Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/12106/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній.
Надіслано судом: 02.10.2023. Зареєстровано: 03.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/755/1510/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021100030002216

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		Справа №:755/12106/23
		Провадження №: 1-кп/755/1510/23
		   УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		"22" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , та його учасника - потерпілого ОСОБА_21 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання захисника ОСОБА_22 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_18 у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2021 року за № 12021100030002216, установив :
		І. СУТЬ ПИТАННЯ, ЩО ВИРІШУЄТЬСЯ УХВАЛОЮ
		У провадження суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу (далі КК) України; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , кожного з них окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, з огляду на, що судом було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому захисником ОСОБА_18 - ОСОБА_22 винесено, у порядку ч. 3 ст. 26 Кримінальним процесуальним кодексом (далі КПК) України, зокрема, питання регламентоване ч. 3 ст. 315 цього Кодексу, щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_18 , а саме про його зміну з тримання під вартою на домашній арешт.
		Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. 
		При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
		Отже, Суд, розглянувши вказане клопотання за правилами, передбаченими розділом II КПК України, встановив таке.
		ІІ. МОТИВИ ЗВЕРНЕННЯ
		ОСОБА_22 у клопотанні покликається на таке:
		(а.) при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_18 не було враховано вимоги ст. 177 КПК про те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, але наявна у справі підозра не обґрунтована, оскільки ґрунтується на недопустимих доказах, котрі отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод особи, у спосіб, що принижує честь та гідність.
		Обвинувачений не мав злочинного умислу на вчинення описаних в підозрі дій;
		(б.) відсутні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177, зокрема:
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обвинувачуваний не може, оскільки всі докази стороною обвинувачення зібрані;
		- ризик незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні не підтверджено належними доказами, а обвинувачений немає жодного відношення до кримінального правопорушення в якому обвинувачується. Тобто, немає доказів тому, що ОСОБА_18 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення;
		(в.) відомості про особу обвинуваченого з числа регламентованих ст. 178 КПК України, як-то те, що обвинувачений постійно проживає та зареєстрований за адресою, АДРЕСА_1 .
		Обвинувачений до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, не судимий.
		Він же має постійне місце роботи, постійне джерело доходу, дружину з якою мешкає разом на протязі багатьох років. Зразковий сім`янин.
		Характеризується як порядний громадянин, відповідальний, врівноважений, комунікабельний, який завжди готовий прийти на допомогу. 
		Приймав активну участь у обороні України від початку повномасштабного вторгнення;
		(г.) стан здоров`я ОСОБА_18 , позаяк адвокатом було ініційовано проведення огляду 18 вересня 2023 року в медичній установі DIEVO "Центр хірургічних рішень" за адресою: м. Київ, вул. Володимира Брожка, буд. 112/40, та його (огляду) наслідків витікає, що в обвинуваченого сформований лікарем діагноз вимагає тривалого лікування (конкретний діагноз не розкривається у розрізі права на нерозголошення конфіденційної інформації про людину, котре гарантується ст. 32, 34 Конституцією України та права на медичну таємницю, що закріплене в ст. 39, 39-1, 40, 43 Основах законодавства України про охорону здоров`я.
		Водночас, Суд вважає слушним зауважити, що такий стан здоров`я в т.ч. витікає з того, що, відповідно до анамнезу життя, йому були проведені операції у зв`язку з пораненням в поперек, праву підлопаткову ділянку та ліве коліно.
		Дійсність вказаного стану заявник доводить відомостями відображеними у доданих до зверненнями матеріалів (в копіях), а саме: адвокатського запиту до центру хірургічних рішень DIEVО від 03 вересня 2023 року; листа підтвердження про попередній запис до центру хірургічних рішень DIEVO від 04 вересня 2023 року; клопотання до центру охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби Україні місті Києві та Київській області Київської медичної частини при Київському слідчому ізоляторі від 04 вересня 2023 року; листа підтвердження про попередній запис до центру хірургічних рішень DIEVO від 12 вересня 2023 року; клопотання до центру охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби Україні місті Києві та Київській області Київської медичної частини при Київському слідчому ізоляторі від 13 вересня 2023 року; висновку хірурга від 18 вересня 2023 року; висновку уролога від 18 вересня 2023 року; УЗД органів малого тазу; актів наданих послуг.
		Отже, на цих підставах, захисник вказує на те, що ОСОБА_18 має незадовільний стан здоров`я, потребує повних додаткових обстежень, стаціонарного лікування.
