Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/4251/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2023. Зареєстровано: 29.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2023.
Дата набрання законної сили: 23.01.2024
Номер судового провадження: 2/337/161/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЄУН № 337/4251/22
		Провадження № 2/337/161/2023
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 вересня 2023 року м. Запоріжжя Хортицький районний суд м. Запоріжжя 
		у складі: головуючого - судді Ширіної С.А.,
		за участю секретаря - Бикової С.Б.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - ОСОБА_2 , 
		представника відповідача - Якушева С.О., 
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду Хортицького районного суду м. Запоріжжя цивільну справу ЄУН № 337/4251/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії,-      
		В С Т А Н О В И В:
		 
		15 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з позовом до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), який було уточнено 07.03.2023 ,у якому проcила:
		-зобов`язати АТ «Приватбанк» зарахувати на рахунок ОСОБА_1 безпідставно списані внаслідок проведення операції (трансакції) 23.07.2022 кошти у розмірі 38126,00 грн;
		-зобов`язати АТ «Приватбанк» відновити кошти кредитного ліміту на картковому рахунку НОМЕР_1 на платіжну картку «Універсальна» у розмірі 38126,00 грн, яка належить ОСОБА_1 ;
		-зобов`язати АТ «Приватбанк» припинити нарахування ОСОБА_1 процентів пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом що утворилися внаслідок проведення операція (трансакції) 23.07.2022;
		-зобов`язати АТ «Приватбанк» скасувати нараховані ОСОБА_1 проценти пеню та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом що утворилися внаслідок проведення операція (трансакції) 23.07.2022;
		-зобов`язати АТ «Приватбанк» зарахувати на рахунок ОСОБА_1 безпідставно списані внаслідок проведення операція (трансакції) 23.07.2022 кошти у розмірі 40130,00 грн;
		-зобов`язати АТ «Приватбанк» відновити на картковому рахунку НОМЕР_1 на платіжну картку «Універсальна» у розмірі 40130,00 грн., яка належить ОСОБА_1 ;
		-судові витрати покласти на відповідача.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 10.03.2020 між позивачем та АТ «Приватбанк» було укладено Угоду №SAMDNWFC00058746937 про надання банківських послуг на платіжну картку "Універсальна Gold", ( НОМЕР_2 ),рахунок НОМЕР_1 ,та надано платіжну картку «Універсальна» ( НОМЕР_3 ) з відкритим кредитним лімітом у розмірі 25000,00 гривень .З часу відкриття кредитної картки, кредитними коштами вона не користувалася.
		23.07.2022 невідомі особи під приводом купівлі технічного засобу, а саме принтеру, шахрайським шляхом, діючи умисно, шляхом незаконних операцій, з її особистих рахунків (карток) вкрали грошові кошти: 40130 гривень були зняті з платіжної картки -"Універсальна Gold" ( НОМЕР_2 ), на якій знаходилися особисті накопичення та 38126 гривень були зняті з кредитної картки «Універсальна», 25000,00 гривень з яких є кредитним лімітом.
		Того ж дня, 23.07.2023 у зв`язку з виниклою ситуацією, вона звернулася до ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області з заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, на підставі чого було відкрито кримінальне провадження №120220820070000744 за ч.3 ст.190 КК України, та визнано її потерпілою за даним кримінальним провадженням. 
		Після звернення до правоохоронних органів, вона звернулася до відділення банку, з метою доведення до відома банку інформації стосовно вчинення відносно неї злочину, незаконного списання грошових коштів з її платіжних та кредитних карток шахрайським шляхом,блокування карток.
		Через деякий час банком було здійснено списання грошових коштів з картки -"Універсальна Gold" ( НОМЕР_2 ), на якій знаходилися особисті накопичення та 38126 гривень та тіло за кредитною карткою «Універсальна» ( НОМЕР_3 ).Данне списання було здійснено банком незаконно. З метою недопущення списання грошових коштів в майбутньому, вона звернулася до банку з вимогою припинення нарахування штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань, відсотків за користування кредитом за картковим рахунком НОМЕР_1 , та припинення незаконного списання з її карток , на яких знаходяться особисті накопичення, у зв`язку з проведенням досудового розслідування за кримінальним провадженням № №120220820070000744, та вимогою відновити залишок коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 , до того стану, у якому він був 23.07.2022.
