Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/5223/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2023. Зареєстровано: 30.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2023.
Дата набрання законної сили: 02.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/521/1244/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023080030000027

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                Справа № 521/5223/23
		 
		                            Пр-ня по справі № 1кп/521/1244/23
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		ВСТУПНА ЧАСТИНА
		м. Одеса, Україна
		29 вересня 2023 року 
		 
		Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі колегії суддів: 
		Головуючого судді  ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		із секретарем судового засідання  ОСОБА_4 на стадії судового провадження розглянувши кримінальне провадження № 62023080030000027 від 30.01.2023 року, у відношенні: 
		    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Херсон, громадянка України, яка має вищу  юридичну освіту, перед окупацією м. Херсона займала посаду оперупованоженого по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів оперативного відділу ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», на час інкримінованих подій займала посаду (мовою оригіналу) «старшего оперуполномоченного оперативного отдела учреждения «Следственный изолятор № 1» Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области, Федеральной службы исполнения наказаний российской федерации»,тобто посадуу незаконноствореному окупаційноювладою натимчасово окупаційнійтериторії містаХерсон правоохоронномуоргані,не заміжня, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК.
		 
		   Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -
		   з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		   з боку захисту: обвинувачена ОСОБА_5 , захисник  адвокат ОСОБА_8 
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		 
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		   1.1.Всупереч норм міжнародного гуманітарного права та положень п.п.1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року, вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 року № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) представники влади російської федерації (далі - рф), спланували, підготували і почали воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
		24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		   Конституцією України встановлено ряд принципів та основоположних положень, які регулюють існування Української державності. Так, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною /ст. ст. 1, 2 КУ/. Захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом /ст. ст. 17, 65 КУ/. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Херсонська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села /ст. ст. 132, 133 КУ/. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області /ст. ст. 72, 73 КУ/.
		   Тобто очевидно злочинні дії з боку політичного і військового керівництва рф, які направлені на початок воєнного конфлікту проти України і вбивства та знищення українського народу та Української державності. 
		В зв`язку з такими злочинними діями російської федерації, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений правовий режим воєнний стан.
		Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф було тимчасово взято під контроль 
		м. Херсон  обласний центр Херсонської області та частину інших населених пунктів на території Херсонської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами.
		З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Херсонської області, які на даний час контролюються (контролювались) та утримуються (утримувались) російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Херсонської області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		    ОСОБА_5 будучі громадянкою України, на час введення правового режиму воєнний стан в Україні працювала на посаді оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», на яку призначена 27.11.2019 року Наказом в.о. начальника державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» №107/ос.
		   Будучи працівником правоохоронного органу, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території Херсонської області, зокрема, обласного центру  м. Херсона, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Херсонської області та, зокрема, м. Херсона, системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, починаючи з початку червня 2022 року по листопад 2022 року, більш точний час не встановлено, перебуваючи на території м. Херсона, будучи обізнаною про факт ведення рф агресивної війни проти України, порушивши присягу, діючи умисно, з власної ініціативи добровільно розпочала «службу» у незаконно створеному органі окупаційної влади на посаді (мовою оригіналу) «старшего оперуполномоченного оперативного отдела учреждения «Следственный изолятор № 1» Управлении службы исполнения наказаний по Херсонской области Федеральной службы исполнения наказаний рф», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, зокрема, шляхом становлення та дії правоохоронної гілки окупаційної влади рф на території Херсонської області.
		У період з червня 2022 року по листопад 2022 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 приймала безпосередню участь у функціонуванні «Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области» через виконання обов?язків на зайнятій посаді у вказаному незаконно створеному органі.
		   1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК, за кваліфікуючими ознаками: державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинені в умовах воєнного стану.
		   