		Ураховуючи вказане, в поєднанні з положеннями ст. 3, 27 Конституції України, на переконання захисника, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та одночасно надасть можливість отримати лікування і не втратити життя, а тому адвокат, у порядку ст. 201 КПК України, просить:
		- змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_18 з тримання під вартою на домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю;
		- встановити такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; чи перебуває, без дозволу суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
		ІІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН
		ОСОБА_18 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_22 та просив змінити йому наявний запобіжний захід з мотивів вказаних захисником.
		Інші учасники кримінального провадження зі сторони захисту підтримали клопотання адвоката ОСОБА_22 .
		Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 не убачав підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому з мотивів вказаних у клопотанні захисника ОСОБА_22 .
		ІV. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАСТВО
		Кримінальний процесуальний кодекс України
		Стаття 201. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу
		1. […] обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати […], клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
		3. До клопотання мають бути додані:
		1) копії матеріалів, якими […], обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
		2) перелік свідків, яких […], обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
		5. […], суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, […], якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися […], судом.
		V. З`ЯСОВАНІ ОБСТАВИНИ ЩОДО ПОРУШЕНИХ ПИТАНЬ
		(а) загальні обставини щодо висунутого обвинувачення
		Згідно даних обвинувального акта від 17 серпня 2023 року, котрий складений слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_23 та затверджений прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_24 , слідує, що ОСОБА_18 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, а саме:
		- участі у злочинній організації, де являвся безпосереднім виконавцем (співвиконавцем) - активним являвся учасником запланованих злочинів, надавши згоду на участь в злочинах у складі злочинної організації, достовірно знаючи про входження до її складу ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , підтвердивши власними діями реальність своїх намірів, з метою реалізації розробленого ОСОБА_15 злочинного плану, відомого всім учасникам злочинної організації, виконував відведені йому функції у складі злочинної організації та під час готування та вчинення злочинів, а саме:
		(і) приймав безпосередньо участь у вчиненні вимагання передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілими чи їх близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна, з погрозою вбивства, з пошкодженням їх майна, вчинене організованою групою в умовах воєнного стану;
		(іі) обізнаний у вчиненні злочинів щодо пошкодження чужого майна шляхом підпалів;
		- у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими чи їх близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна, з погрозою вбивства, вчиненому організованою групою в умовах воєнного стану.
		Відповідно до обвинувального акта діяльність злочинної організації стосується таких епізодів:
		1) із невстановленого досудовим розслідуванням часу, але не пізніше кінця квітня 2021 року до моменту затримання працівниками поліції створена та очолювана ОСОБА_15 злочинна організація до якої, зокрема, увійшли ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 вимагала передати та в подальшому отримала чуже майно, а саме кошти, що належали сім`ї потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_26 з погрозою насильства над ними чи їх близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна, з погрозою вбивства, з пошкодженням їх майна, вчинене організованою групою в умовах воєнного стану;
		2) 21 серпня 2021 року близько 03:30 год. створена та очолювана ОСОБА_15 злочинна організація до якої, зокрема, увійшли ОСОБА_20 , ОСОБА_27 , залучивши при цьому невстановлену досудовим розслідуванням особу, матеріали досудового розслідування відносно якої виділено в окреме провадження, відповідно до розробленого плану дії учасників злочинної організації, що направлені на досягнення єдиного злочинного результату, за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 9-Б умисно знищили транспортний засіб "Тойота", р/н НОМЕР_1 ;
		3) 15 вересня 2021 року близько 03:40 год. створена та очолювана ОСОБА_15 злочинна організація до якої зокрема увійшли ОСОБА_20 , ОСОБА_27 , залучивши при цьому невстановлену досудовим розслідуванням особу, матеріали досудового розслідування відносно якої виділено в окреме провадження, відповідно до розробленого плану дії учасників злочинної організації, що направлені на досягнення єдиного злочинного результату, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно пошкодили майно потерпілих шляхом підпалу.
		(б) узагальнені відомості про особу обвинуваченого
		Згідно даних обвинувального акта з`ясовано таке:  ОСОБА_18 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Серноводск, Чеченська Республіка (паспорт НОМЕР_2 виданий Ачхой- Мартановським ТВВС Чеченської Республіки РФ від 14 листопада 2000 року), неодружений, доброволець ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
		За даними захисту встановлено стан здоров`я обвинуваченого вказаний у п.п. (г) п. ІІ цієї ухвали.
		Також, як раніше уже з`ясував Суд (див. дані ухвали від 29 серпня 2023 року), ОСОБА_18 будучи військовослужбовцем з початку військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» приймав активну участь у бойовому чергуванні та патрулюванні. 
