таємно)" та "Для службового користування (без додатка - відкрита інформація)", а тому враховуючи, що кожен з цих документів на містить будь-яких додатків, що могли б надавати документу грифу секретності, зазначені докази містять відкриту інформацію та не потребують розсекречення.
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
		У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 328 ч. 1 КК України, та правильність кваліфікації його дій. 
		Суд вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог ст. ст. 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України. 
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.
		Враховуючи зазначене, підстав для задоволення касаційної скарги захисника, скасування вироку та ухвали щодо ОСОБА_6 і закриття кримінального провадження, колегія суддів не знаходить.
		Керуючись ст. ст. 436, 438 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від          03 листопада 2022 року щодо  ОСОБА_6  залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...