		Листом від 06.10.2022 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для задоволення її вимог.
		Ухвалою суду від 19 січня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням сторін на 14 лютого 2023 року
		Представником відповідача подано письмове клопотання про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження. 
		30.03.2023 представником відповідача надано відзив на уточнену позовну заяву від 07.03.2023 в якому представник відповідача зазначає ,уточнені позовні вимоги не підлягають задоволенню ,оскільки позивач просить:
		- «зобов`язати банк зарахувати на рахунок Позивачки безпідставно списані кошти в сумі 38126 грн.» Звідси виникають запитання - а який рахунок Позивачка має на увазі ? в якому банку ?Де-факто - ця вимога майнового характеру і є звичайним стягненням коштів з Банка.
		- «зобов`язати банк відновити кошти кредитного лімітуна рахунку (вказаний) на кредитній картці. (вказана) у розмірі 38126 грн.» Звідси виникають запитання - а що означає відновити кошти кредитного ліміту ?Де-факто - ця вимога майнового характеру і є звичайним вже подвійним стягненням того ж самого розміру коштів з Банка. Позивачка бажає примусити банк через суд встановити їй кредитний ліміт у відповідному розмірі.
		Однак, подібний примус та втручання у роботу банка є розпорядженням його майном, бо гроші є майном, що є неможливим і це прямо заборонено ст. 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
		-«зобов`язати банк зарахувати на рахунок Позивачки безпідставно списані кошти в сумі 40130 грн.» Звідси виникають запитання - а який рахунок Позивачка має на увазі ? в якому банку ? Де-факто - ця вимога майнового характеру і є стягненням коштів з Банка.
		-«зобов`язати банк відновити коштина рахунку .... (вказаний) на кредитній картці. (вказана) у розмірі 40130 грн.» Звідси виникають запитання - а що означає відновити кошти кредитного ліміту ? Де-факто - ця вимога майнового характеру і є звичайним вже подвійним стягненням того ж самого розміру коштів з Банка .
		Щодо позовних вимог про зобов`язання банка припинити нарахування та скасувати нараховані проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення транзакцій 23.07.2022 р., то з точки зору Великої Палати Верховного Судуподібний спосіб захисту не є ефективним та не підлягає задоволенню судом(Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року справа № 320/8618/15-ц провадження № 61-4393сво18 та пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17).
		У відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено схему шахрайства, яка могла бути застосована 23.07.2022 р. до ОСОБА_1 а саме: клієнт банка робить оголошення про продаж будь-якого товару чи речі на інтернет-сайті OLX, і майже відразу, після публікації оголошення з`являється потенційний „покупець", який починає активне листування з продавцем через будь-який додаток-месенджер Telegram, Viber, WhatsAppтощо. В цьому листування „покупець" відразу виявляє бажання придбати товар та надсилає продавцеві гіперпосиланнядля отримання коштів на картку, яке є фальшивим і схожим зовнішньо на сайт банка. Продавець заповнює формуі вводить номер своєї будь-якої платіжної картки, термін дії картки, CVV-код або ПІН- код) нібито для отримання коштів, а насправді, клієнт банка/продавець заповнює форму, створену шахраями, за допомогою якої шахраї бачать всі дані картки, для перерахування коштів продавця. Можливо, вже на цю етапі клієнт втрачає свої кошти, а можливе й бути наступний етап, коли кошти ще не втрачені, бо неможливо через це фальшиве гіперпосилання здійснити переказ коштів, тому „покупець"/шахрай просить зв`язатися з фальшивим „оператором" технічної підтримки інтернет-сайту OLX, який буде у цьому гіперпосиланні, та якому клієнт повідомить ВСІ дані картки(номер платіжної картки, термін дії картки, CVV-код або ПІН-код).
		Таким чином, ОСОБА_1 розголосила власну конфіденційну банківську інформацію стороннім особам/шахраям, а тому провина у завданих збитках лежить саме на клієнтові.