		Виконував завдання по організації облаштування блокпостів, бомбосховищ, фортифікаційних захисних споруд, що у подальшому інтегрувався у комплекс оборонних ланок столиці України.
		Є добровольцем, у взаємодії з підрозділами ЗС України та іншими спеціальними і правоохоронними групами, на території Київської області, зокрема у населених пунктах Ірпінь, Гостомель, Мощун та у напрямку Козаровичі приймав заходи, направлені на протидію наступу військ Російської Федерації.
		Таким чином, він брав безпосередню участь у відсічі та стримуванні нападу російських терористичних військ.
		Крім того, ОСОБА_18 здійснював активну волонтерську діяльність, спрямовану на підтримку цивільних громадян України, що постраждали внаслідок агресії російських терористичних військ.
		(в) історія застосування нині діючого запобіжного заходу до обвинуваченого
		Згідно ухвали Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року:
		(1) задоволено апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_24 та скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2023 року, якою залишено без задоволення клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_23 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_18 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено підозрюваному залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово із застосуванням електронного засобу контролю, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 31 серпня 2023 року;
		(2) постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного  ОСОБА_18  задоволено та  застосовано до нього  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 серпня 2023 року включно.
		Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 27 липня 2023 року констатував, що 
		- перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є обґрунтованим, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджанню встановлення істини в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		- разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи щодо ОСОБА_18 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя, в порушення вимог ст. 177, 178 КПК України, не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону України, не співставив існуючі у справі ризики, характер кримінальних правопорушень та їх наслідки, з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, про що зазначає в поданій апеляційні скарзі сторона обвинувачення. Тобто висновок слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не доведено недостатність даних про застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного є передчасним;
		- оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту;
		- з огляду на викладене, доводи сторони обвинувачення щодо наявності обґрунтованої підозри, заявлених ризиків, які не зменшилися та продовжують існувати та неможливості запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з огляду на ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_18 , є обґрунтованими, належними та підтверджуються матеріалами провадження;
		- у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Згідно ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_28 від 15 серпня 2023 року у справі № 752/2126/23 (провадження № 1-кс/752/6359/23), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16 серпня 2023 року, відносно ОСОБА_18 вбачається наступне:
		- при застосуванні 27 липня 2023 року до підозрюваного ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів Київського апеляційного суду дійшла до висновку, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
		- оцінивши в сукупності зазначені вище обставини, зважаючи на висновки апеляційного суду, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою  ОСОБА_18 до 21 серпня 2023 року.
		Отже, хоча слідчий суддя і не розкрив сутність ризиків у вказаних ухвалах, однак останній погодився з тим, що встановленні ризики під час застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою апеляційним судом є діючими на дату ухвалення вказаних судових рішень, а до них КАС відніс запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження; перешкоджанню встановлення істини в кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		VІ. МОТИВИ СУДУ
		Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду звернення заявника відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення вказаного питання щодо умов можливого подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_18 за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, зауважує про таке.
		Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (див. постанову Верховного суду Україну від 16 березня 2017 року у справі № 671/463/15-к), а тому перед наданням оцінки обставинам визначеним ст. 201 КПК Суд вважає за необхідне окреслити межі питання, що має бути вирішено при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходи, в силу порядку, встановленого КПК.
		Так, кримінальний процесуальний закон виокремлює правомочності як сторони обвинувачення (ст. 200 КПК), так і сторони захисту (ст. 201 КПК) звернутись до суду з відповідним клопотанням про зміну запобіжного заходу.
		Водночас, ч. 4 ст. 201 КПК України передбачає, що клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		В той час, як суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
		Отже, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу передбачає дослідження обставин, які виникли після ухвалення рішення про його застосування та які можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків або впливають на виконання обвинувачених покладених на нього процесуальних обов`язків.
		При цьому, під час вирішення питань, пов`язаних зі зміною запобіжного заходу, з`ясування законності ухвали слідчого судді про його застосування чи її перегляд перебуває поза межами компетенції суду.
		Відповідно, аналізуючи обставини цього кримінального провадження та обмірковуючи, чи є підстави для зміни запобіжного заходу за клопотанням захисника, Суд виходив з такого, що доводи звернення п.п. а), б), в), п. ІІ цієї ухвали стосуються питання, котрі не витікають з положень ст. 201 КПК, адже Суд, в цьому випадку, не виступає судом апеляційної інстанції по відношенню до ухвали суду на підставі якої на момент розгляду питання застосовується відповідний запобіжний захід щодо особи.
