Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/1139/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2023. Зареєстровано: 30.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2023.
Дата набрання законної сили: 10.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/610/59/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221080000742

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		 
		Іменем України
		 
		  № 610/1139/23 № 1-кп/610/59/2023м. Балаклія29 вересня 2023 року
		 
		 
		Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
		 
		головуючого:  ОСОБА_1 
		 
		за участю
		 
		секретаря: ОСОБА_2 , 
		 
		 
		 
		розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
		 
		 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженки: м. Балаклія Харківської області; зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянки України; з повною вищою освітою; розлученої; офіційно не працевлаштованої; рнокпп НОМЕР_1 ; раніше не судимої,
		   
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		24 серпня 1991 року Верховною РадоюУкраїнської РадянськоїСоціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. 
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі  рф) путін в.в., а також інші невстановлені на цей час представники влади рф, діючи всупереч вимогам пунктам 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV), від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф (далі  зс рф) на територію України.
		24 лютого 2022 року на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в АР Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в України», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022; від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022.
		 
		ОСОБА_3 з 02 березня 2022 року перебувала в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, тобто на території, яка була тимчасово окупована.
		 
		У червні 2022 року, більш точна дата не встановлена, громадянка України ОСОБА_3 умисно, з особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні, добровільно зайняла посаду так званого «начальника юридичного відділу» у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території - в окупаційній адміністрації держави-агресора за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		23 червня 2022 року ОСОБА_3 добровільно уклала трудовий договір № 06-к з представником роботодавця в особі так званого голови окупаційної адміністрації держави-агресора  тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області ОСОБА_4 , що діяв на підставі наказу так званого голови окупаційної адміністрації держави-агресора  Ізюмської тимчасової цивільної адміністрації № 002-К від 03.05.2022, про прийняття його на роботу на посаду «начальника юридичноговідділу» в окупаційній адміністраціїдержави-агресора такзваній тимчасовійцивільній адміністрації м. Балаклія Харківської області. 
		 
		Працюючи вокупаційній адміністраціїдержави-агресорадо 08вересня 2022року,до деокупації, ОСОБА_3 фактично займала посаду не пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, виконуючи обов'язки секретаря у відділі діловодства окупаційної адміністрації держави-агресора за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, буд. 18, опрацьовувала та реєструвала вхідну кореспонденцію, що надходила на адресу окупаційної адміністрації держави-агресора, приймала заяви з приводу вирішення соціально-побутових питань, які в подальшому передавала до керівництва окупаційної адміністрації держави-агресора.
		 
		Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення класифікується як кримінальний проступок.
		 
		За правилом ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акті за його відсутності.
		 
		До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
		 
		1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно зч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
		3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
		 
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої за:
		 
		ч. 2 ст. 111-1 КК України, як 
		добровільне зайняття громадянином України посади, не пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		 
		Обвинувачена: раніше не судима; за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, не перебуває на обліках у нарколога, психіатра, органі з питань пробації; розлучена.
		 
		Під час досудового розслідування і в суді винуватою себе у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала, що свідчить про надання допомоги у встановленні обставин справи, щиро розкаялася, що на підставі ст. 66 КК України визнається обставинами, що пом`якшують покарання.
		Відсутні обставини, що обтяжують покарання.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Тобто суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.
		 
		Визначаючи вид та розмір покарання суд також виходить з того, вчинений один епізод кримінального проступку.
		Одночасно враховується конструктивна процесуальна поведінка обвинуваченої під час досудового розслідування і в суді, сприяння кримінальному провадженню, її визнавальні показання також покладені в основу обвинувачення, до кримінальної відповідальності притягується вперше, в цілому є позитивною особою.
		На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його можливо призначити у мінімальному розмірі санкції, вважаючи його необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.
		 
		Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при постановленні вироку суди мають обговорювати питання про застосування поряд основним покаранням відповідного додаткового, оскільки додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами. Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з урахуванням обставин конкретної справи і з обов`язковим мотивуванням у вироку прийнятого рішення.
		 
		При вирішенні питання щодо додаткового покарання у виді конфіскації майна суд дійшов висновку про відсутність підстав для його застосування, оскільки матеріали кримінального провадження не містять даних про наявність у власності обвинуваченої майна, яке може підлягати конфіскації.
		 
		Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369-378 КПК України,
		 
		у х в а л и в:
		 
		1. ОСОБА_3  визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, призначивши їй покарання  позбавлення права обіймати посади в органах державної влади,державного управління,місцевого самоврядування,правоохоронних органах,судах,органах,що надаютьпублічні послугина строк 10 (десять) років, без конфіскації майна.
		 
		2.Після набрання вироком законної сили речові докази, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження  зберігати там же. 
		 
		Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинувачена має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...