		Ухвалою судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 20 червня 2023 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.підготовче судове засіданні призначити на 24.07.2023 на 10-30 год в приміщенні Хортицького районного суду м.Запоріжжя.
		Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 20.06.2023 про витребування доказів витребувано:
		- у Приватного акціонерного товариства «ВФ України», що розташоване за адресою : м. Київ , вул. Лейпцизька, 15 інформацію та належним чином засвідчені копії документів , що підтверджують відкриття нової сім-картки за номером НОМЕР_4 за період липень 2022 року та місце її використання , блокування старої сім-картки НОМЕР_4 з період з 17:45 години по 17:55 годину 23 липня 2022 року та час відновлення.
		- у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д) інформацію та документи, а саме:
		- банківські виписки по рахункам/карткам № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 за період з 01.07.2022 р. по 31.07.2022 р. відкритими на ім`я НедоруєвоїЮлії ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з повним зазначенням номеру чи номерів карток отримувача/-ів коштів та прізвища, ім`я, по-батькові цих отримувача/-ів;
		- у випадку, якщо отримувач коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) є клієнтами АТ КБ «Приватбанк», то надати інформацію суду щодо анкетних даних, включаючи контакти цих осіб.
		26.06.2023 представником відповідача на виконання Ухвали Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 20.06.2023 року надано суду банківські виписки по рахункам/карткам № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 за період з 01.07.2022 р. по 31.07.2022 р., відкритими на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в АТ КБ «Приватбанк», з повним зазначенням номеру картки отримувача коштів та прізвища, ім`я, по-батькові цього отримувача.
		26.06.2023 представником відповідача надано до суду письмове пояснення щодо наданих відповідачем письмових доказів в якому зазначено що на виконання ухвали суду від 20.06.2023 р. про витребування доказів по цій справі, АТ КБ „Приватбанк" надає суду банківські виписки по рахункам/карткам № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 за період з 01.07.2022 р. по 31.07.2022 р., відкритими на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в АТ КБ «Приватбанк», з повним зазначенням номеру картки отримувача коштів та прізвища, ім`я, по-батькові цього отримувача та аудіо фали з телефонною розмовою позивача ОСОБА_1 з представником АТ КБ «Приватбанк».
		Згідно вищевказаних банківських виписок 23.07.2022 р. отримувачем коштів ОСОБА_1 був інший клієнт АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_9 ).
		Таким чином, ОСОБА_4 особа, яка отримала кошти за грошовими переказами від ОСОБА_1 , має бути Відповідачем по цій справі, а АТ КБ „Приватбанк" у цій справі повинен бути третьою особою, як банк, що обслуговує картки клієнтки, але аж не як бути Відповідачем.
		Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-цзазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
		З урахуванням того, що 23.07.2022 р. перекази коштів відбулися до відомої особи, а Позивач оскаржує та не визнає ці перекази коштів, то належним Відповідачем у даній справі повинна бути ця особа, але не Банк, який лише обслуговує картки клієнтки та виконує її розпорядження, бо на час здійснення платежів ОСОБА_1 у ПриватБанка були відсутні будь-які її заяви про необхідність блокування карток та платежів за ними.
		Таким чином, з урахування того, що позов у даній справі пред`явлено до неналежного відповідача - АТ КБ „Приватбанк", тому слід відмовити у його задоволенні цього позову, або здійснити заміну неналежного Відповідача на належну вищевказану особу зі зміною процесуального статусу Банка.
		Щодо часу повідомлення ОСОБА_1 АТ КБ „Приватбанк", про шахрайські дії стосовно її карток.
		Так, згідно наданих банківських виписок по рахункам/карткам Позивача, то часом проведення останньої з 4 (чотирьох) транзакцій/переказів коштів є 23.07.2022 р. о 17:53 год.
		Перший дзвінок до АТ КБ „Приватбанк", з повідомлення про шахрайські перекази коштів ОСОБА_1 здійснила 23.07.2022 р. о 18 год. 04 хв. 58 секунд, тобто вже після здійснення всіх цих платежів. В підтвердження цієї обставини надається аудіофайл(під номером 726842371від 2022-07-23 18:04:58) самої розмови оператора АТ КБ „Приватбанк", з клієнткою, а також скріншотз банківського програмного комплексу з інформацією про запис та здійснення цього дзвінка.