		На цих підставах (вказаних у п.п. а), б), в), п. ІІ цієї ухвали) Суд не може вдаватися до переоцінки обставин уже встановлених слідчим суддею, у порядку ст. 199 КПК, або ж оцінки мотивів на їх належність, прийнятність та достатність для прийняття такого роду рішення.
		Провадження у порядку ст. 201 КПК жодним чином не підміняє апеляційного провадження, не є його продовженням, відбувається не замість нього, а за наявності для цього специфічних підстав. Тож така форма не може мати резервного значення щодо апеляційного проваджень, або ж виступати його заміною.
		Щодо обставин про стан здоров`я, то враховуючи надані у підтвердження цих доводів матеріали, Суд зауважує, що вважає їх тими, котрі відповідають критерію «нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом», позаяк вони виникли з 18 вересня 2023 року та за своєю суттю є вагомими.
		Водночас, враховуючи їх характер, Суд перевіряє їх лише через призму положень п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК, який регламентує, питання про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу, однак в порівнянні з виниклими новими даними, котрі обумовили потребу такого аналізу.
		При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу Суд враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, а тому судом використовується стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
		І так, у справі йдеться про стан здоров`я особи, в той час, як позитивним зобов`язанням держави за ст. 3 Конвенції про захист прав і людини та основоположних свобод є створення належних умов для забезпечення медичної допомоги особам, які перебувають у місцях позбавлення волі.
		Зокрема, складовими, які необхідно розглядати щодо сумісності стану здоров`я заявника та умов його утримання, є такі: медичний стан в`язня, доцільність ув`язнення з огляду на стан здоров`я в`язня та адекватність медичної допомоги та піклування, які надається в умовах ув`язнення (див. рішення ЄСПЛ у справах «Мельник проти України» та «Mouisel v. France»).
		Загалом, Європейський суд з прав людини тлумачить ненадання вчасної медичної допомоги або тримання у приміщені, яке не може бути призначене для лікування, саме як приниження гідності особи або нелюдське поводження.
		До прикладу, слід зауважити про такі висновки ЄСПЛ з цього питання:
		- у справі «Aлєксaнян проти Російської Фeдeрaцiї» зaзнaчив, щo oргaни влaди нe виявили дoстaтньoї турбoти прo здoрoв`я зaявникa. Це призвело до приниження йoгo гiдності та ствoрило oсoбливo скрутнi умoви, які спричинили стрaждaння заявника, пoв`язaне з тримaнням пiд вaртoю тa йoгo захворюванням;
		- у спрaвi «Лoгвiнeнкo прoти Укрaїни» дійшов висновку, що відповідні державні органи не забезпечили заявнику належних умов тримання, які відповідали б його стану здоров`я, а також не забезпечили його адекватним та необхідним лікуванням;
		- влада повинна забезпечити ведення детального обліку стану здоров`я ув`язненого та лікування, яке він отримав, перебуваючи під вартою (рішення у справі «Худобін проти Російської Федерації»), а також своєчасність і правильність діагностики та лікування (рішення у справі «Алексанян проти Російської Федерації»);
		- у рішеннях «Гумматов проти Азербайджану» та «Маленко проти України» стверджує, що факт огляду ув`язненого лікарем і призначення того чи іншого лікування не може автоматично бути підставою для висновку про те, що медична допомога була адекватною.
		Отже, Суд, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого та вказані орієнтири ЄСПЛ щодо оцінки складових, які необхідно розглядати щодо сумісності стану здоров`я заявника та умов його утримання, в поєднанні супутньо з даними про його особу, вважає, що є наявними передумови для задоволення клопотання захисника щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт, позаяк, згідно ст. 49 Конституції кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу.
		Зміна запобіжного заходу надасть змогу обвинуваченому отримати відповідне лікування.
		Більш того, не може Суд оминути і того, що мотивом продовження запобіжного заходу було в т.ч. те, що «у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного».
		З 18 вересня 2023 року у прямому протистоянні стали знаходитися вказаний судом «суспільний інтерес» та «стан здоров`я» обвинуваченого.
		Суд в співставленні цих обставин вважає, з огляду на положення ст. 3 Конституції, перевага має бути надана людині.
		Тим паче, що, в цій ситуації, йдеться про особу, котра брала безпосередню участь у відсічі та стримуванні нападу РФ, а тому заслуговує на довіру суду, зокрема, в частниі заявлених мотивів для зміни запобіжного заходу, котрі обумовлюються саме потребою лікування.
