Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/12106/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2023. Зареєстровано: 02.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2023.
Дата набрання законної сили: 01.02.2024
Результат оскарження 01.02.2024 Апеляційний суд міста Києва: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/754/552/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/552/23 
		Справа №754/12106/22
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		        13 вересня 2023 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
		головуючого судді                                Зотько Т.А.
		за участю секретаря судового засідання        Нагорної М.В.,
		позивачки                                         ОСОБА_1 ,
		представника відповідача                          Гажала А.В. ,
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до  Розрахункового департаменту Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»   про порушення прав споживачів, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до Розрахункового департаменту Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»   про порушення прав споживачів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є зареєстрованою та проживає в АДРЕСА_1 , яка з грудня 2020 року є власницею вказаної квартири, та є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води за вказаною адресою спірної квартири, однак з боку відповідача нараховується безпідставне нарахування за споживання холодної води за грудень 2020 року в розмірі 50 куб.м. при переплаті за попередній листопад майже 10 куб.м., згідно тарифу. Лише за один грудень 2020 року відповідач нарахував позивачці сплату майже за 60 куб.м води, в той час як норма споживання за цілий рік 54 куб.м., а соціальна норма (для пільговиків) лише 28,8 куб.м.. 19.11.2019 року під час обстеження квартирних приладів обліку водопостачання позивачці був наданий припис - попередження про проведення до 19.12.2029 року повірки лічильника холодної води у зв`язку з закінченням ще 15.05.2019 року 4-х річного терміну від дня попередньої його повірки. Позивачка відповідно до припису - попередження від 19.11.2019 у зв`язку зі станом здоров`я та карантинних обмежень вирішила не робити повірку лічильника і прийняти те, що її лічильник буде знятий з обліку та згідно із п. 11 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, буде нараховуватися плата як для споживача, квартира якого не обладнана засобами обліку. 17.11.2020 позивачка побачила, що лічильник холодної води працює швидко при перекритих кранах, тому поїхала до АТ «Київводоканал» для того, щоб залишити заяву на розпломбування лічильника та його заміни у зв`язку з його аварійним станом, оскільки у позивачки на той час був інший повірений лічильник і домовленість з сантехніком ЖСКу на його установку. Розпломбування аварійного лічильника перед його демонтажем було здійснено 18.11.2020 через добу після подання заяви. 25.11.2020 року за заявою позивачки встановлений лічильник, який було опломбовано та поставлено на облік, але копії актів про розпломбування не повіреного аварійного лічильника №200702008283 та прийняття на облік іншого повіреного №570961 позивачці не надано. Після демонтажу старого не повіреного лічильника і постановки 25.11.2020 року на облік повіреного, позивачка отримала повідомлення - рахунок на оплату послуг за листопад 2020 року, в якому вказано номер старого аварійного лічильника. Згідно із рахунку відповідача, переплата позивачки станом на 01.12.2020 становила 9,78 куб.м. води. В січні 2021 року надійшло повідомлення - рахунок на оплату за грудень 2020 року, в якому був вказаний номер встановленого повіреного та прийнятого на облік лічильника, однак замість об`єму споживання у розмірі 0,00 куб.м., був встановлений майже річний об`єм споживання у розмірі 50, 00 куб.м. води. У зв`язку з тим що відповідачем був нарахований штучний борг за споживання холодної води, позивачка була змушена звернутися до суду з вищевказаним позовом.
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 29.12.2022 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.    