		Другий дзвінок до АТ КБ „Приватбанк", з додатковою інформацією про шахрайські перекази коштів ОСОБА_1 здійснила 25.07.2022 р. об 11 год. 28 хв. 16 секунд. В підтвердження цієї обставини надається аудіофайл(під номером 726912179 від 2022-07-25 11:28:16) самої розмови оператора ПриватБанка з клієнткою, а також скріншотз банківського програмного комплексу з інформацією про запис та здійснення цього дзвінка.
		Вказані докази та аудіофайли з розмовами ОСОБА_1 з операторами АТ КБ „Приватбанк",висвітлюють інформацію про подію від 23.07.2022 р., які сталася з Позивачем та зазначена у відзиві на позов як схема шахрайства- це використання гіперпосилання як фішингу, у якому сама клієнтка повідомила власну конфіденційну банківську інформацію стороннім особам/шахраям(номер, строк дії картки, пароль до власного ОСОБА_5 ).
		З розмов чутно, що сама ОСОБА_1 не каже всієї правди операторам ПриватБанка та вводить їх в оману, через що працівники Банка не розуміють, що в дійсності сталося. До того ж, ці працівники Банка не бачать повної інформації про те, що в дійсності поповнення картки отримувача коштів/ ОСОБА_4 відбулося без наявності карткисамої ОСОБА_1 (скріншоти додаються).
		Звертають увагу суду на моменти розмов ОСОБА_1 з операторами ПриватБанка.
		Перша розмова - аудіофайл(під номером 726842371від 2022-07-23 18:04:58):
		-з 01 хвилин 06 секунд оператор Банка розповідає клієнтці про те, що авторизація за допомогою номеру телефону в терміналі самообслуговування (далі - ТСО), а потім - карткою(хоча можна й без картки, лише зі знанням номеру цієї картки) та вводився ПІН-код.
		-на 01 хвилині 51 секунді - оператор задає клієнтці запитання - «можливо Вам були якісь дзвінки ?» і далі на 01:53 хв. ОСОБА_1 визнає «дзвінки були» .
		-на 02:20 хв. ОСОБА_1 визнає «дзвонить, мені дзвонили» .
		Друга розмова - аудіофайл(під номером 726912179від 2022-07-25 11:28:16):
		-на 04 хвилині 36 секунд - оператор задає клієнтці запитання - «а Вам не поступали
		дзвінки від ПриватБанка, не поступали для підтвердження ?» і далі на 04:52 хв.
		ОСОБА_1 каже про те, що щось відбувається з її банківським рахунком» .
		-на 06:46 хв. ОСОБА_1 знову визнає, що «дзвінки поступали...» !!!
		В підтвердження фішингу, у додатках до заперечень представника ПриватБанка на клопотання Позивача про витребування доказів від 17.05.2023 року № б/н надана копія Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.07.2022 р.у якому зазначено, що «невстановлені особи скинули їй ( ОСОБА_1 ) «посилання на форму оплати «OLX- доставка», і далі відбулося те, що не каже ОСОБА_1 : вона перейшла за цим гіперпосиланням та заповнила всі дані своїх карток та пароль до власного додатку ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи надію на отримання коштів за продаж якогось товару, тобто сама Позивачка повідомила шахраям дані, що дало змогу їм вкрасти її кошти.
		Більш цього, надаємо суду два скріншотиз банківського програмного комплексу з інформацією по обомкарткам ОСОБА_1 у яких зазначається, що для підтвердження проведення 4 (чотирьох) платежів від 23.07.2022 р., яких не визнає Позивач, був вірно зазначений ПІН-код цих карток - це стовпчик «PINOK» з позначкою «1», тобто вірно введений Пін-код.
		З приводу надсилання повідомлень з боку ПриватБанка до ОСОБА_1 про проведення платежів.
