Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/9339/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2023.
Дата набрання законної сили: 25.09.2023
Номер судового провадження: 61-8918ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		 
		25 вересня 2023 року
		місто Київ
		справа № 185/9339/21
		провадження № 61-8918сво23
		 
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Погрібного С. О. (суддя-доповідач),
		суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 ,
		вирішуючи питання про прийняття до розгляду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційної скарги  ОСОБА_3 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2022 року, постановлене суддею Перекопським М. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ФАБУЛА СПРАВИ
		Стислий виклад позиції позивачки
		ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
		Позивачка обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Шлюб між сторонами розірвано рішенням Калінінського районного суду 
		м. Донецька від 06 березня 2014 року, а рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2017 року з відповідача стягнуто аліменти на сина.
		ОСОБА_2 від виховання сина самоусунувся, станом його здоров`я не цікавиться, з дитиною не спілкується, аліменти з часу їх стягнення не сплачує.
		Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою від 08 червня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області залучив ОСОБА_3 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
		Заочним рішенням від 02 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у позові відмовив.
		Суд першої інстанції виходив з того, що якби рішення ухвалювалося до повноліття ОСОБА_3 , то були б усі передбачені законом підстави для позбавлення відповідача батьківських прав. Проте, оскільки на момент завершення розгляду справи ОСОБА_3 вже є повнолітнім, тому немає підстав для задоволення позову.
		Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, зазначивши, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише стосовно дитини, яка не досягла вісімнадцяти років.
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Третя особа ОСОБА_3 18 червня 2023 року через систему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позову.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначив пункт 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України 
		(далі - ЦПК України), посилаючись на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 219/3759/2014-ц (провадження № 61-48685св18).
		ОСОБА_3 зазначив, що суди правильно встановили фактичні обставини справи на підставі належних та допустимих доказів. Висновки судів про ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків та наявність підстав для позбавлення його батьківських прав відповідають обставинам справи. Водночас, відмовляючи у позові, суди послалися виключно на те, що на момент ухвалення рішення у справі він досяг повноліття.
		Такі висновки судів відповідають висновкам Верховного Суду, зробленим у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 219/3759/2014-ц 
		(провадження № 61-48685св18), втім такі висновки порушують принцип верховенства права, не забезпечують якнайкращих інтересів дитини та не враховують, що позов подано до досягнення дитиною повноліття.
		Після досягнення повноліття особа втрачає правовий статус дитини за змістом закону, проте сімейні відносини між батьком та сином не припиняються, між ними зберігається правовий зв`язок як батька та дитини, що свідчить про існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків, які є чинними протягом усього їх життя, а окремі з них - навіть після смерті одного з них.
		На переконання заявника, факт досягнення дитиною повноліття на момент вирішення спору не може мати принципово вирішального значення під час розгляду справи, оскільки суд має оцінювати у сукупності факти виконання/невиконання батьком своїх обов`язків стосовно дитини за період часу до її повноліття.
		Подальше дорослішання дитини і досягнення нею 18-річного віку не свідчить про належне виконання батьком своїх обов`язків і не може бути підставою для відмови в позові про позбавлення батьківських прав.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
		ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ 
		Ухвалою від 06 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі, а ухвалою від 30 серпня 2023 року призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
		Ухвалою від 06 вересня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		В ухвалі від 06 вересня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважав, що існує необхідність для відступу від висновків колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постановах від 11 вересня 2019 року в справі № 219/3759/2014-ц (провадження № 61-48685св18) та від 01 лютого 2023 року в справі № 761/6749/20 
		(провадження № 61-8129св22), а також колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 04 жовтня 2021 року у справі № 686/16902/20 (провадження № 61-11412св21), про те, що 
		у випадку, якщо на час подання позову про позбавлення батьківських прав дитина була неповнолітньою, досягнення нею повноліття на час вирішення справи є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.
		Верховний Суд у складі зазначеної колегії суддів висловив переконання, що таке тлумачення закону, що призводить до ситуації, коли учасник сімейних відносин, який вчасно (до досягнення дитиною повноліття) реалізував своє право на судовий захист шляхом звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав, отримує відмову у задоволенні вимог, які вочевидь мають для нього виняткове значення, фактично лише з тих підстав, що суд, незалежно від причин, не ухвалив рішення по суті спору до досягнення дитиною повноліття.
		Колегія суддів наголосила, що такий підхід не враховує те, що правові наслідки позбавлення батьківських прав поширюються і на правовідносини, які виникають після досягнення дитиною повноліття.
		При вирішенні зазначеного питання потрібно застосовувати інший правовий підхід, згідно з яким у разі подання позову про позбавлення батьківських прав до досягнення дитиною повноліття суд не може відмовити у такому позові лише з тих підстав, що на час ухвалення рішення по суті спору дитина досягла повноліття. У такому разі суд після досягнення дитиною повноліття має продовжувати розгляд справи по суті задля встановлення обґрунтованості або необґрунтованості позову щодо наявності правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалення відповідного судового рішення.