		31.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого заперечують проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачка є споживачем послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору - 1 опублікованого 05.08.2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510). Під час обстеження квартирних приладів обліку води був складений припис - попередження від 19.11.2019 року для проведення метрологічної повірки квартирних приладів обліку води в термін до 19.12.2019 року, однак позивачка вирішила не робити повірку квартирних приладів обліку води про зазначила в позовній заяві. 17.11.2020 року від позивачки надійшла заява про роз пломбування лічильника холодної води за адресою: АДРЕСА_1 та 18.11.2020 року його було замінено на новий лічильник. Відповідно у грудні 2020 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 фахівцем ПрАТ «АК «Київводоканал» були внесені показання за фактично спожитий об`єм споживання по приладу обліку холодної води 50 м3 згідно акту демонтажу від 25.11.2020 року, який складений в присутності представника ПрАТ «АК «Київводоканал» та позивачки, з яким остання ознайомлена під підпис. Оскільки позивачкою продовжувалось ігноруватися зобов`язання по передачі фактичних показань приладів обліку води Товариство було змушене формувати рахунки на сплату за спожиті послуги з врахуванням середніх показань. Таким чином заборгованість виникла після заміни квартирних приладів обліку води після того як було внесено в облікову базу Товариства фактичні показники заміненого засобу обліку холодної води №200702008283 на новий №570961 по особовому рахунку № НОМЕР_1 різниця яких з попередніми склала 50м3 об`єму споживання, за які у грудні 2020 року було проведено нарахування у сумі 1 087,80 грн., а тому посилання позивачки на стан її здоров`я та карантин не звільняє від обов`язку утримувати квартиру АДРЕСА_1 та нести витрати по спожитих комунальних послугах, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Згідно ухвали суду від 13.07.2023 було витребувано від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації (м.Київ, пр.Червоної Калини,29) інформацію щодо зареєстрованих в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 років осіб за адресою квартири  АДРЕСА_1 .  
		У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
		В судовому засіданні позивачка вимоги позовної заяви підтримала, просила суд про її задоволення. Надаючи пояснення посилались на обставини, що викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.
		Представник відповідача Гажала А.В. у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог у повному обсязі, посилаючись та викладене у відзиві на позовну заяву та додатково поданих поясненнях..
		Суд, заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є зареєстрованою та проживає в АДРЕСА_1 . (а.с16)
		Здійснивши запит до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, судом було встановлено, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 09.04.2019 року.
		26.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10.04.2014 року, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.
		Так ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
		Частиною 7 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.
		05.08.2014 р. в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення щодо публічного договору (оферти) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).
		Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
		Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
		Судом установлено, що працівниками ПрАТ «АК «Київводоканал» 19.11.2019 року було складено припис - попередження Позивачці щодо проведення повірки лічильників (а.с.19).
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивачка відповідно до припису - попередження від 19.11.2019 у зв`язку зі станом здоров`я та карантинних обмежень вирішила не робити повірку лічильника і прийняти те, що її лічильник буде знятий з обліку та згідно із п. 11 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, буде нараховуватися плата як для споживача, квартира якого не обладнана засобами обліку.
		17.11.2020 року, у зв`язку з аварійною ситуацією, позивачка звернулася до ПрАТ «АК «Київводоканал» з заявою про надання дозволу на розпломбування лічильника холодного водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
		09.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до Розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал» про скасування неіснуючого боргу.
		Листом від 30.12.2021р. № 19547/8/8/02-21 Розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал», на звернення ОСОБА_1 від 09.12.2021 року повідомило, що згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають обов`язковій періодичній повірці. У грудні 2020 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 фахівцем Товариства були внесені показання за фактично спожити об`єм споживання по приладу обліку холодної води 50 м3 згідно акту демонтажу від 25.11.2020 року, завіреного підписом позивачки, однак продовжувались ігноруватися зобов`язання по передачі фактичних показників приладів обліку води та нарахування проводились по середнім показанням. З грудня 2020 року прилад обліку холодної води та з серпня 2021 року прилад гарячої води прийняті Товариством на абонентський облік згідно актів, по яким по яким проводяться нарахування за надані послуги. Згідно наданої інформації, у зверненні, фахівцем Товариства внесені показання приладів обліку води, за які в грудні 2021 року буде нараховано об`єм споживання за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення: 41 м3 - по приладу обліку холодної води та 8 м3 об`єм - по приладу обліку гарячої води.
		22.06.2022 року ОСОБА_1 повторно звернулася з заявою до Розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал» про скасування неіснуючого боргу.
		Листом від 06.07.2022р. № 3232/8/8/02-22 Розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал», на звернення ОСОБА_1 від 22.06.2022 року повідомило про те, що нарахування за послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення відповідно до п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постаново КМУ від 21.07.2005 №630 проводяться для споживачів, в квартирах яких відсутні засоби обліку холодної води. 