		   2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		   2.1.Обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю. 
		   2.2.Враховуючиповне визнанняобвинуваченою ОСОБА_5 своєї винив інкримінованомузлочині,22.09.2023року міжпрокурором відділуХерсонської обласноїпрокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5  за участю її захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на стадії судового розгляду укладена угода про визнання винуватості. Відповідно до умов угоди ОСОБА_5 зобов`язалась: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому засіданні, а також бере на себе обов`язок щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, у тому числі причетними до вчинення державної зради та колабораційної діяльності на території Херсонської області, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду кримінальних проваджень судами будь-якої інстанції, надаючи викривальні покази відносно вказаних осіб та усіх відомих їй обставин.
		   2.3.Також сторони угоди, домовились про міру покарання, а саме: відповідно до санкції ч.2ст.111КК із застосуванням ст. 69 КК у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з конфіскацією майна. 
		   2.4.Під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та підтвердила, що дійсно укладала угоду з прокурором про визнання винуватості. 
		   2.5.В судовому засіданні судом також встановлено, що обвинувачена повністю розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують та вона має відповідні права передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК.
		   2.6.Обвинуваченій ОСОБА_5 також роз`яснені: наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи та обов`язки, які будуть застосовані і покладені на неї у разі затвердження угоди судом. 
		   2.7.Суд під час судового засідання переконався, що укладення угоди сторонами /прокурором та обвинуваченою/ є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		   2.8.Вирішуючи питання щодо відповідності угоди вимогам КПК, судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.111КК відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Обвинувачена під час судового засідання повністю визнала свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні. Вона також співпрацювала з правоохоронними органами України з метою викриття у вчиненні кримінальних правопорушень інших осіб. Відповідне зобов`язання є також частиною угоди і такі домовленості діють на майбутнє, як одна з обставин, яка надає право на пом`якшення покарання. 
		   2.9.Таким чином, враховуючи, що наслідками злочину є спричинена шкода державним та суспільним інтересам, прокурором дотримані вимоги ст. ст. 469, 470 КПК щодо підстав /та обставин/ для ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості. Зміст угоди повністю відповідає вимогам ст. 472 КПК. Будь яких перешкод для укладення угоди, судом не встановлено.
		   2.10.Суд не досліджує докази по кримінальному провадженню, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку, передбаченому Главою 35 КПК /кримінальне провадження на підставі угод/.
		   
		   3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		   3.1.Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченої суд визначає: щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; співпрацювання з правоохоронними органами України з метою викриття у вчиненні кримінальних правопорушень інших осіб; відсутність судимостей та притягнення до кримінальної відповідальності вперше, а також факт народження дитини в умовах ізоляції ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		   3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої  не встановлено.
		 