		Суспільство, захист, котрому надав обвинувачений в найбільш скрутний час для країни, прийнявши участь в його обороні, повинне бути готовим щонайменше до права такої особи реалізувати потребу в лікуванні, попри певний «інтерес», на котрий покликався КАС та Голосіївський районний суд м. Києва, в попередніх ухвалах. Адже не йдеться про «всепрощення», а лиши акцентується увага на реалізації права наявного в Конституції України (в будь-якому разі запобіжний захід, у порядку ст. 200 КПК, за наявності для того підстав, можливо змінити в т.ч. на утримання під вартою, в той час, як «здоров`я» - втрата не відновлювальна).
		Ба більше, не може Суд і не враховувати того, що з контексту «суспільний інтерес» можливо помилково зрозуміти, що ЄСПЛ вимагає більш суворого ставлення до особи з посиланням на суспільні інтереси, вважаючи, що цінності суспільства протиставляються її правам.
		Однак, лексика цієї фрази бере свою історія з рішення від 28 липня 19999 року у справі «Selmouni v. France» (умовно кажучи першоджерело), де ЄСПЛ розглядав питання щодо застосування поганого поводження з підозрюваним та вирішував питання як має класифікуватися таке погане поводження як «нелюдське або таке, що принижує гідність», або як «катування».
		Вирішуючи таке питання ЄСПЛ зазначив в рішенні: «Суд раніше розглядав справи, в яких він дійшов висновку, що мало місце поводження, яке можна описати лише як катування. Однак, враховуючи, що конвенція є «живим документом, який має тлумачитися у світлі сучасних умов», Суд вважає, що певні дії, які раніше класифікувалися як «нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження», на відміну від «катування», можуть у майбутньому класифікуватися інакше. Він уважає, що підвищення стандартів, які застосовуються у сфері захисту прав людини та фундаментальних свобод, відповідно та неминуче вимагає більшої твердості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичних суспільств» (§101 рішення).
		Таким чином ЄСПЛ вимагає більшої суворості в оцінці посягань на права людини, оскільки права людини є цінністю в демократичному суспільстві, а тому протиставлення прав людини й цінностей суспільства одне одному, не є тим, котре витікає з положень практики вказаного Суду, а тому і утримання особи під вартою з метою, котра є «загальною» (сутність її не розкрито застосовувачем) та не визначеною ЄСПЛ, на думку суду в цьому складі, також не корелює з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
		З огляду на викладене, Суд, у ракурсі встановлених фактичних обставин, вважає, що, на даному етапі кримінального провадження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надмірним. Достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, нині, є, зокрема враховуючи позицію захисту та необхідність розгляду питання у межах вимог винесених на розгляд суду, домашній арешт, адже він є тим, потреба у застосуванні якого, на сьогодні є дійсною, та Суд сприймає його застосування, як доречне (слушне), в цей час, адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого; (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК України, та які були встановлені Голосіївським районним судом м. Києва; (3) надасть можливість особи врегулювати глобальні питання пов`язані зі станом здоров`я.
		Щодо ризиків, то їх уникнення можливе завдяки застосуванню домашнього арешту цілодобово та у спосіб покладення таких обов`язків, з числа визначених ч. 5 ст. 194 КПК, як-то:не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати до суду із встановленою періодичністю; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_21  та ОСОБА_26 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
		Окрім того, в т.ч. враховуючи положення ст. 181, 534 КПК, слід враховувати, що
		- ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається через прокурора (в цьому випадку) для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого;
		- орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду;
		- працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
		- контроль за виконанням ухвали покладається на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_23 та прокурорів у кримінальному провадженні - начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_24 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
		З цих підстав та керуючись ст. 131-132, 201, 315, 369-372, 376 КПК України Суд постановив:
		клопотання - задовольнити.
		Змінити  ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, до 13 жовтня 2023 року.
		Звільнити ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з-під варти негайно в залі суду.
		Зобов`язати  ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прибувати за кожною вимогою до суду та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням строком до 13 жовтня 2023 року наступних обов`язків: 
		? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;
		? повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
		? прибувати до суду із встановленою періодичністю;
		? утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_21 та ОСОБА_26 ;
		? здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		? носити електронний засіб контролю.
		Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_18 , що УП з метою контролю за його поведінкою, має право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
		Ухвалу щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 для виконання органу УП за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_18 та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_23 та прокурорів у кримінальному провадженні - начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_24 та прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
		Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15:30 год. 29 вересня 2023 року.
		С у д д я                                                                                  ОСОБА_29

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...