		30.08.2022 року позивачка втретє звернулася з заявою до Розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал» про скасування неіснуючого боргу.
		У відповідь на звернення позивачки від 30.08.2022, листом від 20.09.2022 р. № 5514/8/8/02-22 Розрахункового департаменту ПрАТ «АК «Київводоканал» повідомило про те, що нарахування за послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення відповідно до п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постаново КМУ від 21.07.2005 №630 проводяться для споживачів, в квартирах яких відсутні засоби обліку холодної води. Окрім того, вказали, що у період з березня по грудень 2020 року по квартирі 435 споживачами не передавались показники лічильників, тому Товариство змушене було формувати повідомлення - рахунки на сплату за середніми показниками.
		Згідно зі статтею 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці в міжповірочні інтервали порядок встановлення яких визначається Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
		Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро, тепло-, газо- і водопостачання.
		Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пп. 6, 11, 12, 13,14 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 474 - оплата періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію і газ, комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду, здійснюється відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"; на  час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки; після демонтажу засобу вимірювальної техніки виконавець забезпечує його транспортування для проведення періодичної повірки або ремонту;у разі проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки у місці його експлуатації демонтаж такого засобу не проводиться; після проведення періодичної повірки або ремонту виконавець у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, забезпечує транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу; транспортування засобу вимірювальної техніки здійснюється таким чином, щоб не вплинути на його метрологічні характеристики.
		У відповідності до п. 1.1 Договору, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати Боржнику відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а Боржник зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
		Згідно з п. 3.1 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
		Позивачка отримує послуги централізованого постачання холодної води та послуги з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору.
		Однак з вказаним нарахованим штучним боргом за споживання холодної води позивачка не погоджується, що стало підставою звернення до суду з даним позовом. 
		Відповідно до п.3 ч.1 ст. 21  Закону України «Про захист прав споживачів» вбачається, що при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.
		П.п. 1, 10 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дають визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
		За приписами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
		З огляду на те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).
		Відповідно до п.11 або п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постаново КМУ від 21.07.2005 №630, плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу). У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
		Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України
		У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		У відповідності з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
		Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
		Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
		Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		Дослідивши повідомлення - рахунок на оплату послуг за листопад 2020 року за централізоване постачання холодної води та водовідведення за показниками лічильника №200702008283, судом встановлено, що працівниками відповідача вказані наступні показники: поточні - 586, попередні - 581,5 та міститься зазначення про переплату у розмірі 319,28 гривень. 
		Разом з тим, повідомлення - рахунок на оплату послуг за грудень 2020 року за централізоване постачання холодної води та водовідведення за показниками лічильника №570961 вказані наступні показники: поточні - 1169, попередні - 1169 та міститься зазначення об`єму споживання 50 куб.м та про необхідність сплати 874,98 гривень.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що працівниками відповідача некоректно сформовано повідомлення - рахунок на оплату послуг за грудень 2020 року за централізоване постачання холодної води та водовідведення безпосередньо з об`ємом споживання холодної води за вказаний місяць в розмірі 50,0 куб.м при нульовому показнику споживання. виходячи з попередніх та поточних показників самого лічильника, що вказані відповідачем у даному рахунку.
		На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем  Розрахункового департаменту Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» порушено норми нарахування послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постаново КМУ від 21.07.2005 №630, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 141, 174, 175, 179, 187, 274-279, 280-289 ЦПК України,  Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», суд
		В И Р І Ш И В:
		Позов  ОСОБА_1 до  Розрахункового департаменту Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»   про порушення прав споживачів - задовольнити частково.
		Визнати безпідставним і скасувати нарахований за грудень 2020 року об`єм споживання холодної води в розмірі 50,0 куб.м..
		Зобов`язати Розрахунковий департамент Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»  здійснити перерахунок оплати спожитої холодної води по особовому рахунку споживача № НОМЕР_2 за період з 19.12.2019 до 25.11.2020 у відповідності до п.11 або п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
		В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 - відмовити.
		       Стягнути з Розрахункового департаменту Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»  (місцезнаходження: м.Київ, вул.Електротехнічна, 16) на користь держави судовий збір у загальному розмірі 1073,60 грн..
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		       
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...