Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/2479/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2023. Зареєстровано: 30.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2023.
Дата набрання законної сили: 30.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/335/535/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022082060001427

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/2479/23  1-кп/335/535/2023 
		В И Р О К
		                        І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		29 вересня 2023 року                        м.Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя  у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, освіта вища, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інваліда 2 групи від загального захворювання, місця реєстрації не має, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого, -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України, -
		 
		                                       В С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні».
		У подальшому Законами України затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
		Також, Указами Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 та від 17.05.2022 №342/2022 в Україні оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, з урахуванням чого запроваджено обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
		На підставі вищевказаних Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.
		Згідно зі ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років.
		У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
		Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_5 достовірно знаючи про встановлені на період воєнного стану обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статті за кордон, а також про значний попит серед даної категорії осіб чоловічої статті, які з метою ухилення від призову за мобілізацією, мають намір виїхати за кордон, переслідуючи умисний корисливий мотив, вступив у попередню змову з невстановленою в ході досудового слідства особою, з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Польща за грошову винагороду.
		Так, проживаючи у Республіці Польща, невстановлена в ході досудового розслідування особа розуміючи, неможливість реалізації свого злочинного умислу направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, з корисливих мотивів, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до системи «Шлях», знаходячись поза межами України, у невстановлений час прийняв рішення щодо залучення ОСОБА_5 до реалізації вищевказаного злочинного умислу. У відповідності до розробленої невстановленою особою злочинної схеми ОСОБА_5 була відведена роль особи, до обов`язків якої входило ведення перемовин з потенційними клієнтами та подальшим отриманням від них коштів за організацію їх незаконного переправлення через державний кордон України.
		У грудні 2022 року громадянин  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з метою ухилення від призову за мобілізацією, будучи особою, якому на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі країни забороняється, мав намір виїхати за межі території України,дізнавшись від своїх знайомих про можливість незаконного перетину державного кордону України за сприяння невстановленої в ході досудового розслідування особи, зателефонував невстановленій особі для досягнення домовленості щодо перетину державного кордону України. За досягнутою з невстановленою в ході досудового розслідування особою домовленістю ОСОБА_6 мав передати ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 230000 грн. за сприяння незаконного перетину державного кордону України шляхом внесення недостовірних відомостей до системи «Шлях», про нібито виїзд ОСОБА_6 за кордон з гуманітарних питань.
		Так, у грудні 2022 року ОСОБА_5 , на виконання вказівки невстановленої в ході досудового розслідування особи, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 , є особою призовного віку і не мав права перетину державного кордону України у військовий час та не мав наміру та можливості привозити гуманітарну допомогу, а має лише намір незаконно перетнути державний кордон України з Республікою Польщаповідомив громадянину ОСОБА_6 , про готовність сприяння незаконного перетину державного кордону України шляхом внесення недостовірних відомостей до системи «Шлях» про приналежність ОСОБА_6 до громадської організації та здійснення виїзду за державний кордон з гуманітарних питань. 
		19.01.2023 ОСОБА_5 на виконання вказівки невстановленої в ході досудового розслідування особи отримав від ОСОБА_6 частину грошових коштів у сумі 100000 грн. у якості задатку за організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України.
		26.01.2023 ОСОБА_5 на виконання вказівки невстановленої в ході досудового розслідування особи отримав від ОСОБА_6 другу частину грошових коштів у сумі 123000 грн., у якості оплати за організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України.
		       У вказаному кримінальному провадженню потерпіла сторона відсутня, у зв`язку з чим кримінальним правопорушенням майнову шкоду потерпілим спричинено не було. 
		Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України, а саме за ознаками незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.
		31 серпня 2023 року між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3 , і обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.
		Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, та суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті він скоїв інкриміноване діяння та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.
		Прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання.
		Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, що полягає в незаконному переправленні осіб через державний кордон України вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, є доведеною та підтверджується показаннями самого обвинуваченого, який вину визнав та повідомив що погоджується з обставинами вчинення ним кримінального правопорушення, зазначеному в обвинувальному акті. 
		За таких обставин, суд вважає вказані докази достатні для надання юридичної оцінки дій обвинуваченого та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 332 КК України, як незаконне переправлення осіб через державний кордон України шляхом сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб. 
		Згідно з угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 332 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 , за ст.332 ч.3 КК України  із застосуванням ст.69 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, без конфіскації майна, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробувальним терміном, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
		При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства.