		Додатково, слід звернути увагу, що розголошенняз боку ОСОБА_1 власної банківської інформації з заповненням шахрайського/фішинговогогіперпосилання на форму оплати «OLX-доставка» та авторизацією у Приват24 відбулося ще 23.07.2022 р. о 12 годині 33-34 хвилин(скріншоти про повідомлення СМС-банкінгу додаються), коли клієнтка ввела пароль до свого ІНФОРМАЦІЯ_2 вірно на смартфоні.
		Далі, всі повідомлення про здійснення платежів потрапляли до Приват24, яким вже користувалися шахраї завдяки самій клієнтці.
		Таким чином, ОСОБА_1 розголосила власну конфіденційну банківську інформацію стороннім особам/шахраям, які збагатилися за її рахунок, а тому провина у завданих збитках лежить повністю саме на клієнтці.
		Вищевказана інформація надається безпосередньо до суду на виконання ухвали суду від 20.06.2023 р., бо містить банківську таємницю та стосується третіх осіб. Файли, які стосуються лише Позивачки надсилаються її адвокатові.
		Ухвалою суду від 24.07.2023 року підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.
		У судовому засіданні позивачка та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали, вважють їх законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		  Позивач вважає, що ПАТ КБ «Приватбанк» як суб`єкт, що надає банківські послуг, порушив її права як споживача банківських послуг. Позивач будь-яких дій, що могли б призвести до списання та зняття грошових коштів не вчиняла, операції із зняття грошових коштів через мережу банкоматів з використанням картки чи без її використання не виконувала, звернулася за телефоном клієнтської підтримки 3700 з вимогою заблокувати картки, відкриті на її ім`я, та повідомила про несанкціоноване списання та зняття коштів, а також повідомила про злочин правоохоронні органи.
		Також позивач зазначила, що вона при спілкуванні з невідомою особою, з приводу продажу принтера на інтернет платформі «OLХ», ввела номер своєї банківської картки за посиланням на форму оплати «OLХ-доставка»,інших даних не вводила. 
		У судовому засіданні представник  відповідача  позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, та просив суд в позові відмовити. У відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність вини банку щодо порушення правил розрахункових операцій передбачених ст. 1092 ЦК України, та те, що відповідно до письмових доказів, які містяться в матеріалах цивільної справи АТ «Приватбанк» не є належним відповідачем у справі.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
		У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		В судовому засіданні встановлено, що 10.03.2020 між позивачем та АТ «Приватбанк» було укладено Угоду №SAMDNWFC00058746937 про надання банківських послуг на платіжну картку "Універсальна Gold", ( НОМЕР_2 ),рахунок НОМЕР_1 ,та надано платіжну картку «Універсальна» ( НОМЕР_3 ) з відкритим кредитним лімітом у розмірі 25000,00 гривень . Її фінансовий номер, прив`язаний до картки: "Універсальна Gold", ( НОМЕР_2 ),рахунок НОМЕР_1 .
		Як вбачається з наданих банківських виписок по рахункам/карткам позивача, з платіжних карток позивача - Універсальна Gold", ( НОМЕР_2 ),рахунок НОМЕР_10 платіжної картки «Універсальна» ( НОМЕР_3 ) через програму «Приват24» 23.07.2022 відбулося списання грошових коштів на загальну суму 78 256,00 гривень. Часом проведення останньої з 4 (чотирьох) транзакцій/переказів коштів є 23.07.2022 р. о 17:53 год.
		Перший дзвінок до відповідача з повідомлення про шахрайські перекази коштів ОСОБА_1 здійснила 23.07.2022 р. о 18 год. 04 хв. 58 секунд, тобто вже після здійснення всіх цих платежів. В підтвердження цієї обставини надається аудіофайл(під номером 726842371від 2022-07-23 18:04:58) самої розмови оператора АТ КБ «Приватбанк» з клієнткою, а також скріншотз банківського програмного комплексу з інформацією про запис та здійснення цього дзвінка.
		Другий дзвінок до відповідача з додатковою інформацією про шахрайські перекази коштів ОСОБА_1 здійснила 25.07.2022 р. об 11 год. 28 хв. 16 секунд. В підтвердження цієї обставини надається аудіофайл(під номером 726912179 від 2022-07-25 11:28:16) самої розмови оператора ПриватБанка з клієнткою, а також скріншотз банківського програмного комплексу з інформацією про запис та здійснення цього дзвінка.