		Запропонований підхід до вирішення правового питання, яке постало у розглядуваній справі дозволить, зокрема, як запобігти зловживанню відповідачами своїми процесуальними правами шляхом умисного затягування розгляду справи до досягнення дитиною повноліття, так і уникнути ситуацій, коли внаслідок дій суду через значне навантаження, тимчасову відсутність судді, зміну складу суду, наявність підстав для зупинення провадження у справі тощо, справа не буде розглянута до повноліття дитини. Також такий підхід буде актуальним в разі постановлення судом заочного рішення про позбавлення батьківських прав та подальшого перегляду такого рішення за заявою відповідача зі спливом значного проміжку часу.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ОБ`ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
		Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішенням від 06 березня 2014 року у справі № 256/8285/13-ц Калінінський районний суд м. Донецька розірвав шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , укладений 06 червня 1997 року.
		Заочним рішенням від 03 жовтня 2017 року в справі № 324/1075/17 Пологівський районний суд Запорізької області стягнув із ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 у розмірі 3 000, 00 грн щомісячно із 27 липня 2017 року і до повноліття дитини.
		Згідно з розрахунком державного виконавця заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на сина станом на 30 вересня 2021 року становить 150 400, 00 грн.
		Рішенням від 03 лютого 2022 року у справі № 757/59515/21-ц Печерський районний суд міста Києва збільшив розмір стягнутих із ОСОБА_2 аліментів на сина до 5 633, 00 грн щомісячно, починаючи з 18 листопада 2021 року, та стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_3 в розмірі 14 700, 00 грн.
		Заочним рішенням від 30 травня 2022 року у справі № 757/59426/21-ц Печерський районний суд міста Києва стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 27 липня 2017 року до 30 вересня 2021 року у розмірі 146 380, 00 грн.
		За інформацією МВС України ОСОБА_2 перебуває у розшуку як підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з висновком Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 лютого 2022 року № 105/01-199/В-140 орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 як такого, який ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дитини.
		Оцінка аргументів колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду стосовно передачі справи на розгляд Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		Тлумачення наведеної норми процесуального права свідчить про те, що на розгляд об`єднаної палати може бути передана справа, якщо в аналогічній (подібній) справі викладено інший висновок щодо застосування норми права. Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за їхніми елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин).
		У справі, що переглядається, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, констатував наявність передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , проте відмовив у задоволенні позову, оскільки на час ухвалення рішення у справі ОСОБА_3 досяг повноліття.
		Така позиція судів попередніх інстанцій узгоджується з висновками колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постановах від 11 вересня 2019 року в справі № 219/3759/2014-ц (провадження № 61-48685св18) та від 01 лютого 2023 року в справі № 761/6749/20 (провадження № 61-8129св22), а також з висновками колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 04 жовтня 2021 року у справі № 686/16902/20 
		(провадження № 61-11412св21), про те, що у випадку, якщо на час подання позову про позбавлення батьківських прав дитина була неповнолітньою, досягнення нею повноліття на час вирішення справи є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за доцільне відступити від зазначених висновків, оскільки за такого підходу учасник сімейних відносин, який вчасно (до досягнення дитиною повноліття) реалізував своє право на судовий захист шляхом звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав, отримує відмову у задоволенні таких вимог фактично лише з тих підстав, що суд, незалежно від причин, не ухвалив рішення по суті спору до досягнення дитиною повноліття.
		Відтак у справі, що переглядається, Об`єднана палата має з`ясувати питання, як має діяти суд у разі, якщо на час подання позову про позбавлення батьківських прав дитина була неповнолітньою, а на час ухвалення рішення по суті спору - досягла повноліття.
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду має констатувати, що незалежно від часу подання позову та наявності передбачених законом підстав для позбавлення батьківських прав, суд відмовляє у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, якщо на час ухвалення рішення по суті спору дитина досягла повноліття; або ж зробити висновок про те, що у разі подання позову про позбавлення батьківських прав до досягнення дитиною повноліття суд не може відмовити у позові лише з тих підстав, що на час ухвалення рішення по суті спору дитина досягла повноліття.
		Однакове застосування положень закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
		Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
		Резюмуючи, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга  ОСОБА_3 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
		Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		З огляду на наведене справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
		Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Прийняти до розгляду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав, за касаційною скаргою  ОСОБА_3 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року.
		Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                   С. О. Погрібний
		 
		 
		Судді                                                                                                А. І. Грушицький
		 
		Б. І. Гулько
		 
		В. І. Крат
		 
		Д. Д. Луспеник
		 
		І. М. Фаловська
		 
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...