		Узгоджена сторонами угоди міра покарання та призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання :
		- за ч.3 ст. 332 КК України ,із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, без конфіскації майна, і на підставі положення ст. 75 КК України звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків,передбачених ст. 76 КК України, встановлена Загальною частиною КК України.
		Таким чином, з матеріалів судового провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненому злочині визнав в повному обсязі, в чому розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває; є інвалідом 2 групи від загального захворювання, одружений, має міцні соціальні зв`язки, за його клопотанням кошти внесені ним у вигляді застави у розмірі 101992 грн. перераховані на підтримку Збройних Сил України.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		Верховний Суд у своїй постанові від 03 лютого 2021 року у справі № №629/2739/18 зауважив про те, що частина 1 статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5-ти років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, без конфіскації майна (відповідно до ч.2 ст.69 КК України), і звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим та призначення останнім узгодженої сторонами міри покарання.
		Враховуючи обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, узгоджений сторонами кримінального провадження вид покарання, суд вважає за необхідне залишити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання без змін, до набрання вироком законної сили.
		Згідно із ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів. 
		У зв`язку з вирішенням питання про речові докази, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.02.2023 року слід скасувати.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368-370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України, ст.ст. 60, 65-67, 69, 332 КК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022082060001427, укладену між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3  і обвинуваченим ОСОБА_5 .
		Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, без конфіскації майна.
		Згідно зі ст.75 КК України, ОСОБА_5  звільнити від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановити йому випробувальний термін 3 (три) роки.
		На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5  обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід ОСОБА_5  у вигляді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		Речові докази по кримінальному провадженню: 
		- чорновий запис з написом «НОМЕР_9 ОСОБА_11, НОМЕР_1 ОСОБА_7 »; чорновий запис з написом « НОМЕР_2 ОСОБА_8 »; чорновий запис «НОМЕР_11, НОМЕР_10 ОСОБА_9 »;аркуш паперу з написом «ОСОБА_12 НОМЕР_12, dsh56_10_PPPOE- логин, 6565651-пароль, 10.0.02. - личный кабинет», передані до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити;
		- грошові кошти - 123 купюри номіналом 1000 гривень кожна, які упаковані гумкою в одну пачку на загальну суму 123 000 гривень, які мають наступні серії та номери: БН 2313583, БН 6316441, БП 9211982, АВ 3814330, АД 6499826, ЕБ 0646358, АУ 0487993, ЕБ 0989687, АН 4408710, АН 3587683, АП 3026375, АП 4939521, БН 7701867, АН 4342457, БН 7877822, ЕА 8533159, ЕГ 7439025, АД9232393, АН 2243478, АН 7769461, АЕ 8366969, ЕГ 4659116, БН 3448159, БН 7038932, БН 6211320, АП 7377417, БП 3901790, ЕА 2275302, ЕГ 5689205, АН 2861269, БЛ 7715815, АЕ 2021980, АН 8956781, БН 5683215, АД 4999196, ЕА 1546819, АД 2350531, БЛ 2908628, АВ 1213361, АЕ 0743659, БЛ 7719669, БМ 5174899, АЕ 9920852, ЯБ 9814623, ЕБ 1242431, АГ 7208608, ЕГ 1332556, БП 0153294, БЛ 3659881, ЯБ 9601492, АП 5503684, БН 3506672, ЕБ 0052195, АА 5217778, БА 2729799, АА 7855979, АЖ 6997955, АД 4873624, АД 6813841, АА 0474651, АЕ 3244428, АИ 9935192, АБ 0590286, АЕ 4452181, АД 2845140, АГ 5447661, АЕ 5413231, АВ 8212893, ЕБ 6685448, АЕ 4270370, АВ 9319031, АЗ 6738178, АЕ 3335657, БП 5118948, ЕА 6222235, БА 0113965, АЗ 1729811, АЖ 1797086, БА 7748735, АЕ 8054056, АА 3972937, АЕ 8659634, АП 1508677, ЕБ 7873806, ЕБ 1928176, ЕГ 1185385, АБ 2510541, АЕ 0790307, БН 3886805, БЛ 0539843, ЕВ 4999085, АВ 5815405, АЗ 1818704, АВ 4936348, БН 8223644, АЗ 8494824, ЕБ 3821063, ЕГ 9616927, АМ 0579286, АГ 1369346, ЕВ 7106891, ЕГ 4550552, АЕ 4613760, АЕ 6620015, АМ 2554490, АП 7377415, ЕБ 9067899, ЕБ 7893819, ЕГ 7471681, АВ 4027872, АЕ 2316562, ЕВ 5556066, ЕГ 5065013, АВ 0876249, АГ 0488887, БА 3684990, АЕ 9087996, БА 7484812, АВ 6051673, АЖ 7452103, АЕ 7275667, АВ 6047015, АВ 0136307, та отримані на відповідальне зберігання слідчим ВП № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_10 - повернути до Державного бюджету України; 
		- мобільний телефон iPhone 5S imei: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору з сім карткою оператора Київстар з номером НОМЕР_4 ; мобільний телефон OLG imei: НОМЕР_5 в корпусі чорного кольору, з сім карткою оператора Київстар з серійним номером НОМЕР_6 та картою пам`яті формату micro SD ємкістю 8Gb; мобільний телефон Nokia imei: НОМЕР_7 в корпусі золотого кольору, з флеш накопичувачем ємкістю 2Gb; мобільний телефон HUAWEI P20 lite, imei: НОМЕР_8 , в корпусі чорного кольору; мобільний телефон iPhone 4, в корпусі чорного кольору, отримані на зберігання слідчим ВП № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_10 , - повернути ОСОБА_5 .                
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.02.2023 року на грошові кошти - 123 купюри номіналом 1000 гривень кожна, мобільний телефон iPhone 5S imei: НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору з сім карткою оператора Київстар з номером НОМЕР_4 ;мобільний телефон OLG imei: НОМЕР_5 в корпусі чорного кольору, з сім карткою оператора Київстар з серійним номером НОМЕР_6 та картою пам`яті формату micro SD ємкістю 8Gb; мобільний телефон Nokia imei: НОМЕР_7 в корпусі золотого кольору, з флеш накопичувачем ємкістю 2Gb; мобільний телефон HUAWEI P20 lite, imei: НОМЕР_8 , в корпусі чорного кольору; мобільний телефон iPhone 4, в корпусі чорного кольору, чорновий запис з написом « НОМЕР_9 ОСОБА_11 , НОМЕР_1 ОСОБА_7 »; чорновий запис з написом « НОМЕР_2 ОСОБА_8 »; чорновий запис «НОМЕР_11, НОМЕР_10 ОСОБА_9 »;аркуш паперу з написом «ОСОБА_12 НОМЕР_12, dsh56_10_PPPOE- логин, 6565651-пароль, 10.0.02. - личный кабинет», - скасувати.                                Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення:                                                                                        
		- засудженим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;                                        - прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.                                
		Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
		 
		Суддя                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...