Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/34674/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2023. Зареєстровано: 02.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2023.
Дата набрання законної сили: 19.10.2023
Результат оскарження 19.10.2023 Київський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/761/22475/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 72023000410000034

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/34674/23
		Провадження № 1-кс/761/22475/2023
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 вересня 2023 року  м. Київ
		Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 , 
		захисника - ОСОБА_4 ,
		підозрюваного - ОСОБА_5 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Томаківка Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, який перебуває у цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні №72023000410000034 від 11.08.2023 року,-
		В С Т А Н О В И В:
		До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.08.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №72023000410000034.
		В обґрунтування поданого клопотання детектив зазначає про те, що у провадженні Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72023000410000034 від 11.08.2023, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
		21.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
		Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка від 31.08.2023 року ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка від 31.08.2023 року ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка від 31.08.2023 року ОСОБА_10 ; аналітичним продуктом (висновком аналітика) БЕБ від 14.09.2023 № 9.3/3.3.4/6140-23; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
		В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детективом зазначено, що враховуючи характер вчиненого підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, з метою забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, за один з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, враховуючи наявність ризиків що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також той факт, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, детектив за погодженням із прокурором просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 2 189 927 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.
		Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та необґрунтованість підозри і зазначив, що інкримінована ОСОБА_5 підозра господарського правовими відносинами, і в інкримінованих йому діях відсутній склад кримінального правопорушення. Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_5 має ряд хронічних захворювань, а також онкологічне захворювання, відтак у разі застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останньому не буде надано належна медична допомога. Також захисник просив, у разі задоволення клопотання прокурора, зменшити розмір застави, оскільки визначений стороною обвинувачення розмір застави є не помірним. Захисник також вважав, що вказане кримінальне провадження не підслідне Бюро економічної безпеки України, оскільки на його думку, слідчі Державного бюро розслідувань уповноваженні на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
		Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи свого захисника, та також просив відмовити у задоволенні клопотання про застосувати відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання детектива та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання з огляду на наступне.
		У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72023000410000034 від 11.08.2023, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
		21.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
		Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно вимог до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
		При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
		Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
		При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
		Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.
		З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_5 ознак інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
		Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність застосування тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання особи під вартою.
		Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
		Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
		Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
		Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
		Так, одне з інкримінованих ОСОБА_5 діянь відповідно до ст. 12 КК України віднесене до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає виключно позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
		Наявність у підозрюваного на утриманні цивільної дружини, а також наявність постійного місця проживання, хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
		Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.
		Також, що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
		Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є пенсіонером, не працевлаштований, перебуває у цивільному шлюбі, що вказує на відсутність стримуючих факторів щодо ненастання даного ризику та відсутність міцних соціальних зв`язків, а також враховано його вік, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, наявність у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
		Крім того, надаючи оцінку можливості підозрюваним здійснення впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні , слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
		Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
		Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
		При цьому, твердження органу досудового розслідування щодо наявності ризику знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не ґрунтуються на матеріалах, долучених до клопотання, та характеризуючих ознаках особи, з огляду на те, що інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення вчиненні ним у зв`язку зайняття ним відповідної посади, в той же час ОСОБА_5 на даний час на відповідній посаді вже не працює. 
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. 
		Слідчим суддею також враховано, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, вагомість доказів щодо його можливої причетності до вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, значний суспільний резонанс, з урахуванням встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тих обставин, що суду не надано даних на підтвердження таких достатніх стримуючих факторів, які б переважали встановлений високий ступінь ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість здійснення ним впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а тому, враховуючи викладене у слідчого судді відсутні підстави вважати, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. 
		При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, дані про сімейні та соціальні зв`язки і спосіб життя, а також слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявністю реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		В той же час, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_5  або існування інших обставин, які б виключали можливість тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано. З наданої стороною захисту медичної документації також не вбачається не можливість перебування ОСОБА_5 в умовах не свободи.
		Щодо доводів сторони захисту про порушення правил підслідності у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що на даному етапі слідчому судді не надається весь обсяг матеріалів кримінального провадженні, а з наданих слідчому судді матеріалів на даний час не вбачається порушення правил підслідності.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Разом з тим, у клопотанні слідчий просить суд визначити розмір застави у сумі 5 877 765 263,20 грн., з огляду на суму заподіяних у кримінальному провадженні збитків, а також з огляду на високий ступінь ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та суду.
		Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. Czech Republic) № 31315/96 від 25.04.2000 суд зазначив, що при визначенні розміру застави, крім майнового стану особи, слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, а також можливість внесення застави іншими суб`єктами за договірними відносинами, зокрема, страхування, платоспроможність яких не пропорційна майновому стану особи.
		Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, слідчий суддя враховує не лише обсяг повідомленої підозри, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).
		Відтак, з однієї сторони розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншої - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Відтак, визначаючи розмір застави у даному випадку, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, зокрема, і його майновий стан, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено при розгляді клопотання, та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 147 620 000 грн. 00 коп. (сто сорок сім мільйонів шістсот двадцять тисяч) грн. 00 коп., що буде достатнім стримуючим фактором, щоб запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-
		П О С Т А Н О В И В:
		Клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України  ОСОБА_6  - задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Строк дії ухвали про тримання підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою встановити в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 листопада 2023 року включно.
		Визначити  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 147 620 000 грн. 00 коп. (сто сорок сім мільйонів шістсот двадцять тисяч) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: 
		Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, 
		ЄДРПОУ: 26268059, 
		МФО: 820172, 
		Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, 
		р/р: № UA128201720355259002001012089,
		призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.09.2023 у справі №761/24038/23.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
		- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 
		Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом, але в межах строку досудового розслідування.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...