		23.07.2023 позивач звернулася до ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області з заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, на підставі чого було відкрито кримінальне провадження №120220820070000744 за ч.3 ст.190 КК України, та визнано її потерпілою за даним кримінальним провадженням. 
		Після звернення до правоохоронних органів, вона звернулася до відділення банку, з метою доведення до відома банку інформації стосовно вчинення відносно неї злочину, незаконного списання грошових коштів з її платіжних та кредитних карток шахрайським шляхом та вимогою припинення нарахування штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань, відсотків за користування кредитом за картковим рахунком НОМЕР_1 , та припинення незаконного списання з її карток , на яких знаходяться особисті накопичення, у зв`язку з проведенням досудового розслідування за кримінальним провадженням № №120220820070000744, та вимогою відновити залишок коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 , до того стану, у якому він був 23.07.2022.
		Листом від 06.10.2022 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для задоволення її вимог.
		Згідно ст. ст. 1066, 1068 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Отже, втрата грошей сталася через власну недбалість та власну бездіяльність Позивачки по захисту власних персональних даних і коштів. 
		Верховним Судом прийнята Постанова від 01 липня 2020 р. у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), якою підтверджуються вищевказані правові висновки по цій справі щодо провини в подібних ситуаціях саме Позивача/клієнта через його власну бездіяльність по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону, що дало змогу третім особам отримати вільний доступ до карток ПриватБанка в системі „Приват24".
		Пунктом 14.12 ст. 14 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зазначено, що користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 6 розділу VI „Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками" затвердженої Постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705 „Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів", то користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банкабо визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій тавідповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Згідно з пунктом 14.16 статті 14 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайноповідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомленнякористувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач зателефонувала оператору АТ КБ «Приватбанк» вже після здійснення операцій з переказу грошових коштів.
		Щодо позовних вимог про зобов`язання банка припинити нарахування та скасувати нараховані проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення транзакцій 23.07.2022 р., суд приходить до висновку, що зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.,
		Так, у Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року справа № 320/8618/15-ц провадження № 61-4393сво18 зазначено, що у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав». Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частиніне зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Об`єднана палата вважає, що позовна вимога про зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за період з березня 2015 року по теперішній час у сумі 2500 грн. на тіло кредиту по кредитному договору, є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право і жодним чином не нівелює негативні наслідки порушення її права. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту
		порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача.Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства.
		Крім цього, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
		Таким чином, нарахуваннябанком за договором процентів, комісії та неустойки є лише попередньою фіксацією факту наявності боргу та порушення цивільно-правових зобов`язань, а тому не впливає на права клієнтаі позовна вимогапро припинення та нарахування процентів та інших сум не є ефективним способом захисту і не підлягає задоволенню судом.
		В судовому засіданні ні позивачем, ні її представником не надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що кошти з рахунку позивача були списані без законних на те підстав, та банком були порушені правила розрахункових операцій. 
		23.07.2022 року за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082070000744 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за фактом, що невстановлені особи, під приводом купівлі технічного засобу, а саме принтеру, шахрайським шляхом, умисно, шляхом незаконних операцій з використанням оперативно-обчислювальної техніки, скинувши їй посилання на форму оплати «OLХ-доставка»,з особистих банківських рахунків потерпілої викрали грошові кошти .Таким чином, невстановлені особи спричинили потерпілій матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється. 
		Таким чином, суд вважає, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		При розгляді справи судом не встановлено вини відповідача у несанкціонованому знятті грошових коштів з рахунку позивача та відповідно безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями та шкодою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Таким чином, всебічно оцінюючи надані сторонами докази дослідивши на підставі зібраних доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення не санкціоновано списаних та знятих з карткових рахунків грошових коштів не підлягають до задоволення, в зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
		Керуючись ст.ст. 2,4,5,12, 13, 76-82, 89,141, 259, 263-265, 354 ЦПК, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити .
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення суду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складено 29 вересня 2023 року.
		 
		Суддя : С.А.Ширіна20.09.2023

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...