		   4.Мотиви призначення покарання.    
		   4.1.Обговорюючи питання виду та строку покарання, суд враховує умови угоди, а також фактичні обставини вчиненого правопорушення. Окремо суд враховує особу обвинуваченої, її спосіб життя та соціальне положення до вчинення правопорушення.
		   4.2.Так, обвинувачена знаходиться у віці 33 років. Народилась і виросла в м. Херсон. Є громадянкою України. Має дві вищі освіти  юридичну та психологічну. До окупації займала посаду оперупованоженого по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів оперативного відділу ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». Під час окупації перейшла на бік ворога і займала посаду (мовою оригіналу) «старшего оперуполномоченного оперативного отдела учреждения «Следственный изолятор № 1» Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области, Федеральной службы исполнения наказаний российской федерации»,тобто посадуу незаконноствореному окупаційноювладою натимчасово окупаційнійтериторії містаХерсон правоохоронномуоргані.Не заміжня, однак 10.08.2023 року в умовах ізоляції народила дитину. Зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 . Раніше не судима. Відомостей про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності прокурором не надано.
		   4.3.Вказане провадження, пов`язане з обставинами загально національної трагедії  війни рф проти України. Як зазначено вище, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України і співробітником правоохоронного органу, в умовах збройного конфлікту, при існуючій активній фазі бойових дій, зрадила інтереси держави Україна і перейшла на бік ворога. 
		   4.4.Сам зміст дій обвинуваченої направлений на підрив національних інтересів України, створення і утвердження на території України незаконних правоохоронних органів ворога. Це фактично і стало метою дій ОСОБА_5  сприяння російській федерації у завданні якомога більшої шкоди державній безпеці України, суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості України. Мотивом злочину є власне безпринципність, конформізм, бажання задоволення власних егоцентричних потреб. 
		   4.5.Звісно набагато легше пристосуватись до вимог нової влади створюючи образ відданості новим ідеалам та думкам. Цьому не тільки сприяє легкість переходу думки, але й головне не бажання встрянути у боротьбу. Власне ОСОБА_5 , як і деякі інші співробітники правоохоронних органів вважали, що російська федерація окупувавши територію Херсонської області, вже ніколи не залишить її. Тому її мотиви занадто очевидні. Однак «….потрібна гарна голова, щоб виплутатися зі стовпотворіння доводів і контрдоводів і не помилитись в розрахунку».
		   4.6.Існування будь-якої держави можливо тільки завдяки відданості, любові і словами ОСОБА_10 "аристократизму духу". Цікаву патріотичну думку висловив ОСОБА_11 в інтерв`ю режисеру фільму про Василя Стуса: «Просвітлої дороги свічка чорна» у березні 1991 року ОСОБА_12 : «…. ОСОБА_13 дуже цінив своє поетичне обдарування, а з іншого боку, він готовии? був покласти життя, аби відстояти певні принципи. Це був аристократ духу. Отои? аристократизм духу характернии? і для ОСОБА_14 , і для ОСОБА_15 , і для ОСОБА_16 , і для ОСОБА_17 , і для Михаи?ла Сороки. Тобто це були люди, які вміли жертвувати. І мені здається, що проблема жертовності не є поняття моральне, тільки релігіі?. Без жертовності ми не зможемо осягнути того, до чого прагнемо. Не можна буде побудувати Украі?нськоі? держави, якщо не буде тих, які готові жертвувати всім»1. 
		   4.7. ОСОБА_5 не тільки не бачила в своїй уяві будь-якого бажання на самопожертву, однак і відмовилась виконувати свій прямий обов`язок із захисту батьківщини, зрадивши державні інтереси на користь ворога. Що для звичайного українського громадянина є жертвою, для державного службовця, працівника правоохоронного органу є боргом (обов`язком). «….Ніяка ідея так не підносить людський дух і не надихає його, як ідея чисто морального способу думок, який найвище цінує борг (обов`язок), протистоїть незліченним проявам зла в житті і навіть найбільш оманливим її спокусам і врешті-решт перемагає їх»2. 
		   4.8. ОСОБА_5 є прикладом не розуміння суспільних відносин пов`язаних із процесом державотворення. Культурні, політичні, релігійні та історико-національні фактори не мають для її розуміння жодного значення. Однак, наявні вищі юридична та психологічна освіти та рівень фахових знань, професійна діяльність вимагають від неї саме такого образу мислення при якому борг захищати інтереси держави Україна не є правом вибору. У цьому контексті не можна навіть припустити, що ОСОБА_5 не розуміла всіх негативних наслідків своїх дій. Очевидно вона обмірковувала пропозицію перейти працювати до органів влади у незаконно створеній окупаційною владою установі. Її долали сумніви, вона вагалась, однак все одно прийняла зрадницьке рішення. 
		   4.9. Тому і висновки суду пов`язані з психічним ставленням особи до вчинюваних дій та їх наслідків виключно у формі прямого умислу, що передбачає усвідомлення ОСОБА_5 суспільно небезпечного характеру свого діяння у вигляді переходу на бік ворога, утвердження незаконної окупаційної влади та прийняття участі таким шляхом у створені незаконного правоохоронного органу; передбачення їх суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України та державній безпеці. Відповідно ОСОБА_5 бажала настання таких дій, оскільки ніяке діяння немислимо, доки у ньому немає наступних елементів: волі, що спричиняє фізичні рухи і наміри, що пов`язують їх воєдино. Добро, як і зло має своїм джерелом саме волю. Воля природна та підпорядкована бажанням, потягам розуму. Перейшовши на бік ворога, розпочала роботу в незаконно створеному правоохоронному органі окупаційної влади російської федерації, ОСОБА_5 реалізувала свої наміри у вольових діях саме у такій формі. 
		   4.10.Ми вважаємо, що обставини вказаного злочину мають значний вплив на українське суспільство і українську державу, тому оцінюючи суспільну небезпеку від наслідків дій ОСОБА_5 необхідно призначити покарання обвинуваченій достатнє, з урахування її особистості. 
		   4.11.Суд враховує, що ОСОБА_5 активно сприяла у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами причетними до вчинення державної зради та колабораційної діяльності. Окрім того, умови угоди зв`язують волю ОСОБА_5 на майбутнє і вона за такими умовами зобов`язана в подальшому також співпрацювати з правоохоронними органами на викриття кримінальних правопорушень. 
		   4.12.Окрім того, вона в теперішній час народила дитину в умовах ізоляції. Це на думку суд також впливає на вид і розмір покарання. 
		4.13.Як відомо, злочин передбачений ч. 2 ст. 111 КК має дуже сувору санкцію, яка є наслідком захисту від порушення суспільних відносин у сфері основ національної безпеки. Відповідно, призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує всі викладені вище фактори, які очевидно впливають в тому числі на пом`якшення покарання. Суд вважає, що є всі підстави для призначення покарання узгодженого сторонами в угоді із застосуванням ст. 69 КК, тобто більш м`якого ніж передбачено у санкції статті. 
		   4.14.Підстав для втручання в умови угоди та ставити під сумнів визначене сторонами покарання, на думку суду не має. 
		   4.15.Таким чином, суд вважає, що до обвинуваченої необхідно застосувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з конфіскацією майна.
		   4.16.Незважаючи на встановлені обставини, що пом`якшують покарання, підстав для звільнення з під варти обвинуваченої та призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі не має. Вказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення  ОСОБА_5 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. 
		   4.17.Призначення вказаного покарання, також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		 
		   5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
		   5.1.Суд відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК не скасовує арешт з майна обвинуваченої ОСОБА_5 , а саме: 1)з земельної ділянки із кадастровим номером 6510136900:14:009:0038 (належить на праві приватної власності обвинуваченій ОСОБА_5 у частці 1/1); та 2)житлового будинку, з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 (належить на праві приватної власності обвинуваченій ОСОБА_5 у частці ), оскільки вироком призначається додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. 
		   5.2.Запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили, враховуючи вид покарання залишити без змін у вигляді тримання під вартою, як гарантію виконання вироку суду.
		   5.3.Жодних цивільно-правових вимог у вказаному кримінальному провадженні не має. 
		   5.4.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.
		 
		РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
		 
		   1.1.Затвердити угоду від 22.09.2023 року про визнання винуватості укладену між прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участю захисників  адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		   1.2.Визнати ОСОБА_5 , винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК та призначити їй узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст. 69 КК у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, з конфіскацією майна.
		   1.3. Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_5 обчислювати з моменту набрання законної сили вироком суду.
		   1.4.Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_5 до строку покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме знаходження під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду за цим кримінальним провадженням за період з дня затримання, тобто з 27.11.2022 року по день набрання законної сили вироком суду.
		1.5.Арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривового Рогу від 21.12.2022 року на майно обвинуваченої ОСОБА_5  залишити без змін. 
		   1.6.До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 вважати продовженим.
		   1.7.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.
		   1.8.Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода не може бути укладена.
		   1.9.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана, через суд який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   1.10.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		   1.11.Судом також роз`яснено обвинуваченій наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя         Суддя              Суддя
		ОСОБА_1          ОСОБА_2      ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		[1] Олекса Тихий, «Словник мовних покручів» Донецьк - 2009 р. С. 101-102.
		[2] Іммануїл Кант, «Про ставлення теорії до практики в моралі взагалі» (Відповідь на деякі заперечення пана проф. Гарве) 1793 р., Видавництво «Думка», Твори у шести томах, Т. 4(2) С. 76.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		1 Олекса Тихий, «Словник мовних покручів» Донецьк - 2009 р. С. 101-102.
		2 Іммануїл Кант, «Про ставлення теорії до практики в моралі взагалі» (Відповідь на деякі заперечення пана проф. Гарве) 1793 р., Видавництво «Думка», Твори у шести томах, Т. 4(2) С. 76.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...